Ухвала

від 29.11.2010 по справі 2а-41/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2010 року

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С.,

суддів Широкової Л.В., Заполовського В.Й.

при секретарі судового ОСОБА_1

засідання

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2010 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2009 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирського управління земельних ресурсів, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення недійсним та державних актів на землю незаконними, встановлення порядку користування земельною ділянкою та відшкодування шкоди, -

встановила:

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 7 жовтня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд у зв»язку з нововиявленими обставинами рішення цього ж суду від 23 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міськради, Житомирського управління земельних ресурсів, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення виконкому та державних актів про право власності на землю незаконними, встановлення порядку землекористування.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами на підставі п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України, ОСОБА_2 зазначала, що вирішуючи спір, суд відмовив їй у позові на підставі встановлення факту наявності угоди про порядок користування присадибною ділянкою біля домоволодіння №106 по вул..В.Бердичівській у Житомирі,яка не оспорена і є обов»язковою для всіх співвласників. Оскільки, як вона з»ясувала, такої угоди в матеріалах справи немає, то вважає, що є підстави для перегляду ухваленого рішення.

Відповідно до вимог ст.361 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв»язку з ново виявленими обставинами є :

1).істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Під нововиявленою обставиною законодавець має на увазі фактичну обставину, яка має істотне значення і яка об»єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома особам, які брали участь у справі, та суду.

Як встановлено при розгляді заяви ОСОБА_2, угода про порядок землекористування ( акт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки) була предметом дослідження суду першої інстанції при вирішенні спору за позовом ОСОБА_2 і на наявність такого акту у своїх висновках в рішенні послався суд першої інстанції.

ОСОБА_2 ознайомлена з актом, що підтверджено змістом її клопотання від 12 січня 2009 року( а.с.39)

Наведена ОСОБА_2 обставина не є нововиявленою, а її заява про перегляд судового рішення є по суті апеляційною скаргою, в якій викладені доводи незаконності судового рішення.

Підстави для перегляду ухваленого судом першої інстанції рішення у зв»язку з нововиявленими обставинами відсутні.

За таких обставин ухвала суду є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування

немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2010 року про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.