Рішення

від 13.03.2014 по справі 11/85-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" березня 2014 р. Справа № 11/85-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Струкова Л.В. - довіреність від 17.06.13р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" (с. Пристанційне Малинського району)

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк в особі Рівненської філії Акціонерного товариства "Кредобанк" (м. Рівне)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні Інвестиції" ( м. Київ)

про визнання кредитного договору №106-05 від 15.04.2005р., договору застави №106-05/2 від 15.04.2005р. та договору іпотеки №106-05/1 від 15.04.2005р. недійсними

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання кредитного договору № 106-05 від 15.04.05р., договору застави № 106-05/2 від 15.04.05р. та договору іпотеки № 106-05/1 від 15.04.05р. недійсними.

04.07.08р. позивачем була надана суду заява про уточнення позовних вимог, в якій, посилаючись на те, що укладаючи договір іпотеки № 106-05/1 від 15.04.05р., який був підписаний від імені позивача директором товариства ОСОБА_2, що діяв з перевищенням своїх повноважень та не був уповноважений загальними зборами учасників на вчинення таких юридичних дій, просить визнати кредитний договір № 106-05 від 15.04.05р., договір застави № 106-05/2 від 15.04.05р., договір іпотеки № 106-05/1 від 15.04.05р., укладені між ТОВ "Лісресурс" та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" від імені якої діє Рівненська філія АТ "Кредит Банк (Україна)" недійсними.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.11.12р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.13р. рішення господарського суду Житомирської області від 27.11.2012р. у справі №11/85-Д залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Лісресурс", с. Пристанційне Малинського району Житомирської області - без задоволення. Справу №11/85-Д повернуто до господарського суду Житомирської області.

Постановою Вищого господарського суду від 14.05.13р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс" задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 р. у справі № 11/85-Д скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду.

Ухвалою від 31.05.13р. суддею Кудряшовою Ю.В. справу 11/85-Д прийнято до свого провадження.

В подальшому ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.06.13р. на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 14.05.13р. провадження у справі було зупинено до вирішення кримінальної справи №147018, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).

З метою з'ясування результатів розгляду кримінальної справи №147018, ухвалою господарського суду від 23.01.14р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 20.02.14р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позові та заяві про уточнення позовних вимог від 04.07.08р.

Відповідачі в судове засідання уповноважених представників не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2005 року між ТОВ "Лісресурс" (позичальником), від імені якого, на підставі статуту товариства, діє директор ОСОБА_2, та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" в особі Рівненської філії АТ "Кредит Банк (Україна)" (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" - банк) укладено кредитний договір № 106-05, предметом якого є відкриття кредитної лінії позичальнику згідно положення АТ "Кредит Банк (Україна)" про надання кредитів у формі кредитної лінії на комерційній основі (під забезпечення). Банк зобов'язується оформити кредитну лінію в строки, розмірі і під забезпечення, узгоджені сторонами. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується користуватися отриманими коштами в межах ліміту кредитної лінії на цілі, передбачені даним договором, та надавати банку можливість контролю за цільовим використанням кредиту та його забезпеченістю. Кредитна лінія передбачає право позичальника, в межах встановленого ліміту заборгованості, отримувати короткотермінові кредити без переоформлення забезпечення (п. 1.1 кредитного договору).

Згідно п.п.1.2, 1.3 кредитного договору об'єкт кредитування: поповнення обігових коштів для придбання сировини та матеріалів для деревообробного виробництва із лімітом заборгованості в сумі 160000,00 євро. Термін дії кредитної лінії - до 14.04.2006.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №106-05 від 15.04.2005 сторонами було укладено договір іпотеки №106-5/1 від 15.04.2005, за умовами якого ТОВ "Лісресурс" передало в іпотеку банку майно згідно переліку, вказаного в п. 1.3 договору іпотеки. Згідно з п.1.6 договору іпотеки сторони домовились оцінити предмет іпотеки в сумі 713253,60грн.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 106-05 від 15.04.2005 сторонами було укладено договір застави №106-05/2 від 15.04.2005, за умовами якого ТОВ "Лісресурс" (заставодавець) передає Акціонерному товариству "Кредит Банк (Україна)" (заставодержателю) у заставу належне йому на праві власності майно, а саме: виробниче та допоміжне обладнання деревообробного комплексу в кількості 52 одиниці, що зазначено в акті оцінки та перевірки наявності майна, що передається в заставу від 15.04.2005. Згідно з п. 1.3 договору застави за згодою сторін заставлене майно оцінюється на суму 1663228,08 грн.

Договір іпотеки № 106-5/1 від 15.04.2005 та застави № 106-05/2 від 15.04.2005 було підписано від імені ТОВ "Лісресурс" директором товариства ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту товариства.

Згідно з положеннями статуту ТОВ "Лісресурс", затвердженого зборами учасників товариства 29.08.2002 та зареєстрованого Малинською районною державною адміністрацією 17.09.2002 за № 0119, із змінами від 19.12.2003, 15.06.2004, чинного на момент укладення спірних договорів, виконавчим органом товариства є директор, який призначається зборами учасників. Директор представляє товариство в його відносинах з іншими юридичними і фізичними особами, без доручення виконує дії від імені товариства, розпоряджається майном товариства, виконує рішення зборів учасників, проводить переговори, підписує договори на суму, що не перевищує суми, еквівалентної 10 000,00 доларів США (пп. 7.1.2 п. 7 статуту).

Згідно з пп. 7.1.5 п. 7 статуту директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2 п. 6 статуту до виключної компетенції загальних зборів товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує суму, еквівалентну 10 000 доларів США. Рішення приймається простою більшістю голосів ( пп. "и" п.п. 6.2.1, 6.2.4 п. 6.2 статуту).

Згідно з п. 6.4, 6.5 статуту голоси на загальних зборах розподіляються між учасниками пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства. Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

Рішенням зборів засновників ТОВ "Лісресурс", оформленим протоколом № 22 від 28.02.2005 надано згоду на отримання кредиту в АТ "Кредит Банк (Україна)" в розмірі 160000 євро строком на 12 місяців з метою поповнення обігових коштів, передачу в заставу майна, належного ТОВ "Лісресурс" на правах колективної власності, а саме: будівлі, лісосушильні камери, станки, кран-балки, та надано право підпису кредитного договору та договору застави директору ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.09.2012 зупинялось провадження у справі № 11/85-Д в зв'язку з тим, що 15.08.2012 прокуратурою Житомирської області було скасовано постанову слідчого прокуратури Малинського району від 30.09.2010 про закриття кримінальної справи № 147018/07, а кримінальну справу скеровано до прокуратури Малинського району для проведення подальшого досудового слідства відносно службових осіб ТОВ "Лісресурс" щодо зловживання службовим становищем та службового підроблення офіційних документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Скасовуючи постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 27.11.2012 р. у справі № 11/85-Д Вищий господарський суд України у постанові від 14.05.2013 р. вказав, що судами першої та апеляційної інстанцій не було перевірено наявності або відсутності вироку у даній кримінальній справі, оскільки встановлення факту підроблення протоколу № 22 від 28.02.2005 зборів засновників ТОВ "Лісресурс", за яким надано згоду на отримання кредиту ВАТ "Кредит Банк (Україна)" в розмірі 160000 євро строком на 12 місяців, передачу в заставу майна, належного ТОВ "Лісресурс" та надано право на підписання кредитного договору та договору застави директору ОСОБА_2, має суттєве значення для правильного вирішення справи № 11/85-Д.

Крім того в постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2013 р. було зазначено, що під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини щодо наявності або відсутності вироку у кримінальній справі за фактом підроблення протоколу № 22 від 28.02.2005 зборів засновників ТОВ "Лісресурс", на підставі якого було укладено спірний кредитний договір, договір застави та іпотеки, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Беручи до уваги вказівки суду вищої інстанції, господарський суд Житомирської області під час нового розгляду справи ухвалою від 18.06.2013 р. зупинив провадження у даній справі до вирішення кримінальної справи №147018/07 на підставі клопотання ТОВ "Лісресурс" від 18.06.2013 р.

Ухвалою від 23.01.2014 р. господарський суд поновив провадження у справі з метою з'ясування результату розгляду кримінальної справи №147018/07, до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин справи господарський суд ухвалою від 04.02.2014 витребував з Малинського районного суду Житомирської області копії матеріалів кримінальної справи №1п-23/09 за поданням слідчого про звільнення від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 222 КК України ОСОБА_4, а саме: висновку почеркознавчої експертизи №1/356, виготовленого в 2007 році та обвинувального висновку. Саме після того, як господарським судом було витребувано вищезазначені документи, представник позивач мав можливість ознайомлення з вказаною кримінальною справою та долучення певних доказів до господарської справи.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, виходячи із наведених підстав та обґрунтувань позову, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з витребуваних документів а саме: подання для розгляду в судовому засіданні питання про застосування амністії в кримінальній справі №147018/07, ОСОБА_4 - один з засновників ТОВ "Лісресурс", здійснюючи свій злочинний умисел для отримання кредитних коштів протягом лютого-квітня 2005 року, організував виготовлення необхідних для отримання кредиту документів, а саме: протоколу зборів засновників ТОВ "Лісресурс" від 21.02.2005 р. про надання директору товариства ОСОБА_2 права укладання та підписання від імені товариства договору про отримання кредитних коштів а також протокол зборів засновників ТОВ "Лісресурс" №22 від 28.02.2005р про прийняття рішення про отримання кредитних коштів на потреби товариства.

Протягом з 20.04.2005 р. по 14.09.2005 р. на підставі надання завідомо неправдивої інформації ТОВ "Лісресурс" незаконно отримало від Рівненського філіалу "Кредобанк" грошові кошти на суму 1169130,70 грн.

23.04.2009 року ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 222 Кримінального кодексу України. Вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину підтверджена показаннями свідків, протоколом №1 від 21.02.2005 р. ТОВ "Лісресурс", протоколом №22 від 28.02.2005 р. ТОВ "Лісресурс", висновком комплексної почеркознавчої та технічної експертизи від 03.06.2008 р., в яких вказано, що підписи поставлені не засновниками ТОВ "Лісресурс", відбиток печатки також не належить відбитку печатки ТОВ "Лісресурс".

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 30.04.2009 року встановлено, що ОСОБА_4 Капролісу пред'явлене обвинувачення в тому, що він, як засновник ТОВ "Лісресурс", в 2005 році надав завідомо неправдиву інформацію АТ "Кредит Банк ("Україна") з метою отримання кредиту. Внаслідок цього ТОВ "Лісресурс" незаконно отримало АТ ""Кредит Банк ("Україна") кошти в сумі 1169130, 70 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за частиною 2 статті 222 КК України.

В поданні слідчого , узгодженого з прокурором , ставилось питання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 за його заявою від кримінальної відповідальності на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 р. у зв'язку з тим, що він має дитину, якій не виповнилося 18 років.

Малинський районний суд в постанові від 30.04.2009 року вказав, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, є з л о ч и н о м с е р е д н ь о ї т я ж к о с т і, а тому на нього поширюється пункт "в" статті 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 р. Отже, вказаною постановою було задоволено подання слідчого та закрито кримінальну справу стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 222 КК України на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію".

В п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008р було зазначено звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

Згідно інституту кримінального права амністія - це акт законодавчої влади, який приймається Верховною Радою Ук раїни як закон і яким повністю або частково звільняються від кримінальної відповідальності і покарання певні категорії осіб, в и н н и х у вчиненні злочинів. Звільнення від покарання та його відбування - це акт відповідних органів державної влади, згідно з яким до особи, яка визнана винною, покарання не застосовується, або особа, відбувши частину покарання, звільняється від його подальшого відбування.

Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального ко дексу України та Закону України від 1 жовтня 1996 р. (із зміна ми і доповненнями) "Про застосування амністії в Україні".

Приймаючи рішення про амністію, держава підкреслює гуманістичний напрям у своїй внутрішній політиці, дає можливість певним категоріям злочинців відчути піклування про себе і не допускати вчинення злочинів у майбутньому.

Акт амністії не змінює і не відміняє кримінальний закон, що передбачає відповідальність за діяння, вчинене амністованою осо бою. Амністія не кидає тіні на законність обвинувачення або обґрунтованість ви року, винесеного такій особі, не реабілітує її.

Отже, постановою Малинського районного суду від 30.04.2009 р. задоволено подання слідчого Малинського МВ УМВС України в Житомирській області від24.03.2009р, визнано злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, умисним злочином середньої тяжкості згідно ч. 2 ст. 222 КК України, чим встановлено факт надання неправдивої інформації банку шляхом підробки ОСОБА_4 Каролісом протоколів зборів засновників від 21.02.2005 р. та від 28.02.2005 р.

Як вбачається з довідки Малинського МВ УМВС України в Житомирській області від 19.02.2014р (т.3, а.с 35) на даний час у кримінальному провадженні досудового розслідування справи №147018/07 триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.191 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірено особі чи перебувало в її віданні, якщо вони вчинені у великих розмірах). Але, оскільки іншими матеріалами та процесуальними документами вказаної кримінальної справи встановлено факт підробки протоколів зборів засновників від 21.02.2005 р. та від 28.02.2005 р., господарський суд вважає за необхідне взяти до уваги саме встановлені Малинським районним судом факти.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При укладенні спірного кредитного договору було порушено ч.2 ст. 203 ЦК України. Вищевказані факти свідчать, що у директора товариства при підписанні від імені ТОВ "Лісресурс" кредитного договору не було необхідного обсягу дієздатності, визначеної ст. 92 ЦК України.

На виконання п.п. 2.1. кредитного договору № 106-05 від 15 квітня 2005 року між Відповідачем та ТОВ «Лісресурс» в особі директора ОСОБА_2 укладено договір застави № 106-05/2 від 15.04.2005 р. (далі договір застави), який згідно п.п. 1.1. забезпечує своєчасне виконання зобов'язань за спірним кредитним договором. Згідно договору застави передано у заставу Відповідача майно, що належить на праві власності товариству, а саме: виробниче та допоміжне обладнання деревообробного комплексу в кількості 52 одиниці, що зазначено в акті оцінки та перевірки наявності майна, що передається в заставу від 15.04.2005 р.

Вищевказаними фактами підтверджено, що на укладення вказаного договору застави у особи, що його підписала від імені ТОВ «Лісресурс» повноважень не було, так як відповідне рішення не приймалося зборами учасників, а документи були сфальсифіковані. Підставою виникнення застави є укладення договору (ст. 574 ЦК України), Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 13 Закону України "Про заставу" у редакції, дійсної на момент звернення з позовом). Договір застави не може бути самостійним, тобто, відокремленим від договору, за яким виникає забезпечене заставою зобов'язання. Стаття 3 Закону України «Про заставу» зазначає, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання (ч. З ст. З Закону «Про заставу»).

Дійсною може вважатися лише вимога, що заснована на передбачених законом підставах. У разі ж забезпечення заставою вимоги, яка не може вважатись дійсною, не має правових підстав для задоволення вимог, заснованих на договорі застави, якою забезпечувалось відповідне зобов'язання.

Тобто, договір застави, що укладений на виконання недійсного кредитного договору, підписаний без надання представнику товариства необхідних повноважень на його підписання, підлягає визнанню недійсним, як похідний договір, укладений за неіснуючим зобов'язанням.

Цивільний кодекс України в ст. 575 визначає як окремий вид застави нерухомого майна - іпотеку. Згідно до ч. З вказаної статті правила про іпотеку встановлюються законом. Спеціальними нормами законодавства, що регулюють цей вид забезпечення є Закон України «Про іпотеку». Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (ч. З ст. 1 Закону України «Про іпотеку» у редакції, дійсної на момент звернення з позовом). Таким чином для укладення договору іпотеки необхідна наявність основного зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (ч. 4 ст. 1 Закону) України «Про іпотеку»).

Згідно ч.1 ст. З Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно до Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умов, визначених цим законом. Так, Відповідачем укладено з ТОВ «Лісресурс» договір іпотеки № 106-05/1 від 15.04.2005 р. (далі договір іпотеки). Від імені Позивача підписано договір директором товариства ОСОБА_2, що діяв з перевищенням своїх повноважень та не був уповноважений загальними зборами учасників на вчинення таких юридичних дій.

Згідно п.п. 1.1. договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язань Позивача та вимог Відповідача за спірним кредитним договором, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому та іменує в цілому «кредитний договір» стосовно повернення отриманої суми основного зобов'язання за кредитним договором з максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією - 160 000, 00 євро строком на 12 місяців, терміном погашення до 14 квітня 2006 р., розміром відсоткової ставки 13% річних. Законом України «Про іпотеку» визначено, що договір іпотеки укладається виключно в письмовій формі і вимагає нотаріального посвідчення. Згідно до ст. 208 ГК України договір між юридичними особами має бути укладений у письмовій формі, з підписанням його уповноваженими представниками, яким надано такі права.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 4 ст. З Закону України «Про іпотеку»).

Тобто, договір іпотеки, який було укладено як договір, що забезпечує недійсний кредитний договір та не підписаний уповноваженою особою Позивача підлягає визнанню недійсним. Положеннями ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідною умовою чинності правочинів.

Зокрема, для чинності правочинів, особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. В момент укладення кредитного договору та похідних від нього договору застави та іпотеки не було дотримано вимог ст. 203 ЦК України. Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК та коли одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, зокрема, у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з преюдиційних фактів, встановлених судами.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій позивача (незаконне отримання кредитних коштів на підставі сфальсифікованих документів).

Також суд зазначає, що ухвалою господарського суду від 17.10.08р. вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального окручу ОСОБА_6 від 22.05.2007 р. та заборони вчиняти будь-які дії стосовно майна, що є забезпеченням за кредитним договором №106-05 від 15.04.2005р. укладеного між Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісресурс".

Як вбачається з вищенаведеного суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, тобто кредитний договір № 106-05 від 15.04.05р., договір застави № 106-05/2 від 15.04.05р. та договір іпотеки № 106-05/1 від 15.04.05р. є недійсними.

За таких обставин вжиття заходів забезпечення позову є недоцільним.

Відповідно до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Зважаючи на викладене, заходи забезпечення позову слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,75,49,68,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати кредитний договір № 106-05 від 15.04.05р., договір застави № 106-05/2 від 15.04.05р., договір іпотеки № 106-05/1 від 15.04.05р., укладені між ТОВ "Лісресурс" та Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" від імені якої діє Рівненська філія АТ "Кредит Банк (Україна)" недійсними.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 17.10.08р. щодо зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 22.05.2007 р. та заборони вчиняти будь-які дії стосовно майна, що є забезпеченням за кредитним договором №106-05 від 15.04.2005р. укладеного між Акціонерним товариством "Кредит Банк (Україна)" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лісресурс".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.03.14

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2, 3 - відповідачам (рек з повід.)