Рішення

від 30.01.2014 по справі 5006/13/45/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2014 Справа № 5006/13/45/2012

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Риженко Т.М. та Шилова О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою

позивача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м. Дніпропетровськ

та позивача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта», м.Київ,

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод», Донецька обл., м. Зугрес

про : стягнення 365626грн.23коп.

За участю представників сторін

від позивача 1: не з'явився,

від позивача 2: не з'явився,

від відповідача: Щегольський М.В. за довіреністю № 34/1 від 01.08.2013р., Ципляк П.С. за довіреністю №б/н від 01.09.2013р.

СУТЬ СПОРУ

На розгляд суду надійшли вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м.Дніпропетровськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод», Донецька обл., м. Зугрес про стягнення 365626грн.23коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 331240грн.32коп., пені в сумі 25320грн.47коп., 3% річних у сумі 9065грн.44коп.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Металеві вироби" посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № АА 06/1 від 16.02.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

13.11.2012р. через канцелярію суду ТОВ "Металеві вироби" звернулося до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 30.05.2013р. суд на підставі ст.69 ГПК України продовжив строк розгляду справи на 15 календарних днів.

05.06.2013р. позивач надав через канцелярію суду письмові пояснення, за змістом яких зазначив, що оригінали рахунків-фактур №086 від 11.05.2011р., №093 від 12.05.2011р. були передані представнику покупця разом з видатковими накладними на відвантажений товар під підпис про підтвердження прийняття товару та первісних документів (рахунок-фактура та видаткова накладна роздруковані на одному листі). Датою настання строку оплати за вказаними рахунками позивач вважає дату передачі представнику покупця товару, що вказаний у видатковій накладній.

Розгляд справи №5006/13/45/2013 неодноразово зупинявся та поновлювався у зв'язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг від відповідача.

Востаннє розгляд справи був зупинений ухвалою суду від 05.06.2013р. через необхідність направлення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод», Донецька обл., м. Зугрес на ухвалу суду від 31.05.2013р. на адресу суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 16.01.2014р. у справі №5006/13/45/2012 було призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Макарової Ю.В., суддів Риженко Т.М. та Шилової О.М.

Оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження по справі були усунуті, ухвалою від 16.01.2014р. провадження по справі було поновлено, призначено її розгляд у судовому засіданні 30.01.2014р.

27.01.2014р. через канцелярію суду від ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» з посиланням на договір факторингу № 5-Ф від 29.11.2013р. надійшло клопотання про заміну позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Металеві вироби» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» (03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 39/8, код ЄДРПОУ 38354587).

Ухвалою від 30.01.2014р. здійснена заміна позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м. Дніпропетровськ, його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» (03110, м.Київ, вул. Івана Климента, 39/8, код ЄДРПОУ 38354587) в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 331 240грн.32коп. та 3% річних у розмірі 9065грн.44коп., що разом складає 340305грн.76коп.

28.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» звернулося до суду з заявою про припинення провадження у справі в частині погашеної заборгованості відповідача в розмірі 283900грн.00коп., прийняти відмову від позову в частині непогашеної заборгованості відповідача в розмірі 56405грн.76коп.

В судове засідання 30.01.2014р. з'явилися представники відповідача, які усно підтримали заяву ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» про припинення провадження у справі, повідомили про сплату відповідачем ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» суми боргу у розмірі 283900грн. 00коп.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши під час судового засідання представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

06.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металлист» (постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зуївський енергомеханічний завод» (покупцем) був укладений договір поставки № АА 06/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та сплатити металопродукцію (надалі - продукцію).

Згідно із п. 2.1 договору кількість, сортамент та номенклатура продукції зазначається у специфікаціях до цього договору. Кожна із специфікацій з моменту підписання є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.3 договору датою поставки вважається дата передачі продукції у відповідності з видатковою, товарно-транспортною (залізничною) накладною.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що умови оплати - 100% передплата.

Згідно з п. 9.1 договору, цей договір діє з моменту підписання обома сторонами до 31 грудня 2012р.

В матеріалах справи наявні специфікації № 1 від 06.04.2011р., № 2 від 12.04.2011р., № 3 від 12.04.2011р., № 4 від 14.04.2011р., № 5 від 14.04.2011р., №7 від 27.04.2011р., №8 від 05.05.2011р., №9 від 12.05.2011р., №10 від 13.05.2011р. до вказаного договору, відповідно до яких сторонами погоджено предмет договору, визначено найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціну без ПДВ, суму без ПДВ, загальну вартість з ПДВ.

Відповідно до протоколу № 1 від 14.03.2012р. Загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім «Металлист» вирішено змінити найменування товариства на ТОВ «Металеві вироби».

З наявного у матеріалах справи статуту (нова редакція, 2012р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Металеві вироби», дата реєстрації 15.03.2012р., вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Металеві вироби» є правонаступником всіх прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Мелаллист», зареєстрованого Дніпропетровською районною Державною адміністрацією Дніпропетровської області 31.10.2003р., реєстраційна справа №04052264Ю0011479, ідентифікаційний код 32653033.

В обґрунтування позовних вимог позивач 1 у позові вказує на те, що на виконання умов договору поставки № АА 06/1 від 06.04.2011р. здійснив поставку товару відповідачу за видатковими накладними № 069 від 20.04.2011р., №070 від 20.04.2011р., №073 від 21.04.2011р., №089 від 10.05.2011р., №090 від 10.05.2011р., №095 від 13.05.2011р., №096 від 13.05.2011р., №099 від 17.05.2011р. на загальну суму 978820грн.18коп., в свою чергу відповідачем була здійснена оплата у загальному розмірі 647579грн.86коп.

За змістом позову позивач стверджує, що відповідачем не були оплачені наступні накладні: №095 від 13.05.2011р. на суму 88352грн.62коп., №096 від 13.05.2011р. на суму 127224грн.00коп., №099 від 17.05.2011р. на суму 84816грн.00коп., №090 від 10.05.2011р. (сплачена частково у розмірі 60534грн.00коп., сума боргу склала 30847грн.70коп.), внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 331240грн.32коп., яка і заявлена до стягнення.

Претензією № 23-13 від 24.05.2013р., яка була надіслана 27.05.2013р., позивач просив відповідача погасити виниклу заборгованість з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

Претензія залишилась без відповіді та задоволення, викладені обставини стали підставою для звернення ТОВ «Металеві вироби» до господарського суду із відповідним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 331240грн.32коп., 3% річних у розмірі 9065грн.44коп. та пені в сумі 25320грн.47коп., підставою позову є поставка товару за договором № АА 06/1 від 06.04.2011р.

Як вбачається із змісту позовної заяви, спір виник через неповну оплату відповідачем товару, поставка якого здійснювалася за накладними №095 від 13.05.2011р., №096 від 13.05.2011р., №099 від 17.05.2011р., №090 від 10.05.2011р.

Договір № АА 06/1 від 06.04.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується, що у виконання умов договору № АА 06/1 від 06.04.2011р. ТОВ «Торгівельний дім «Мелаллист» за видатковими накладними №095 від 13.05.2011р., №096 від 13.05.2011р., №099 від 17.05.2011р., №090 від 10.05.2011р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 360926грн. 62коп.

Поставлений згідно зазначених накладних товар прийнято особою ОСОБА_4 за довіреностями № 11 від 06.05.2011р., № 13 від 11.05.2011р., що підтверджується підписом від імені вказаної особи на накладних в графі „Отримав".

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором № АА06/1 від 06.04.2011р. зобов'язань з поставки товару.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Як стверджує позивач 1 у позові, станом на час звернення з позовом до суду товар залишився несплаченим відповідачем у розмірі 331240грн. 32коп.

Ухвалою від 30.01.2014р. здійснена заміна первісного позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м. Дніпропетровськ, його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» м.Київ в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 331 240грн.32коп. та 3% річних у розмірі 9065грн.44коп., що разом складає 340305грн.76коп.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» виниклу суму боргу за товар у розмірі 283900грн. 00коп., що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку від 25.12.2013р., що сторонами не заперечується.

Наразі матеріали справи містять заяву ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» від 28.01.2014р, за змістом якої товариство просить суд припинити провадження у справі в частині погашеної заборгованості відповідача в розмірі 283900грн. 00коп. через відсутність предмету спору в цій частині.

У відповідності з п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Сплата боргу в сумі 283900грн. 00коп., яка є предметом судового розгляду, за змістом п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України є підставою припинення провадження у справі в цій частині.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» 28.01.2014р. звернулося до суду в тому числі з заявою по відмову від позову в частині непогашеної заборгованості відповідача в розмірі 56405грн. 76коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч.1, 4 ст. 78 цього Кодексу відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява від 28.01.2014р. про відмову від позову в частині стягнення 56405грн.76коп. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою - представником ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» за довіреністю №1306 від 02.10.2013р. Скрипник П.Г. та у встановленій діючим законодавством формі;

- оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є саме учасники розглядуваної справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок відмови від позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом не встановлено підстав для неприйняття відмови ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 56405грн.76коп.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 56405грн.76коп. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» від позову в цій частині вимог та прийняття такої відмови судом.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби" м. Дніпропетровськ просить суд стягнути з відповідача суму пені в розмірі 25320грн. 47коп.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач 1 посилається на п. 7.2 договору № АА06/1 від 06.04.2011р., ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Водночас правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України). В першу чергу кодекс виходить з того, що суб'єкти цивільних правовідносин мають право на власний розсуд визначитися із тим, чи використовувати будь-яке забезпечення виконання зобов'язань, а також вільно обрати спосіб забезпечення, керуючись ст. 546 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Слід зазначити, що застосування такого способу забезпечення виконання зобов'язання як пеня у даній сфері правовідносин не є обов'язковим в силу прямої вказівки закону.

За приписами статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору № АА06/1 від 06.04.2011р., сторони письмово не визначили пеню, як засіб забезпечення виконання зобов'язань з своєчасної оплати товару за договором № АА06/1 від 06.04.2011р. та не визначили її розмір.

Посилання позивача 1 у позові на п. 7.2 договору № АА06/1 від 06.04.2011р. суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п. 7.2 договору стягнення пені та її розмір передбачено сторонами лише у разі прострочення поставки товару.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Металеві вироби" в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 25320грн.47коп. не можуть бути задоволені судом через недотримання сторонами передбаченої ст. 547 Цивільного кодексу України обов'язкової письмової форми для такого виду забезпечення виконання зобов'язань за не своєчасну оплату товару, як пеня.

13.11.2012р. позивача 1 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 362040грн. 01коп.

Вказану заяву ТОВ "Металеві вироби" обґрунтовує тим, що на його думку відповідач перешкоджає розгляду справи по суті, що може у подальшому призвести до неможливості виконати рішення суду у майбутньому. Зокрема, товариство вказує на своє скрутне становище та те, що в разі не отримання коштів за товар від відповідача, ТОВ "Металеві вироби" буде доведено до банкрутства та звільнення працівників.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-які стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Процесуальним законодавством передбачено, що господарське судочинство здійснюється шляхом письмового провадження, а тому факт наявності визначених обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає обов'язок доказування на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Однак, заявником не надано жодного доказу в обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову, жодним чином не доведено існування ймовірності утруднення або неможливості виконання рішення суду без застосування таких заходів у разі дійсного задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд залишає без задоволення заяву позивача 1 про вжиття заходів забезпечення позову.

Суд відзначає, що ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору. Такої ж самої правової позиції дотримується Пленум ВГСУ у своїй постанові № 7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

У в зв'язку з відмовою ТОВ «Факторингова компанія «Кванта» від позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 56405грн.76коп., судовий збір, сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м. Дніпропетровськ у відповідній частині відшкодуванню та поверненню не підлягає.

Разом з цим суд, приймаючи до уваги, що відповідач здійснив оплату заявленої до стягнення суму боргу у розмірі 283900грн.00коп. вже після звернення з позовом до суду, покладає на відповідача судовий збір у відповідній частині.

Підпунктом 3 п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», передбачено справляння судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/704/2012 від 23.05.2013р. розподіл відповідних сум судового збору здійснюється між сторонами за правилами ст.49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Приймаючи до уваги залишення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення, судовий збір за подання до господарського суду відповідної заяви відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 547, 548, 549, 655-697, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст 216, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 66, 75, 78, п. 1-1) ч. 1 ст. 80, ч.4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Металеві вироби", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод", Донецька обл., м. Зугрес про стягнення пені в сумі 25320грн.47коп. - відмовити.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 56405грн.76коп. у зв'язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» м. Київ від позову в цій частині вимог.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 283900грн. 00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» м. Київ у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" (86783, Донецька обл., м. Зугрес, вул. Леніна, 18-а, код ЄДРПОУ 37517071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Кванта» (03110, м.Київ, вул. Івана Клименка, 39/8, код ЄДРПОУ 38354587) витрати по сплаті судового збору в розмірі 5678грн.00грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 30.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Макарова

Суддя Т.М. Риженко

Суддя О.М. Шилова