Постанова

від 18.02.2014 по справі 904/8576/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року Справа № 904/8576/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явилися

від відповідача Бєлкіна М.О. (дов. № 683 від 14.11.13р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів " на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.13р.

у справі № 904/8576/13 (господарського суду Дніпропетровської області)

за позовом приватного підприємства "АСК-Сервіс Плюс", м. Дніпропетровськ

до ПАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів ", смт. Меліоративне Дніпропетровської області

про стягнення 601865,75 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.13р. у справі № 904/8576/13 (суддя Соловйова А.Є.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 550000 грн. заборгованості та 13471,23 грн. 3% річних; в решті позову - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.13р. (головуючий Чоха Л.В, судді Антонік С.Г., Чимбар Л.О.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 28.11.13р. та постанову від 25.12.13р. скасувати, справу передати на новий розгляд місцевому господарському суду (доповнення до касаційної скарги від 18.02.14р.). В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, п. 2 ч. 2 ст. 207, ч. 3 ст. 215, ст.ст. 216, 227, ч. 1 ст. 241, ст.ст. 512, 514, 516, 517, ст. 638, ч. 3 ст. 656 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4 3 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

01.02.11р. ВАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів " (Позичальник) та ТОВ "Дн-Групп" (Позикодавець) уклали договір б/н поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець передав у власність позичальника грошові кошти у розмірі, встановленому договором, а позичальник зобов'язався повернути їх позикодавцю в обумовлені договором строки.

Сума позики становить 550000 грн. Після повернення суми позики, до закінчення строку дії договору, позичальник має право отримати позику повторно (п.п. 2.1, 3.1).

Відповідно п. 4.1 строк повернення позики - до 31.12.11р.

На виконання умов договору ТОВ "Дн-Групп" перерахувало відповідачу 1300000 грн., що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями № 113 від 01.02.11р., № 124 від 04.02.11р., № 163 від 01.03.11р., № 177 від 02.03.11р., № 218 від 01.04.11р. Позику останній повернув частково, в сумі 750000 грн.

28.07.11р. між ТОВ "Дн-Груп" (Кредитор-1) та приватним підприємством "АСК-Сервіс Плюс" (Кредитор-2) укладено договір № 28/07/11 відступлення права вимоги, згідно якого Кредитор-1 передав Кредитору-2 належне йому право вимоги, що виникло на підставі договору поворотної фінансової допомоги б/н від 01.02.11р. стосовно заборгованості ВАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів" в розмірі 550000 грн.

Державну реєстрацію ТОВ "Дн-Груп" скасовано (ліквідовано) 19.09.11р. № 12241170006052555.

Листом від 10.10.13р. (отриманим ВАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів" 11.10.13р.) ПП "АСК-Сервіс Плюс" повідомило товариство про заміну первісного кредитора за договором позики і просило сплатити заборгованість.

04.11.13р. приватне підприємство "АСК-Сервіс Плюс" звернулося з позовом до ПАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів " про стягнення 550000 грн. боргу, 13471,23 грн. 3% річних (за період з 01.01.13р. по 25.10.13р.) та 38394,52 грн. пені (з 25.04.13р. по 25.10.13р.).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.13р. у справі № 904/8576/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.13р., позов задоволено в частині стягнення боргу та 3% річних, в решті вимог відмовлено, оскільки нарахування пені не було передбачено договором позики.

Частиною другою ст. 241 ЦК України визначено, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судами, на підставі договору № 28/07/11 позивач набув права вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 550000 грн. за договором від 01.02.11р. ; отримання позики та наявність заборгованості у вказаному розмірі останнім не заперечується. Як вбачається з оскаржених судових актів, при прийнятті рішення місцевий господарський суд досліджував правовідносини за договором позики № 15, а суд апеляційної інстанції - за договором б/н поворотної фінансової допомоги. Суд першої інстанції встановив, що строк повернення позики 30.12.12р., апеляціний господарський суд зазначив інший строк виконання зобов'язання - 31.12.11р. Матеріали справи містять дві різні за змістом ксерокопії договорів (а.с. 13, 30-31), одна засвідчена позивачем, друга - відповідачем. На думку колегії, суди передчасно частково задовольнили позов, оскільки не витребували і не оглянули оригіналів вищевказаних договорів, не встановили яким з них обгрунтовані позовні вимоги.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова від 25.12.13р. та рішення від 28.11.13р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Новомосковський завод залізобетонних виробів " задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.13р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.13р. у справі № 904/8576/13 скасувати повністю.

Справу № 904/8576/13 передати на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова