ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" січня 2014 р. м. Київ К/9991/58951/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, третя особа - Військова частина А1604 про захист прав та законних інтересів громадянина за касаційною скаргою Військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати рішення Управління пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона неправомірним та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію відповідно до вимог п.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 травня 2007 року.
Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 липня 2008 року адміністративний позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року скасовано постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 липня 2008 року та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Позивач, Військовий прокурор Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4 не погодився з постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року і звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 липня 2008 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
ОСОБА_5 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р., серія НОМЕР_1 від 01.12.1992р. 01.05.2007р.
Згідно військового квитка ОСОБА_5 серія НОМЕР_2 останній з 15.09.1986р. по 16.10.1986р. приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період проходження військової служби.
Відповідно до виписки з послужного списку особистої справи старшого лейтенанта ОСОБА_4 о з 15.09.1986р. по 16.10.1986р. виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Також Допитаний у якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він з ОСОБА_5 разом служив у військовій частині. Підтвердив той факт, що ОСОБА_5 дійсно в період з 15.09.21986р. ю 16.10.1986р. приймав участь по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період проходження військової служби в зоні відчуження. Також пояснив, що ОСОБА_5 працював в зоні відчуження на протязі місяця без вихідних, повний робочий день. Теж саме пояснили, допитані у якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Факт передування свідка ОСОБА_6 у зоні відчуження підтверджено відомостями, викладеними у його військовому квитку про ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС в 30 км. зоні.
10 травня 2007 року ОСОБА_9 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, протоколом засідання комісії від 16.08.2007 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона відмовлено ОСОБА_9 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, Військовий прокурор Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4 звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 підтверджено право на призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку за ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з матеріалів справи та показів свідків.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку та відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_4 для призначення вищевказаної пенсії не додана довідка Ф-122, яка є основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Проте, з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві (ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)
Згідно з положеннями ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 10 років.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Основними документами, що підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є військовий квіток НОМЕР_3 та виписка з послужного списку особистої справи старшого лейтенанта запасу, видана Комсомольським військовим комісаріатом м. Херсону, в яких встановлено факт перебування ОСОБА_4 на територіях радіоактивного забруднення по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в період його проходження військової служби.
Враховуючи те, що для призначення пенсії позивачу із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, були наявні всі необхідні для цього документи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 225, 226, 231 КАС України суд,-
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року - скасувати, а постанову Дніпровського районного суду м. Херсона від 08 липня 2008 року - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2014 |
Оприлюднено | 08.02.2014 |
Номер документу | 37035553 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Ситников О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні