Рішення

від 27.05.2009 по справі 35/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/108

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.05.09 р.                                                                                                       Справа № 35/108                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі  судового засідання Трубачевій А.О.  

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства “Перечинський лісохімічний комбінат”      м. Перечин

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-інвестиційна фірма “Юго-Восток” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 483350,93грн.

За участю

представників сторін

від позивача: Терещенко Ю.В. – за довір.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство “Перечинсьбкий лісохімічний комбінат” м. Перечин, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-інвестиційна фірма “Юго-Восток” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 483350,93грн. з яких 420960грн. – сума основного боргу, 6614,73грн.- 3% річних, 55776,20грн. –і індекс інфляції.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 26.05.2009р. у зв'язку з закінченням повноважень судді Мальцева М.Ю. справу було передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.05.2009р. справу прийнято до провадження суддею Мартюхіною Н.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконані зобов'язання за договором поставки № 29/07/08/680 від 29.07.2008р., угоду про погашення заборгованості.

06.05.2009р. позивачем надано клопотання про забезпечення позову, де останній просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 483350,93грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 08.05.2009р. місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-інвестиційна фірма “Юго-Восток” є : 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167А, за зазначеною адресою господарським судом направлялися рекомендовані листи з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

29.07.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Перечинський лісохімічний комбінат” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-інвестиційна фірма “Юго-Восток” (Постачальник) був укладений договір поставки мінеральних добрив № 29/07/08/680.

За цим договором Постачальник зобов'язується передати у погоджені строки, а Покупець прийняти та оплатити на умовах договору, мінеральні добрива, асортимент, кількість, ціна, умови поставки якого вказуються в додатку до договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що товар поставляється погодженими партіями, в відповідності з Додатком до договору, а також заявками Покупця на поставку тієї чи іншої партії товару.

Відповідно до п. 3.1. договору Покупець зобов'язується оплатити повну вартість Товару (в тому числі ПДВ), визначену в відповідних додатках до договору, а також в накладних документах на Товар (видаткових накладних, акт приймання-передачі).

Згідно до п. 6.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р., а в частині розрахунків до їх повного закінчення.

29.07.2008р. між сторонами було підписано додаток № 1 до договору поставки мінеральних добрив № 29/07/08 від 29.07.2008р., згідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти Товар - карбамид ГОСТ 2081-92 в кількості 192 тон на загальну суму 691200грн.

Пунктом 6 додатку № 1 до договору встановлено, що оплата товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в розмірі 100% попередньої оплати Покупцем в Українській національній валюті.

Згідно до п. 7 додатку № 1 поставка товару буде здійснюватися в продовж 25 календарних днів з моменту оплати.

В виконання умов договору та додатку № 1 до договору позивачем було здійснено 100% попередню оплату товару в сумі 691200грн., що підтверджується випискою банку від 13.08.2008р., що додана до матеріалів справи.  

Відповідач в супереч умовам договору поставку товару у термін протягом 25 календарних днів з моменту оплати товару не здійснив.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору між сторонами було укладено угоду № 1 від 22.10.2008р. про погашення заборгованості.

За цією угодою Відповідач здійснює погашення заборгованості за договором поставки мінеральних добрив № 29/07/08/680 від 29.07.2008р. в сумі 691200грн., що утворилася на 08.09.2008р. в строк до 10.11.2008р. включно.

Відповідач умови угоди від 22.10.2008р. виконав частково та перерахував на рахунок позивача заборгованість в розмірі 270240грн., що підтверджується матеріалами справи.

Решта заборгованості залишена не погашеною, у зв'язку з чим між сторонами 10.03.2009р. було укладено угоду про погашенню заборгованості, згідно до якої відповідач здійснює погашення заборгованості за Договором поставки мінеральних добрив № 29/07/08/680 від 29.07.2008р. в сумі 420960грн., що утворилася на 10.03.2009р. в строк до 21.04.2009р. включно.

Погашення заборгованості здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора за графіком: до 17.03.2009р. – 70000,00грн.; до 24.03.2009р. – 70000,00грн.; до 31.03.2009р. – 70000,00грн.; до 07.04.2009р. – 70000,00грн.; до 14.04.2009р. –70000,00грн.; до 21.04.2009р. – 70960грн.

В супереч умов угоди про погашення заборгованості від 10.03.2009р. відповідач заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим за останнім на час слухання справи облікується заборгованість в розмірі 420960,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів погашення суми боргу в розмірі 420960грн. суду не надав, заявлені вимоги не спростував.  

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми боргу в розмірі 420960грн. такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6614,73грн. за період з 23.10.2008р. по 23.03.2009р. та індекс інфляції в розмірі 55776,20грн. за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позивача, останній нараховує 3% річних та індекс інфляції починаючи з жовтня 2008р., але угода про погашення на підставі якої позивач просить стягнути з відповідача укладена між сторонами 10.03.2009р., та якою сторони погодили графік погашення заборгованості. Відповідно до вказаного графіку погашення заборгованості позивач має право на нарахування 3% річних та індексу інфляції наступним чином з 17.03.2009р. на 70000грн., з 24.03.2009р. на 140000грн., з 31.03.2009р. на 210000грн., з 07.04.20009р. на 280000грн., з 14.04.2009р. на 350000грн. та з 21.04.2009р. на 420960грн.

Таким чином, вимоги позивача, що стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 34,52грн. за період з 17.03.2009р. по 23.03.2009р. - ( 70000грн. х 3% / 365 х 6).      

Щодо вимог позивача про стягнення індексу інфляції, то вказані вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки позивач нараховує індекс інфляції за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р., а як встановлено судом право на нарахування індексу інфляції у позивача виникли 17.03.2009р.  

Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Інших підстав для застосування заходів забезпечення позову, закон не передбачає.

Як видно із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на доведення та  обґрунтування утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. У зв'язку з цим, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та  такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог  відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 206, 509, 526, 530, 610, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства “Перечинський лісохімічний комбінат” м. Перечин до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-інвестиційна фірма “Юго-Восток” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 483350,93грн. – задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-інвестиційна фірма “Юго-Восток” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167А, р/р 26009071 в Донецькій філії ВАТ “Міжнародний комерційний банк”, МФР 394501, ЄДРПОУ 30076236) на користь Відкритого акціонерного товариства “Перечинський лісохімічний комбінат” (89200, Закарпатська обл., м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25, р/р 26007246206001 в КБ “Приватбанк” м. Ужгород, МФО 312378, ЄДРПОУ 00274105) заборгованість в сумі 420960,00грн., 3% річних в розмірі 34,52грн., судові витрати: державне мито в сумі 4209,94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,78 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ.

               Суддя