Постанова

від 11.06.2014 по справі 11/85-д

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа №11/85-Д

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Струкова Л.В. (довіреність б/н від 17.06.2013р.)

відповідачів - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на рішення господарського суду Житомирської області від 13 березня 2014 року у справі №11/85-Д (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

Публічного акціонерного товариства "Кредобанк"

про визнання кредитного договору №106-05 від 15.04.2005р., договору застави №106-05/2 від 15.04.2005р. та договору іпотеки №106-05/1 від 15.04.2005р. недійсними

Судом роз'яснено представнику позивача права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

13 березня 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ТОВ "Лісресурс" до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" ПАТ "Кредобанк" та визнано недійсними Кредитний договір №106-05 від 15 квітня 2005 року, Договір застави №106-05/2 від 15 квітня 2005 року та Договір іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року, укладені між ТОВ "Лісресурс" та АТ "Кредит Банк" в особі Рівненської філії АТ "Кредит Банк", а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 17 жовтня 2008 року.

Відповідач - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки вважає, що не може бути підставою для визнання недійсними вказаних договорів той факт, що директор ТОВ "Лісресурс" при підписанні Кредитного договору №106-05 від 15 квітня 2005 року, Договору іпотеки №106-05/1 та Договору у застави №106-05/2 діяв з перевищенням повноважень. Також, зазначає, що кредитні кошти, які були перераховані ТОВ "Лісресурс", банку не повернуті.

Крім іншого, вважає, що постанова Малинського районного суду від 30 квітня 2009 року, якою було закрито кримінальну справу стосовно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 222 КК України на підставі ст. 1 Закону України "Про амністію", не є належним і допустимим доказом в даній господарській справі, оскільки не є вироком суду у кримінальній справі.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки директор ТОВ "Лісресурс - ОСОБА_4 не мав повноважень на підписання Кредитного договору №106-05 від 15 квітня 2005 року, Договору іпотеки №106-05/1 та Договору застави №106-05/2, оскільки дані угоди, згідно статуту товариства укладаються за погодженням загальних зборів учасників товариства.

05 травня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 28 травня 2014 року.

28 травня 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 11 червня 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу і просить відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

28 лютого 2005 року, рішенням зборів засновників ТОВ "Лісресурс" було надано згоду: на отримання кредиту в АТ "Кредит Банк" в розмірі 160000,00 євро строком на 12 місяців з метою поповнення обігових коштів; на передачу в заставу майна, належного ТОВ "Лісресурс" на правах колективної власності, а саме: будівлі, лісосушильні камери, станків, кран-балки, і надано право підпису кредитного договору та договору застави директору товариства ОСОБА_4 (протокол №22) (а.с.203)

15 квітня 2005 року, між ТОВ "Лісресурс", як позичальником, в особі директора ОСОБА_4, та АТ "Кредит Банк" в особі Рівненської філії АТ "Кредит Банк", як кредитором, правонаступником якого є ВАТ "Кредобанк", було укладено кредитний Договір №106-05, згідно умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію із максимальним лімітом заборгованості в розмірі 160 000,00 євро, терміном до 14 квітня 2006 року зі сплатою 13% річних. (а.с.66-69, т.1)

В цей же день, 15 квітня 2005 року, для забезпечення виконання зобов'язань по даному Кредитному договору, між ТОВ "Лісресурс", як іпотекодавцем, в особі директора ОСОБА_4, та АТ "Кредит Банк", як іпотекодержателем, було укладено Договір іпотеки №106-5/1, за умовами якого ТОВ "Лісресурс" передало в іпотеку банку нежитлові приміщення загальною вартістю 713 253,60 грн. (а.с.70-72, т.1)

Також, 15 квітня 2005 року, для забезпечення виконання зобов'язань по даному Кредитному договору, між ТОВ "Лісресурс", як заставодавцем, в особі директора ОСОБА_4, та АТ "Кредит Банк", як заставодержателем, було укладено Договір застави №106-05/2, за умовами якого ТОВ "Лісресурс" передає банку у заставу належні йому на праві власності 52 одиниці виробничого та допоміжного обладнання деревообробного комплексу загальною вартістю 1 663 228,08 грн. (а.с.15)

01 липня 2008 року, ТОВ "Лісресурс" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до ПАТ "Кредобанк" в особі Рівненської філії АТ "Кредобанк" з позовом про визнання недійсними Кредитного договору №106-05, Договору застави №106-05/2 та Договору іпотеки №106-05/1. (а.с.4-11, т.1)

17 жовтня 2008 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було вжито заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 22 травня 2007 року та заборони вчиняти будь-які дії стосовно майна, що є забезпеченням за Кредитним договором №106-05 від 15 квітня 2005 року, укладеного між АТ "Кредит Банк (Україна) та ТОВ "Лісресурс". (а.с.102)

11 грудня 2008 року, постановою Житомирського апеляційного господарського суду, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України було від 18 лютого 2009 року, було скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області про забезпечення позову від 17 жовтня 2008 року, справу повернуто до місцевого господарського суду. (а.с.142-143, 157-159 т.1)

30 вересня 2008 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було зупинено провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею кримінальної справи №147017/07.

30 квітня 2009 року, постановою Малинського районного суду Житомирської області було закрито кримінальну справу на підставі п.в ст.1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року, відносно ОСОБА_3, одного з засновників ТОВ "Лісресурс", який обвинувачувався у тому, що надав неправдиву інформацію, яка містилась в підробленому протоколі №22 зборів засновників ТОВ "Лісресурс" від 28 лютого 2005 року, рішенням яких було надано згоду на отримання кредиту у 160 тис. євро та надано згоду на передачу в заставу майна товариства, тобто у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 222 КК України.(а.с.119 т.1, а.с.19 т.3)

24 квітня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області провадження у справі №11/85-Д - поновлено. (а.с.1 т.2)

14 червня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було залучено до участі у справі №11/85-Д, як співвідповідача - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції". (а.с.45 т.2)

27 вересня 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було зупинено провадження у справі №11/85-Д у зв'язку з тим, що 15 серпня 2012 року, прокуратурою Житомирської області було скасовано постанову слідчого прокуратури Малинського району від 30 вересня 2010 року про закриття кримінальної справи №147018/07, а кримінальну справу скеровано до прокуратури Малинського району для проведення подальшого досудового слідства відносно службових осіб ТОВ "Лісресурс" щодо зловживання службовим становищем та службового підроблення офіційних документів за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України. (а.с.103-107, 111 т.2)

06 листопада 2012 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було поновлено провадження по даній справі. (а.с.112)

27 листопада 2012 року, рішенням господарського суду Житомирської області у справі №11/85-Д, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2013 року, було відмовлено у позові ТОВ "Лісресурс" до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", ПАТ "Кредобанк" про визнання недійсними Кредитного договору №106-05, Договору застави №106-05/2 та Договору іпотеки №106-05/1. (а.с.116-119, 175-178 т.2)

14 травня 2013 року, постановою Вищого господарського суду України було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2013 року та рішення господарського суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року у справі №11/85-Д, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області в іншому складі суду. (а.с.210-215 т.2)

Даною постановою встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не було перевірено наявності або відсутності вироку у кримінальній справі №147018/07 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, оскільки встановлення факту підроблення протоколу №22 від 28 лютого 2005 року зборів засновників ТОВ "Лісресурс", за яким надано згоду на отримання кредиту в АТ "Кредит Банк (Україна)" в розмірі 160 000,00 євро строком на 12 місяців, передачу в заставу майна, належного ТОВ "Лісресурс" та надано право на підписання кредитного договору та договору застави директору ОСОБА_4, має суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

Крім того, у постанові зазначено, що під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини щодо наявності або відсутності вироку у кримінальній справі за фактом підроблення протоколу №22 від 28 лютого 2005 року зборів засновників ТОВ "Лісресурс", на підставі якого було укладено спірний кредитний договір, договір застави та іпотеки, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

18 червня 2013 року, ухвалою господарського суду Житомирської області, під час нового розгляду справи, за клопотанням ТОВ "Лісресурс" від 18 червня 2013 року, було зупинено провадження у даній справі до вирішення кримінальної справи №147018/07. (а.с.3-4, 12 т.3)

23 січня 2014 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було поновлено провадження у справі з метою з'ясування результату розгляду кримінальної справи №147018/07. (а.с.15 т.3)

04 лютого 2014 року, ухвалою господарського суду Житомирської області було витребувано з Малинського районного суду Житомирської області копії матеріалів кримінальної справи №1п-23/09 за поданням слідчого про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 222 КК України ОСОБА_3, а саме: висновку почеркознавчої експертизи №1/356, виготовленого в 2007 році та обвинувального висновку. (а.с.22,т.3)

13 березня 2014 року, рішенням господарського суду Житомирської області було задоволено позов ТОВ "Лісресурс" до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" ПАТ "Кредобанк" та визнано недійсними Кредитний договір №106-05 від 15 квітня 2005 року, Договір застави №106-05/2 від 15 квітня 2005 року та Договір іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року, укладені між ТОВ "Лісресурс" та АТ "Кредит Банк" в особі Рівненської філії АТ "Кредит Банк", а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Житомирської області від 17 жовтня 2008 року. (а.с.46-49, т.3)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути вимога про визнання правочину недійсним.

За приписами ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону без перевищення своїх повноважень. Зокрема, у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами могла знати про такі обмеження.

Відповідно п.п.3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року, у господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати, зокрема чи письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Підпунктом 7.1.2 п.7 Статуту ТОВ "Лісресурс", затвердженого зборами учасників товариства 29 серпня 2002 року та зареєстрованого Малинською РДА 17 вересня 2002 року за №0119, із змінами від 15 червня 2004 року, чинного на момент укладення спірних договорів, виконавчим органом товариства є директор, який без доручення виконує дії від імені товариства, розпоряджається майном товариства, виконує рішення зборів учасників, проводить переговори, підписує договори на суму, що не перевищує 10 000,00 доларів США. (а.с.32-37, т.1)

Згідно з пп.7.1.5 п.7 Статуту, директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком віднесених до виключної компетенції зборів учасників товариства.

Відповідно до п.п.6.2.1, 6.2.2 п.6 Статуту, до виключної компетенції зборів товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує суму, еквівалентну 10 000 доларів США.

Матеріалами справи встановлено, що 15 квітня 2005 року між сторонами було укладено:

- Кредитний Договір №106-05, за умов якого позичальнику було відкрито кредитну лінію із максимальним лімітом заборгованості в сумі 160000,00 євро, до 14 квітня 2006 року зі сплатою 13% річних.

- Договір іпотеки №106-5/1, за яким ТОВ "Лісресурс" передало в іпотеку банку нежитлові приміщення загальною вартістю 713253,60 грн.;

- Договір застави №106-05/2, за яким ТОВ "Лісресурс" передало банку у заставу належне йому на праві власності 52 одиниці виробничого та допоміжного обладнання деревообробного комплексу вартістю 1663228,08 грн., тобто усі угоди перевищують зазначену Статутом товариства лімітну суму у 10 000 доларів США.

Дані договори від імені ТОВ "Лісресурс", на підставі Статуту товариства та рішення загальних зборів засновників ТОВ "Лісресурс" (протокол №22 від 28 лютого 2005 року), укладав директор товариства ОСОБА_4

Проте, Вищий господарський суд України, скасовуючи рішення господарського суду Житомирської області від 27 листопада 2012 року, у справі №11/85-Д та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 лютого 2013 року, яким було відмовлено у позові ТОВ "Лісресурс" до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", ПАТ "Кредобанк" про визнання недійсними спірних - Кредитного договору №106-05, Договору застави №106-05/2 та Договору іпотеки №106-05/1, зазначив, що судами не було перевірено наявності або відсутності вироку у кримінальній справі №147018/07 по факту підроблення протоколу №22 від 28 лютого 2005 року за яким рішенням зборів засновників ТОВ "Лісресурс" надано згоду на отримання кредиту в АТ "Кредит Банк" в розмірі 160 000,00 євро строком на 12 місяців та передачу в заставу майна, належного ТОВ "Лісресурс", що має суттєве значення для правильного вирішення спору по справи №11/85-Д, а тому при новому розгляді справи слід всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Господарським судом першої інстанції, при перегляді рішення, встановлено, що постановою Малинського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2009 року, яка вступила в законну силу, до ОСОБА_3, одного з засновників ТОВ "Лісресурс", було застосовано амністію та закрито кримінальну справу, по якій він обвинувачувався у тому, що надав неправдиву інформацію, яка містилась в підробленому протоколі №22 зборів засновників ТОВ "Лісресурс" від 28 лютого 2005 року, рішенням яких було надано згоду на отримання кредиту у 160 тис. євро та надано згоду на передачу в заставу майна товариства, тобто у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 222 КК України.

Також, матеріалами справи встановлено, що зборами учасників товариства "Лісресурс" не затверджувались укладені директором товариства ОСОБА_4 спірні - Кредитний договір №106-05, Договір застави №106-05/2 та Договір іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року.

Таким чином, в ході розгляду даної справи встановлено, що зборами учасників товариства "Лісресурс" не надавалась згода директору товариства ОСОБА_4 на отримання кредиту в АТ "Кредит Банк" в розмірі 160 000,00 євро строком на 12 місяців та передачу в заставу майна, належного товариству та не затверджувались укладені ним спірні угоди - Кредитний договір №106-05, Договір застави №106-05/2 та Договір іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року.

Відповідно п.п.3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року, за вимогами п. "і" ч.5 ст. 41 і ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.(п.п. "и" п.6.2.1 Статуту ТОВ "Лісресурс", до виключної компетенції зборів товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує суму, еквівалентну 10 000 доларів США.)

За приписами ст. 241 ЦК України, правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Тому, колегія суддів вважає, що укладення виконавчим органом товариства Кредитного договору №106-05, Договору застави №106-05/2 та Договору іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року, кожен з яких перевищує суму в розмірі 10 000,00 доларів США (п.п.7.1.2 п.7 Статуту ТОВ "Лісресурс"), тобто з перевищенням своїх повноважень, та відсутність рішення загальних зборів учасників товариства на затвердження цих договорів не вказує на те, що ТОВ "Лісресурс" було схвалено в подальшому дані угоди, і відповідно відсутність такого рішення є підставою для визнання Кредитного договору №106-05, Договору застави №106-05/2 та Договору іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року недійсними.

Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного, обґрунтованого та законного висновку про те, що позов підлягає до задоволення та визнав недійсними Кредитний договір №106-05, Договір застави №106-05/2 та Договір іпотеки №106-05/1 від 15 квітня 2005 року.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 13.03.14 р. у справі №11/85-Д залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №11/85-Д повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.