СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2014 року Справа № 5002-26/5113-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Заплава Л.М.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_4 від 09.01.99, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
відповідач, ОСОБА_3, угода б/н від 20.05.2013, фізична особа-підприємець ОСОБА_4;
відповідач, не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_5.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 31 лютого 2012 року у справі № 5002-26/5113-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 АДРЕСА_4)
про спонукання до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ :
У листопаді 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідачів фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 та фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0021 га, розташовану на земельних ділянках кадастровий № 0111700000:01:002:0067 та кадастровий № 0111700000:01:002:0064, наданих у власність Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 та привести її у придатне до подальшого використання стану шляхом зносу самовільно побудованої капітальної стіни паркану з каміння, залізобетону та металеві ворота розміром 0,4 м товщини, 30 м довжини, 3 м висоти від межового знаку № 8451 до межового знаку № 8450 до знаку № 2, та стіни з каміння та залізобетону розміром 0,3 м товщини, 35 м довжини, 3 м висоти від межового знаку № 8451 до межового знаку № 8453, яка розташована за адресою АДРЕСА_5, за рахунок відповідача.
Рішенням господарського суду АР Крим від 31.01.2012 (суддя О.Медведчук) в задоволенні позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки позивача шляхом зобов'язання відповідачів знести побудовані паркан та металеві ворота, ? відмовлено.
Не погодившись з рішенням господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення від 31 січня 2012 року у справі № 5002-26/5113-2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року у справі № 5002-26/5113-2011 провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням комплексної судової будівельно-технічної та геодезичної експертизи.
19 квітня 2013 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової будівельно-технічної та геодезичної експертизи № 32 від 10 квітня 2013 року та матеріали справи № 5002-26/5113-2011.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 (судді Т. Видашенко, К. Балюкова, Ю. Борисова) рішення місцевого суду скасовано. Позовні вимоги частково задоволені. Відповідачів зобов'язано частково знести паркан та ворота за адресою АДРЕСА_5. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду №5002-26/5113-2011 від 12.09.2013 скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Скасовуючи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, Вищій господарський суд України, с посиланням на ст. 84 ГПК України, вказав на необхідність встановлення яку саме частину паркану повинен зносити ОСОБА_5 та яку ОСОБА_4, дослідити які земельні ділянки знаходяться у користуванні кожного з відповідачів та встановити як кожний з відповідачів порушив права позивача (або ні), вирішити спір з кожним з відповідачів окремо та з'ясувати підстави позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 грудня 2013 року у справі № 5002-26/5113-2011 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 у судове 29.01.2014 явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
До початку судового засідання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому процесі.
Однак, у судовому засіданні 29.01.2014 був присутній ОСОБА_3, який є уповноваженим представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, тому зазначене клопотання судовою колегію залишено без розгляду.
Враховуючи, що відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.
У судовому засіданні 29.01.2014 представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надав суду клопотання про витребування у позивача оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки та призначення у справі земельно-технічної експертизи.
Клопотання мотивовано необхідністю підготовки обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу та отримання роз`яснення щодо відповідності фактичного порядку землекористування позивача та відповідачів вимогам земельного законодавства.
Як зазначається у пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судді вирішують самостійно чи необхідний їм висновок експертизи з питань що потребують спеціальних знань.
Судова колегія вважає, що матеріали справи містять достатньо доказової бази необхідної для правильного вирішення спору, тому немає необхідності для призначення судової земельно-технiчної експертизи у справі.
Крім того, відповідно до частині 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченої копії.
Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с. 8-10) позивачем до позовної заяви додані належним чином засвідчені копії державних актів на земельні ділянки та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що відповідно до вимог ч.2 ст.36 ГПК України є належними та допустимими доказами у справі.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, та на виконання вказівок, що викладені у постанові Вищого господарського суду України, судова колегія встановила наступне.
09 квітня 2001 року між Судацькою міською Радою - Орендодавцем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - Орендарем укладений договір оренди, за яким позивачеві в довгострокову оренду строком на 25 років була передана земельна ділянка площею 0,5850 га в Курортному парку м. Судак.
Державна реєстрація договору оренди проведена 18 квітня 2001 року за №84 Судацькою міською Радою.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02 вересня 2005 року, ОСОБА_2 є власником комплексу у складі кафе із баром та літньою площадкою на 25 місць, А; замощення, І; театр відкритого типу на 100 місць з літньою площадкою, Б; замощення, ІІ; кафе з літньою площадкою на 50 місць, В; веранда, в; замощення, ІІІ; замощення , ІV; замощення, V; басейн, №1; ворота, №2; ворота, №3; огородження, №4; міст пішохідний, 5, що розташований за адресою: АДРЕСА_5.
28 грудня 2010 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі рішення Судацької міської Ради 51 сесії 5-го скликання від 26 лютого 2010 року №2716/51; Договору купівлі - продажу земельної ділянки від 11 березня 3010 року, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року у справі № 5002-33/3640-2010 виданий державний акт (Серія ЯЛ №629852) на право власності на земельну ділянку площею 0,4614 га, яка розташована в АДРЕСА_5.
Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 021001600004.
Цієї ж дати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 виданий державний акт (Серія ЯЛ № 629849) на право власності на земельну ділянку площею 0,0605 га, яка розташована в АДРЕСА_5.
Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 021001600003.
У свою чергу, 21 серпня 2003 року між Судацькою міською Радою - Орендодавцем та ОСОБА_5 - Орендарем також укладений договір оренди землі.
Відповідно до пункту 1 даного договору, Судацька міська Рада на підставі рішення 17-ї сесії 24-го скликання від 21 червня 2003 року № 335/17-03 надає, а ОСОБА_5 приймає у довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку площею 0,1187 га для розміщення кафе - бару з готельними приміщеннями розташованого за адресою: м. Судак, Курортний парк.
Даний договір посвідчений 21 серпня 2003 року приватним нотаріусом Судацького міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим та зареєстровано в реєстрі за № 2312.
01 липня 2003 року за участю техніка - землевпорядника Судацького філіалу ДП "КРЦГЗК" Федоровим А.А., суміжними землекористувачами ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7 був складений та підписаний акт встановлення в натурі меж земельної ділянки, що надається громадянину України ОСОБА_5, (а.с. 85 т.1).
Згідно акту здачі межових знаків на збереження від 01 липня 2003 року на зберігання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 були передані на збереження межові знаки, які закріплені при виконанні робіт по встановленню в натурі меж земельної ділянки за адресою: м. Судак, Курортний парк, у кількості 6 штук, з яких, №1 межовий знак, північно - східний кут ділянки, №2 - межовий знак по північній стороні ділянки в 11,05 м від №1
№8453 - межовий знак, закріплений при видачі договору оренди ПП ОСОБА_2 в 32,93 м від №2
№8452 - межовий знак, закріплений при видачі договору оренди ПП ОСОБА_2 в 16,21 м від №8453
№8451 - межовий знак, закріплений при видачі договору оренди ПП ОСОБА_2 в 19,65 м від №8452
№3 - межовий знак, північно - західний кут ділянки в 40,71 м від №8451.
23 грудня 2005 року між громадянином ОСОБА_5 - Орендодавцем та громадянкою ОСОБА_4 - Орендарем укладений договір суборенди.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору, Орендар - громадянин України ОСОБА_5 на підставі рішення 41-ї сесії 4-го скликання Судацької міської Ради №559/41-05 від 10 листопада 2005 року "Про суборенду земельної ділянки" надає, а громадянка України ОСОБА_4 приймає в суборенду земельну ділянку площею 0,0956 га для іншої комерційної діяльності (будівництво та розміщення кафе - бару з готельними приміщеннями), угіддя - забудовані землі, використовувані в комерційних цілях, згідно доданого плану земельної ділянки.
Згідно з пунктом 2.1, земельна ділянка, розташована на території Судацької міської Ради в Курортному парку м. Судака, передається в суборенду до 21 червня 2053 року для будівництва кафе - бару з готельними приміщеннями площею 0,0956 га.
Пункт 2.1.1 передбачає, що на земельній ділянці об'єкти нерухомого майна відсутні, а також інших об'єктів інфраструктури - підземна лінія каналізації.
Договір зареєстрований в Судацькому міському відділі Кримського регіонального філіалу ДП "ЦГЗК" при Держкомземі України про що в державному реєстрі землі здійснено запис від 23 грудня 2005 року за №000045-СУД.
Отже, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 є субкористувачем земельної ділянки яка передана в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.
Доказів розірвання або недійсності договору суборенди суду не представлено.
05 листопада 2010 року Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
В ході перевірки було встановлено, що суміжна земельна ділянка загальною площею - 0,5850 га розташована на землях Судацької міської Ради в Курортному парку м. Судака, передана у довгострокову оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору оренди АЕА №072804, що пройшов державну реєстрацію за №84 від 18 квітня 2001 року.
На момент перевірки на ділянці встановлені межові знаки, що означають межу в натурі на місцевості, відповідно до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 01.09.2010 року здійснених начальником відділу топо - геодезичних робіт КРФ ДП ЦДЗК Носовим І.О. та встановлено наступне, що суміжним землекористувачем фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на суміжній межі земельних ділянок, які знаходяться в оренді у приватного підприємця ОСОБА_2 та в суборенді та оренді у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 між межовими знаками №8450 та №8451 розташована частина капітального забору, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5
Таким чином, площа самовільно зайнятої земельної ділянки між межовими знаками №8450 та №8451 склала біля - 0,0014га. Також факт самовільного зайняття земельної ділянки площею біля 0,0007 га встановлений між межовими знаками №8451 та №8453. Таким чином, загальна площа самовільного зайняття земельної ділянки між вищевказаними межовими знаками склала біля - 0,0021 га.
08 листопада 2011 року Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим також складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.
Згідно даного акту, земельні ділянки площею 0,0605 га кадастровий номер №0111700000:01:002:0067 та площею 0,4614 га кадастровий №0111700000:01:002:0064, які розташовані в АДРЕСА_5 належать на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2
На момент перевірки на ділянках встановлені межові знаки, які означають їх межі в натурі на місцевості відповідно до акту встановлення в натурі меж земельних ділянок від 01 вересня 2010 року та акту приймання - передачі межових знаків на зберігання. За вказаним актом встановлено, що суміжним землекористувачем фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на суміжній межі земельних ділянок, які знаходяться у власності ФОП ОСОБА_2 та договорів суборенди між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (договір оренди ВАМ №439921) між межовими знаками №8451 та №8450 до точки №2 розташована частина капітального забору, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5
До адміністративної відповідальності на підставі вказаних актів будь-яку особу притягнуто не було.
Таким чином, площа самовільно зайнятої земельної ділянки між межових знаків №8451 та №8450 до точки №2 склала біля 0,0014 га.
Також, встановлений факт самовільного зайняття земельної ділянки площею біля 0,0007 га, між межових знаків №8451 та №8453. Отже, загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок між вищевказаних межових знаків склала біля - 0,0021 га.
В результаті перевірки встановлено, що на самовільно зайнятій земельній ділянці розташована самовільно збудована капітальна стіна забору з каменю розмірами 0,4 х з м та довжиною 30 метрів, а також капітальна стіна забору з каменю розмірами 0,2 м х 3 м. довжиною 35 метрів.
Також, матеріали справи містять рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі № 5002-7/5850-2010 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Судацької міської Ради про спонукання до звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, у позові фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановами апеляційної та касаційної інстанції рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 липня 2011 року у справі №5002-7/5850-2010 залишено без змін.
Підставою позовних вимог у справі № 5002-7/5850-2010 була наявність акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеного 05 листопада 2010 року Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим.
Звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом позивач посилається на те, що відповідачі самовільно зайняли частину земельної ділянки, що належить йому на праві власності чим порушують його право власності у підтвердження чого представлено новий акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства складеного Управлінням Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим 08 листопада 2011 року, що є іншою підставою ніж у справі №5002-7/5850-2010, а тому дана справа розглядається по суті.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази які протирічать одне одному, для з'ясування обставин дій відповідачів щодо розміщення огорожі на спірних земельних ділянках судом була призначена за клопотанням фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 комплексна судова будівельно-технічна та геодезична експертиза.
За результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної та геодезичної експертизи встановлено наступне.
В експертному висновку № 32 зазначено, що при проведенні дослідження експертами проводилась зйомка земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_5, переданої у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, кадастровий № 0111700000:01:002:0064 та кадастровий № 0111700000:01:002:0067, відповідно державним актам від 27 грудня 2010 року від межевого знаку №8451 до межевого знаку №8450, і до знаку №2, та від знаку №8451 до межевих знаків №8452 та 8453.
При зіставлені результатів візуального обстеження, проведених геодезичних вимірів та графічної схеми експертами було встановлено, що на ділянці, наданій у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, кадастровий № 0111700000:01:002:0064 та кадастровий № 0111700000:01:002:0067 за адресою : АДРЕСА_5, знаходиться частина капітального паркану довжиною 36, 21 м. , шириною 0,2-0,35 м. та частина паркану з воротами загальною довжиною 15,73 м., які виступають від межевого знаку №8451 на 0,27 м., належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4. Всього на ділянці фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, зайнято капітальним парканом і частиною воріт 0,0012 га. (а.с. 81 -116 т.4)
Відповідно до п.1.1 договору суборенди від 23.12.2005, суборендар - ОСОБА_4 приймає у суборенду земельну ділянку площею 0,0956га для комерційної діяльності (будівництво та розташування кафе-бару із гостинними приміщеннями), угіддя - забудовані землі, що використовуються у комерційних цілях.
Крім того, відповідно до пункту 2.1.1 договору суборенди, укладеному між відповідачами 23.12.2005, станом на момент його укладення на земельній ділянці будь-яких об`єктів нерухомого майна - немає, а також інших об`єктів інфраструктури - підземної лінії каналізації. (том 1, а.с.141-144)
Тобто, на думку судової колегії, фізична особа - підприємець ОСОБА_5 передав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у суборенду земельну ділянку без будь-яких будівель та споруд, у тому числі без капітального паркану та воріт.
Також, судова колегія оцінює висновок експертної установи Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса як доказ, який підтверджує безперечне самовільне зайняття саме відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 частини земельної ділянки, якою володіє на законних підставах фізична особа-підприємець ОСОБА_2.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскільки ОСОБА_5 передав фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у суборенду земельну ділянку без будь-яких будівель та споруд (на момент укладення договору суборенди), у тому числі без капітального паркану та воріт, то фізична особа - підприємець ОСОБА_5 ніяким чином не міг порушити права позивача у даній справі.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягає частковому скасуванню, оскільки висновки, які викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, та рішення постановлено з порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2012 року у справі № 5002-26/5113-2011 скасувати частково.
3. Прийняти у справі нове рішення.
4. Позовні вимоги задовольнити частково.
5. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0012 га, яка надана у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 та привести її у придатне до подальшого використання стану, шляхом зносу частини капітального паркану довжиною 36,21 м, шириною 0,2-0,35 м. та воріт загальною довжиною 15,73 м., які розташовані на ній від межового знаку № 8451 на 0,27 м за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер ділянки 0111700000:01:002:0064, 0111700000:01:002:0067.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на будь-який рахунок виявлений під час виконання судового рішення) судовий збір та витрати проведення судової експертизи у розмірі 3925,00 грн.
6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді Л.М. Заплава
Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)
2. ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_3)
3. ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_4)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2014 |
Оприлюднено | 04.02.2014 |
Номер документу | 36942767 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Євдокімов Ігор Вячеславович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Євдокімов Ігор Вячеславович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Євдокімов Ігор Вячеславович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Видашенко Тетяна Семенівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Видашенко Тетяна Семенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні