Ухвала

від 08.06.2010 по справі 2а-41/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2010 р. Справа № 91227/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Сапіги В.П.

Суддів Онишкевича Т.В. , Попка Я.С.

при секретарі судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області на постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2009р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

В березні місяці .2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання УПФ України в Рожнятівському районі нарахувати та виплатити в іі користь недоплачену їм як дітям війни щомісячну соціальну державну допомогу за 2006 - 2008 роки в сумі 3891,90 грн. та зобов’язання УПФУ в Рожнятівському районі в подальшому при нарахуванні пенсії здійснювати підвищення пенсії відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісяця.

Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2009р. позовні вимоги задоволено частково, визнано бездіяльність УПФ України в Рожнятівському районі щодо невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі встановленому ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" протиправною, зобов"язано УПФ України в Рожнятівському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надбавку до пенсії згідно ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі вказує, що рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такою, що не відповідає Конституції України. Положення ст.111 вищенаведеного закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення № 6-рп/2007. Проте, зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не внесені тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України, то у відповідності до п.9 Положення «Про Пенсійний фонд України» передбачено вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають.

Крім того апелянт вказує, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 2 ст.72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а згідно ч. 2 ст. 73 цього ж Закону, забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачі ОСОБА_1 Миколаївна22.04.1934 р.н., ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, є дітьми війни, а відтак мають право на встановлене ст.6 Закону України В«Про соціальний захист дітей війниВ» підвищення до пенсії.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що останні мають право на підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано неконституційними окремі положення Законів України про Державний бюджет України на 2008 рік, яким було зупинено і обмежено право на отримання спірних доплат, а саме зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 має перспективну дію та преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов'язковими до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо нарахування та виплати на користь позивачів невиплаченого підвищення до пенсії з 22.05.2008 року, оскільки ч.2 ст.152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Судом першої інстанції правомірно та обґрунтовано застосовано річний строк звернення до суду, однак слід зазначити, шодо нарахування підвищення до пенсії за 2006 рік, то п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п.17 ст.77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Враховуючи те, що Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат, а також те, що зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню тому позов в частині виплати підвищення до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягає.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, тому доводи апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області в цій частині є необґрунтованими.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області, обов’язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення до пенсії правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачці у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Колегія суддів також вважає, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З врахуванням вище наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч.4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 07.10.2009р. у справі №2а-41/09– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя Сапіга В.П.

Судді Онишкевич Т.В. , Попко Я.С.

Повний текст виготовлено: 14.06.2010р.