Рішення

від 26.05.2009 по справі 37/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/101

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.05.09 р.                                                                                                       Справа № 37/101                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 23647276

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34990046

про: стягнення суми у розмірі 35 168,86 грн., яка включає: заборгованість у сумі 16344,26грн., пеню у сумі 709,98 грн., інфляцію -  570,32 грн., 3% річних – 88,74 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн., розірвання договору оренди №ф-26/2008р. від 01.10.2008р. та повернення Позивачу і звільнення від майна Відповідача орендованого приміщення

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Радочина А.А. (за довіреністю №32 від 26.03.2009р.);

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 21.04.2009р. на 14.05.2009р., з 14.05.2009р. по 26.05.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення суми у розмірі 29 746,15 грн., яка включає: заборгованість у сумі 10896,98 грн., пеню у сумі 727,63 грн., інфляцію -  575,09 грн., 3% річних – 90,89 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, інфляції, 3% річних та штрафу.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р. з додатками, додаткові угоди до договору; розрахунок суми позову; акт прийому - передачі об'єкту оренди від 01.10.2008р.; акт звірки взаєморозрахунків, акти №№ 1, 2, 3 виконаних послуг з оренди приміщень за договором оренди; претензія №7 від 24.02.2009р. з доказами відсилання Відповідачу, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,12 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із позовною заявою Позивачем подано заяву про забезпечення позову (а.с.35) шляхом накладання арешту на грошові кошти Відповідача в межах заявлених вимог, а в разі відсутності коштів на рахунках Відповідача, - на його майно.

Заявою №799 від 06.05.2009р. про збільшення позовних вимог Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог у зв'язку із заборгованістю з орендної плати за березень і квітень 2009р., вимагаючи стягнення загалом суму у розмірі 35193,43грн., як включає основний борг в розмірі 16344,26грн., пеню у сумі 727,63 грн., інфляцію -  575,09 грн., 3% річних – 90,89 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн.

Заявою №800 від 06.05.2009р. (а.с.а.с.57,58) Позивач доповнив позов вимогами про розірвання договору оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон” та Закритим акціонерним товариством „Юнікон”, а також – про повернення Позивачу та звільненні від майна Відповідача приміщення у м. Донецьку по вул. Югославській, 1, площею 101,1кв.м.

Позивачем  надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 41-47, 50-69,73-91), у тому числі – пояснення від 19.05.2009р. щодо розрахунків заявлених вимог та строків оплати заборгованості, якими розмір вимог зменшено за результатами перерахунку на суму 24,57грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.55,56), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи, незважаючи на повернення поштових повідомлень із ухвалами суду, що надсилалися Відповідачу.

Позивач у судовому засіданні підтримав  свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та  його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008р. між Відповідачем (Орендар) та Позивачем (Орендодавець) укладено договір оренди №А-26/2008 (а.с.а.с.12-17), згідно п.п.1.1, 2.1. якого Орендодавець передає в оренду Орендарю, а Орендар приймає у строкове оплатне користування та сплачує орендну плату за використання приміщення складу№1, розташованого в будівлі, зазначеній в плані земельної ділянки літ. „Д-1”, з площею по внутрішньому обміру 101,10кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Югославська, 1,  строком до 31.12.2008р.

Об'єкт оренди належить Позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу будівель б/н -973 від 31.01.2006р. (а.с.а.с.41,42), укладеному між Українською науково-промисловою асоціацією „Укркокс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Юнікон ЛТД”, яке в подальшому згідно п. 1.1. Статуту (а.с.33) було перетворене у Закрите акціонерне товариство.

Відповідно до вимог розділу 3 договору оренди №А-26/2008 визначений порядок розрахунків між сторонами, зокрема:

-          за згодою сторін орендна плата за використання об'єкту оренди складає: за об'єкт оренди приміщення складу, визначеного в плані земельної ділянки літ. „Б-1” – 26,40грн., у т.ч. ПДВ за 1 кв. м. на місяць  (п.3.1.);

-          Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю шляхом передплати з перерахуванням відповідних платежів на поточний рахунок Орендодавця на кожний наступний місяць оренди (п.3.2.);

-          До настання 25 числа кожного поточного календарного місяця оренди, Орендодавець виставляє Орендарю рахунок на оренду на наступний календарний місяць. Орендар зобов'язаний самостійно отримати у Орендодавця оформлений рахунок (п.3.3.);  

-          Орендар зобов'язаний здійснити передплату орендної плати протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку, але в будь-якому  випадку не пізніше 28 числа попереднього місяця (п.3.4.);

-          Орендар сплачує комунальні послуги за передплатою на підставі рахунків, виставлених Орендодавцем, протягом трьох банківських днів з дати отримання рахунку. В разі відсутності у Орендаря рахунку на оплату комунальних послуг Орендар зобов'язаний здійснити передплату комунальних послуг не пізніше 30 числа місяця, попереднього за оплатним, в розмірі середньомісячної оплати за комунальні послуги, які сплачувалися Орендарем за попередній період дії цього договору (п.3.5.4.);

-          Оплата додаткових послуг Орендодавця здійснюється Орендарем на підставі акта наданих послуг, але не пізніше трьох банківських днів з дати отримання від Орендодавця рахунку на оплату (п. 3.7.2.).

У пункті 6.3 договору сторони встановили, що у разі припущення Орендарем прострочення при сплаті орендної плати, перерахуванні сум компенсації за комунальні послуги або сплаті додаткових послуг, він зобов'язаний сплатити Орендодавцю пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Положення п. 6.5. договору встановлюють відповідальність Орендаря у вигляді штрафу у сумі орендної плати за шість місяців зокрема у разі, якщо прострочення в оплаті орендної плати або перерахуванні сум компенсацій за комунальні послуги, при сплаті додаткових послуг, буде тривати понад одного календарного місяця.

Відповідно до п. 1.2. договору 01.10.2008р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу у користування, про що сторонами складений відповідний акт прийому-передачі (а.с.19).

       Між сторонами укладалися додаткові угоди №1 від 01.10.2008р., №2 від 01.11.2008р., №3 від 01.12.2008р. (а.с.а.с.20-22), якими сторони змінювали розмір орендної плати, визначаючи її у жовтні 2008р. на рівні 2909,26грн., у листопаді 2008р. – 2926,24грн., у грудні 2008р. – 2205,6грн.

Додатковою угодою №1/09 від 31.12.2008р. (а.с.23) сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р.

Актами № 1 від 31.10.2008р., № 2 від 30.11.2008р., № 3 від 31.12.2008р. (а.с.а.с.25-27) сторони підтвердили надання Позивачем послуг з оренди на суму, визначену у вказаних вище додаткових угодах за відповідні місяці, яка у сукупності становить 8041,1грн.

Згідно складеного сторонами акту звірення розрахунків станом на 31.10.2008р. (а.с.24) Відповідачем була частково перерахована орендна плата за жовтень 2008р., у зв'язку із чим залишок заборгованості за цей місяць визначений у сумі 240,22грн.

У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. включно Позивач з метою досудового врегулювання питання щодо погашення її та нарахованих штрафних санкцій  звернувся (а.с.29) до Відповідача з претензією  №7  (а.с.28).

З огляду на незадоволенням претензійних вимог Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, висуваючи вимоги також і за лютий 2009р.

Заявою №799 від 06.05.2009р. про збільшення позовних вимог Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог у зв'язку із заборгованістю з орендної плати за березень і квітень 2009р., вимагаючи стягнення загалом суму у розмірі 35193,43грн., як включає основний борг в розмірі 16344,26грн., пеню у сумі 727,63 грн., інфляцію -  575,09 грн., 3% річних – 90,89 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн.

Заявою №800 від 06.05.2009р. (а.с.а.с.57,58) Позивач доповнив позов вимогами про розірвання договору оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон” та Закритим акціонерним товариством „Юнікон”, а також – про повернення Позивачу та звільненні від майна Відповідача приміщення у м. Донецьку по вул. Югославській, 1, площею 101,1кв.м.

В поясненнях від 19.05.2009р., Позивач, за результатами здійсненого та наведеного розрахунку вимагав стягнути з Відповідача основний борг в розмірі 16344,26грн., пеню у сумі 709,98 грн., інфляцію -  570,32 грн., 3% річних – 88,74 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн., зменшуючи, таким чином, вимоги щодо пені , інфляційної індексації та 3% річних у сукупності на суму 24,57грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином.  

Суд розглядає справу в контексті всіх, викладених у позовній заяві з урахуванням їх доповнення, збільшення згідно заяв №№799 та 800 від 06.05.2009р. та зменшення згідно заяви, викладеної у поясненнях від 19.05.2009р.,  оскільки одночасне їх висування цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов'язань за договором оренди), їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується  із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Крім того, позиції щодо можливості висування в межах одного позову вимог про розірвання договору оренди і повернення орендованого майна та стягнення заборгованості, дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається із змісту п. 17 Інформаційного листа від 13.08.2008р. № 01-8/482.

Водночас, згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення збільшити або зменшити розмір вимог, і це зменшення судом приймається  як таке, що не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки зумовлено виправленням помилок при розрахунку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими,  що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних, індексу інфляції,  штрафних санкцій, а також – розірвання договору та повернення орендованого майна.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації вартості комунальних послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше 28 числа попереднього місяця відповідно до умов п. 3.4. договору оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р., з урахуванням змін, запроваджених відповідними додатковими угодами, а також – зі здійснення платежу з компенсації вартості комунальних послуг згідно п. 3.5.4. договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати - належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів іншого Відповідачем до матеріалів справи не надано - внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з жовтня 2008р. по квітень 2009р. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги, що викладений Позивачем розрахунок боргу в частині орендних платежів відносно періоду стягнення (з жовтня 2008р. по квітень 2009р.) є арифметично вірним та відповідає умовам договору, підписаним сторонами додатковим угодам, актам виконаних послуг, суд задовольняє вимоги в цій частині у сумі  16048,22грн.

В свою чергу, вимоги про стягнення компенсації вартості комунальних послуг у сумі 296,04грн. за період з січня по квітень 2009р.  судом відхиляються як недоведені, оскільки Позивач не надав ані доказів фактичного понесення ним стягуваних комунальних витрат на користь постачальників відповідних послуг в частині, що відповідає орендованому майну, ані актів при прийняття Відповідачем послуг з оренди за відповідний період із зазначенням у них складової з комунальних витрат, що унеможливлює встановлення факту отримання Відповідачем комунальних послуг вартістю, що відповідає розміру заявлених вимог.

Суд звертає увагу Позивача також і на те, що надані  рахунки-фактури за цей період не визначають суми комунальних витрат, а містять загальну суму, віднесену до орендної плати, тоді як за змістом п.п.3.3., 3.5.4. договору оренди щодо комунальних витрат має складатися і виставлятися окремі рахунки (принаймні – із визначенням суми за цим видом грошового зобов'язання).

Враховуючи, що за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, інфляційну індексацію та 3% річних, суд, перевіривши арифметичних розрахунок  позовних вимог в цій частині за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”,  з урахуванням визначеної ним суми заборгованості, яка підлягає стягненню, та періоду нарахування, визначеному у поясненнях від 19.05.2009р., встановив, що вимоги:  

-          щодо інфляційної індексації підлягають задоволенню у розмірі  570,15грн.;

-          щодо 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 84,89грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 6.3. договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені враховує встановлені ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  обмеження щодо граничного розміру та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України – щодо періоду нарахування, суд, перевіривши розрахунки Позивача  за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив наявність певних арифметичних недоліків (зумовлені використання у розрахунку спрощеного визначення пені за один день прострочення і меншої кількості днів у 2008р., ніж календарна), у зв'язку із чим вимоги задовольняються частково -  в сумі  706,12 грн.

Стосовно вимоги Позивача про стягнення штрафу в розмірі 17 455,56  гривень позиція суду полягає у наступному.

Пунктом 6.5 договору оренди передбачено, якщо Орендар не звільнить приміщення протягом 10 календарних днів з дня направлення заяви Орендодавця про розірвання договору або, якщо прострочення в сплаті орендної плати, перерахуванні сум компенсацій за комунальні послуги, при оплаті додаткових послуг, буде продовжуватися більше одного календарного місяця, з Орендаря стягується штраф на користь Орендодавця в розмірі орендної плати за 6 місяців.

Позиція суду стосовно дотримання форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, а отже – і штраф (згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України) - є тотожною із викладеними вище висновками щодо пені.

Приймаючи до уваги, що Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів  ані виконання зобов'язань, передбачених договором,  ані доказів відсутності вини у їх невиконанні згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, заявлені Позивачем вимоги щодо нарахування штрафу кваліфікуються як обґрунтовані, бо є передбаченим умовами договору оренди наслідком у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України порушення відповідних зобов'язань.

Оскільки наведений Позивачем  розрахунок суми штрафу відповідає порядку нарахування у  розглядуваному періоді правовідносин між сторонами, визначеному в 6.5 договору оренди, суд, здійснивши перевірку арифметичних підрахунків, задовольняє відповідні вимоги у сумі 17 455,56 гривень.

Щодо вимог про розірвання договору оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р. та зобов'язання повернути займане приміщення судом  зазначається таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Виходячи з підстав цієї позовної вимоги, у розумінні їх визначення в абз. 2 п. 3.7. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289, Позивач наполягає на розірванні договору у зв'язку із порушенням Відповідачем його умов щодо сплати орендних платежів.  

З огляду на приписи  п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України саме на Позивача покладається обов'язок довести за допомогою належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності підстав для дострокового розірвання спірного договору, а на Відповідача – обов'язок із спростування зазначених підстав.

Посилання Позивача на необхідність розірвання спірного договору у зв'язку із наявністю порушення його умов з боку Відповідача, судом приймаються до уваги як юридично і доказово обґрунтовані з огляду на таке.

За змістом  ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У світлі приписів ч.1 ст. 284, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України умова про сплату орендної плати  відноситься до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, Відповідачем належним чином не виконана, внаслідок чого утворилась заборгованість, щодо якої суд дійшов висновку, зазначеному вище, про її стягнення.  

Викладене, за висновком суду, вказує на наявність достатньої у розумінні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди, оскільки саме із можливості своєчасного отримання орендних платежів виходив Позивач, укладаючи такий договір.

Положення ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України вимагають дотримання порядку розірвання, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України. Проте, у світлі приписів ст. 124 Конституції України та висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні  від 09.07.2002р. №15-рп/2002 обставини дотримання/недотримання такого порядку взагалі не впливають на можливість застосування судом відповідного способу захисту порушених прав Позивача. Аналогічна правова позиція сформульована в п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482.  

За таких обставин, вимоги Позивача про дострокове розірвання спірного договору  підлягають задоволенню у повному обсягу.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема – для подальшого перебування у Відповідача майна, отриманого за спірним договором.

Пунктом 4.20. та 7.5. спірного договору оренди встановлений обов'язок Орендаря у разі припинення договору повернути об'єкт оренди у стані, в якому отримав, з урахування нормального фізичного зносу за актом прийому-передачі.

Положення щодо обов'язку Орендодавця повернути об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про зобов'язання Відповідача повернути орендоване майно – приміщення складу №1, розташованого в будівлі, зазначеній в плані земельної ділянки літ. „Д-1”, з площею по внутрішньому обміру 101,1кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Югославська, 1,  також підлягають задоволенню.   При цьому, посилання на необхідність звільнення приміщення від майна Відповідача  судом до уваги у якості певної складової позовної вимоги не приймається, оскільки за своїм характером відноситься до фактичної дії, що може мати місце в процедурі повернення майна, проте, ані договором, ані нормами законодавства, які приводить Позивач, ця дія не передбачена як така, що має визначатися в резолютивній частині відповідного рішення, тим більше – за відсутністю доказів наявності майна Відповідача в орендованому приміщенні.

Оскільки за змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії, суд, враховуючи пояснення представника Позивача, надані у судовому засіданні 26.05.2009р. (а.с.91),  дійшов висновку про необхідність Відповідачу здійснити повернення об'єкту оренди протягом 14 календарних днів.

Суд також відмовляє і у задоволенні клопотання про вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної  обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку – Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження  існування обставин,  необхідних для вжиття забезпечувальних заходів, а вказівка певного переліку таких обставин кваліфікується судом лише як непідтверджене, а отже – і необґрунтоване припущення.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23647276) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34990046) про стягнення суми у розмірі 35 168,86 грн., яка включає: заборгованість у сумі 16344,26грн., пеню у сумі 709,98 грн., інфляцію -  570,32 грн., 3% річних – 88,74 грн., штраф в розмірі 17 455,56 грн., розірвання договору оренди №ф-26/2008р. від 01.10.2008р. та повернення Позивачу і звільнення від майна Відповідача орендованого приміщення  задовольнити частково.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34990046) на користь Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23647276) заборгованість у сумі 16048,22грн., пеню у сумі 706,12 грн., інфляцію -  570,15грн.; 3% річних – 84,89грн.; штраф в розмірі 17 455,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати договір оренди №А-26/2008 від 01.10.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34990046)  та  Закритим акціонерним товариством „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23647276).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34990046) повернути Закритому акціонерному товариству „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23647276) протягом 14 календарних днів приміщення складу №1, розташованого в будівлі, зазначеній в плані земельної ділянки літ. „Д-1”, з площею по внутрішньому обміру 101,1кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Югославська, 1.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні решти вимог відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Актив-Дон”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34990046) на користь Закритого акціонерного товариства „Юнікон”, м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 23647276) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 433 грн. 64 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн.10 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.05.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

7. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Попков Д.О.