Рішення

від 28.05.2009 по справі 9/90-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/90-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 травня 2009 р.                                     Справа 9/90-09

           Господарський суд Вінницької області у складі: судді Балтака О.О., при секретарі  судового засідання Кравчук Н.Л.,  

за участю представників сторін:

позивача :   Васильєва Т.С., за довіреністю без номера від 01.01.2009 року

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду ( каб. № 1109) , справу

за позовом:Приватного підприємства "Виробниче - комерційне  підприємство "Нігинсахкампром" (с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільський р-н., Хмельницька обл., 32322)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова корпорація "РегВінІнвест" (вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007)  

про стягнення 17944,60 грн.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з  ТОВ "Торгівельної корпорації "РегВін-Інвест", м.  Вінниця  на  користь  ПП "Виробничо-комерційного  підприємства  "Нігинсахкампром", с. Сахкамінь Кам'янець-Подільського району  Хмельницької  області 17944,60 грн.  боргу, з яких 16118 грн. 17 коп. - основний борг та  1826 грн. 43 коп. - пеня,  за неналежне виконання  зобов'язань  по договору  купівлі-продажу каменю  вапнякового К-№ 29/3 від 01.04.2006 року, в частині  оплати товару.

ПП ""Виробничо-комерційне  підприємство "Нігинсахкампром" клопотанням №110 від 08.05.2009 року, яке надійшло до суду 12.05.2009 року ( вх. № 5674) відмовилось від стягнення пені  в розмірі  1826 грн. 43 коп., натомість  позивач посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути  з відповідача   нараховані за період з 19.04.2008 року по 23.03.2009 року  -  3% річних в сумі 447 грн. 78 коп.  та  2707 грн. 86 коп.  - інфляційних  нарахувань.  

Враховуючи, що дії позивача  не суперечать чинному законодавству, не порушують  чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів, уточнення позовних вимог, що містяться в клопотанні №110 від 08.05.2009 року,  підлягає прийняттю судом на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК України.

28 травня 2009 року представник позивача,  в судове засідання з'явилась, уточнені  позовні вимоги підтримала, на виконання вимог ухвали суду  із супровідним листом  від 28.05.2009 року ( вх. № 6448) надала обопільно підписаний з відповідачем акт  звірки  взаємних розрахунків станом на 30.04.2009 року.   

Відповідач  вимог ухвали  суду, щодо забезпечення явки  в судове засідання уповноваженого представника та надання витребуваних доказів  не виконав, письмових  пояснень з обгрунтуванням поважності причин невиконання вимог суду  не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.  Зокрема, ухвала суду від 05 травня 2009 року  направлялась сторонам  рекомендованим листом  за адресами наявними в матеріалах справи.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу   господарських   судів  у  2006  році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином  справу розглянуто  за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи,  вислухавши пояснення представника позивача, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, судом вбачається наступне.

01 квітня 2006 року  між ПП ВКП "Нігинсахкампром" (в договорі іменується  "Продавець") та ТОВ "Регвін-Інвест" (в договорі "Покупець") було укладено договір  купівлі-продажу каменю вапнякового К-№ 29/3, згідно  п. 1.1 якого  Позивач  взяв на себе зобов'язання  поставити та передати у власність  Відповідачу, а Відповідач належним чином  прийняти  і оплатити камінь вапняковий у кількості та на  умовах даного Договору.

В силу  п. 2.3 Договору  - загальна  сума Договору  становить 504360 грн. 00  грн. , в тому рахунку  ПДВ (20%).

Сторони погодили, що відвантаження  здійснюється  тільки при умові 100% попередньої оплати вартості товару ( п. 3.1 Договору).

Згідно  Рахунку-Фактури № СФ- 0000094 від 02.07.2007 року Відповідачем було перераховано Позивачу  49060 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням  № 817 від  02.07.2007 року) , згідно Рахунка-Фактури № СФ-0000101 від 12.07.2007 року - платіжним дорученням №896 від  13.07.2007 року,   перераховано  49060 грн. 00 коп.. Таким чином, загальна сума передоплати склала  98120 грн. 00 коп.

На виконання умов  Договору К- № 29/3 від 01.04.2006 року Позивачем в період з  06.07.2007 року по 30.07.2007 року  поставлено  Відповідачу 2221 тонн каменю вапнякового,  про що свідчать:  квитанції про приймання вантажу № 33038512,  № 33038498,  № 33038495, № 33038492, № 33038488, № 33038463, № 33038455, № 33038451 та видаткова накладна № РН-0000333 від 31.07.2007 року на суму 107916 грн. 79 коп..  

Відповідач за отриманий товар розрахувався, як наслідок за ним утворилась заборгованість в сумі 9796 грн. 79 коп.  Крім того, станом на  01.07.2007 року  за  Відповідачем рахувалась заборгованість  в сумі  6321 грн. 38 коп.  Таким чином,  загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем склала  -  16118 грн. 17 коп., даний борг  визнається  відповідачем, що вбачається з обопільно підписаного акту звірки  взаємних розрахунків станом на 30.04.2009 року.  

Відповідно до   статті   599   ЦК   України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування санкцій, передбачених чинним законодавством або договором.

З метою досудового врегулювання спору,  11.04.2008 року  на  адресу відповідача Позивачем була направлена претензія про повернення заборгованості  в сумі 16118 грн. 17 коп.. Однак , претензія залишена без відповіді та задоволення, що спонукало Позивача звернутися з даним позовом до суду.   

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2707 грн. 86 коп.  інфляційних втрат та 447 грн. 78 коп.  3% річних в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги Позивача стосовно стягнення з Відповідача за період з 19 квітня 2008 року по 23 березня 2009 року -  3 % річних та  інфляційних втрат є правомірними, оскільки не суперечать  чинному  законодавству. Однак при нарахуванні 3% річних позивачем допущено арифметичну помилку, зокрема, не враховано, що 2008 рік налічував - 366 днів, я відтак сума 3% річних зміниться і становитиме -  446 грн. 85 коп. . З огляду на це в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 0 грн. 93 коп. ( 447 грн. 78 коп . - 446 грн. 85 коп. ) слід відмовити.

Розглянувши клопотання  позивача з врахуванням заявлених ним вимог в повній сукупності суд дійшов висновку, що вказане клопотання  про відмову від стягнення  пені в сумі  1826 грн. 43 коп. слід розцінювати як заяву про  відмову від позову в цій частині з огляду на наступне.

Як наголошено в п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6  інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.  В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, зменшити чи збільшити  розмір позовних вимог. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Клопотання  Позивача про  відмову від стягнення пені та  збільшення  розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних  прийняте судом, оскільки такі дії позивача не суперечать чинному законодавству, не порушують  прав  і охоронюваних законом  інтересів інших осіб.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З врахуванням встановлених обставин та наявних у справі первинних бухгалтерських документів суд вважає вимоги  відповідача перед позивачем в розмірі 19272 грн. 88 коп. (з яких: 16118 грн. 17 коп.  основний борг,  446 грн. 85 коп.  3% річних та  2707 грн. 86 коп.  інфляційні)  доведеними та обґрунтованими.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 17.04.2009 року, від 05.05.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, 3 % річних та  інфляційних втрат, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову із врахуванням поданого позивачем  клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені та збільшення  в частині нарахування інфляційних та 3% річних, а також  безпідставного нарахування 0,93 грн. 3% річних.

Судові витрати  підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволеним  вимогам, відповідно до ст. 49 ГПК України.  

          Керуючись  ст.ст. 526, 530, 599, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України,  ст.ст. 32, 33, 34,  43, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116, ГПК України ,-    

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково в сумі 19272 грн. 88 коп..

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова корпорація "РегВін-Інвест", вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007 (код ЄДРПОУ 31041597, р/р 260004801002 ВФ ОАО КБ "Хрещатик", МФО - 302786) на користь товариства з приватного підприємства  "Виробничо-комерційне підприємство "Нігинсахкампром", с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільський  район, Хмельницька область, 32322 (код ЄДРПОУ 32057262, р/р 26004302230875 в УАК ПІБ в м. Кам'янець-Подільський, МФО - 315416) 16118 грн. 17 коп. ( шістнадцять  тисяч  сто вісімнадцять грн. 17 коп.) боргу за поставлений товар, 446 грн. 85 коп. ( чотириста сорок шість грн. 85 коп. ) - 3% річних, 2707 грн. 86 коп. ( дві тисячі сімсот сім грн. 86 коп.) - інфляційних , 192 грн.  73 коп. (сто дев'яносто  дві грн. 73 коп.)  витрат по сплаті державного мита та 117 грн. 95 коп. (сто сімнадцять грн. 95 коп.) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ  після  набрання  рішенням законної сили.

В задоволенні вимог щодо стягнення  00 грн. 93 коп. - відмовити.

Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.   

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 травня 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи,  

2 - позивачу, ПП "ВКП "Нігинсахкампром" (с. Сахкамінь, Кам'янець-Подільський р-н., Хмельницька обл., 32322),

3 - відповідачу, ТОВ   "ТК "РегВінІнвест" (вул. Некрасова, 25, м. Вінниця, 21007)