Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-5948/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16 січня 2014 р.Справа № 2а-5948/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Багдасарян Н.В., представників сторін:

прокурора -не з`явився,

позивача -не з`явився,

відповідача - не з`явився ,

третіх осіб- не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовом Заступника прокурора м.Ялти в інтересах особи ОСОБА_1

до Управління Держземагентства у м. Ялті Автономної Республіки Крим

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2013 до суду надійшла заява начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в якій він просить роз'яснити рішення Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-5948/12/0170/27 про зобов'язання Управління Державного комітету земельних ресурсів України в м. Ялта скасувати запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт серії ЯД № 573025, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700064.

Заява про роз'яснення виконання судового рішення мотивована незрозумілістю виконання рішення суду із посиланням на Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", положення якого набрали чинності з 01.01.2013, та положення статей 5, 11, 34 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник зазначає, що Управління Держкомзему в м. Ялта не відмовляється від виконання рішення суду, однак у відповідності до діючого законодавства у боржника відсутні відповідні повноваження.

Відповідно ч.3, ст.170 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Суд, розглянувши зібрані по справі матеріали у їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, аналізуючи докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд виходив з наступного.

Приписами частини першої статті 170 КАС України визначено, що у разі якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно положень пункту 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановлення судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Виходячи зі змісту названих норм слід зазначити, що роз'ясненню підлягає судове рішення у разі, якщо незрозуміла його резолютивна частина та без роз'яснення якої ускладнюється його виконання.

Як вбачається з заяви начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим виконавче провадження відкрито державним виконавцем на підставі статей 17, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" та знаходиться на виконанні з 21.01.2013.

Судом встановлено, що в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2012 року у справі № 2а-5948/12/0170/27 зобов'язано Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт серії ЯД № 573025, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700064.

Предметом спору по справі № 2а-5948/12/0170/27 була фактична відмова Управління Державного комітету земельних ресурсів України в м. Ялта АР Крим вчинити дії щодо скасування запису про державну реєстрацію документу, що посвідчує право на земельну ділянку площею 0,004 га, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. Таврійський тупік, 5 - державного акту на право власності на земельну ділянку серії № ЯД 573025, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Редакція статті 125 Земельного Кодексу України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачала, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Зміст положень статті 202 Земельного кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно статті 204 Земельного кодексу України державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Порядок ведення державного земельного кадастру встановлюється законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (далі - Порядок № 1021), яка була чинною з 01.01.2011 по 01.01.2013, було затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Зокрема, положення вказаного порядку визначали процедуру ведення за формою, згідно з додатком, Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі - Книга записів) - документа суворого обліку, який є власністю держави і складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно пункту 2 Порядку № 1021 облік книг записів ведеться відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. № 1893.

Приписи пунктів 27 та 28 Порядку № 1021 передбачали, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держкомзему на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держкомзему.

Суд зазначає, що з 01.01.2013 року набули чинності зміни до ст. 126 Земельного Кодексу України та до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до яких державну реєстрацію прав на земельні ділянки здійснюють органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України.

Як убачається з матеріалів справи на виконання судового рішення прокуратурою м. Ялта направлено лист від 27.02.2013 за № 37а/12 до Управління Держземагентства у м. Ялті АР Крим з вимогою про надання інформації щодо скасування запису про державну реєстрацію. Листом Управління Держземагентства у м. Ялті АР Крим від 14.03.2013 № 542/2/10-25-4, посилаючись на вступ Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з 01.01.2013 та постанову Кабінету Міністрів України № 835 від 01.09.2013, повідомило про неможливість виконання судового рішення.

Відповідно до вимог Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (що діяла з 01.01.2011 по 01.01.2013) реєстрацію державних актів на землю здійснювали територіальні органи Держкомзему України.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 № 1878-VI новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запроваджується з 01.01.2013.

Відповідно до статті 6 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав на нерухоме майно становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.

У статті 2 названого Закону зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно положень статті 8 цього Закону до повноважень органу державної реєстрації прав належить: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; надання інформації про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечення обліку безхазяйного нерухомого майна; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 5 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр", який набрав чинності з 01.01.2013, порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Пунктом 9 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (далі - Порядок № 1051) визначено, що до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Дерземагенства у районах, містах республіканського значення (АР Крим) належать внесення або надання відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про землі та земельні ділянки; здійснення державної реєстрації земельних ділянок та таке інше.

На вимогу пункту 49 названого Порядку поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об'єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку.

Згідно пунктів 60, 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Таким чином, з 01.01.2013 року до компетенції управління Держземагентства у м. Ялті АР Крим не відносяться повноваження щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельні ділянки.

Безпосередньо питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження врегульовані Законом України від 01.07.2004 № 1952-1V "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

Пунктом 7 статті 16 зазначеного вище Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого право набувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 №595/5 "Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.04.2012 за №590/20903, затверджені форми заяв та запитів, що подаються до органу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також, отримання інформації.

Крім того слід зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" з 01.01.2013 року втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 1021 "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі".

Окрім цього, відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр", який набув чинності 01.01.2013 року, внесено зміни до статті 126 Земельного Кодексу України та викладено її зміст в новій редакції відповідно до якої право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, з 01.01.2013 року відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлюється, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм діючого законодавства, приймаючи до уваги вимоги статті 9, 255 КАС України, статті 19 Конституції України, постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2012 у справі № 2а-5948/12/0170/27 підлягає виконанню відділом Держземагенства у місті Ялті АР Крим, як правонаступником Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим, в тій частині, що не суперечить вищевказаному, зокрема приписам пунктів 49-65, 107-161 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру", Розділу IV Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр", статей 125, 126 Земельного кодексу України.

Водночас, з наведеного убачається, що до повноважень Держземагентства у м. Ялті АР Крим, як правонаступника Держкомзему у м. Ялта АР Крим, віднесено внесення до Державного земельного кадастру відомостей про скасування (поновлення) записів про землі та земельні ділянки в Поземельній книзі, що на час винесення постанови у справі було складовою державної реєстрації земельних ділянок у складі державного реєстру земель.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виконання рішень в немайнових спорах. Статтею 75 цього Закону зазначено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Відповідно до ч.ч. 2 та 4 ст. 13 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160, 165, 170, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву начальника Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 04.11.2013 № 10/У-21/5950 про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду АР Крим задовольнити.

Роз'яснити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2012 року № 2а-5948/12/0170/27 наступним чином: зобов'язання Управління Державного комітету земельних ресурсів України в м. Ялта АР Крим скасувати запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт серії ЯД № 573025, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700064, необхідно розуміти як зобов'язання Управління Держземагентства у м. Ялті Автономної Республіки Крим, що є правонаступником Управління Державного комітету земельних ресурсів України в м. Ялта АР Крим, виконати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2012 року № 2а-5948/12/0170/27 в частині скасування запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку - державний акт серії ЯД № 573025, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800700064, в частині, що не суперечить вимогам чинного земельного законодавства та законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема вчинення дій, передбачених положеннями Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI "Про державний земельний кадастр", постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру".

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Для осіб, які з'явилися в судове засідання, апеляційна скарга на ухвалу подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а для осіб, які відсутні в судовому засіданні, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали. Якщо ухвала постановлена без виклику сторін або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалу може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.