Постанова

від 13.03.2014 по справі 910/6242/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа№ 910/6242/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Зеленіна В.О.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача (апелянта) Тесля А.В. (предст. за довір);

від відповідача не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2014

у справі № 910/6242/13 (колегія суддів у складі: головуючий Удалова О.Г., судді: Любченко М.О., Морозов С.М.)

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон"

про стягнення 131 855,95 грн. та зобов'язання вчинити дії,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон"

до Державного підприємства "Донецька залізниця"

про визнання недійсним договору №Д/Л-07023 від 09.11.2012,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2014 по справі № 910/6242/14 провадження у справі за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" про стягнення 131 855,95 грн. та зобов'язання вчинити дії, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" до Державного підприємства "Донецька залізниця" про визнання недійсним договору №Д/Л-07023 від 09.11.2012 - зупинено, матеріали справи № 910/6242/13 ухвалено направити до Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) для вирішення питання щодо наявності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Так, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" грошові кошти в розмірі 129 375,00 грн. за договором № Д/Л-07023 від 09.11.2012 за надані послуги з проживання працівників вагона-буфета в кімнатах відпочинку, надання яких оформлено актом здачі-приймання робіт № 1387 від 31.12.2012. В свою чергу, відповідач за первісним позовом не погоджувався з наведеною в акті здачі-приймання робіт № 1387 від 31.12.2012 р. загальною сумою вартості послуг, оскільки вона ґрунтується на розрахунках, визначених в калькуляції вартості проживання одного чоловіка за добу в домі відпочинку локомотивних бригад вагонного депо Донецьк у 2012 році. Відповідно до висновку експерта № 3352/26-3468/26 від 01.10.2013 р. вартість послуг з проживання на 1 чол./добу згідно з калькуляцією вартості проживання одного чоловіка на добу в домі відпочинку локомотивних бригад вагонного депо Донецьк у 2012 році в сумі 125,00 грн. (в т.ч. без урахування ПДВ 104,17 грн. ПДВ 20% 20,83 грн.) є документально підтвердженою, а вартість проживання працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" у кімнатах відпочинку вагонного депо Донецьк з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 128 250,00 грн. з урахуванням ПДВ (висновок експерта - у матеріалах справи). Відповідач за первісним позовом зазначає, що висновок судового експерта був складений з рядом порушень. Так, відповідач за первісним позовом зазначає, що згідно з письмовими поясненнями судового експерта однією з підстав встановлення належності осіб у кількості 1026 чоловік до працівників відповідача були листки проживаючих. Однак, як зауважує відповідач за первісним позовом, у вказаних листках особи, які перебували у кімнатах відпочинку, зазначали відмінне від найменування відповідача місце роботи. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що у його штатному розкладі перебуває лише 4 особи.

Так, враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що з наданих відповідачем за первісним позовом письмових пояснень та усних пояснень його представника у судових засіданнях вбачається, що ним не направлялися до позивача особи з метою оплатного розміщення для проживання у кімнатах відпочинку позивача. Вказані обставини можуть свідчити про вчинення позивачем, відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на незаконну діяльність, яка містять ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, що стало підставою для направлення матеріалів господарської справи до прокуратури м. Києва з метою вирішення питання щодо наявності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим і було винесено оскаржувану ухвалу від 06.02.2014 про зупинення провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 06.02.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначену ухвалу скасувати.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сторони у справі не були ініціаторами зупинення провадження, і висновки, які можуть бути здійснені прокурором або органом досудового розслідування, жодним чином не вплинуть на умови укладеного між сторонами договору та узгодженому порядку визначення ціни і оформлення відповідних документів, на підставі яких позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом суму боргу.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" по справі № 910/6242/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6242/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Зеленін В.О., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 поновлено ТОВ «Торговий дім «Робікон» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 06.02.2014 по справі № 910/6242/14, апеляційну скаргу наведеного товариства прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 13.03.2014.

В судовому засіданні 13.03.2014 представник апелянта (позивача за первісним позовом) доводи апеляційної скарги - підтримав, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу № 910/6242/14 передати до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання 13.03.2014 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином,.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що неявка представників відповідача за первісним позовом не є перешкодою розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуального строку розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, встановленого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача за первісним позовом за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" грошові кошти в розмірі 129 375,00 грн. за договором № Д/Л-07023 від 09.11.2012 за надані послуги з проживання працівників вагона-буфета в кімнатах відпочинку, надання яких оформлено актом здачі-приймання робіт № 1387 від 31.12.2012. В свою чергу, відповідач за первісним позовом не погоджувався з наведеною в акті здачі-приймання робіт № 1387 від 31.12.2012 р. загальною сумою вартості послуг, оскільки вона ґрунтується на розрахунках, визначених в калькуляції вартості проживання одного чоловіка за добу в домі відпочинку локомотивних бригад вагонного депо Донецьк у 2012 році. Відповідно до висновку експерта № 3352/26-3468/26 від 01.10.2013 р. вартість послуг з проживання на 1 чол./добу згідно з калькуляцією вартості проживання одного чоловіка на добу в домі відпочинку локомотивних бригад вагонного депо Донецьк у 2012 році в сумі 125,00 грн. (в т.ч. без урахування ПДВ 104,17 грн. ПДВ 20% 20,83 грн.) є документально підтвердженою, а вартість проживання працівників товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" у кімнатах відпочинку вагонного депо Донецьк з 01.06.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 128 250,00 грн. з урахуванням ПДВ (висновок експерта - у матеріалах справи). Відповідач за первісним позовом зазначає, що висновок судового експерта був складений з рядом порушень. Так, відповідач за первісним позовом зазначає, що згідно з письмовими поясненнями судового експерта однією з підстав встановлення належності осіб у кількості 1026 чоловік до працівників відповідача були листки проживаючих. Однак, як зауважує відповідач за первісним позовом, у вказаних листках особи, які перебували у кімнатах відпочинку, зазначали відмінне від найменування відповідача місце роботи. Крім того, відповідач за первісним позовом зазначає, що у його штатному розкладі перебуває лише 4 особи.

Так, враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що з наданих відповідачем за первісним позовом письмових пояснень та усних пояснень його представника у судових засіданнях вбачається, що ним не направлялися до позивача особи з метою оплатного розміщення для проживання у кімнатах відпочинку позивача. Вказані обставини можуть свідчити про вчинення позивачем, відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на незаконну діяльність, яка містять ознаки злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, що стало підставою для направлення матеріалів господарської справи до прокуратури м. Києва з метою вирішення питання щодо наявності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим і було винесено оскаржувану ухвалу від 06.02.2014 про зупинення провадження у справі.

Проте, з наведеними висновками суду першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що згідно резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.

Отже, судовому захисту підлягають суб'єктивні порушені або оспорювані права і охоронювані законом інтереси особи, зокрема і юридичної.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що висновки, які можуть бути здійснені прокурором або органом досудового розслідування, жодним чином не вплинуть на умови укладеного між сторонами договору №Д/Л-07023 від 09.11.2012 та узгодженому порядку визначення ціни і оформлення відповідних документів, на підставі яких позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом суму боргу, і спір щодо правовідносин сторін за договором №Д/Л-07023 від 09.11.2012 може бути вирішений судом за наявними у справі доказами.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що суд першої інстанції не позбавлений права направити окрему ухвалу згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України про виявленні при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Також, наведеною статтею передбачено і те, що, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, суд першої інстанції дійшов висновку про зупинення провадження у справі з посиланням на п. 2 ч. 2 статті 79 Господарського процессуального кодексу України з неповнм з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому ухвала господарського суду міста Києва від 06.02.2014 по справі № 910/6242/14 в силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, а справа № 910/6242/14 направленню до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Робікон" на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2014 по справі № 910/6242/14 - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.02.2014 по справі № 910/6242/14 - скасувати.

3. Справу господарського суду міста Києва № 910/6242/14 - направити до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.

4. Матеріали справи № 910/6242/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді В.О. Зеленін

В.В. Шапран