Рішення

від 20.05.2009 по справі 31/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.09                                                                                           Справа№ 31/34

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:              МРЦ МВС України „Перлина Прикарпаття”, м. Трускавець Львівської області

до відповідача:       Станильської сільської ради, с. Станиля Дрогобицького району Львівської

                                   області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дрогобицької районної державної адміністрації, м. Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача  Дрогобицької районної ради, м. Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача Комунального підприємства Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро

технічної інвентаризадії та експертної оцінки", м. Дрогобич Львівської області

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог иа предмет спору, на стороні

відповідача Виконавчого комітету Станильської сільської ради, с. Станиля Дрогобицького району Львівської області

про:                            визнання   права   власності   на   будівлі   господарського   двору   медичного

                                   реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття”, що знаходяться в

                                  с. Станиля  Дрогобицького району Львівської області

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача: Курліщук О.В. - представник;

від відповідача: Сащук М.В. - сільський голова;

від третьої особи-1: Розуман М.Л. - представник;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особн-3: Шишко О.А. - представник;

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: Сащук М.В. - сільський голова.

Представникам сторін, третіх осіб роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ПЖ України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що представники сторін подали відповідне клопотання.

Суть спору: Позов заявлено МРЦ МВС України „Перлина Прикарпаття", м. Трускавець 'Львівської області, надалі - позивач, до Станильської сільської ради, с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, надалі - відповідач, про визнання права власності за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України на будівлі господарського двору медичного реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття", що знаходяться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, а саме: господарську будівлю з навісом заг. площею 954,30 кв.м., склад заг. площею 455,30 кв.м. та контрольно-пропускний пункт заг. площею 10,4 кв.м. Також у позові позивач просить суд визнати право оперативного управління за ним на будівлі господарського двору медичного реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття”, що знаходяться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, а саме: господарську будівлю з навісом заг. площею 954,30 кв.м., склад заг. площею 455,30 кв.м. та контрольно-пропускний пункт заг, площею 10,4 кв.м. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач користується земельною ділянкою під спірними будівлями на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а 25.12.2007 р. позивачеві інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Дрогобицької   райдержадміністрації   надано   дозвіл   на   виконання   господарським   способом будівельних робіт зі спорудження будівель і споруд господарського двору позивача, будівництво яких позивачем закінчено 15.04.2008 р.

Ухвалою суду від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.04.2009 р. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі в даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Дрогобицьку районну державну адміністрацію та Дрогобицьку районну раду.

У запереченні на позову заяву від 30.03.2009 р. № 47 відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову повністю.

02.04.2009 р. позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати право власності за державою в особі Міністерства внутрішніх справ України на будівлі господарського двору медичного реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття", що знаходяться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, а саме: господарську будівлю з навісом заг. площею 954,30 кв.м., склад заг. площею 455,30 кв.м. та контрольно-пропускний пункт заг. площею 10,4 кв.м., а за позивачем - право повного господарського відання на вказані вище будівлі.

Ухвалою суду від 02.04.2009 р. до участі в даній справі залучено Міністерство внутрішніх справ України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Комунальне підприємство Львівської обласної ради „Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В судове засідання 12.05.2009 р. відповідач та треті особи не забезпечили явку уповноважених представників. Від представника третьої особи-3 поступило клопотання про відкладення розгляду даної справи. Представник позивача, який з'явизся в судове засідання, підтримав позовні вимоги повністю.

Господарським судом ухвалою від 12.05.2009 р. до участі в даній справі залучено Виконавчий комітет Станильської сільської ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судове засідання 20.05.2009 р. з”явилися представники позивача, відповідача, третіх осіб-1, -3, -5. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, подав в судовому засіданні документи, що витребовувались судом. Представник відповідача та третьої особи-5 позовні вимоги заперечив повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні. Також в судовому засіданні представник відповідача заперечив позов з тих підстав, що третьою особою-3 не виконуються взяті на себе зобов'язання згідно договору про користування земельною ділянкою від 11.07.1991 р., подав ряд документі та письмових пояснень. Представник третьої особи-1 виклав позицію райдержадміністрації щодо вказаного спору, зокрема, вважає можливим вирішення цього спору в позасудовому порядку. Представник третьої особи-3 повністю підтримав позовні вимоги позивача та вказав на відсутності бюджетного фінансування для виконання зобов'язань перед сільською радою. Представники третьої особи-2 та третьої особи-4 в судове засідання не з'явилися, причин неявки суд не повідомили. За наведених обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представників третіх осіб -2,-4 за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 20.05.2009 р. за згодою сторін та третіх осіб оголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі. Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 25.05.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Між Доброгостівською сільською радою народних депутатів Дрогобицького району Львівської області та Міністерством внутрішніх справ України 11.07.1991 р. було укладено договір про користування земельною ділянкою, згідно якого Доброгостівська сільська рада народних депутатів зобов'язалась передати в постійне користування третій особі-3 земельну ділянку площею 2 га для будівництва господарської зони санаторію. Згодом 08.04.1996 р. аналогічний договір був укладений між відповідачем та третьою особою-3.

Як вбачається з державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЛВ 37, виданого на підставі рішення Львівської обласної ради народних депутатів від 19.10.1994 р. № 27 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31, позивачеві на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 1,0652 га. Земельна ділянка надана для господарських цілей.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Дрогобицької райдержадміністрації 25.12.2007 р. видано позивачеві дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво господарським способом будівель господарського двору з терміном дії до 16.04.2008 р. Сторони і треті особи належних і допустимих доказів, які в свідчили про скасування (визнання недійсним) чи втрату чинності іншим способом вказаного дозволу на будівництво суду не подали.

Розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 08.07.2008 р. № 247 утворено державну приймальну комісію для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «господарський двір медичного реабілітаційного центру МВС України «Перлина Прикарпаття».

Згідно з актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 07.08.2008 р. № 293 та зареєстрованого Інспекцією Держархбудконтролю у Львівській області 15.08.2008 р. за № 13/24, державна приймальна комісія встановила, що будівництво спірних будівель і споруд здійснено власними силами позивача; проектна документація затверджена начальником відділу містобудування та архітектури Дрогобицької районної державної адміністрації 21.12.2007 р.; на об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, створені безпечні умови для виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм; зовнішні надвірні комунікації холодного та гарячого водопостачання, каналізації, теплопостачання, газопостачання, енергопостачання та зв'язку забезпечують нормальну експлуатацію об'єкта та прийняті міськими експлуатаційними організаціями. Відтак, державна приймальна комісія прийняла рішення про прийняття спірних будівель в експлуатацію. Однак, згодом розпорядженням голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 13.11.2008 р. № 465 скасовано розпорядження від 07.08.2008 р. № 293.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Також кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Як встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Аналогічна норма міститься і в ст. 20 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Правовідносини щодо державного майна в Україні регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про управління об'єктами права державної власності»тощо. Згідно зі ст. 326 Цивільного кодексу в державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Нормами ст.ст. 4, 6 Закону України «Про управління об'єктами права державної власності»встановлено, що уповноваженими органами управління об'єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади.

Виходячи з аналізу вказаних вище правових норм та зважаючи на зміст положення про Медичний реабілітаційний центр МВС України «Перлина Прикарпаття», затв. наказом МВС України від 04.11.2003 р. № 1286 та зареєстрованого 22.11.2005 р. державним реєстратором Виконкому Трускавецької міської ради, згідно якого позивач є бюджетною організацією, що заснована на державній формі власності і підпорядкована Міністерству внутрішніх справ України, суд дійшов висновку, що уповноваженим органом управління спірними об'єктами від імені держави є саме третя особа-3 - Міністерство внутрішніх справ України, а не позивач.

Відтак, право на звернення з позовом до господарського суду про визнання права власності має Міністерство внутрішніх справ України, оскільки як вбачається з матеріалів справи будівлі господарського двору медичного реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття", що знаходяться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської області, а саме: господарська будівля з навісом заг. площею 954,30 кв.м., склад заг. площею 455,30 кв.м. та контрольно-пропускний пункт заг. площею 10,4 кв.м. належать на праві власності державі Україна та, як зазначено вище, уповноваженим органом управління вказаними об'єктами нерухомості від імені держави виступає Міністерство внутрішніх справ України.

У зв'язку з вищевикладеним в задоволенні позовних вимог позивача про визнання права державної власності  слід  відмовити,  оскільки  медичний  реабілітаційний центр МВС України

„Перлина Прикарпаття" є неналежним позивачем, так як згідно норми ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з п. 4.2 положення про Медичний реабілітаційний центр МВС України «Перлина Прикарпаття»майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на правах повного господарського відання. Згідно ж ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем заперечується як право державної власності на спірні будівлі, так і право господарського відання позивача.

При цьому щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності (ч. З ст. 136 Господарського кодексу України).

Щодо заперечень відповідача в частині невиконання третьою особою-3 взятих на себе зобов'язань згідно договору про користування земельною ділянкою від 11.07.1991 р., то такі судом не приймаються, як такі, що не стосуються предмета спору. Слід зазначити, що відповідач має право на захист свого порушеного цивільного права чи інтересу у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання права повного господарського відання на спірні будівлі обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов  Медичного реабілітаційного центру МВС України „Перлина Прикарпаття", м.

Трускавець Львівської області, задоволити частково.

2.          Визнати за Медичним реабілітаційним центром МВС України „Перлина Прикарпаття"

(82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. С. Бандери, 71; код ЄДРПОУ 20760948) право повного

господарського відання на будівлі господарського двору медичного реабілітаційного центру МВС

України „Перлина Прикарпаття", що знаходяться в с. Станиля Дрогобицького району Львівської

області, а саме: господарську будівлю з навісом заг. площею 954,30 кв.м., склад заг. площею 455,30

кв.м. та контрольно-пропускний пункт заг. площею 10,40 кв.м.

3.          Стягнути  зі  Станильської сільської ради  (82171,  с.  Станиля Дрогобицького  району

Львівської області; код ЄДРПОУ 20850798) на користь Медичного реабілітаційного центру МВС

України „Перлина Прикарпаття" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. С. Бандери, 71; код

ЄДРПОУ 20760948) сплачене державне мито в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

4.          В іншій частині позову відмовити.

            5.  Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Артимович В.М.