Постанова

від 03.02.2014 по справі 910/9658/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р. Справа№ 910/9658/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання: Гаркуші В.В.,

розглядаючи апеляційні скарги відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «Колесниця»

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 10.12.2013 року

у справі № 910/9658/13 (суддя - Бондаренко Г.П.)

за скаргою ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», м. Київ,

на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, м. Київ,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колесниця», м. Київ,

до ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування», м. Київ

про стягнення 362 111,65 грн., -

за участю представників:

від позивача: - Грушко А.Г. - представник (довіреність б/н від 16.12.2013р.);

Колесніков Є.О. - представник (довіреність б/н від 16.12.2013р.);

від відповідача: Шевчук П.О. - представник (довіреність б/н від 21.01.2014 р.)

Від ВДВС: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ритуальна служба спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (надалі - Ритуальна служба СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування", відповідач, боржник у виконавчому провадженні) звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (надалі - ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві), відповідно до якої просить визнати незаконними дії вказаного відділу щодо накладення арешту на грошові кошти боржника, що обліковуються на рахунках у фінансових установах, визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 08.10.2013 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 39726359, складеної з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року у справі № 910/9658/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року у справі № 910/9658/13 скаргу Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві задоволено повністю.

Не погоджуючись із даною ухвалою, Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати як незаконну та відмовити Ритуальній службі СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" у задоволенні скарги, мотивуючи її невірним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків, зроблених судом, дійсним обставинам справи.

Свою незгоду з постановленою господарським судом м.Києва 10.12.2013 року ухвалою у справі № 910/9658/13 висловило і товариство з обмеженою відповідальністю «Колесниця». У поданій апеляційній скарзі скаржник наголосив на неправильному застосуванні судом норм Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим просить ухвалу скасувати та відмовити Ритуальній службі СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" у задоволенні скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колесниця» на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року у справі №910/9658/13 прийнято та об'єднано в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 27.01.2014 року.

27.01.2014 року в судовому засіданні в порядку статті 77 ГПК України розгляд апеляційних скарг було відкладено до 03.02.2014 року у зв'язку з неявкою уповноваженого представника ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві та невиконанням скаржником ухвали про надання для огляду в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 39726359.

03.02.2014 року представник скаржника апеляційну скаргу підтримав повністю, просив таку задовольнити, ухвалу господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року скасувати та залишити скаргу відповідача на дії ВДВС без задоволення.

ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду апеляційної скарги, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, поважності причин своєї неявки в судові засідання скаржник не повідомив, матеріали виконавчого провадження №39726359 суду апеляційної інстанції не надав.

Вислухавши думку учасників процесу щодо можливості розгляду справи у відсутність одного зі скаржників, враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити розгляд справи за наявними у справі матеріалами та у відсутність ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві.

03.02.2014 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково подані стягувачем копії матеріалів виконавчого провадження, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, у зв'язку з чим постановлена у справі № 910/9658/13 ухвала від 10.12.2013 року має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві перебуває виконавче провадження ВП №39726359 за наказом Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року №910/9658/13, виданого на виконання рішення вказаного суду про стягнення з Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь ТОВ "Колесниця" 362 111,65 грн. заборгованості та 7 242,23 грн. витрат по сплаті судового збору.

10.09.2013 року 10.09.2013 року ТОВ "Колесниця" звернулось до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою про примусове виконання рішення суду від 12.08.2013 року у справі №910/9658/13.

13.09.2013 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № 39726359 про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.08.2013 року № 910/9658/13 про стягнення з Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь ТОВ "КОЛЕСНИЦЯ" боргу в розмірі 369 353,88 грн.

Вказаною постановою боржнику надано семиденний строк для самостійного виконання наказу.

Матеріали справи свідчать, що 08.10.2013 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт коштів боржника, в якій державним виконавцем зазначено, що рішення в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим на грошові кошти боржника з урахуванням суми виконавчого збору має бути накладено арешт на загальну суму 406 489,26 грн.

Того ж дня, постанова про накладення арешту на грошові кошти Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" була направлена супровідним листом №1808/4 від 08.10.2013 року до банківських установ до відома та виконання.

Одночасно з постановою про накладення арешту на грошові кошти боржника державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Бучко В.В. 08.10.2013 року в межах виконавчого провадження № 39726359 було винесено постанови про стягнення з Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" витрат на проведення виконавчих дій та стягнення виконавчого збору в сумі 200,00 грн. та в сумі 36 935,38 грн. відповідно, а 19.11.2013 року - постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Предметом спору у даній справі є оскарження виконавчих дій державного виконавця з приводу неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження у спосіб, передбачений статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», наслідком чого стало винесення державним виконавцем незаконної постанови про арешт грошових коштів відповідача.

Вирішуючи скаргу, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів боржника щодо наявності підстав для задоволення скарги та визнання дій державного виконавця при виконанні наказу Господарського суду м. Києва від 28.08.2013 року №910/9658/13 незаконними.

Колегія суддів вважає за необхідне підтримати такі висновки місцевого суду та відхилити доводи скаржників, які викладені в апеляційних скаргах з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 11 Закону державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Положеннями частин 1, 4 статті 31 Закону встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як стверджує відповідач, незаконність винесення постанови про арешт грошових коштів боржника полягає у причинному зв'язку із неотриманням ним постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи, так і з копій матеріалів виконавчого провадження №39726359, представлених суду апелянтом ТОВ «Колесниця» вбачається, що доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення боржнику, не надано. Не містять матеріали справи і доказів про вручення названої постанови боржникові під розписку.

З огляду на імперативність положень статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» супровідний лист № 1908/4 від 13.09.2013 року та копія витягу з журналу вихідної кореспонденції ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві за порядковим № 71138 про реєстрацію відправлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження належними доказами на підтвердження факту направлення адресату вище вказаної кореспонденції вважатись не можуть.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві припустився порушення вимог частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що позбавило боржника права самостійного добровільного виконання рішення суду, є вірним та мотивованим.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи скаржника про те, що боржник не скористався правом звернення до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій з метою надання строку для добровільного виконання рішення в порядку, передбаченому статтею 35 цього ж Закону, оскільки належних та допустимих доказів сповіщення боржника про відкриття виконавчого провадження суду не представлено.

Судова колегія звертає увагу, що 25.11.2013 року представник боржника звертався до державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з клопотанням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №39726359, в якому одночасно повідомляв про те, що ані постанова про відкриття виконавчого провадження, ані будь-які інші документи виконавчого провадження ним не отримувались, а крім того, 07.11.2013 року до Київського апеляційного господарського суду ним була подана апеляційна скарга на рішення суду, за яким проводяться виконавчі дії.

Слід зазначити, що за приписами статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений правом за заявою сторін виконавчого провадження так і за власною ініціативою відкласти виконавчі дії на строк до десяти робочих днів, про що виносить відповідну постанову та повідомляє про це сторони.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону.

Згідно частини 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Виходячи з аналізу наведених норм, державний виконавець, не маючи на момент винесення постанови про арешт грошових коштів від 08.10.2013 року відомостей про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2013 року, з урахуванням клопотання відповідача від 25.11.2013 року, мав відкласти провадження виконавчих дій у відповідності до статті 35 Закону та надати останньому можливість виконати рішення суду в добровільному порядку, а в разі його невиконання продовжити вчинення виконавчих дій у встановленому Законом порядку.

Натомість, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 24.12.2013 року державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було винесено постанову №1808/4 про зняття арешту з грошових коштів Ритуальної служби СКП "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" у зв'язку зі стягненням у повному обсязі боргу згідно рішення суду на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві. Крім того, згідно платіжних доручень №12154 та №12155 від 27.12.2013 року з депозитного рахунку скаржника було перераховано на рахунок УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва 36 935,38 грн. виконавчого збору та на рахунок Головного управління юстиції у м. Києві - 200,00 грн. витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з позицією місцевого суду стосовно того, що за відсутності доказів належного направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження суд не вправі робити висновки про те, що боржник був обізнаний та взагалі знав про відкриття виконавчого провадження, а відтак мав можливість добровільного виконання судового рішення суду або ж скористатися правом на відкладення провадження виконавчих дій за наказом Господарського суду м. Києва від 28.08.2013 року №910/9658/13.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року у справі №910/9658/13 була прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві та ТОВ «Колесниця» законних та обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишеною без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянтів.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 80, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Колесниця» на ухвалу господарського суду м. Києва від 10.12.2013 року у справі №910/9658/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.12.2013 року у справі №910/9658/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9658/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Г.А. Жук