Рішення

від 09.04.2009 по справі 44/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/97

09.04.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Візуальні Технології”

До                Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліт Медіа Груп”

про     стягнення 273 067,17 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Мельник О.В. (довіреність б/н від 28.01.2009 р.)

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 09.04.2009 p., оскільки в судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні від 17.03.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Візуальні Технології” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Еліт Медіа Груп” (далі –відповідач) 273 067,17 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 17.03.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві б/н від 10.02.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 01/11-ВТ (далі – договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити обладнання у вигляді системи відображення інформації на базі повно кольорового світлодіодного екрана, опорну конструкцію для встановлення екрану, систему вентиляції та охолодження екрану (далі –обладнання), найменування, ціна, кількість та комплектність якого зазначаються в специфікації.

Відповідно до п. 1.5. договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання робіт з підготовки проектної документації конструкції, її виготовлення та монтажу, а також монтажу, настройки та запуску в експлуатацію екрану та системи вентиляції (далі –роботи).

Згідно з п. 2.1. договору строк поставки обладнання становить 45 робочих днів після перерахування передоплати, обумовленої п. 3.3.1. договору.

В порядку п. 2.4. договору факт передачі позивачем відповідачеві обладнання підтверджується видатковими накладними та відповідними актами прийому – передачі, які укладаються між позивачем та відповідачем під час фактичної передачі обладнання.

Відповідно до п. 2.10. договору строк виконання робіт становить 5 робочих днів після фактичної передачі обладнання відповідачеві.

Згідно з п. 3.1. договору повна вартість обладнання та робіт складає 657 477,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до додатку № 1 від 30.11.2007 р. до договору загальна вартість обладнання складає 602 211,00 грн.

Згідно з додатком № 2 від 30.11.2007 р. до договору загальна вартість робіт складає 55 266,00 грн.

В порядку п.п. 3.3.1. п. 3.3. договору відповідач протягом 5-ти банківських днів після підписання договору зобов'язався перерахувати позивачеві передоплату у розмірі 303 00,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.3.2. п. 3.3. договору після виконання робіт по встановленню обладнання та фактичної передачі обладнання та підписання обома сторонами видаткових накладних і актів виконаних робіт, відповідач зобов'язався протягом 10-ти банківських днів перерахувати позивачеві суму у розмірі 354 447,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві обладнання, а останній прийняв його, на загальну суму 602 211,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 28.03.2008 р., довіреністю серії ЯНО № 989437 від 28.03.2008 р., актом передачі обладнання від 28.03.2008 р.

На виконання умов договору позивачем було виконано, а відповідачем прийнято робіт загальною вартістю 55 266,00 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000001 здачі –прийняття робіт (надання послуг).

В порушення умов договору відповідач частково сплатив за поставлене обладнання та виконані роботи у розмірі 472 477,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за договором станом на 31.12.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 185 000,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 185 000,00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.3. договору при невиконанні позивачем строків розрахунку, обумовлених п.п. 3.3.1. –3.3.2. п. 3.3. договору, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 2 % від вартості суми заборгованості за кожний день платежу, але не більше, ніж 30 % від суми заборгованості.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 55 500,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 037,63 грн. та інфляційних втрат в сумі 26 529,54 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 2 730,67 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Еліт Медіа Груп”  (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 3, код ЄДРПОУ 33637845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Візуальні Технології” (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12-Г, кв. 1, код ЄДРПОУ 34186124) 275 915 (двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 84 коп., з яких 185 000 (сто вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 26 529 (двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 6 037 (шість тисяч тридцять сям) грн. 63 коп. трьох процентів річних, 55 500 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу, 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 67 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

            Суддя                                                                        П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 09.04.2009р.