Постанова

від 28.05.2014 по справі 910/24775/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа№ 910/24775/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Власова Ю.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі Пась М.П.

за участю представників:

від позивача: Терешко Г.А. за дов. №б/н від 29.11.2013р.

від відповідача1: не з'явився.

від відповідача 2: Сердюк М.М. за дов. №3090 від 26.11.2013р.

від відповідача 3: Вавдійчик Б.П. за дов. №б/н від 26.03.2014р.

від відповідача 4: не з'явився.

від третьої особи: ОСОБА_5 за дов. №. 1147 від 05..06.2013р.

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду (зал № 10) розглядає справу за апеляційними скаргами

1. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"

3. Державної реєстраційної служби України

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року

у справі № 910/24775/13 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест"

до відповідачів

1. Державної реєстраційної служби України,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт"

3. Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8

про визнання правочинів недійсними, визнання права власності,

витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондитерпромінвест» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача 1 Державної реєстраційної служби України, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", відповідача 3 Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна та усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 (суддя Бойко Р.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Так, наведеним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 07.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1078.

визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений 13.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1096.

визнано недійсним іпотечний договір №1-0181/13/11-ІР, укладений 13.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1097.

визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22; ідентифікаційний код 38538223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

зобов'язано Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (ідентифікаційний код 21574573) та запис про право власності №378807.

зобов'язано Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" (ідентифікаційний код 38545890) та запис про право власності №882072.

зобов'язано Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (ідентифікаційний код 38538223) та запис про право власності №910543.

зобов'язано Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) усунуту перешкоди у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, та скасування запису про обтяження майна №378819.

зобов'язано Державну реєстраційну службу України (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; ідентифікаційний код 37508344) усунуту перешкоди у користуванні майном шляхом скасування рішення про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна загальною площею 14 982,0 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39, та скасування записів про обтяження майна №910727 та №910733.

стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 21574573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39; ідентифікаційний код 32633530) судовий збір у розмірі 70 540 (сімдесят тисяч п'ятсот сорок) грн. 50 коп.

в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року, припинити провадження в частині позовних вимог до Державної реєстраційної служби України, справу №910/24775/13 у частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт", Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" направити за виключною підсудністю (за місцезнаходженням спірного нерухомого майна) - до господарського суду АРК.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» вмотивована тим, що судом першої інстанції було порушено та неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст. 6, 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 1 Положення «Про Державну реєстраційну службу України», п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 року №1141, п.п. 2.1, 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) та процесуального права (ст.ст. 16, 17, 80 ГПК України), що є безумовною підставою для скасування рішення. Зокрема, відповідач - 3 зазначає, що позивач свідомо, з власної волі та добровільно передав майно в іпотеку, надавши при цьому, згідно з іпотечним застереженням згоду на його відчуження у випадку невиконання основним боржником зобов'язань за кредитним договором. Вказує, що оскільки, забезпечені іпотекою зобов'язання за кредитним договором не були виконані відповідач - 3 виконавши вимоги чинного на той час законодавства про повідомлення зобов'язаних осіб про невиконання основного зобов'язання фактично розпочав захист своїх порушених прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки позасудовим способом, згідно з іпотечним застереженням. Крім того, зазначив, що позивач знав та свідомо передбачав втрату права власності на спірне майно у зв'язку з невиконанням основного зобов'язання, у тому числі після отримання повідомлень від іпотекодержателя, на що дав власну згоду, уклавши іпотечний договір, який містив іпотечне застереження. Відповідач - 3 стверджує, що мав право відчужувати спірне майно на підставі Закону та Договору іпотеки у порядку позасудового врегулювання, на що була власна воля позивача. До того ж, апелянт вказує, що реалізував своє право, передбачене іпотечним застереженням у Договорів іпотеки в період дійсності основного зобов'язання, а продаж спірного майна від власного імені відповідачем - 3 була здійснена пізніше. Вказує на те, що як судовий спосіб захисту, так і позасудовий способи були реалізовані в часі, коли основний боржник - ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика» не був ліквідований.

Також, не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерпроінвест» відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Беткосалт» вмотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також не було досліджено та з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що судом неправильно застосовано положення ст..ст. 203,215 ЦК України, тому відсутні підстави для визнання правочинів недійсними. Крім того, вказує, що судом першої інстанції неправильно було застосовано положення ст.. 338 ЦК України, а саме не з'ясовано хто є власником спірного майна. Також, апелянт зазначає, що відсутні підстави вважати, що відповідач 4 не мав права відчужувати спірне майно на користь відповідача 2. Вказує, що власником спірного майна на теперішній час є відповідач 2, відповідно до Договору купівлі-продажу від 13.05.2013 р., позивач в свою чергу не може витребувати майно з незаконного володіння відповідача 3, оскільки відповідач 3 є добросовісним набувачем майна, майно придбане за кошти, позивач втратив власність на це майно із власної волі, шляхом передачі майна відповідачеві згідно із виконанням застереження в Договорів іпотеки № 0186-І від 27.09.2006 р.. До того ж зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, оскільки не передбачений жодними нормативно-правовими актами, що регулюють відносини здійснення реєстраційних дій стосовно майна, а також діяльності Укрдержреєстру.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Власова Ю.Л., Гончарова С.А., прийнято вказані апеляційні скарги, відновлено Публічному акціонерному товариству «Банк Форум» строк на подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження у справі № 910/24775/13, апеляційні скарги об'єднано в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 28.05.2014 року.

14.05.2014 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження Державної реєстраційної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року, в якій просить суд скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог до Державної реєстраційної служби України, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо Державної реєстраційної служби України.

Апеляційна скарга Державної реєстраційної служби України вмотивована тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року по справі №910/24775/13, в частині зобов'язання Державної реєстраційної служби України вчинити дії, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що судом першої інстанції зобов'язано центральний орган виконавчої влади робити те, що не передбачено законодавством (ані повноваженнями цього органу, ані процедурно), а саме зобов'язано Державну реєстраційну службу України скасувати певні рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, які не приймались Укрдержреєстром та щодо скасування яких у Державної реєстраційної служби України відсутні повноваження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Власова Ю.Л., Гончарова С.А., задоволено заяву Державної реєстраційної служби України про поновлення строку на подання апеляційної скарги, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року, об'єднано апеляційну скаргу з поданими раніше апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» та Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в одне апеляційне провадження у справі №910/24775/13 та призначено до розгляду на 28.05.2014 року.

27.05.2014 року представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзиви на апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт», відповідно до яких просить суд апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва без змін.

28.05.2014 року представник позивача перед судовим засіданням подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України відповідно до якого просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення господарського суду міста Києва без змін.

Представники відповідачів 1 та 4 в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомлено.

В судовому засіданні 28.05.2014 року представник позивача проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її. Проти апеляційних скарг відповідача 1 та 3 не заперечив.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її. Проти апеляційних скарг відповідача 1 та 2 не заперечив.

Представник третьої особи заперечив проти апеляційних скарг та просив залишити рішення господарського суду міста Києва без змін.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка відповідача 1 та 4 не перешкоджає розгляду апеляційних скарг за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача 1 та 4 є можливим.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

29.12.2003 р. між Закритим акціонерним товариством "Сімферопольська конфетна фабрика" та ТОВ "Кондитерпромінвест" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 420, відповідно до умов якого останнім було набуто право власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39 (п. 1.1 Договору).

В подальшому, 27.09.2006 р. між Акціонерним комерційним банком "Форум" (після правонаступництва - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум") (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитерпромінвест" (іпотекодавець) було укладено договір наступної іпотеки №0186-І, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований за №4656, (надалі - "Договір наступної іпотеки №0186-І").

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору, Договір наступної іпотеки забезпечує виконання Іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником (ТОВ «Сімферопольська кондитерська фабрика) та Іпотекодержателем Генерального Кредитного договору № 0186/06/05-КL від 27.09.2006 року та додаткових угод до Генерального Кредитного договору № 0186/06/05-КL від 27.09.2006 року, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти в розмірі 9 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 25 вересня 2009 року, повернення кредиту здійснюється на умовах передбачених Основним зобов'язанням, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами сплачувати нараховані відсотки за його використання з розрахунку 20 (двадцять) відсотків річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Основним зобов'язанням і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.

У пункті 1.2 Договору наступної іпотеки зазначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, буд. 39, який належить ТОВ «Кондитерпромінвест» (іпотекодавцю) на праві колективної власності на підставі договору № 420 купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2003 року.

До Договору наступної іпотеки № 0186-І від 27.09.2006 р. було укладено Додатковий договір № 1 від 27.09.2006 р., № 2 від 13.11.2006 р., додаткова угода № 3 від 13.11.2006 року.

Відповідно до листів від 20.10.2009 р. №3930.1/846 та від 23.11.2009 р. №4179/846 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" повідомило ТОВ «Кондитерпромінвест» про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська кондитерська фабрика" своїх зобов'язань за Генеральним кредитним договором №0186/06/05-KL від 27.09.2006 р. та додаткових договорів №1 від 27.09.2006 р., №2 від 13.11.2006 р., додаткової угоди №1 від 13.11.2006 р. до нього та існування заборгованості по поверненню кредитних коштів у випадку непогашення якої протягом 30-денного строку банк буде змушений звернути стягнення на заставне майно.

Пунктом 5.1, 5.4 Договору наступної іпотеки визначено, що іпотеко держатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання Основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених Основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктом 6.1 Договору наступної іпотеки, сторони договору дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься у договору.

Відповідно до пункту 6.4 зазначеного договору у випадку прийняття рішення Іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом реалізації свого права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця про свій намір укласти цей договір.

З матеріалів справи вбачається, що Великим кредитним комітетом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" 15.03.2013 р. прийнято рішення №1-15/03, згідно змісту якого вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно.

Згідно заяви №964544 від 18.03.2013 року Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 з заявою про державну реєстрацію права власності на спірне майно.

18.03.2013 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 вирішено провести державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на нежитлові приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39 та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 378807

Зі змісту рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. вбачається, що підставою для його прийняття стало застереження в Договорі наступної іпотеки № 0186-І від 27.09.2006 р., укладеного між. ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Кондитерпроінвест».

Згідно матеріалів справи, 07.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1078

Відповідно до п.п. 1.1,1.2 вказаного договору Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Амтекс ТВП" придбало у власність нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 39 та належать Публічному акціонерному товариству "Банк Форум" на праві власності на підставі Договору наступної іпотеки № 0186-І від 27.09.2006 р. та Додаткового договору до договору наступної іпотеки № 0186-І від 27.09.2006 р..

13.05.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амтекс ТВП» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого ТОВ «Бетконсалт» набуло право власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39 (п. 1.1, 1.2,1.2.1 Договору).

Вказаний Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.05.2013 року посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №1096.

В подальшому, 13.05.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (іпотеко держатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетконсалт" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №1-0181/13/11-ІР, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1098.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, Іпотечний договір №1-0181/13/11-ІР забезпечує виконання Іпотекодавцем, зобов'язань, що випливають з укладеного між ним та Іпотекодержателем Кредитного договору № 1-0013/13/11-КL від 20 березня 2013 року.

Згідно пункту 1.2 Іпотечного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» в забезпечення виконання зобов'язанням за Кредитним договором № 1-0013/13/11-КL від 20 березня 2013 року передано в іпотеку банку нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

Згідно Витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності наявних в матеріалах справи вбачається, що на підставі наведених договорів державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 протягом 2013 року приймалися відповідні рішення та здійснювалися записи про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39 та його обтяження.

Підставою звернення позивача з позовом у даній справі фактично стало законність вибуття спірного майна із власності позивача.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання правочинів недійсними, визнання права власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні майном є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Положеннями статті 346 Цивільного кодексу України визначено підстави припинення права власності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи право власності на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39 Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" набуло на підставі Договору наступної іпотеки №0186-І та відповідного рішення Великого кредитного комітету Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" №1-15/03 від 15.03.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно.

Тобто, набуття Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" права власності на спірне майно було здійснено у визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку" у зв'язку із невиконанням ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" забезпеченого таким договором зобов'язання.

Так, частиною 1 статті 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Тобто, спірне нерухоме майно вибуло із власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерпромінвест» шляхом здійснення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 реєстрації права власності на таке майно за Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р.).

В матеріалах справи наявна Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2010 р. у справі №2-6/2968-2009, з якої вбачається, що за заявою Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про банкрутство ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" судом було ухвалено: затвердити звіт ліквідатора Гордієнко А.І. і ліквідаційний баланс ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика"; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна банкрута, вважати погашеними; банкрута - ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" ліквідувати, виключивши з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців; провадження у справі №2-6/2968-2009 про визнання банкрутом ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" припинити.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 06.09.2010 року державним реєстратором було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольська кондитерська фабрика" у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Положеннями статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тобто, вбачається, що ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" є таким, що припинилося з 06.09.2010 р. з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення у зв'язку з банкрутством.

Положеннями ст. 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до частини 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

В силу положень ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку").

Пунктом 1 частини 1 ст. 593 ЦК України визначено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частина 3 ст. 6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

З огляду на зазначене, вбачається, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим.

З урахуванням однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

Отже, припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Як було встановлено раніше, спірні нежитлові будівлі, були передані в іпотеку ПАТ "Банк Форум" згідно Договору наступної іпотеки №0186-І в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" за Генеральним кредитним договором №0186/06/05-KL від 27.09.2006 р. та додаткових договорів №1 від 27.09.2006 р., №2 від 13.11.2006 р., додаткової угоди №1 від 13.11.2006 р. до нього.

Оскільки, в силу положень статті 104 Цивільного кодексу України ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" 06.09.2010 р. припинило свою діяльність у зв'язку з визнанням його банкрутом та внесенням відповідного запису до єдиного державного реєстру запису про його припинення, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в силу положень ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст.593, ч. 1 ст. 609 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" з вказаної дати й припинилася іпотека спірного майна.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з 06.09.2010 р. права ПАТ "Банк Форум", як іпотекодержателя спірного майна за Договором наступної іпотеки №0186-І (в т.ч. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки) припинилися.

Крім того, факт припинення права ПАТ «Банк Форум» як іпотекодержателя спірного майна за Договором наступної іпотеки №0186-І підтверджується фактом припинення зобов'язань ТОВ "Кондитерпромінвест" за Договором наступної іпотеки №0186-І, встановленим господарським судом Автономної Республіки Крим в рішенні від 20.08.2010 р. у справі №2-18/304-2010 за позовом ПАТ "Банк Форум" до ТОВ "Кондитерпромінвест" та Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро технічної реєстрації та технічної інвентаризації" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що оскільки встановлено припинення Договору наступної іпотеки №0186-І з 06.09.2010 р., докази існування інших правочинів щодо передачі позивачем в іпотеку відповідачу 3 спірного майна в якості забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Сімферопольська кондитерська фабрика" відсутні, то за таких обставин відсутні підстави вважати, що на момент прийняття Великим кредитним комітетом ПАТ "Банк Форум" рішення №1-15/03 про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно у ПАТ "Банк Форум" існувало відповідне право.

Статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність на момент прийняття третьою особою рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. визначених статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підстав для проведення державної реєстрації права власності ПАТ "Банк Форум" на спірне майно.

Судова колегія дійшла висновку, що рішення Кредитного комітету з проблемної заборгованості, оформлене протоколом №1/23-08 від 23.08.2010 р., рішення Великого кредитного комітету ПАТ "Банк Форум" №1-15/03 від 15.03.2013 р. про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором наступної іпотеки №0186-І шляхом визнання права власності на спірне майно у ПАТ "Банк Форум" та рішення третьої особи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №964663 від 18.03.2013 р. є такими, що суперечать положенням чинного на момент їх прийняття законодавства України, а тому є незаконними.

Стаття 321 Цивільного кодексу України встановлює принципи непорушності права власності. Відповідно до цієї норми, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 Цивільного кодексу України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

В силу положень ст. 330, 388, 658 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується, і не припиняється із втратою ним цього майна.

Згідно статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

В даному випадку, спірне майно у власність ПАТ «Банк Форум» , ТОВ «Амтекс ТВП» та ТОВ «Бетконсалт» не передавалось та не віджувалось, отже спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею.

Також слід зазначити, що не є перешкодою для витребування майна власником і та обставина, що під час перепродажу спірного майна набувачі здійснювали реєстрацію права власності.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимога про витребування від ТОВ "Бетконсалт" спірного майна у власність позивача є правомірною.

Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 07.05.2013 року та Іпотечного договору № 1-0181/13/11-ІР від 13.05.2013 р. судова колегія зазначає наступне.

Як було встановлено судом, спірне майно є власністю позивача, вибуло з його володіння поза його волею та з порушенням норм законодавства.

Наявність самодостатніх підстав для задоволення віндикаційного позову не виключає можливість власника вимагати захисту інших своїх порушених прав в порядку визначеному чинним законодавством (в т.ч. шляхом пред'явлення позову про визнання недійсними правочинів відчуження, іпотеки).

Згідно положень статті 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Отже, право на укладення договору купівлі-продажу майна має лише власник такого майна.

Частиною 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Абзацом 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними")

Тобто, у випадку відчуження майна власником та існування наступних правочинів, за позовом такого власника може бути визнано недійсним лише перший правочин, з пред'явленням до кінцевого набувача віндикаційного позову.

Місцевим господарським судом зроблено вірний висновок про те, що на момент укладення Договору купівлі-продажу від 07.05.2013 р власником спірного майна був позивач, спірне майно вибуло з володіння без його волі та згоди, а отже відсутній правочин за яким власником чи особою, якій власником делеговано право розпорядження майном, здійснено відчуження майна, що не виключає можливість власника звертатися з вимогою про оспорювання законності правочину щодо відчуження належного йому майна.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання Договору купівлі-продажу від 07.05.2013 р. недійсним в силу положень ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу, оскільки останній укладено особою, яка не мала права розпоряджатися спірним майном, що суперечить ст.ст. 316, 317, 658 Цивільного кодексу України.

Оскільки встановлений факт недійсності Договору купівлі-продажу від 07.05.2013 р. та відсутності волевиявлення ТОВ "Кондитерпромінвест" на припинення права власності на спірне майно укладання іншими особами (відповідачами Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Амтекс ТВП») правочинів відчуження та передачі в іпотеку такого майна не може свідчити про виникнення у таких осіб права власності на спірне майно та суперечить положенням ст.ст. 316-319, 658, Цивільного кодексу України, а тому суд першої інстанції дійшов вірного та правомірного висновку, що подальші договори відчуження та передачі в іпотеку спірного майна (Договір купівлі-продажу від 13.05.2013 р. та Іпотечний договір від 13.05.2013 р. №1-0181/13/11-ІР) не відповідають вимогам, встановленим приписами ст. 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання Договору купівлі-продажу від 13.05.2013 року та Іпотечного договору від 13.05.2013 року № 1-0181/13/11-ІР недійсними.

Щодо позовних вимог позивача про визнання права власності на спірне майно, судова колегія зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В силу положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Матеріалами справи підтверджується факт невизнання ТОВ «Бетконсалт», ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Амтекс ТВП» права власності ТОВ «Кондитерпромінвест» на спірне майно, порушення його прав та законних інтересів щодо зазначеного майна

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги позивача про визнання права власності на нерухоме майно загальною площею 14 982,0 кв.м., а саме: виробничу будівлю (літ. А) площею 8 898,6 кв.м.; адміністративну будівлю (літ. Б) площею 236,9 кв.м.; прохідну (літ. В) площею 84,8 кв.м.; автовісову (літ. Г) площею 46,3 кв.м.; склад-клуб (літ. Д) площею 422,6 кв.м.; склад (літ. Е) площею 297,1 кв.м.; котельню (літ. Ж) площею 705 кв.м.; склад (літ. И) площею 550,8 кв.м.; тарний цех-пральню (літ. Д) площею 297,1 кв.м.; механічний цех (літ. С) площею 1 151,7 кв.м.; павільйон (літ. У) площею 213,6 кв.м.; склад (літ. Ф) площею 521,5 кв.м.; склад (літ. Х) площею 357,5 кв.м.; ангар (літ. Ч) площею 742,4 кв.м.; майстерню (літ. Ш) площею 200,7 кв.м.; мазутосховище (літ. Щ) площею 218,4 кв.м.; магазин (літ. Ц) площею 37,0 кв.м.; градирню (літ. К); насосну (літ. Э); трансформаторну підстанцію (літ. Ю); склад (літ. Я); туалет №4; сторожку №5; пожежне депо №6; насосну №7; навіс №8; навіс №35; навіс №36; споруди, що розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 39.

Положенням про Державну реєстраційну службу України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 401/2011 визначено, що Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів, згідно наведеної норми, захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині скасування відповідних записів є обґрунтованими, оскільки доведеним є порушення та невизнання прав позивача, а отже скасування відповідних записів спрямоване на реальне відновлення прав і інтересів позивача як власника спірного майна.

Також, позивачем було заявлено вимоги про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Амтекс ТВП» та зобов'язання Державну реєстраційну службу Українискасувати відповідний запис про обтяження.

Щодо таких позовних вимог судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивачем не наведено обґрунтування вказаних позовних вимог та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Амтекс ТВП» та відповідного запису про обтяження нерухомого майна.

З огляду на таке, вимоги позивача про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «Амтекс ТВП» та зобов'язання Державну реєстраційну службу України скасувати відповідний запис про обтяження, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо доводів апеляційних скарг, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки прийшла висновку про їх необґрунтованість. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт», Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Державною реєстраційною службою України не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи відповідача-1, відповідача - 2, відповідача - 3 законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційних скарг у зв'язку з відмовою в їх задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетконсалт» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 - залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 - залишити без задоволення.

4 Рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 року у справі № 910/24775/13 залишити без змін.

5. Матеріали справи № 910/24775/13 повернути Господарському суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Л. Власов

С.А. Гончаров