Рішення

від 03.03.2014 по справі 910/24775/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24775/13 03.03.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" до 1. Державної реєстраційної служби України 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" 3. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поліщук Вікторії Володимирівни провизнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Терешко Г.А., Ходус М.Г. від відповідача 1:не з'явився від відповідача 2:Сердюк М.М. від відповідача 3:Вавдійчик Б.П. від відповідача 4:не з'явився від третьої особи:Поліщук О.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (надалі - "ТОВ "Кондитерпромінвест") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (надалі - "ТОВ "Бетконсалт"), Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (надалі - "ПАТ "Банк Форум") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" (надалі - "ТОВ Амтекс ТВП") про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконним вибуттям із власності ТОВ "Кондитерпромінвест" (за відсутності його волевиявлення) на користь ПАТ "Банк Форум", подальшим відчуженням на користь ТОВ "Амтекс ТВП", ТОВ "Бетконсалт" та передачею останніми в іпотеку нерухомого майна загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничої будівлі (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративної будівлі (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідної (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісової (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; складу-клубу (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; складу (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельні (літ. Ж) площею 705 кв.м.; складу (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарного цеху-пральні (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічного цеху (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйону (літ. У) площею 213,6 кв.м.; складу (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; складу (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангару (літ.Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерні (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховища (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазину (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирні (літ. К); насосної (літ. Э); трансформаторної підстанції (літ. Ю); складу (літ. Я); туалету №4, сторожки №5; пожежного депо №6; насосної №7; навісу №8; навісу №35; навісу №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання відповідних правочинів купівлі-продажу та іпотеки недійсними, визнання права власності на спірне майно, витребування його у відповідача 2 та зобов'язання відповідача 1 скасувати відповідні записи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.01.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2013 р. було задоволено клопотання ТОВ "Кондитерпромінвест" про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на спірне майно.

21.01.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 1 було подано відзив на позову заяву за змістом якого в задоволенні позовних вимог до Державної реєстраційної служби України просив відмовити.

22.01.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 2 було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на неможливість визнання недійсним наступного правочину відчуження спірного майна, а саме: укладеного між ТОВ "Амтекс ТВП" та ТОВ "Бетконсалт", та як наслідок договору іпотеки, укладеного між ТОВ "Бетконсалт" та ПАТ "Банк Форум", а також, вказував на те, що ТОВ "Бетконсалт" є добросовісним набувачем майна та не знало і не могло знати про відсутність у ТОВ "Амтекс ТВП" будь-яких обмежень щодо відчуження спірного майна, а тому воно не може бути витребуваним у нього.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідачів 1, 4, клопотаннями представників відповідачів 2, 3 та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляду справи відкладено до 10.02.2014 р.

10.02.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 3 було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на те, що відчуження майна ПАТ "Банк Форум" на користь ТОВ "Амтекс ТВП" було здійснено на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладеного в укладеному між позивачем та відповідачем 3 договорі наступної іпотеки №0186-І, а погодження такого застереження позивачем свідчило про існування його волі на відчуження спірного майна. Також, вказував на те, що договір іпотеки між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Амтекс ТВП" щодо спірного майна не укладався.

10.02.2014 р. через канцелярію суду представником відповідача 3 було подано клопотання про зупинення провадження у справі за змістом якого просив зупинити провадження у даній справі до остаточного вирішення пов'язаної адміністративної справи №К/800/66279/13 (№826/7656/13-а) про визнання протиправними дій та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо державної реєстрації за ПАТ "Банк Форум" права власності на спірне нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поліщук Вікторії Володимирівни, розгляд справи відкладено до 03.03.2014 р.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх повністю.

В судове засідання представники відповідачів 2, 3 з'явилися, проти позову заперечують, в його задоволенні просять відмовити повністю. Представник відповідача 2 подав клопотання про зупинення провадження у справі за змістом якого просить зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи за позовом ТОВ "Амтекс ТВП" до ТОВ "Бетконсалт" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, надав витребувані документи, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Судом в задоволенні клопотання представника відповідача 2 про зупинення провадження у справі відмовлено, оскільки останнім не доведено існування обставин, з якими приписи ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість зупинення провадження у справі (не надано доказів існування визначеної ним в зверненні справи).

Стосовно клопотання представника відповідача 3 про зупинення провадження у даній справі до остаточного вирішення пов'язаної адміністративної справи №К/800/66279/13 (№826/7656/13-а) про визнання протиправними дій та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу щодо державної реєстрації за ПАТ "Банк Форум" права власності на спірне нерухоме майно суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Статтею 134 Господарського кодексу України визначено, що право власності є основним речовим правом у сфері господарювання.

Отже, речові права є елементом господарських правовідносин.

Відповідно до частини 2 ст. 5 Господарського кодексу України конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема, забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом; непорушності права приватної власності; недопущення протиправного позбавлення власності. Частиною третьої наведеної статті визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання врегульовані частиною першою статті 144 Господарського кодексу України, а частиною другою вказаної статті визначено, що право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, забезпечення дотримання господарського порядку в Україні у визначеній частині здійснюється шляхом регулювання державою особливого порядку набуття, переходу або припинення права власності та інших речових прав, реєстрацію або обтяження цих прав.

Державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, підтвердження факту виникнення права є завершальною частиною процесу, ініційованого згідно із визначених ст. 144 Господарського кодексу України підстав та спрямованого на забезпечення державою конституційних основ правопорядку у сфері господарювання.

Можливість оскарження до суду відмови у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію, тобто дій та рішень державних органів або органів місцевого самоврядування, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на майно, передбачена законодавцем в частині 3 статті 182 Цивільного кодексу України і міститься в Главі 13 Цивільного кодексу України "Речі.Майно", що підтверджує нерозривність речового права з підтвердженням факту його виникнення, переходу або припинення (державною реєстрацією права).

Оскільки передумовою державної реєстрації речового права, як частини господарських правовідносин, є підстави, визначені Господарським кодексом України, а сам її факт є складовим елементом його виникнення, переходу або припинення, то дії і рішення державних органів або органів місцевого самоврядування, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на майно становлять регулюючу функцію держави у господарській діяльності, тобто є видом господарських правовідносин, а тому відповідні спори, незалежно від їх суб'єктивного складу, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, суд не позбавлений права з метою повного та всебічного розгляду спору самостійно дослідити правомірність прийняття приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу рішення щодо державної реєстрації за ПАТ "Банк Форум" права власності на спірне нерухоме майно в межах даної справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача 3.

Відповідачі 1, 4, повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Місцезнаходження відповідачів 1, 4 за адресами: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, відповідно, на які було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі 1, 4 повідомлені про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце судового засідання відповідачі 1, 4 були належним чином повідомлені, пояснення представника відповідача 1 стосовно суті спору викладені у відзиві на позовну заяву, то на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а необхідність у відкладенні її розгляду відсутня.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фіксація судового процесу в засіданнях здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №420, укладеного 29.12.2003 р. між Закритим акціонерним товариством "Сімферопольська конфетна фабрика" та ТОВ "Кондитерпромінвест", останнім було набуто право власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

27.09.2006 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") (іпотекодержатель) та ТОВ "Кондитерпромінвест" (іпотекодавець) було укладено договір наступної іпотеки №0186-І, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І.А. та зареєстрований за №4656, (надалі - "Договір наступної іпотеки №0186-І") за змістом якого позивач в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська кондитерська фабрика" зобов'язань перед Акціонерним комерційним банком "Форум" за Генеральним кредитним договором №0186/06/05-KL від 27.09.2006 р. та додаткових договорів №1 від 27.09.2006 р., №2 від 13.11.2006 р., додаткової угоди №1 від 13.11.2006 р. до нього щодо повернення кредитних коштів передав іпотеку відповідачу 3 спірне майно.

Листами від 20.10.2009 р. №3930.1/846 та від 23.11.2009 р. №4179/846 ПАТ "Банк Форум" повідомило позивача про невиконання ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" своїх зобов'язань за Генеральним кредитним договором №0186/06/05-KL від 27.09.2006 р. та додаткових договорів №1 від 27.09.2006 р., №2 від 13.11.2006 р., додаткової угоди №1 від 13.11.2006 р. до нього та існування заборгованості по поверненню кредитних коштів у випадку непогашення якої протягом 30-денного строку банк буде змушений звернути стягнення на заставне майно.

Рішенням Великого кредитного комітету ПАТ "Банк Форум" №1-15/03 від 15.03.2013 р. вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно.

18.03.2013 р. ПАТ "Банк Форум" звернулося до третьої особи з заявою №964544 про державну реєстрацію права власності на спірне майно.

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. вирішено провести державну реєстрацію права власності ПАТ "Банк Форум" на спірне майно.

07.05.2013 р. між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Амтекс ТВП" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1078, (надалі - "Договір купівлі-продажу від 07.05.2013 р.) за змістом якого ПАТ "Банк Форум" продало, а ТОВ "Амтекс ТВП" придбало у власність спірне майно.

На підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного 13.05.2013 р. між ТОВ "Амтекс ТВП" та ТОВ "Бетконсалт", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1096, (надалі - "Договір купівлі-продажу від 13.05.2013 р.") відповідачем 4 було відчужено на користь відповідача 2 спірне майно.

Згідно із іпотечним договором №1-0181/13/11-ІР, укладеним 13.05.2013 р. між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Бетконсалт", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1098, (надалі - "Іпотечний договір №1-0181/13/11-ІР") відповідачем 2 було передано в іпотеку відповідачу 3 спірне майно.

На підставі наведених договорів протягом 2013 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В., приймалися відповідні рішення та здійснювалися записи про реєстрацію права власності на спірне майно та його обтяження.

Спір у справі стосується законності вибуття спірного майна із власності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317-319 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Підстави припинення права власності наведені в ст. 346 Цивільного кодексу України.

Із матеріалів справи вбачається і не заперечується сторонами, що спірне майно вибуло із власності позивача шляхом здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук Вікторією Володимирівною реєстрації права власності на таке майно за ПАТ "Банк Форум" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р.) на підставі Договору наступної іпотеки №0186-І та відповідного рішення Великого кредитного комітету ПАТ "Банк Форум" №1-15/03 від 15.03.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно.

Тобто, набуття ПАТ "Банк Форум" права власності на спірне майно було здійснено у визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку" порядку на підставі Договору наступної іпотеки №0186-І шляхом прийняття 15.03.2013 р. на засіданні Великого кредитного комітету ПАТ "Банк Форум" відповідного рішення у зв'язку із невиконанням ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" забезпеченого таким договором зобов'язання.

В той же час, із наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, вбачається, що ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" з 06.09.2010 р. припинено.

Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2010 р. у справі №2-6/2968-2009 за заявою Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про банкрутство ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" було ухвалено: затвердити звіт ліквідатора Гордієнко А.І. і ліквідаційний баланс ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика"; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, вважати погашеними; банкрута - ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" ліквідувати, виключивши з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, провадження у справі №2-6/2968-2009 про визнання банкрутом ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" припинити.

Отже, в силу положень ст. 104 Цивільного кодексу України ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" є таким, що припинилося з 06.09.2010 р.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно із ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

За змістом статті 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

З огляду на викладені норми вбачається, що ліквідація боржника (сторони основного зобов'язання) має своїм наслідком припинення застави, що забезпечувала виконання такого зобов'язання.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст.593, ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека, як вид застави, припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору). Тобто, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою для припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 р. №6-52цс13.

Враховуючи, що ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика", в забезпечення виконання зобов'язань якого спірне майно було передано згідно Договору наступної іпотеки №0186-І в іпотеку ПАТ "Банк Форум", припинилося у зв'язку з визнанням його банкрутом з 06.09.2010 р., то в силу положень до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст.593, ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" з вказаної дати і припинилася іпотека спірного майна.

Отже, з 06.09.2010 р. права ПАТ "Банк Форум", як іпотекодержателя спірного майна за Договором наступної іпотеки №0186-І, (в т.ч. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки) припинилися.

Наведене також підтверджується встановленим господарським судом Автономної Республіки Крим в рішенні від 20.08.2010 р. під час розгляду справи №2-18/304-2010 за позовом ПАТ "Банк Форум" до ТОВ "Кондитерпромінвест" та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро технічної реєстрації та технічної інвентаризації" про звернення стягнення на предмет іпотеки фактом припинення зобов'язань ТОВ "Кондитерпромінвест" за Договором наступної іпотеки №0186-І.

Твердження представника відповідача 3 з посиланням на постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі №3-107гс11 про те, що порушення справи про банкрутство ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" та пропущення ПАТ "Банк Форум" строку пред'явлення вимог до нього в межах справи про банкрутство не позбавляє його права вимоги до майнового поручителя - ТОВ "Кондитерпромінвест", як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе за Договором наступної іпотеки №0186-І зобов'язань, судом відхиляється, а наведені в постанові від 24.10.2011 р. у справі №3-107гс11 висновки Верховного Суду України не застосовуються з огляду на наступне.

Із постанови від 24.10.2011 р. у справі №3-107гс11 вбачається, що при перегляді судового рішення у такій справі Верховний Суд України досліджував питання припинення майнової застави у зв'язку із пропущенням кредитором строку на пред'явлення вимог до боржника.

В той же час, в даній справі має місце факт припинення майнової застави саме у зв'язку із ліквідацією боржника, а не пропущенням кредитором строку на пред'явлення вимог до нього.

Таким чином, в силу положень ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України у господарського суду міста Києва відсутні підстави для застосування правових висновків, наведених в постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 р. у справі №3-107гс11 при вирішенні даної справи, у зв'язку із різними обставинами справ, а підлягають застосуванню правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 р. №6-52цс13.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Враховуючи, що судом встановлено припинення Договору наступної іпотеку №0186-І з 06.09.2010 р., а докази існування інших правочинів щодо передачі позивачем в іпотеку відповідачу 3 спірного майна в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" в матеріалах справи відсутні, то підстави вважати, що на момент прийняття Великим кредитним комітетом ПАТ "Банк Форум" рішення №1-15/03 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно у ПАТ "Банк Форум" існувало відповідне право відсутні.

Посилання відповідача 3 на рішення Кредитного комітету з проблемної заборгованості, оформлене протоколом №1/23-08 від 23.08.2010 р., як на підставу набуття права власності на спірне майно, з огляду встановлені судом обставини, судові рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (ухвали від 26.08.2010 р. у справі №2-6/2968-2009 та рішення від 20.08.2010 р. у справі №2-18/304-2010) та відсутність будь-яких обґрунтованих пояснень щодо нездійснення реєстрації такого права протягом двох з половиною років, не проведення оцінки спірного майна, яка є обов'язковою умовою для звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку"), не спростовують наведеного висновку суду щодо припинення у відповідача 3 права на звернення стягнення на спірне майно.

Наведені обставини свідчать про відсутність на момент прийняття третьою особою рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. визначених статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для проведення державної реєстрації права власності ПАТ "Банк Форум" на спірне майно.

Таким чином, як рішення Кредитного комітету з проблемної заборгованості, оформлене протоколом №1/23-08 від 23.08.2010 р., та рішення Великого кредитного комітету ПАТ "Банк Форум" №1-15/03 від 15.03.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно у ПАТ "Банк Форум", так і рішення третьої особи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. суперечать положенням чинного на момент їх прийняття законодавства України, а тому є незаконними.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Встановлена судом незаконність акту державного реєстратора (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р.) та актів ПАТ "Банк Форум" (рішення Кредитного комітету з проблемної заборгованості, оформлене протоколом №1/23-08 від 23.08.2010 р., рішення Великого кредитного комітету №1-15/03 від 15.03.2013 р.) в силу положень ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України виключає можливість їх застосування у спорі.

Згідно із ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Вказана норма не передбачає підстав припинення права власності у разі, коли майно вибуло із володіння власника та в подальшому було відчужене за правочинами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника, а також зареєстроване за іншими особами без достатніх правових підстав.

Укладання таких правочинів, а також подальша реєстрація права власності на майно не припиняє право власності дійсного власника, тому й до теперішнього часу саме позивач залишається власником спірного майна.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 04.09.2012 р. у справі №5011-62/1265-2012.

Наведені обставини свідчать, що спірне майно є власністю позивача, вибуло з його володіння поза його волею та з порушенням норм законодавства.

Суд відзначає, що права особи (в частині витребування майна), яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом застосуванням правового механізму, встановленого ст. 216 Цивільного кодексу України (реституція по недійсному правочину), а можуть бути захищені якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Статтею 330 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Судом встановлено, що спірне майно як у власність ПАТ "Банк Форум" чи ТОВ "Амтекс ТВП", так і ТОВ "Бетконсалт" не передавалося (не відчужувалося), тобто, вибуло із володіння позивача поза його волею, а добросовісність набуття у власність такого майна відповідачами 2, 4 не спростовує висновку про існування обставин, з якими положення п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України передбачають можливість витребування майна власником.

При цьому, посилання відповідачів 2, 3 на те, що передання позивачем на підставі Договору наступної іпотеки №0186-І спірного майна в іпотеку відповідачу 3 свідчить про існування його волевиявлення відчуження майна є безпідставним, оскільки судом встановлено, що такі правовідносини припинилися ще в 2010 році, а відтак, і існуюче на момент укладення відповідного договору волевиявлення позивача на можливе відчуження його майна в майбутньому, у зв'язку із настанням передбачених таким договором підстав, припинилося, а докази існування волі ТОВ "Кондитерпромінвест" на передачу в 2013 році майна у власність ПАТ "Банк Форум" чи надання останньому права розпорядження спірним майном відсутні.

Таким чином, вимога про витребування від ТОВ "Бетконсалт" спірного майна у власність позивача є правомірною.

Наявність самодостатніх підстав для задоволення віндикаційного позову не виключає можливість власника вимагати захисту інших своїх порушених прав в порядку визначеному чинним законодавством (в т.ч. шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними правочинів відчуження, іпотеки).

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Тобто, право на укладення договору купівлі-продажу майна має лише власник такого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Абзацом 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

За змістом п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Тобто, зазначено, що у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин, з пред'явленням до кінцевого набувача віндикаційного позову.

Судом встановлено, що власником спірного майна є позивач (в т.ч. на момент укладення Договору купівлі-продажу від 07.05.2013 р.), а спірне майно вибуло з володіння без його волі та згоди, тобто, відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що не виключає можливість власника звертатися з вимогою про оспорювання законності правочину щодо відчуження належного йому майна.

Таким чином, Договір купівлі-продажу від 07.05.2013 р. укладено особою, яка не мала права розпоряджатися спірним майном, що суперечить ст.ст. 316, 317, 658 Цивільного кодексу України та згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Суд відзначає, що з огляду на встановлення факту недійсності Договору купівлі-продажу від 07.05.2013 р. та відсутності волевиявлення ТОВ "Кондитерпромінвест" на припинення права власності на спірне майно укладання іншими особами (відповідачами 2, 4) правочинів відчуження та передачі в іпотеку такого майна не може свідчити про виникнення у таких осіб права власності на спірне майно та суперечить положенням ст.ст. 316-319, 658, Цивільного кодексу України, а тому подальші договори відчуження та передачі в іпотеку спірного майна (Договір купівлі-продажу від 13.05.2013 р. та Іпотечний договір від 13.05.2013 р. №1-0181/13/11-ІР) не відповідають вимогам, встановленим приписами ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав з якими положення ст. 215 Цивільного кодексу України пов'язують можливість визнання Договору купівлі-продажу від 13.05.2013 р. та Іпотечного договору від 13.05.2013 р. №1-0181/13/11-ІР недійсними, а тому позовні вимоги в цій частині є правомірними.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із матеріалів справи (в т.ч. наданої Реєстраційною службою Сімферопольського міського управління юстиції АРК листом №372/02/2-10 від 19.02.2014 р. інформації) вбачається, що першочергово реєстрація права власності на спірне майно була проведена за ПАТ "Банк Форум", від ПАТ "Банк Форум" право власності на таке майно перейшло та було зареєстровано за ТОВ "Амтекс ТВП", а від останнього право власності на спірне майно перейшло та було зареєстровано за ТОВ "Бетконсалт", яким в свою чергу було передано його в іпотеку ПАТ "Банк Форум".

Наведені обставини та встановленні судом факти незаконності вибуття спірного майна із власності позивача, недійсності відповідних договорів відчуження та іпотеки свідчать про невизнання відповідачами 2, 3, 4 права власності позивача на спірне майно, порушення його прав та законних інтересів відносно такого майна, оскільки на сьогоднішній день відповідач 2 фактично використовує оскаржувані договори (купівлі-продажу, іпотеки) та записи про реєстрацію прав власності та обтяжень на підтвердження титулу власника спірного майна, яким в дійсності є ТОВ "Кондитерпромінвест".

Отже, вимоги позивача про визнання за ним права власності на таке майно та скасування відповідних записів є такими, що спрямовані на реальне відновлення прав і інтересів власника спірного майна, адже існування правочинів відчуження, обтяження спірного майна та внесених на підставі них відповідних записів підтверджує неможливість реалізації в повній мірі прав власника, а тому визнаються судом правомірними.

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Амтекс ТВП", та зобов'язання відповідача 1 скасувати відповідний запис про обтяження суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено існування наведеного іпотечного договору та відповідного запису про обтяження нерухомого майна, а представником відповідача 3 було повідомлено, що такий договір не укладався.

Таким чином, правові підстави для задоволення відповідних вимог у суду відсутні.

За таких обставин, суд приходиться до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ "Конджитерпромінвест".

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, враховуючи, що спір фактично виник з вини ПАТ "Банк Форум", а докази існування вини чи протиправної поведінки відповідачів 1, 2, 4 у вибутті із власності позивача спірного майна відсутні, то судові витрати по сплаті судового збору за подачу даного позову та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову підлягаю стягненню з відповідача 3 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 07.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1078.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 13.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1096.

4. Визнати недійсним іпотечний договір №1-0181/13/11-ІР, укладений 13.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1097.

5. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

6. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22; ідентифікаційний код 38538223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39. Видати наказ.

7. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (ідентифікаційний код 21574573) та запис про право власності №378807. Видати наказ.

8. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" (ідентифікаційний код 38545890) та запис про право власності №882072. Видати наказ.

9. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (ідентифікаційний код 38538223) та запис про право власності №910543. Видати наказ.

10. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) усунуту перешкоди у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, та скасування запису про обтяження майна №378819. Видати наказ.

11. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) усунуту перешкоди у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, та скасування записів про обтяження майна №910727 та №910733. Видати наказ.

12. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) судовий збір у розмірі 70 540 (сімдесят тисяч п'ятсот сорок) грн. 50 коп. Видати наказ.

13. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.03.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко