Рішення
від 07.02.2014 по справі 290/655/13-ц
РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/655/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

6 лютого 2014 року Романівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Бабича С.В., з участю секретаря Строган Л.В., сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Романів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка і жінки без шлюбу та визнання майна об»єктом спільної сумісної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому зазначила, що впродовж останніх 17 років вона проживала разом з батьком відповідачів - ОСОБА_4, при цьому вела з останнім спільне господарство та мала з ним спільний бюджет. За час спільного проживання з ОСОБА_4 у 2005 році вони придбали автомобіль «Ford Transit» 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, будівлю складу-піднавісу, розташовану по АДРЕСА_1, а також значно поліпшили будинок, в якому проживали, розташований по АДРЕСА_2, провівши його реконтрукцію та здійснивши в ньому капітальний ремонт, що призвело до істотного збільшення його вартості.

Посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємці останнього - відповідачі у справі заперечують факт її проживання з ним однією сім"єю та її право на набуте за час спільного проживання майно, позивачка просить встановити факт її проживання однією сім»єю без шлюбу з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а також визнати її з ОСОБА_4 спільним сумісним майном: житловий будинок по АДРЕСА_2, автомобіль «Ford Transit» 1998 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, будівлю складу-піднавісу, розташовану по АДРЕСА_1. Крім цього, позивачка просила стягнути з відповідачів понесені нею судові витрати.

6 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому зазначив, що він, як спадкоємець за заповітом, зі спливом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, набув право на спадкове майно, яке належало його батькові - ОСОБА_4, у тому числі на автомобіль «Ford Transit» 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Посилаючись на те, що вказаним автомобілем незаконно заволоділа позивачка за первісним позовом, ОСОБА_2 просить зобов"язати ОСОБА_1 передати йому спірний автомобіль у технічно справному стані разом зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

В судовому засіданні позивачка за первісним позовом та її представник позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали з підстав викладених у позовній заяві з уточненнями.

Зустрічний позов ОСОБА_2 ОСОБА_1 не визнала, пояснивши, що автомобіль «Ford Transit» 1998 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 у неї відсутній.

Відповідачі за первісним позовом та їх представник позовних вимог ОСОБА_1 не визнали, пояснивши, що в останньої з ОСОБА_4 були ділові, а не сімейні стосунки.

Свій зустрічний позов ОСОБА_2 підтримав з підстав, викладених у ньому.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків та дослідивши докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд прийшов до переконання про необхідність часткового задоволення первісного позову та про безпідставність зустрічного позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 74 Сімейного кодексу України (далі СК України) якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11 та від 12 грудня 2012 року у справі № 6-148цс12, які відповідно до статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) є обов"язковими для всіх судів України, при застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що указана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі статті 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.

Стаття 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї.

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1996 року проживала в будинку по АДРЕСА_2, який належав ОСОБА_4 Зазначена обставина підтверджується документами про реєстрацію місця проживання (прописку) ОСОБА_1, а також показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Вищевказані свідки, а також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердили ті обставини, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вели спілне господарство, мали спільний бюджет, проводили спільні витрати та купляли майно в інтресах сім"ї.

Про спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4, їх спільний побут свідчать досліджені у судовому засіданні фотографії, а також довідка, видана виконавчим комітетом Романівської селищної ради, про те, що поховання ОСОБА_4 проводила ОСОБА_1 за власні кошти (т. а.с.12).

Обставини проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім"єю встановлені також і правоохоронними органами під час досудового розслідування кримінального провадження , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120130600150000141 (т.1 а.с.161).

Обставини, на які посилались відповідачі, як на підставу своїх заперечень, зокрема, щодо наявності між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виключно ділових відносин, пов"язаних зі здійсненням останньою підприємницької діяльності, свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висонвку про обгрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 щодо встановлення факту її проживання однією сім"єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу з часу набрання чинності положень статті 74 СК України.

Вирішуючи спір в частині визнання об"єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 конкретного майна, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу у 2005 році ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу було придбано автомобіль "Ford Transit" 1998 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.

Оскільки вказаний автомобіль набутий ОСОБА_4 під час спільного проживання однією сім"єю з ОСОБА_1, суд на підставі статті 74 СК УКраїни визнає його об"єктом права спільної сумісної власності останніх.

Правові ж підстави для визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 будинку по АДРЕСА_2 відсутні, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 21 СК України проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відтак, положення статті 62 СК України, якими регулюється правовий режим майна, що належало одному з подружжя і істотно збільшилось у свої вартості, на майно, набуте чоловіком і жінкою під час проживання однією сім"єю без шлюбу, не поширюється.

Окрім цього, позивачкою не доведена та обставина, що вартість будинку по АДРЕСА_2 істотно збільшилась внаслідок її трудових чи грошових затрат.

Не підлягає визнанню об"єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і будівля складу-піднавісу, розташована по АДРЕСА_1, оскільки договір купівлі-продажу вказаного приміщення, яке є нерухомим майном, укладений 30.06.2006 року між Романівським районним споживчим товариством та ОСОБА_4, нотаріально не посвідчений та відповідно до статей 209, 216, 657 Цивільного кодексу України є нікчемним правочином, який не створює юридичних наслідків.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд виходить із того, що відповідачка за цим позовом визнана співвласником автомобіля, який просить витребувати позивач, тому підстави для витребування ним майна з чужого незаконного володіння відсутні.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд, відповідно до статті 88 ЦПК України, стягує на її користь з відповідачів за первісним позовом судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3,74 Сімейного кодексу України статтями 10, 11, 33, 60, 88, 209, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім»єю без шлюбу з 1 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_1.

Визнати автомобіль «Ford Transit» 1998 року випуску, білого кольору, кузов № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_1 144,70 грн. судових витрат, пов»язаних зі сплатою судового збору.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий С.В.Бабич

СудРоманівський районний суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення07.02.2014
Оприлюднено25.02.2014
Номер документу37294935
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —290/655/13-ц

Ухвала від 02.04.2014

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Шевчук А. М.

Ухвала від 28.02.2014

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Шевчук А. М.

Рішення від 06.02.2014

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Бабич С. В.

Рішення від 07.02.2014

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Бабич С. В.

Ухвала від 17.10.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Бабич С. В.

Рішення від 09.09.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Бабич С. В.

Ухвала від 23.09.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Бабич С. В.

Рішення від 20.08.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Кравчук В. П.

Рішення від 20.08.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Кравчук В. П.

Рішення від 27.05.2013

Цивільне

Романівський районний суд Житомирської області

Кравчук В. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні