Ухвала

від 25.03.2014 по справі 280/2514/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/2514/13-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.281 КПК України 1960р. Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2

суддів . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5

представника потерпілого . . . . . . . . ОСОБА_6

адвоката . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою Житомирського міжрайонного прокурора на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2013 року.

Цією постановою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України повернуто прокурору Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері для усунення недоліків.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишено попередній тримання під вартою.

Органами досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Лугинська нерудна компанія» (ЄДРПОУ - 34196766) в період з 05 лютого 2007 року по 24 січня 2011 року, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов`язками щодо загального керівництва підприємством та оперативного управління його майном, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння статутним фондом цього підприємства вартістю 40000,00 гривень, яке було власником геологічної інформації щодо родовища корисних копалин, що розвідане ним, вартістю 797059,23 гривень, використовуючи підроблену невстановленими слідством особами нотаріально завірену заяву власника цього товариства ОСОБА_9 від 07 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді в розмірі 100% на свою користь, достовірно знаючи, що засідання загальних зборів учасників ТОВ «Лугинська нерудна компанія» 09 листопада 2010 року не проводилось, а власник 100% статутного фонду товариства ОСОБА_9 не був на них присутнім, 09 листопада 2010 року підписав від свого імені фіктивний протокол № 5 загальних зборів учасників товариства від 09 листопада 2010 року про виведення ОСОБА_9 зі складу засновників товариства, таким чином засвідчивши своїм підписом неправдиві дані, викладені у ньому щодо часу, місця проведення зборів учасників товариства та питань, які виносились на порядок денний.

Після цього, 09 листопада 2010 року ОСОБА_8 , використовуючи підроблену невстановленими слідством особами заяву від імені ОСОБА_9 від 07 листопада 2010 року та фіктивний протокол загальних зборів учасників цього товариства № 5 від 09 листопада 2010 року, звернувся до державного реєстратора Лугинської районної державної адміністрації в Житомирській області ОСОБА_10 , яким на підставі вищевказаних підроблених документів, цього ж дня внесено зміни до установчих документів ТОВ «Лугинська нерудна компанія», після чого власником 100% статутного фонду товариства вартістю 40000,00 гривень та всіма належними йому правами щодо геологічної інформації родовища корисних копалин, що розвідане товариством вартістю 797059,23 гривень, всупереч справжній волі ОСОБА_9 став ОСОБА_8 ..

В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення за рахунок продажу підприємства, 12 листопада 2010 року ОСОБА_8 , попередньо домовившись зі своїм знайомим приватним підприємцем ОСОБА_11 , склав та підписав заяву від 09 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% на користь його кума ОСОБА_12 , при цьому склавши та підписавши від свого імені фіктивний протокол загальних зборів № 6 від 11 листопада 2010 року про виведення його зі складу учасників ТОВ «Лугинська нерудна компанія».

Після нотаріального посвідчення цих документів, 12 листопада 2010 року ОСОБА_8 звернувся до державного реєстратора Лугинської районної державної адміністрації в Житомирській області ОСОБА_10 про внесення змін до реєстраційних документів щодо зміни власника товариства на користь ОСОБА_12 , після чого останній офіційно став власником 100% статутного фонду цього товариства та прав на геологічну інформацію щодо родовища корисних копалин, на загальну суму 837059 гривень 23 копійки.

В подальшому, 15 листопада 2010 року власник ТОВ «Лугинська нерудна компанія» ОСОБА_12 , в присутності директора товариства ОСОБА_8 звернулись до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , яка в нотаріальному порядку завірила заяву ОСОБА_12 від 15 листопада 2010 року про уступлення належної йому частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% та усіх прав на геологічну інформацію щодо родовища корисних копалин на користь його кума ОСОБА_11 та громадянина Республіки Литва ОСОБА_14 в рівних частках по 50% кожному.

Таким чином, після внесення змін до реєстраційних документів, власниками ТОВ «Лугинська нерудна компанія», в рівних частках по 50% кожен, стали кум ОСОБА_12 - ОСОБА_11 та громадянин ОСОБА_15 .

За вищевказане уступлення незаконно отриманої ОСОБА_8 частки в статутному фонді товариства в розмірі 100% на користь ОСОБА_12 , а в подальшому на користь ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , ОСОБА_8 15 листопада 2010 року, поблизу службового приміщення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , в присутності ОСОБА_12 , в салоні автомобіля марки «Мітсубісі Педжеро», належного ОСОБА_11 - отримав від останнього грошові кошти на загальну суму 100000,00 доларів США, з умовою фактичного списання боргу перед ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за позичені раніше у них кошти в сумі 25000,00 доларів США.

Таким чином, дії ОСОБА_8 , які призвели до незаконного заволодіння ним 100% статутного фонду ТОВ «Лугинська нерудна компанія» вартістю 40000,00 гривень та всіма належними йому правами щодо геологічної інформації родовища корисних копалин, що розвідане товариством вартістю 797059 гривень 23 копійки та подальшого їх продажу, справжньому власнику товариства ОСОБА_9 спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння збитків в особливо великих розмірах на загальну суму 837059 гривень 23 копійки, тобто досудовим слідством ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366 КК України.

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України повернута суддею для проведення додаткового розслідування з попереднього судового розгляду за ініціативою судді, оскільки відповідно до ст.249-1 КПК України 1960 року, без усунення виявлених недоліків справа не може бути призначена до судового розгляду.

Суд обґрунтував своє рішення тим, що органами досудового слідства нез`ясовані обставини, які мають істотне значення для справи, які впливають на правильне її вирішення і для їх з`ясування необхідно провести значний обсяг слідчих і оперативно-розшукових дій, які не можна здійснити безпосередньо в судовому засіданні.

Відсутні оригінали документів, що підтверджують заволодіння ОСОБА_8 100% статутного фонду ТОВ «Лугинська нерудна компанія» вартістю 40000.00 гривень та всіма належними йому правами щодо геологічної інформації родовища корисних копалин, що розвідане товариством вартістю 797059 гривень 23 копійки та подальшого їх продажу.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати, повернути справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону, порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Посилається на те, що відповідно до вимог статті 249-1 КПК України 1960 року підставою для повернення справи прокурору з попереднього розгляду є встановлення суттєвих порушень ним вимог статей 228-232 КПК України 1960 року при перевірці справи з обвинувальним висновком, при прийнятті у ній рішень та при направленні справи до суду.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, представника потерпілого, які підтримали апеляцію, перевіривши постанову суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до п.11 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 6 «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» передбачено, що відповідно до вимог статті 249-1 КПК України 1960 року підставою для повернення справи прокурору з попереднього розгляду є встановлення суттєвих порушень ним вимог статей 228-232 КПК України 1960 року при перевірці справи з обвинувальним висновком, при прийнятті у ній рішень та при направленні справи до суду.

Перелічених у ст.ст. 223, 224 КПК України 1960 року порушень при перевірці справи з обвинувальним висновком, при прийнятті у ній рішень та при направленні справи до суду прокурором допущено не було. Відсутні також посилання на такі порушення й в оскаржуваній постанові суду від 26 грудня 2013 року, в тому числі не наведено фактів неналежної перевірки обставин, перелічених в ст.228 КПК України 1960 року, або неналежного виконання дій, передбачених ст.ст.228-232 КПК України 1960 року.

Згідно КПК України 1960 року суд не вправі зі стадії попереднього розгляду повернути справу прокурору на підставі статті 249-1 КПК України для проведення додаткових слідчих дій.

Перевірка доказів та вирішення питання винуватості особи під час попереднього розгляду справи суддею не передбачено КПК України 1960 року.

Таким чином, у вказаній постанові Коростишівського районного суду від 26.12.2013 р. не наведено підстав, що виключають призначення справи до судового розгляду та передбачають її повернення прокурору для усунення порушень.

Крім того, суд 1-ї інстанції не виконав вимог ухвали апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2013 року, якою скасовано ухвалу Ємільчинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування та в якій вказано суду першої інстанції про можливість виконання процесуальних дій без повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, зокрема, шляхом давання судових доручень у порядку, передбаченому ст.315-1 КПК України 1960 року, більш ретельного допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, призначення та проведення відповідних експертиз, а повернув кримінальну справу прокурору для усунення недоліків з попереднього розгляду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду про направлення справи прокурору для усунення недоліків є безпідставним, у зв`язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Під час судового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати вище викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, за результатами якого прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року та п.11 розділу ХІ «Перехідних положень», колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

у х в а л и л а :

апеляцію Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері задовольнити.

Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 грудня 2013 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_8 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України прокурору Житомирської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері для усунення недоліків скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду.

С у д д і: