ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2014 року м. Київ К/9991/58785/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2009 року і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року, -
у с т а н о в и л а :
У березні 2009 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, а відтак має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІV (далі Закон №2195-ІV).
Посилаючись на те, що вимоги Закону №2195-ІV не виконані, а його звернення про збільшення пенсії залишено без задоволення, просив зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за 2006-2008 роки.
Постановою Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2009, зміненою постановою Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії в порядку статті 6 Закону №2195-ІV, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
У поданій до Вищого адміністративного суду України касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та відмовити в позові.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх обов'язкового скасування відсутні.
Задовольняючи частково позов суди, на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що з дня набрання рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп-2008 чинності, до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 6 зазначеного Закону №2195-ІV, у редакції даного періоду.
Суди до спірних правовідносин правильно застосували положення статті 6 Закону №2195-ІV, статтю 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції спірного періоду), з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп-2008.
Рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, судовій практиці, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області відхилити, а постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 26 серпня 2009 року і постанову Апеляційного суду Черкаської області від 16 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2014 |
Оприлюднено | 04.02.2014 |
Номер документу | 36945743 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Мойсюк М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні