Рішення

від 25.05.2009 по справі 44/97

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/97

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.05.09 р.                                                                                                       Справа № 44/97                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гонорант» (представник Кавун І.О., довіреність від 20.05.09 року) до фірми „Ahead Shipping inc.” (представник Король К.В., довіреність від 24.04.09 року) та до товариства з обмеженою відповідальністю „Донукрсіль” (представник Серединцева О.Є., довіреність від 17.04.09 року), про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 12'577'200 доларів США, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод коксохімобладнання» (далі – Завод) звернулося до суду з позовом до фірми „Ahead Shipping inc.” (далі – Фірма) та до майнового поручителя товариства з обмеженою відповідальністю „Донукрсіль” (далі – Товариство) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 12'577'200 доларів США, внесеної позивачем Фірмі згідно умов контракту № 160908 від 16 вересня 2008 року (далі – Контракт). Позовні вимоги Заводу ґрунтуються на тому, що Фірма, не зважаючи на належне виконання Заводом умов Контракту щодо оплати, відмовляється своєчасно здійснити поставку 2'287 тон ферохрому ФХ-900. Позовні вимоги до Товариства базуються за договорі поруки від 16.09.08 року, за яким Товариство поручилось перед Заводом за виконання Фірмою її обов'язків щодо часткового повернення суми попередньої оплати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та в порядку статті 25 ГПК України заявив про реорганізацію Заводу і утворення нового суб'єкта господарювання – товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гонорант» (далі – Компанія).

Представник відповідача Фірми в судовому засіданні підтвердив факт отримання 12'577'200 доларів США попередньої оплати за Договором, наразі пояснив прострочення виконання зобов'язання поставки зривом домовленостей з третіми особами-контрагентами.

Відповідач Товариство категорично заперечив проти позову, зазначивши, що договір поруки від 16.09.08 року не створює цивільних прав та обов'язків для Товариства, оскільки є неукладеним, бо в ньому відсутній предмет договору.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Компанії не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оцінивши Контракт, суд дійшов висновку, що укладена між Компанією та Заводом угода за своїм змістом та своєю правовою природою є зовнішньоекономічним договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить визначеним сторонами умовам Контракту, до означеного правочину також застосуються правила договорів купівлі-продажу, передбачені статтями 655-697 ЦК України.

Таким чином, в силу статті 712 ЦК України, статті 265 ГК України та розділів 1, 5, 6 та 9 Контракту, а також додатку № 1 до Контракту від 16.09.08 року, постачальник Фірма зобов'язався передати у власність покупця Заводу 2'287 тон ферохрому ФХ-900 фракції 5-200 мм не пізніше 30.01.09 року, а покупець зобов'язався прийняти означену продукцію та сплатити Фірмі за неї 12'577'200 доларів США не пізніше 15.01.09 року.

В силу статті 6 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” та пункту 11.1 Контракту, права та обов'язки Фірми та Заводу за цією зовнішньоекономічною угодою визначаються українським правом.

Поставка товару мала здійснюватися згідно пункту 5.1 Контракту та пункту 3 додатку № 1 до Контракту від 16.09.08 року – у відповідності до умов DELIVERED AT FRONTIER... named place (DAF) Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року, згідно яких продавець надає у розпорядження покупця нерозвантажений товар, очищений для експорту, але ще не для імпорту, на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті – залізничній станції Успенській або Гуково.

Згідно умов оплати отриманої продукції, визначених пунктом 9.1 Контракту та пункту 6.1 додатку № 1 до Контракту від 16.09.08 року, Завод має оплатити продукцію попередньо, не пізніше 15.01.09 року. Заводом у період з 19.09.08 року до 14.01.09 року повністю виконано обов'язок щодо оплати товару у розмірі 12'577'200 доларів США, що підтверджуються банківськими виписками та поясненнями Фірми. Означені дії Заводу відповідають нормам статті 693 ЦК України.

Документи, які б свідчили про незгоду відповідача з належністю виконання Заводом своїх зобов'язань по Контракту – суду не надавалися. Відповідачем Фірмою всупереч частині 2 статті 614 ЦК України не доведено суду відсутності власної вини у порушенні договірного зобов'язання.

Зобов'язання передати ферохром ФХ-900 вартістю 12'577'200 доларів США виникло у Фірми згідно пункту 7.1 Контракту та пункту 6.2 додатку № 1 до Контракту від 16.09.08 року – 31.01.09 року.

Виходячи зі змісту статті 25 ГПК України, у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконання рішення суду. Підстави застосування інституту правонаступництва в господарських відносинах не обмежуються лише фактом вибуття (припинення юридичної особи) кредитора, оскільки правонаступником також може бути визнана юридична особа, яка отримала права та обов'язки кредитора на інших підставах.

Згідно рішення загальних зборів учасників Заводу № 1-2009 від 31.03.09 року та статуту Компанії, Завод перейменовано у Компанію, з передачею прав та обов'язків цього суб'єкта Компанії та заміною учасників (засновників).

Статтею 59 ГК України визначено, що у разі перетворення (приєднання) суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять до новоутвореного суб'єкта господарювання, що і мало місце у випадку правонаступництва Компанії по правах та обов'язках Заводу, яке витікає зі змісту протоколу загальних зборів учасників Заводу № 1-2009 від 31.03.09 року та преамбули статуту Компанії.

За таких обставин безсумнівним є перехід до Компанії, як нововиниклої в зобов'язанні особи, яка стала кредитором (позивачем), всіх прав та обов'язків у справі № 44/97, що були дійсними для реорганізованого Заводу.

Наразі, зобов'язання Фірми перед Заводом та, згодом, Компанією щодо поставки продукції або повернення попередньої оплати на суму 12'577'200 доларів США на момент прийняття рішення суду – не виконане, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивачем в позовній заяві зазначено вимогу щодо повернення суми попередньої оплати у розмірі 12'577'200 доларів США., що є невід'ємним правом останнього на підставі частини 2 статті 693 ЦК України, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Позовні вимоги до майнового поручителя Товариства наразі не можуть бути задоволені через наступне.

Імперативні приписи статей 553-555, 638 ЦК України та частини 3 статті 180  ГК України визначають, що договір поруки від 16.09.08 року між Заводом та Товариством, як будь-який правочин поруки, обов'язково має містити умови щодо предмету договору та інших суттєвих умов, які сторони визначили як обов'язкові.

Наразі, дослідивши зміст договору поруки від 16.09.08 року, суд вважає, що сторони не дійшли обопільної згоди щодо предмету договору, оскільки пунктом 1.1 цього правочину визначено, що Товариство поручається за часткове повернення суми попередньої оплати Фірмою за Контрактом. При цьому, розміру цієї частини договір поруки не містить, тому неможливо встановити обсяг забезпечення виконання, який прийняв на себе поручитель.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України зазначена умова Договору, по якій сторони не дійшли згоди (предмет, тобто обсяг поручительства), є істотною, тому що це є умова, щодо якої сторони у будь-якому разі мали досягнути згоди, бо її обов'язковість визначена законом.

З огляду на наведене, суд вважає, що згідно норм статті 638 ЦК України та частини 8 статті 181 ГК України договір поруки від 16.09.08 року є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, як юридичний факт. Позовні вимоги на підставі цього правочину є необґрунтованими з доказової точки зору, тому у позові до Товариства суд відмовляє.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення продавцем Фірмою умов Контракту, а також норм ЦК України та законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів поставки.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.

На підставі означених норм національного матеріального права, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

                                                 ВИРІШИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гонорант» до фірми „Ahead Shipping inc.” про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 12'577'200 доларів США.

Стягнути з фірми „Ahead Shipping inc.” на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гонорант» суму попередньої оплати 12'577'200 грн., а також відшкодування сплаченого державного мита 3'312 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Гонорант» до товариства з обмеженою відповідальністю „Донукрсіль” про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 12'577'200 доларів США.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Мєзєнцев Є.І.                               

Надруковано у 4 примірниках:

1 –позивачу

2-3 –відповідачам

4 –господарському суду Донецької області