Ухвала

від 27.01.2012 по справі 23/476-б-44/602-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

УХВАЛА

Справа № 23/476-б-44/602-б 27.01.12

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді - Плюс" Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" (ідентифікаційний код 25390924) Пробанкрутство Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від заявника Паньковський С.І. - представник за довіреністю від 02.04.2009 р. Від боржника Василик В.В. - представник за довіреністю від 01.07.2010 р. Арбітражний керуючий Дяченко С.В. - розпорядник майна Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника: 1. ТОВ "О.К. та партнери" - не з'явився; 2. ТОВ "РосУкрЕнерго" - не з'явився Від прокуратури не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді на стадії попереднього засідання перебуває справа № 23/476-б-44/602-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".

Ухвалою від 21.11.2011 р. провадження в указаній справі було зупинено до вирішення в апеляційній та касаційній інстанціях скарг учасників провадження у справі на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р., яка була винесена за наслідками розгляду вимог учасників провадження про відкликання грошових вимог до боржника та припинення провадження та якою арбітражного керуючого Титаренка М.О. було усунуто від виконання обов'язків розпорядника майна боржника, а також на ухвалу від 05.09.2011 р., якою арбітражного керуючого Дяченка С.В. було призначено розпорядником майна боржника.

Постановою Київського апеляційного суду від 07.09.2011 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 р., ухвала Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. залишена в силі.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. за наслідками її апеляційного перегляду також було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 р.

Ухвалою від 18.01.2012 р. провадження у справі № 23/476-б-44/602-б було поновлено з призначенням судового засідання у ній.

27.01.2012 р. в судове засідання з'явилися представники ініціюючого кредитора та боржника і розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК".

Представник боржника заявив суду клопотання про припинення провадження у справі від 26.01.2012 р.

Дослідивши заявлене клопотання, суд встановив, що матеріали справи містять аналогічне за змістом клопотання боржника про припинення провадження у справі від 07.10.2011 р., а крім того - два аналогічні за змістом клопотання боржника (від 28.09.2011 р., 04.11.2011 р.), три клопотання ініціюючого кредитора (від 07.10.2011 р., 04.11.2011 р., 18.11.2011 р.) та чотири клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" про усунення арбітражного керуючого Дяченка С.В. від участі у справі (від 07.10.2011 р., 07.10.2011 р., 18.11.2011 р., 18.11.2011 р.), а також клопотання розпорядника майна про затвердження реєстру вимог кредиторів і про вжиття запобіжних заходів.

Матеріалами справи підтверджується, що вказані клопотання не розглянуті по суті з об'єктивних причин.

З отриманих усних пояснень присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Леді - Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" першочергово наполягають на необхідності припинення провадження у справі в порядку ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також підтримують заявлені ними інші клопотання.

Приписи ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачають, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності, подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи, у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника, затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом, затверджено мирову угоду, затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 цього Закону, боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами, кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Матеріалами справи стверджується, що реєстр вимог кредиторів був поданий розпорядником майна до суду 19.09.2011 р.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

У ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Згідно з абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Як слідує з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2006 р. № 23/476-б.

Ухвалою підготовчого засідання у справі № 23/476-б від 17.10.2006 р. було визнано розмір вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" до боржника в сумі 120 000,00 грн.

Оголошення про порушення провадження у справі в порядку ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було опубліковано 28.10.2006 р. в газеті "Голос України", після чого Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" і Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" було заявлено до боржника грошові вимоги в сумі 12 111 739,60 грн. та відповідно в сумі 3 997 446,57 грн.

17.01.2007 р. ухвалою попереднього засідання кредиторами боржника були визнані ініціюючий кредитор на суму 120 240,00 грн. та дві особи, які заявили грошові вимоги до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" на суму 3 997 446,57 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" на суму 12 111 739,60 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" було визнане банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка М.О.

20.03.2007 р. в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про винесення постанови від 06.03.2007 р.

Ухвалою від 12.06.2007 р. у справі № 23/476-б затверджено мирову угоду, укладену боржником в особі його ліквідатора та трьома кредиторами.

Умови вказаної угоди передбачали погашення кредиторської заборгованості за рахунок їх обміну на належне боржникові на праві власності нерухоме майно, а також шляхом сплати частини заборгованості з відстрочкою.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. було задоволено касаційне подання заступника Генерального прокурора України та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р. про затвердження мирової угоди у справі № 23/476-б та ухвалу попереднього засідання від 17.01.2007 р., справу було передано на новий розгляд.

Зазначена постанова, серед іншого, мотивована тим, що суд першої інстанції не розглядав окремо спірні грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", не дослідив правомірності видачі боржником векселів, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредиторів на загальну суму понад 16 мільйонів грн., а також документів фінансової та податкової звітності боржника, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається зі складеного розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, до такого реєстру не включено жодних грошових вимог до боржника у зв'язку з відсутністю відповідних правових підстав. Відповідно до пояснень розпорядника майна вимоги ініціюючого кредитора погашені, а грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" і Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" є недійсними, оскільки факт їх недійсності встановлено постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вивчивши правову позицію розпорядника майна щодо недійсності грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" і Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" з мотивів встановлення факту їх недійсності у постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р., суд відхиляє її як необґрунтовану, оскільки 22.09.2010 р. у справі № 23/476-б судом касаційної інстанції не приймалося нове рішення на підставі самостійно встановлених обставин.

Крім того, факти (обставини), що наведені у постанові Вищого господарського суду від 22.09.2010 р. не можуть мати преюдиційного значення для місцевого господарського суду, оскільки у ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до клопотань боржника від 07.10.2011 р. та 26.01.2012 р. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з погашенням боржником грошових вимог ініціюючого кредитора та відкликанням Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" і Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" заявлених до боржника грошових вимог.

Судом відхиляються посилання представників сторін щодо необхідності припинення провадження у справі у зв'язку з відкликанням Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" і Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" грошових вимог до боржника шляхом подання відповідних заяв, оскільки 26.07.2011 р. Господарським судом міста Києва було розглянуто по суті та залишено без задоволення заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" від 14.01.2011 р., заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" від 17.01.2011 р. та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" від 18.01.2011 р. про припинення провадження у справі № 23/476-б-44/602-б.

Як вказувалося вище, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.07.2011 р. була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.09.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2011 р.

Після 26.07.2011 р. інших заяв по суті заявлених до боржника грошових вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "О.К. та Партнери" і Товариством з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" до суду не подавалося.

З матеріалів справи судом встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна наявний один запис про арешт всього рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", де обтяжувачем є Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, тоді як доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці) певних кредиторів на підставі відповідних господарських договорів, суду не подано.

Відомостей і доказів на підтвердження наявності у боржника заборгованості з виплат, вказаних у абз. 3 ч. 6 ст. 14 Закону (з заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, з відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян) суду не подано.

У судове засідання, призначене на 27.01.2012 р., представники Товариства з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Нормами ч, 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки з моменту нового розгляду справи № 23/476-б-44/602-б (25.10.2010 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери" та Товариство з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго" станом на 27.01.2012 р. не подали суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх грошових вимог до боржника з врахуванням вказівок, вміщених у постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р., а обмежувалися заявленням відводів судді та клопотаннями про усунення розпорядника майна від участі у справі, а також приймаючи до уваги неявку без поважних причин в судове засідання представників указаних осіб, суд вважає за належне відмовити указаним особам у визнанні кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" через недоведеність заявлених вимог.

27.01.2012 р. в ході заслуховування пояснень представників сторін та розпорядника майна судом встановлено відсутність між ними суперечностей або неузгодженостей щодо припинення грошових зобов'язань боржника перед ініціюючим кредитором виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, станом на 27.01.2012 р. доказів на підтвердження наявності передумов для визнання будь-якої особи кредитором боржника судом не отримано, а тому вести мову про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та підстави для вчинення судом подальших процесуальних дій у справі про банкрутство вказаної особи відповідно до названого Закону України, як-то затвердження реєстру вимог кредиторів, визначення дати проведення зборів кредиторів тощо, у суду відсутні.

За наведених обставин провадження у справі № 23/476-б-44/602-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" підлягає припиненню відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на висновок суду щодо необхідності припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК", у зв'язку з цим підлягають також і припиненню повноваження арбітражного керуючого Дяченка С.В. як розпорядника майна боржника, вирішення по суті наявних в матеріалах справи нерозглянутих клопотань про усунення розпорядника майна від участі у справі та про вжиття запобіжних заходів видається недоцільним, а тому такі клопотання залишаються судом без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 22 32, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі № 23/476-б-44/602-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛК" (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 2, ідентифікаційний код 25390924).

2. Дію мораторію припинити.

3. Зобов'язати державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про припинення провадження у справі про банкрутство № 23/476-б-44/602-б.

4. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, арбітражному керуючому Дяченку С.В., Товариству з обмеженою відповідальністю "О.К. та партнери", Товариству з обмеженою відповідальністю "РосУкрЕнерго", державному реєстратору, прокуратурі, органу податкової служби за місцезнаходженням боржника, до Генеральної прокуратури України та Головного управління статистики у м. Києві.

Суддя Л.В. Омельченко