Рішення

від 12.05.2009 по справі 20-34-30/333-07-9066

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20-34-30/333-07-9066

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2009 р.Справа  № 20-34-30/333-07-9066

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М”;

про виселення, стягнення орендної плати у сумі 30962,42грн. та пені у розмірі 2204,95грн.

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М”;

до відповідача: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

про визнання недійсним п.3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. та визнання договору таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012р.

Суддя  Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

Від Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради: Торкаєнко О.О., діючий за дов. №01-13/14967 від 26.12.2008р.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М”: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м2, що знаходиться за адресою м.Одеса, вул.Будівельна, 3, та стягнення з відповідача орендної плати у сумі 30962,42грн. та пені у сумі 2204,95грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що незважаючи на закінчення 28.09.2007 року строку дії укладеного між сторонами договору та повідомлення від 16.10.2007р. вих№01-13/11072 про те, що договір оренди №15/72 від 01.08.2002р. на новий строк продовжуватися не буде, оскільки відповідно до рішення Одеської міської ради №1404-V від 04.07.07р. „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р., та внесення змін до рішень Одеської міської ради” вказане приміщення підлягає продажу з аукціону, відповідач, ТОВ „БУДМАШ-М”, в порушення вимог ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України, не повернув Орендодавцю нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м2, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Будівельна,3.

Крім того, за твердженням позивача, відповідачем ТОВ „БУДМАШ-М”, в порушення ст.762 Цивільного кодексу України та ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалась орендна плата.

В процесі розгляду справи 11.03.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” звернулося до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом в порядку ст.60 ГПК України до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, в якому просить визнати недійсним пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. нежилого приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, укладеного між позивачем та відповідачем, а договір оренди №15/72 від 01.08.2002р. нежилого приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3,  визнати таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012р.

Заявлені зустрічні вимоги ТОВ „БУДМАШ-М” обґрунтовувало тим, що після 28.09.07р. ТОВ продовжувало користуватися орендованим приміщенням та сплачувати орендну плату за жовтень-грудень 2007р., що підтверджується платіжними дорученнями №56 від 25.10.07р., №59 від 29.11.07р., №62 від 27.12.07р., та така орендна плата була прийнята Представництвом. У зв'язку з чим, оскільки Представництво після отримання від ТОВ „БУДМАШ-М” орендної плати за жовтень 2007р., неповернення орендованого приміщення у визначений у листі №01-13/11072 від 16.10.2007р. термін, тобто до 01.11.2007р., прийняло від ТОВ „БУДМАШ-М” орендну плату за листопад - грудень 2007р., договір оренди №15/72, на підставі норми ст.764 ЦК України, був поновлений на строк, встановлений договором оренди №15/72 від 01.08.2002р. з урахуванням змін, внесених п.2 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р., тобто до 07.08.2012р.

Крім того, позивач по зустрічному позову вважає  пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007р. до договору оренди №15/72 недійсним, оскільки він суперечить п.8.5 Методики Одеської міської ради, затвердженої рішенням Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р., що була чинна на момент укладення додаткового погодження, вимогам ч.2 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та, більш того, передбачає внесення змін до зобов'язання, що припинилося у зв'язку з його виконанням, проведеним належним чином.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.06.2008року (суддя Фаєр Ю.Г,) позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ТОВ "БУДМАШ - М" задоволено частково.

Виселено ТОВ „БУДМАШ - М” з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, та стягнуто з ТОВ „БУДМАШ- М” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради витрат по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та ІТЗ судового процесу у сумі 69 грн. В решті первісних позовних вимог було відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ "БУДМАШ-М" до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено частково. Пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.2007року до договору оренди №15/72 від 01.08.2002року нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та ТОВ „БУДМАШ-М” визнано недійсним, та стягнуто з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь ТОВ „БУДМАШ – М” витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та ІТЗ судового процесу у сумі 69 грн., в решті зустрічного позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008року по справі №34-30/333-07-9066, апеляційну скаргу ТОВ „БУДМАШ –М”–задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2008 року скасовано частково.

В задоволенні первісного позову Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині виселення ТОВ „БУДМАШ–М” з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3 відмовлено.

Зустрічний позов ТОВ „БУДМАШ–М” в частині визнання договору оренди №15/72 від 01.08.2002року таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012 року, задоволено.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2008року по справі №34-30/333-07-9066 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2008року касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради №01-13/89333 від 20.08.2008року задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 18.06.2008року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2008року у справі №34-30/333-07-9066 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з резолюцією голови господарського суду Одеської області справу №34-30/333-07-9066 передано на новий розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

При новому розгляді справи позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином шляхом надіслання судових ухвал на адресу, зазначену у довідці з Єдиного державного реєстру, а також на адресу знаходження орендованого майна, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 01.08.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „ПЛІС” (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №15/72, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м2, що розташоване за адресою м. Одеса, вул. Будівельна, 3, з метою розміщення столярного цеху.

Пунктом 1.2 цього договору строк дії договору встановлено до 07.02.2006р.

Згідно з п.2.2 даного договору за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1194,7грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до п.2.4 зазначеного договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.5.1 цього договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п.5.2 даного договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

28.03.07р. сторонами було укладено додаткове погодження №2 до вказаного договору оренди, згідно з яким назву Орендаря змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою „ПЛІС” на Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” та строк дії договору продовжено до 28.09.07р.

Вказаним додатковим погодженням орендну плату з 1.01.2007р. визначено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” в розмірі 15% від експертної оцінки приміщення, що складає 8 264,23 грн. з урахуванням ПДВ.

Листом від 16.10.2007р. вих. №01-13/11072, факт направлення якого підтверджується наданим суду фіскальним чеком від 16.10.07р. та реєстром відправлень, а також не заперечувався відповідачем при первісному розгляді справи, представництво повідомило ТОВ „Будмаш-М” про те, що договір оренди №15/72 від 01.08.2002р. на новий строк продовжуватися не буде, оскільки відповідно до рішення Одеської міської ради №1404-V від 04.07.07р. „Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007р., та внесення змін до рішень Одеської міської ради”, вказане приміщення підлягає продажу з аукціону та запропонувало повернути вказане нежитлове приміщення представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради за актом приймання-передачі до 01.11.07р.

Неповернення приміщення у встановлений строк та продовження користування ним без згоди орендодавця, а також порушення вимог ст.762 ЦК України щодо своєчасної сплати орендної плати у встановленому договором розмірі зумовило звернення представництва до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справи  докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р., а також умов п.7.9 договору оренди №15/72 від 01.08.2002р., дія договору припиняється внаслідок закінчення строку, на якій його було укладено, тобто, згідно з додатковим погодженням №2 від 28.03.07р., 28.09.07р.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а також нормою частини четвертої ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій ст.17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.ст.16, 41 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” міська рада вправі перерозподіляти частину своїх повноважень виконавчим органам, які діють в обсягах та в межах повноважень, переданих міською радою і визначених відповідними положеннями.

Згідно з Положенням про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003р. №1040-ХХІV, у компетенцію Представництва входять питання управління нерухомим майном територіальної громади м. Одеси.

Враховуючи, що представництво по управлінню комунальною власністю, реалізуючи передбачене законом право орендодавця, повідомило орендаря у встановлений законом місячний строк (16.10.2007р.) про непродовження договору оренди, суд доходить висновку про припинення дії договору 28.09.2007р.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, яка цілком кореспондується зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на зайняття відповідачем ТОВ „Будмаш-М” нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, позовні вимоги в частині виселення відповідача з вказаного приміщення підлягають задоволенню.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що договір оренди №15/72 був поновлений до 07.08.2012р. з посиланням на прийняття Представництвом від ТОВ „БУДМАШ-М” орендної плати за листопад - грудень 2007р., сплаченої після неповернення орендованого приміщення у визначений у листі №01-13/11072 від 16.10.2007р. термін, тобто до 01.11.2007р., не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наявністю заперечень наймодавця –Представництва - проти продовження орендних правовідносин, висловлених шляхом направлення відповідного листа від 16.10.2007р., надіслання якого є юридичним фактом у розумінні ст.764 ЦК України та ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Крім того, вищезазначене волевиявлення орендодавця підтверджується фактом звернення до суду із відповідним позовом 18.12.2007р.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача про те, що прийняття орендної плати здійснювалося представництвом на виконання п.4.10 договору №15/72, а зазначена позиція Представництва була викладена також у листі №01-13/13536 від 19.12.2007р. (т.1 а.с.127).

З урахуванням викладеного, у задоволенні зустрічного позову ТОВ „Будмаш-М” в частині визнання договору оренди №15/72 від 01.08.2002р. нежилого приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3, таким, що діє на тих самих умовах до 07.08.2012р., слід відмовити.

Аналізуючи зустрічні позовні вимоги ТОВ „Будмаш-М” про визнання недійсним п.3 додаткового погодження №2 до договору оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

При цьому, згідно до частини третьої статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Разом з тим, згідно до абзацу другого цієї ж норми, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, сторони не можуть врегулювати свої відносини на власний розсуд коли зі змісту норми можна зробити висновок, що норма є імперативною.

Отже, зміст частини третьої статті 6 ЦК України полягає у законодавчому закріпленні співвідношення між диспозитивними та імперативними нормами: імперативна норма встановлює правила, які не можуть бути змінені сторонами в договорі, а диспозитивна норма дозволяє таку зміну.

Згідно до ст.180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, його ціна, при чому, відповідно до ст.632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи, що у відповідності до приписів ч.3 ст.18, ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.762 Цивільного кодексу України за договором оренди у орендаря виникає зобов'язання зі сплати орендної плати в порядку, визначеному договором, а згідно п. 2.4 договору оренди №15/72 від 1.08.2002року орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності, суд зазначає, що у даному випадку має місце виконання зобов'язання  частками, що цілком відповідає нормам ст.529 Цивільного кодексу України.

Згідно приписів ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, квитанцією №27 від 22.12.2006р., платіжними дорученнями №6 від 02.02.2007р., №12 від 27.02.2007р. та №19 від 27.03.2007р. підтверджено сплату ТОВ "Пліс" та його правонаступником за договором оренди №15/72 - ТОВ „БУДМАШ-М” орендної плати за вказаним договором оренди за січень-березень 2007р., а відтак зобов'язання зі сплати орендної плати за січень-березень 2007р. ТОВ „БУДМАШ-М” виконане своєчасно, належним чином, таке виконання прийнято Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та відповідно є припиненим.

Ані статтею 653 Цивільного кодексу України, якою визначено загальний порядок внесення змін до договору, а ні іншими нормами чинного законодавства України не передбачена можливість внесення змін до зобов'язання, або його частини, що є припинившимся.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відступ сторін від імперативної норми ст.632 ЦК України є неправомірним у розумінні ч.3 ст.6 ЦК України, у зв'язку з чим зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним п.3 додаткового погодження підлягають частковому задоволенню, а п.3 додаткового погодження №2 до договору №15/72 слід визнати недійсним в частині розрахунку орендної плати з 1.01.2007р. по 28.03.2007р.

В решті зазначених вимог слід відмовити, оскільки само по собі визначення орендної плати на підставі Методики Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р., з урахуванням вимог ст.118 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, що був чинний на час підписання сторонами додаткового погодження, не суперечить Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, у зв'язку з чим законодавчі підстави для визнання його недійсним в цілому, передбачені ст.215 ЦК України, відсутні.

Крім того, аналізуючи всі обставини справи у сукупності, суд доходить висновку, по-перше, про те, що строк договору оренди був продовжений орендодавцем саме за умови підвищення орендної плати, а, по-друге, як свідчать матеріали справи, орендна плата за вересень-грудень сплачувалася орендарем у зміненому саме додатковим погодженням №2 від 28.03.2007р. розмірі.

Щодо позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю про стягнення суми орендної плати та пені суд зазначає наступне. Як вбачається із позовної заяви (т.1 а.с.2-4), позивачем заявлені вимоги про стягнення орендної плати в сумі 30 962,42 грн. за період з 1.01.2007р. по 28.09.2007р., а також пені в сумі 2204,95 грн.

Згідно до п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягується. При цьому, наданий на неодноразову вимогу суду як при попередньому так і при новому розгляді справи розрахунок стягуваної суми (т.1 а.с.125, т.2 а.с.7, т.3 а.с.43) містить суму заборгованості 21 619,03 грн., уточнену з урахуванням проведеної 27.12.2007р. оплати в сумі 9 343,39 грн.

Приймаючи до уваги, що п.3 додаткового погодження, з урахуванням якого проводився зазначений розрахунок, визнаний судом частково недійсним, суд доходить до висновку про відсутність у ТОВ „Будмаш-М” заборгованості по орендній платі за стягуваний період з 1.01.2007р. по 28.09.2007р., у зв'язку з чим у задоволенні зазначених вимог слід відмовити. Крім того, суд вважає недоведеними, в порушення ст.33 ГПК України, та такими, що не підлягають задоволенню, вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання у заявленій сумі, оскільки стягувана сума 2204,95 грн. міститься виключно у розрахунку від 11.12.2007р., наданому у останньому судовому засіданні 12.05.2009р., з якого вбачається, що прострочення зобов'язання виникло в основному внаслідок несплати відповідних сум за серпень 2007р., що цілком суперечить усім іншим доказам, оціненим судом у сукупності.

З урахуванням положень ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому, враховуючи, що Представництвом по управлінню комунальною власністю не було сплачено мито по немайновій вимозі –виселенню, державне мито у розмірі 85 грн. підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” (Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Теплична, 2-а, код 21017393) з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Будівельна, 3 на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М”(Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Теплична, 2-а, код 21017393;) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. (шістдесят дев'ять) грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М”(Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Теплична, 2-а, код 21017393;) на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 -  держмито в сумі 85 /вісімдесят п"ять/ грн.

5.  В решті первісних позовних вимог відмовити.

6. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” задовольнити частково.

7. Пункт 3 додаткового погодження №2 від 28.03.07р. до договору оренди №15/72 від 01.08.02р. нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 511,7м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Будівельна, 3, укладеного між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” - визнати недійсним в частині розрахунку орендної плати з 1.01.2007р. по 28.03.2007р.

8. Стягнути з Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БУДМАШ-М” (Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Теплична, 2-а, код 21017393) витрати по сплаті державного мита у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. (шістдесят дев'ять) грн.

9. В решті зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

                     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

  Суддя                                                                          Щавинська Ю.М.

          рішення підписано 18.05.2009р.