Постанова

від 05.03.2014 по справі 910/4386/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 910/4386/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Костянчук С.П., керівник, Виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_1 від 12.03.2013р.;

від відповідача: Нудненко М.М., представник за довіреністю б/н від 07.05.2013р.;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Еко"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. (дата підписання - 26.04.2013р.)

у справі №910/4386/13 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток"

до Державного підприємства "Еко"

про стягнення 386085,80грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення орендної плати у розмірі 80965,61грн., як безпідставно, на виконання неукладеного договору оренди, отриманої Державним підприємством "Еко".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2013р. порушено провадження у справі №910/4386/13 та призначено її до розгляду.

В процесі розгляду позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" збільшило розмір позовних вимог, надавши суду першої інстанції відповідну заяву (вх.№0637/17124 від 10.04.2013р.), в якій просило суд стягнути з відповідача 386085,80грн.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята місцевим господарським судом і подальший розгляд справи здійснювався ним з урахуванням нової ціни позову.

Звертаючись з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" стверджувало, що орендуючи у відповідача приміщення на підставі Договору оренди нерухомого майна від 01.01.2004р., сплачувало орендодавцеві орендну плату. Утім, у подальшому у судовому порядку Договір оренди був визнаний неукладеним. У зв'язку з цим позивач, спираючись на ст.ст. 1212-1213 ЦК України, вважав, що сплачені ним орендні платежі , орендодавець набув без установлених законом підстав і зобов'язаний повернути отримані від орендаря кошти у повному розмірі.

Відповідач позов не визнав і , заперечуючи доводи позивача, зазначив, що факт визнання Договору оренди майна від 01.01.2004р. неукладеним не є підставою повернення коштів у розумінні статті 1212 ЦК України. Таку правову позицію відповідач підтверджував висновками Вищого господарського суду України від 27.07.2011 р. по справі № 6/445-10, від 05.10.2011 р. у справі № 17/32/2011. До того ж, стверджував, відповідач, орендар продовжує користуватися орендованим приміщення, а всі сплачені позивачем у 2010 році кошти зараховані відповідачем у погашення боргів минулих періодів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13 (суддя - Підченко Ю.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ДП "Еко" на користь ТОВ "Чарівний завиток" грошові кошти, набуті відповідачем без достатньої правової підстави і сплачені позивачем за користування об'єктом оренди в якості орендної плати у сумі 386085,80грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що за рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2012р. по справі №5011-48/12068-2012, яке набрало законної сили 19.02.2013р., Договір оренди від 01.01.2004р. визнаний неукладеним, внаслідок чого цивільних права та обов'язків у сторін по Договору не виникло, а, отже, сплачені позивачем кошти на виконання такого договору підлягають поверненню відповідачем як такі, що набуті без достатньої правової підстави.

Не погоджуючись висновками та мотивами судового рішення, Державне підприємство "Еко" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У доводах апеляційного оскарження відповідач вказував на допущені місцевим господарським судом порушення норм матеріального права, якими регулюється правовідносини з оренди, та правовій позиції Вищого господарського суду України у подібних справах, зокрема, №6/445-10 - постанова ВГСУ від 27.07.2011р. та у справі №17/32/2011 - постанова ВГСУ від 05.10.2011 р..

Крім того, на думку скаржника, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, з урахуванням того, що відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву, права якого були вирішені в ході розгляду спору у даній справі, тоді як саме Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, в тому числі і майна, яке передавалось згідно Договору оренди приміщення від 01.01.2004р. На думку скаржника , місцевим господарським судом не враховано тієї обставини, що починаючи з 2004 року , позивач прийняв у користування приміщення згідно Договору оренди від 01.01.2004р., здійснював користування ним, отримував від такого користування комерційну вигоду, а тому не вправі вимагати повернення коштів у порядку статті 1212 ЦК України, сплачених в рахунок орендної плати .

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства "Еко" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Кропивній Л.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. для розгляду апеляційної скарги у справі №910/4386/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., суддів Іоннікової І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013р. №910/4386/13 (головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.) відновлено ДП "Еко" пропущений із поважних причин строк на подання апеляційної скарги. Прийнято апеляційну скаргу ДП "Еко" на рішення господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13 до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи №910/4386/13 призначено на 17.07.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2013р. розгляд апеляційної скарги у справі №910/4386/13 відкладено на 21.08.2013р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2013р. у справі №910/4386/13 у зв'язку із перебуванням суддів Іоннікової І.А. та Тищенко А.І. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, для розгляду справи №910/4386/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2013р. прийнято апеляційну скаргу ДП "Еко" до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

21.08.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи процесуальних актів та додаткові письмові пояснення з нормативно-правовим обґрунтування апеляційної скарги.

В судовому засіданні 21.08.2013р. колегією суддів оголошено перерву до 10.09.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги у справі №910/4386/13 на 15 днів.

В судовому засіданні 10.09.2013р. колегією суддів оголошено перерву до 23.10.2013р.

21.10.2013р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі №910/4386/13 у зв'язку із перебуванням судді Новікова М.М. на лікарняному та судді Зубець Л.П. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, для розгляду справи №910/4386/13 сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. прийнято апеляційну скаргу ДП "Еко" на рішення господарського суду м. Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13 до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

В судовому засіданні 23.10.2013р. колегією суддів оголошено перерву до 20.11.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013р. апеляційне провадження у справі №910/4386/13 зупинено до розгляду пов'язаної із нею іншої справи №5011-62/17941-2012 за позовом ТОВ "Чарівний завиток" до ДП "Еко", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Фонду державного майна України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, про визнання права власності.

З метою з'ясування обставин, щодо наявності підстав для поновлення провадження у справі №910/4386/13, Київський апеляційний господарський суд звертався до сторін з листом (вих.№09-11/551 від 05.02.2014р.) про надання інформації про результати вирішення спору у справі №5011-62/17941-2012.

12.02.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/4386/13. В обґрунтування свого клопотання відповідач надав копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014р. по справі №5011-62/17941-2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.) поновлено апеляційне провадження у справі №910/4386/13 та призначено до розгляду на 05.03.2014р.

05.03.2014р. у судове засідання з'явились представники обох сторін.

05.03.2014р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/4386/13, мотивоване необхідністю перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2013р. у справі №910/11839/13 за позовом Приватного підприємства «Юридична фірма «Правовий інститут» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний завиток» про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чарівний завиток» до Приватного підприємства «Юридична фірма «Правовий інститут» про визнання права власності та стягнення 10 000,00грн. щодо об'єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10.

У судовому засіданні 05.03.2014р. представник позивача підтримав заявлене ним клопотання про зупинення провадження у справі №910/4386/13 до вирішення справи №910/11839/13

Однак представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі №910/4386/13.

Розглянувши у судовому засіданні подане позивачем клопотання про зупинення апеляційного провадження, судова колегія не знайшла підтав для його задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

Колегія суддів вважає, що до предмету доказування у даній справі входить наявність у позивача права вимагати у відповідача стягнення безпідставно набутих коштів у порядку статті 1212 ЦК України, тоді як у справі №910/11839/13 - встановлення інших обставин, пов'язаних з визнанням недійсним договору, укладеного між позивачем та юридичною особою, яка не є учасником судового процесу у даній справі. Колегія суддів вважає, що результат розгляду спору у справі №910/11839/13 ніяким чином не вплине на встановлення фактів у даній справі, адже, вказані справи не є взаємопов'язаними між собою, ні предметом спору, ні сторонами. Поряд з окремим предметом доказування обидві справи можуть бути розглянуті окремо одна від одної без обмежень.

У судовому засіданні 05.03.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13 та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 05.03.2014р. представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" (далі - орендар, позивач) та Державним підприємством "Еко" (далі - орендодавець, відповідач) був підписаний Договір оренди №11-10 (далі - Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, площею 433,6 кв.м., за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 36/10, на першому поверсі 13-ти поверхового житлового будинку, що знаходився на балансі Державного підприємства "Еко".

Орендоване майно передавалось з метою розміщення на 374,00 кв.м. - перукарні, на 4,00 кв.м. пункту прокату відеокасет, без права продажу, на 20,0 кв.м. - виставка експозиційних кухонних меблів, без права продажу, на 35,60 кв.м. - кафе з правом продажу підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 10.1 Договору останній укладено строком на 5 (п'ять) років , що діє з 01.01.2004р. до 01.01.2009р.

Виконання орендодавцем обов'язку з передання орендарю об'єкту оренди підтверджено двосторонньо підписаним актом прийому-передачі від 01.01.2004р. (а.с. 67, т. 1).

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення 386085,80грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" умотивовувало свої вимоги тим, що підписаний між сторонами Договір оренди нерухомого майна від 01.01.2004р., був визнаний неукладеним у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації сторонами на момент погодження сторонами істотних умов Договору. Посилаючись на ст.ст. 1212-1213 ЦК України , позивач вважав, що набув права вимагати повернення отриманої орендодавцем орендної плати , яка була сплачена орендарем на виконання умов Договору.

Місцевий господарський суд визнав законними вимоги позову.

Утім, судова колегія із такими доводами місцевого господарського суду погодитися не може, оскільки вони суперечать актам цивільного законодавства.

У відповідності до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами спору орендар отримав право володіння та користування річчю на підставі Договору оренди від 01.01.2004р. .

Поряд з цим, відповідно до ст.ст . 793 та 794 ЦК України у редакції, яка діяла на час укладення Договору оренди, останній підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Зі змісту заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 110-156, т. 1) слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" за період з 2006 року по 2012 рік перерахувало на користь Державного підприємства "Еко" 386 085,80грн. в рахунок орендної плати та інших платежів згідно Договору оренди від 01.01.2004р.

Частиною першою ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають значення для справи.

У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що об'єкт оренди переданий у користування позивачу, прийнятий тим без зауважень; сторонами по справі досягнута згода про розмір плати за таке користування і погоджені інші істотні умови Договору, а тому сторони зв'язали себе зобов'язанням, яке, в силу ст.ст. 509, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, є для них обов'язковим і від якого жодна із сторін довільно відмовитися не може, відтак підстави для застосування ст. 1212 та 1213 ЦК України відсутні.

Поряд з цим, судова колегія вважає, що права, надані орендарю, який користується майном за договором оренди, щодо якого не вчинено державної реєстрації, не можуть бути протиставлені третім особам, а отже такий орендар не матиме переважного права на укладення договору на новий строк з орендодавцем.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте при невірному застосуванню норм матеріального права, підлягає скасуванню, з прийняттям за наслідками апеляційного перегляду нового рішення про відмову у задоволенні позову з покладенням на позивача у справі судових витрат в порядку ст. 49 ГПК України за розгляд справи у суді першої інстанції.

За таких обставин справи апеляційна скарга Державного підприємства "Еко" підлягає задоволенню і відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити апеляційну скаргу Державного підприємства "Еко" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13.

2.Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2013р. у справі №910/4386/13.

3.Прийняти нове судове рішення.

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" до Державного підприємства "Еко" про стягнення 386085,80грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівний завиток" (32300, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Князів Коріатовичів, 56, код ЄДРПОУ 19482987) на користь Державного підприємства "Еко" (01042, Київ, бульвар Л. Українки, 36-б, код ЄДРПОУ 32309722) 3860 (три тисячі вісімсот шістдесят) гривень 86 копійок судового збору за подачу апеляційної скарги.

5.Матеріали справи №910/4386/13 повернути до місцевого господарського суду.

6.Доручити місцевому господарському суду видачу відповідного наказу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна