Постанова

від 10.02.2014 по справі 36/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2014 р. Справа№ 36/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Кондес Л.О.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Новіцька Л.О. - представник, дов. № 05-08/4-91 від 08.01.2014;

від позивача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.)

винесену за результатом розгляду заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010

у справі № 36/13

за позовом VOMM Impianti e Processi S.p.A

до Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 542 507,52 євро

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 36/13 в задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 відмовлено в повному обсязі на підставі ст.ст. 89, 116, 117 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що, як вбачається з матеріалів справи, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві не є стороною у справі № 36/13 за позовом VOMM Impianti e Processi S.p.A до Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 542 507,52 євро, а відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, тому заява Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 36/13 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильного застосування норм процесуального права, роз'яснити рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13, а саме: визначити, яка саме сума підлягає стягненню у національній валюті України, відповідно до рішення суду та в якій валюті вона має бути повернута стягувачеві, враховуючи те, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві не має права конвертувати грошові кошти.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що він діє на підставі Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 № 104 та в межах своїх повноважень не наділений правом на переведення іноземної валюти на національну, тому не може самостійно здійснити переконвертування іноземної валюти і визначити суму, яка повинна підлягати стягненню відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13, що унеможливлює його виконання; підставою для роз'яснення судового рішення, відповідно до ст. 89 ГПК України, є його незрозумілість, коли виникають обставини, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Скаржник посилається на п. 2 ст. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, відповідно до якого, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 позовні вимоги задоволено частково; підлягає стягненню з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь VOMM Impianti e Processi S.p.A 397 000,00 євро заборгованості, 19 850,00 євро штрафу, 11 910,00 євро 3% річних, 55 977,00 євро витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 2 110,77 євро державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено.

Як вбачається із матеріалів оскарження, 26.09.2013 Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою від 16.09.2013 № 05-12/2940-12174 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 № 36/13, а саме: визначити, яка саме сума підлягає стягненню у національній валюті України, відповідно до рішення суду та в якій валюті вона має бути повернута стягувачеві, враховуючи те, що Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві не має права конвертувати грошові кошти.

Згідно із ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (далі - Закон № 606) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 3, п. 2 ст. 4, п. 2 ст. 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій); органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.

Господарським судам слід також мати на увазі, що практично не виключено звернення державного або іншого органу, на який покладено виконання рішення, із заявою про роз'яснення чи виправлення рішення господарського суду; у такому випадку питання про задоволення або відхилення цієї заяви необхідно вирішувати з урахуванням характеру допущеної помилки чи описки та їх впливу на можливість виконання рішення (п. 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Статтею 89 ГПК України встановлено, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту.

У заяві Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві просило роз'яснити рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 саме наступним чином: визначити, яка саме сума підлягає стягненню у національній валюті України, відповідно до рішення суду та в якій валюті вона має бути повернута стягувачеві, враховуючи те, що Головне управління Казначейства у місті Києві не має права конвертувати грошові кошти.

Однак, зміст рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 не містить даних щодо стягнутих сум у національній валюті, окрім суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Отже, роз'яснення питання, яка саме сума підлягає стягненню у національній валюті України відповідно до рішення суду, стосується обставин, що мають місце поза змістом рішення суду, а зазначення стягнених сум у національній валюті буде зміною змісту рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13, що не допускається нормою ст. 89 ГПК України.

У заяві Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 16.09.2013 № 05-12/2940-12174, про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13, відсутні питання, які стосуються змісту рішення, отже, останнє є зрозумілим заявнику.

Наявність у заявника права, передбаченого вищезгаданим законодавством, на звернення із заявою про роз'яснення судового рішення, не звільняє заявника від дотримання вимог ст. 89 ГПК України.

Таким чином, хоча зазначена судом першої інстанції підстава відмови у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення і є такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, однак, подана до суду першої інстанції заява Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 16.09.2013 № 05-12/2940-12174, про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13, є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки подана з порушенням вимог ст. 89 ГПК України.

При цьому, слід вказати, що зазначена заявником неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2010 у справі № 36/13 може свідчити лише про наявність підстав для застосування норм, передбачених розділом XIV ГПК України, зокрема, статті 121.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 у справі № 36/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві без задоволення.

2. Матеріали оскарження ухвали від 21.10.2013 у справі № 36/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Л.О. Кондес

В.І. Рябуха