Постанова

від 02.12.2008 по справі 2/426

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н

О В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 02.12.2008 р.                                                                                                    

№ 2/426 

15:16

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберда В.І. при секретарі судового

засідання Бузінський А.В.

розглянув у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1)Солом`янського

РУ ГУ МВС України в м. Києві,

 2)Головного управління МВС України в

м. Києві

про

зобов`язання виплатити грошову допомогу при звільнені в розмірі 17875,00 грн.

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

Позов

заявлено про зобов`язання виплатити грошову допомогу при звільнені в розмірі

17875,00 грн.

Позовні

вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2008,

мотивовані тим, що Позивач звільнений в запас зі служби в органах внутрішніх

справ України. Відповідно до законодавства, при звільнені з ним повинен бути

проведений повний розрахунок. Позивач звертався до Відповідача-1 та

Відповідача-2 з вимогою виплатити належні йому кошти, на що отримав відповідь з

посиланням на те, що відсутні кошти для зазначених цілей..

Відповідач-1  проти позову заперечує, просить суд відмовити

в задоволені позовних вимог, оскільки законодавством не встановлені строки

виплати грошової допомоги при звільнені.

02.12.2008,

в судовому засіданні, за клопотанням Відповідача-1, суд своєю ухвалою залучив

до участі у справі Головне управління МВС України в м. Києві в якості

відповідача.

Суд за

власною ініціативою, ухвалою від 02.12.2008, розділив позовні вимоги. Позовна

вимога про стягнення з Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві середнього

заробітку за весь час затримки повного розрахунку з ОСОБА_1 по день здійснення

фактичного розрахунку, виділив в окреме провадження за номером № 2/597.

Розглянувши

подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини,

на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для

розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

(надалі Позивач), 11.03.2008 наказом Головного управління МВС України в м.

Києві від 08.03.2008 №221о/с, був звільнений у запас за власним бажанням.

Згідно ч.1

ст. 7 Закону України «Про міліцію»від 20.12.1990 № 565-ХІІ (надалі Закон №

565-ХІІ), міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури

Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну,

оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на

договірних засадах) функції.

Відповідно

до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 565-ХІІ, особовий склад міліції складається з

працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким

відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Працівники міліції мають єдиний формений одяг, зразки якого затверджуються

Кабінетом  Міністрів України,  що видається безплатно, і відзнаки.

Працівникам міліції видається службове посвідчення.

Частинами 1,

2 ст. 24 Закону № 565-ХІІ, фінансування і матеріально-технічне забезпечення

міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які

надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів

виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і

громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Пільги,

компенсації та гарантії, встановлені цим Законом, надаються за рахунок і в

межах коштів, передбачених на утримання бюджетних установ (підприємств,

організацій) у кошторисах або фінансових планах.

Згідно ч. 1

ст. 19 Закону № 565-ХІІ, форми і розміри грошового забезпечення працівників

міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати

достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу

міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати

досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні

та інтелектуальні затрати.

На виконання

зазначеної норми законодавства, Кабінетом Міністрів України була прийнята

Постанова «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій

і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам,

військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом,

особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам

їхніх сімей»від 17.07.1992 № 393 (надалі Постанова № 393).

Відповідно

до абзаців 1, 3 п. 10 Постанова № 393, військовослужбовцям, крім

військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і

начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального

зв'язку та захисту інформації, державної пожежної охорони, органів і

підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної

кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням,

через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається

Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі

25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік

служби.

Відповідно

до матеріалів справи, Позивач був звільнений зі служби з органів внутрішніх

справ за власним бажанням і відповідно має право на виплату одноразової

грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за

кожний повний календарний рік служби.

Як

підтверджується довідкою Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві (надалі

Відповідач-1), яка долучена до матеріалів справи, Позивачу нарахована та не

виплачена грошова допомога при звільнені у розмірі 17875,00 грн.

Відповідно

до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з

метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія);  з урахуванням права особи

на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

Згідно ч. 2

ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах

про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши

матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем-1 та

Відповідачем-2 не доведена правомірність відмови Позивачу у виплаті грошової

допомоги при звільнені.

Керуючись ч.

3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста

Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з Солом`янського РУ ГУ МВС

України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нараховану та не виплачену грошову

допомогу при звільнені в розмірі 17875,00 грн.

Постанова

відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її

складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС

України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне

оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

        В.І. Келеберда