Рішення

від 25.05.2009 по справі 3/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "25" травня 2009 р.Справа №  3/38

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у  засіданні справу № 3/38

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградюгторг";  

до відповідача: Підприємства "Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база "Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств" (облспоживспілки);     

про стягнення 112 769 грн. 87 коп.,

Представники:

позивача - після перерви - директор Глубокий О.М.;

позивача - до і після перерви - Краснощоков Є.В., довіреність б/н від 27.03.09;

відповідача - до і після перерви - Звіздун А.М., довіреність б/н від 20.05.09.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградюгторг" (далі по тексту - товариство) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з підприємства "Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база "Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств" (облспоживспілки) (далі по тексту - підприємство  148 524 грн. 89 коп. за невиконання зобов'язань по договорах № 7 від 31.12.08, від 28.04.08 та судові витрати.

28.04.09 до господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій товариство  просить стягнути з підприємства  за невиконання грошових зобов'язань по договору № 7 від 12.03.08 44 441 грн. боргу, 22220,50 грн. штрафу, 5 347 грн. 53 коп. пені, 1 196 грн. 61 коп. річних у розмірі 3 процентів, 5 468 грн. 58 коп. "втрат від інфляції", за невиконання зобов'язань по договору поставки від 28.04.08 20 700 грн. боргу, 18 000 грн. штрафу, 2 504 грн. 24 коп. пені, 554  грн. 65 коп. річних у розмірі 3 відсотків, 2 336 грн. 46 коп., а також - судові витрати.

21.05.09 товариство подала господарському суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій посилаючись на  надходження від підприємства 05.05.09 10 000 грн., просить стягнути з останнього за невиконання зобов'язань по договору № 7 від 12.03.08 34 441 грн. боргу, 5 468 грн. 58 коп. "індексів інфляції", 1 196 грн. 91 коп. річних "у розмірі 3 відсотків", 22 220 грн. 50 коп. штрафу, 5 347 грн. 53 коп. пені; за невиконання зобов'язань по договору поставки від 28.04.08 - 20 700 грн. боргу, 2 336 грн. 46 коп. "індексів інфляції", 554 грн. 65 коп. річних "в розмірі 3 відсотків", 18 000 грн. штрафу, 2 504 грн. 24 коп. пені.

У відзиві на позов, поданому 25.05.09, відповідач просить задовольнити вимоги тільки в частині стягнення основного боргу та пені за договором № 7 від 12.03.09. Невизнання вимог, які ґрунтуються на невиконанні зобов'язань по договору поставки від 28.04.08, відповідача пояснює наявністю укладених сторонами в один і той же день двох договорів - поставки і купівлі-продажу, та відсутності у договорі купівлі-продажу умови щодо сплати штрафу.

Представник у засіданні звернув увагу господарського суду на те, що за умовами договорів, укладених 28.04.08 лише договір, про який йдеться у позовній заяві містить посилання на оплату сум як попередньої оплати за борошно на підставі рахунку-фактури, тому перерахування 20 700 грн. як попередньої оплати за борошно платіжним дорученням № 263 від 30.04.08 з посиланням на рахунок (фактично рахунок-фактуру) № 0000258 від 30.04.08 свідчить про виконання зобов'язань саме по договору поставки від 28.04.08.

У засіданні 25.05.08 оголошувалася перерва до 17:30.  

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

Сторонами укладений договір № 7 від 12.03.08, за умовами якого товариство - продавець зобов'язалося здійснити  продаж товару у обсязі й асортименті, узгодженому сторонами по кожній разовій поставці, а підприємство - покупець зобов'язалося приймати по накладних та рахунках-фактурах товар і сплачувати 100 відсотків його вартості на протязі 30 календарних днів з моменту отримання.

Договори та інші правочини, як то встановлено п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 2 ст. 509 названого Кодексу, зобов'язання виникають з підстав, встановлених його ст. 11.

Згідно ст. 526, ч. 1 ст. 530  Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

По накладних № 6 від 29.03.08,, № 7 від 02.04.08, № 9 від 08.04.08,  № 11 від 14.04.08,  № 12 від 15.04.08 товариство передало, а підприємство прийняло товар в асортименті на суми 23 775 грн. 50 коп., 3 656 грн., 8 969 грн. 50 коп., 4 570 грн., 3 470 грн., всього -  44 441 грн. Факт отримання товару по договору № 7 від 12.03.08 відповідач не оспорив, як і суму, на яку він був переданий.

Виконання грошового зобов'язання мало бути здійснено відповідачем

за накладною № 6 від 29.03.09 до  29.04.09;

за накладною № 7 від 02.04.08 до 02.05.09;

за накладною № 9 від 08.04.09 до 08.05.09;

за накладною № 11 від 14.04.08 до 14.05.08;

за накладною № 12 від 15.04.08 до 15.05.08.

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підприємство є боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання у суму 44 441 грн., оскільки не приступив до його виконання у строк, встановлений п. 3.2 договору № 7 від 12.03.08, і станом на 27.03.09 таку суму товариству не  сплатило.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.   

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Такі положення встановлені ст. 625 Цивільного кодексу України.

На підставі названої норми права позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції - 49 909 грн. 58 коп., 1 196 грн. 91 коп. річних.

Розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції здійснений заявником позову за товар, поставлений

по накладній  № 6 від 29.03.09 за період травень 2008 р. - лютий 2009 р.;

по накладній № 7 від 02.04.08  за період червень 2008 р. - лютий 2009 р.;

по накладній № 9 від 08.04.09 за період червень 2008 р. - лютий 2009 р.;

по накладній № 11 від 14.04.08 за період червень 2008 р. - лютий 2009 р.

по накладній  № 12 від 15.04.08 за період червень 2008 р. - лютий 2009 р.

Розрахунок трьох процентів річних від простроченої суми складений за прострочення сплати

сум

по накладній  № 6 від 29.03.09  з 30.04.08 по 27.03.09;

по накладній № 7 від 02.04.08   з 03.05.08 по 27.03.09;

по накладній № 9 від 08.04.09  з 09.05.08 по 27.03.09;

по накладній № 11 від 14.04.08 з 15.05.08 по 27.03.09;

по накладній  № 12 від 15.04.08 з 16.05.08 по 27.03.09.

Позов на суму 51 106 грн. 49 коп. визнаний поданим обґрунтовано. Враховуючи зменшення розміру позовних вимог товариством внаслідок сплати підприємством 10 000 грн. 05.05.09,  підлягає задоволенню у сумі 41 106 грн. 49 коп.

Посилаючись на умови п. п. 4.1, 4.2 договору № 7 від 12.03.08, ст. ст. 232, 343 Господарського кодексу України, Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" товариство просить стягнути з підприємства 5 347 грн. 53 коп. пені, 22 220 грн. 50 коп. штрафу за невиконання останнім грошових зобов'язань..

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 1 ст. 548, ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) може забезпечуватися неустойкою (пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, штрафом, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання), якщо це встановлено договором або законом.

Сторони договору № 7 від 12.03.08 є суб'єктами господарювання, а сам договір - господарським договором, з якого відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України виникають майново-господарські договори.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що встановлено ч. 1 ст. 193 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 198 названого Кодексу відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Господарським кодексом України не передбачено норм, на підставі яких за порушення грошових зобов'язань боржник повинен сплатити кредиторові штраф.

Згідно з  ч. 1, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається; штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою національного банку України. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка. штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до викладених норм, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань боржник зобов'язаний сплатити кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, яка діяла під час прострочення.

За ч. 6 ст. 232 господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з викладеного, підстави для стягнення з підприємства штрафу за невиконання грошового зобов'язання відсутні.

Позов про стягнення пені, з урахуванням строків виникнення грошових зобов'язань, сум грошових зобов'язань, вказаних у названих вище накладних, шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань підлягає задоволенню господарським судом частково у сумі 5 333 грн. 86 коп.

Всього, позов, який ґрунтується на доведеності невиконання підприємством грошових зобов'язань по договору № 7 від 12.03.08, визнається господарським судом у сумах 49 909 грн. 58 коп. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення,  1 196 грн. 91 коп. річних, 5333 грн. 86 коп. пені. В іншій частині такий позов задоволенню не підлягає.

Сторонами також був укладений договір поставки від 28.04.08, за умовами якого підприємство - постачальник зобов'язалося надати товариству - покупцю рахунки на оплату замовленого товару, поставити  та передати у його власність  у 3-х денний термін після оплати 20 т. борошна пшеничного на умовах 100 процентної передоплати, а товариство зобов'язалося прийняти товар та своєчасно виконати розрахунки. загальна сума договору склала 36 000 грн. (з ПДВ).

На підставі  рахунку-фактури № МБ-0000258 від 30.04.08, позивач платіжним дорученням № 263 від 30.04.08 здійснив перерахування відповідачеві 20 700 грн. як попередню оплату за борошно. Докази передачі 11500 кг борошна покупцеві відсутні.

Доводи підприємства про те, що кошти одержувалися ним за договором купівлі-продажу, укладеним в той же день, що і договір поставки, не підтверджені доказами та спростовуються умовами договорів. Проведення оплати на підставі рахунку (рахунку-фактури) продавця передбачено лише договором поставки. Розділ 4 договору купівлі-продажу від 28.04.08 містить зобов'язання покупця провести оплату за отриманий товар протягом 7 календарних днів з дня отримання товару, тобто умова про проведення попередньої оплати взагалі не передбачена. Докази укладання сторонами 28.04.08 інших, крім договору поставки і договору купівлі-продажу, договорів відсутні.

Господарський суд погодився із твердженням позивача про те, що здійснення попередньої оплати проводилося ним саме за договором поставки від 28.04.08.

Позивач просить стягнути з відповідача 23 036 грн. 46 коп. боргу з урахуванням встановленого з вересня 2008 р. по лютий 2009 р. індексу інфляції, 554 грн. 65 коп. річних у розмірі 3 процентів, 2 504 грн. 24 коп. пені, розрахованої за період з 09.09.08 по 07.02.09 , 18 000 грн. штрафу, посилаючись на ч. 2 ст. 530,ст. ст. 536, 549, 693 Цивільного кодексу України ст. ст. 232, 343 Господарського кодексу України, п. 5.5. договору поставки від 28.04.08.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати; на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Як встановлено  ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки від 28.04.08 розмір процентів за користування чужими коштами не встановлений.

04.08.08 підприємство отримало від товариства претензію від 01.08.08 на суму 108 207 грн. 70 коп., яка, крім іншого, містила вимогу  у строк до 10.08.08 провести оплату 20 700 грн., на яку товар поставлений не був. Така претензія задоволена не були з посиланням на відсутність коштів.

Позов, що містить вимогу про повернення попередньої оплати у сумі 20 700 грн. визнаний господарським судом таким, що підлягає задоволенню.

Проценти за користування чужими грошовими коштами не є неустойкою, оскільки ст. 536 включена до Глави 48 Цивільного кодексу України "Виконання зобов'язання", а не до Глави 49 "Забезпечення виконання зобов'язань", і фактично є платою за користування чужими коштами, а не відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Ні договором від 28.04.08, ні законом не встановлено, що за користування чужими коштами, продавець зобов'язаний сплатити покупцеві на підставі ст. 536, ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України 3 проценти річних.

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, сплачує на вимогу кредитора боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання.     

Із договору поставки випливає наявність лише грошового зобов'язання товариства при оплаті борошна, яке зобов'язалося поставити підприємство.

У позовній заяві не викладено доведення наявності у відповідача грошового зобов'язання, строків його виникнення. Крім того, позов в частині вимог, які стосуються невиконання зобов'язання за договором поставки, не містить посилання на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ст. 343 Господарського кодексу України, на яку посилається заявник у позові, стосується відповідальності за порушення строків розрахунків і віднесена до Глави 35, яка врегульовує фінансову діяльність. суб'єктів господарювання - грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Відносини сторін договору поставки не є фінансовою діяльності і не регулюються Главою 35 Господарського кодексу України.

Позов про стягнення  2 336 грн. 46 коп. - суми, на яку збільшився борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 554 грн. 65 коп. річних визнаний господарським судом поданим необґрунтовано і безпідставно.

Вимагаючи стягнення з відповідача 2 504 грн. пені, позивач не врахував того, що за ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка. що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Зобов'язання сторін, як вже зазначалося вище, виникають із договору поставки, в якому грошові зобов'язання підприємства не передбачені. Право покупця, передбачене ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, вимагати повернення суми попередньої оплати, не є грошовим зобов'язанням продавця. що виникає  із договору поставки.

Крім того, як вже було зазначено вище, правочин про забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі.

У письмовій формі сторонами не вчинений правочин про забезпечення виконання грошових зобов'язань продавця пенею.

Забезпечення виконання зобов'язання щодо поставки товару за договором поставки, укладеним суб'єктами господарювання, що не належать до суб'єктів, про яких йдеться у ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України,  не передбачено ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України.

Позов про стягнення 2 504 грн. пені задоволенню господарським судом не підлягає.

У п. 5.2 договору поставки від 28.04.08 сторони узгодили умову про те, що за невиконання в односторонньому порядку умов такого договору, сплачується штраф у розмірі 50 процентів від загальної суми договору, тобто - від суми 36 000 грн.

Приймаючи до уваги те, що підприємство не здійснило у триденний термін з дня одержання  20700 грн.  поставки борошна у кількості, визначеній в рахунку-фактурі № МБ-0000258, як і станом на теперішній час, господарський суд задовольняє позов про стягнення 18 000 грн. штрафу. Документи та розрахунку в обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру неустойки на підставі п. 3 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України підприємством не надавалися.

Вимоги позивача, які ґрунтуються на доведенні невиконання відповідачем зобов'язань по договору  поставки від 28.04.08, підлягає задоволенню частково у сумі 20 700 грн. боргу, 18 000 грн. штрафу.

З тих причин, що спір виник внаслідок неправильних дій підприємства, господарський суд, згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на таку особу судові витрати по сплаті державного мита, здійснені товариством у сумі 1 485 грн.  25 коп., у повному обсязі.

Витрати по оплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у сумі 51 грн. 75 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання суддею, підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження, і може бути оскаржене у межах вказаного терміну до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                           В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з  підприємства "Універсальна міжрайонна оптово-торгівельна база "Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств" (облспоживспілки) (адреса: 25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 11; і. к. 01755410) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградюгторг" (адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 33; і. к. 32435026) 39 909 грн. 58 коп. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення,  1 196 грн. 91 коп. річних, 5 333 грн. 86 коп. пені за невиконання грошових зобов'язань по договору  № 7 від 12.03.08, 20 700 грн. боргу, 18 000 грн. штрафу за невиконання зобов'язань по договору поставки від 28.04.08, всього - 85 140 грн. 35 коп., 1 485 грн. 25 коп. державного мита, 51 грн. 75 коп. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні позову в іншій частині відмовити

5. Засвідчені належним чином примірники рішення направити сторонам (позивачу за адресою: 25015, м. Кіровоград, вул. Маланюка, 11 а).

    Суддя                                                         Н. В. Болгар

26.05.09