Ухвала

від 01.04.2014 по справі 607/23943/13-к

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01.04.2014 Справа №607/23943/13-к

Тернопільський міськрайонний суд в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника цивільного відповідача ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_6 , представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Перша» ОСОБА_7 , представників потерпілих адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 під час відкритого судового засідання в залі суду в м.Тернополі з розгляду провадження стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.3 ст.286 КК України,-

встановив:

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 закінчується 6 квітня 2014 року в 11 год. 30 хв.

Прокурор просить продовжити дію строку тримання під вартою ОСОБА_4 на два місяці, посилаючись на те, що судове провадження не завершено, а обвинувачений може ухилятися від суду та перешкоджати розгляду судового провадження, тобто є ризики передбачені ст.177 КПК України.

Учасники судового розгляду заперечень не заявили.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суду не надано доказів того, що обставини змінилися і є підстави для зміни чи скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу. Отже, підстав для зміни запобіжного заходу, або його скасування немає.

В реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано вагомі докази вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, за скоєння якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Станом на даний час судове провадження не завершено.

Суд вважає, що ризики, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

З метою запобігання переховуванню обвинуваченого від суду, а також для не допущення виникнення інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідно продовжити дію строку тримання під вартою обвинуваченого з часу його закінчення на два місяці, тобто 60 днів.

Представник ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою у якій просить повернути напівпричеп «ОДАЗ-83001» р.н. НОМЕР_1 з штрафного майданчика власнику ТОВ «Агробізнес» для зберігання на час до прийняття рішення у провадженні.

На підставі ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 просить задовольнити заяву представника ТОВ «Агробізнес».

Прокурор пояснив, що він не заперечує.

Інші учасники судового провадження заперечень не заявили.

З провадження слідує, що володільцем напівпричепа «ОДАЗ-83001» р.н. НОМЕР_1 є ТОВ «Агробізнес». Напівпричеп «ОДАЗ-83001» визнаний речовим доказом у даному провадженні.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.100 КПК України речові докази зберігаються в суді, за винятком, коли вони не містять слідів кримінального правопорушення, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці.

У заяві представник ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_6 вказала, що в п.61 Інструкції про порядок вилучення, обліку зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою Наказом ГПУ, МВС, ДПУ, СБУ, ВСУ та ДСА №51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010 року передбачено право суду повертати власникам вилучених у них речей для зберігання і до прийняття рішення у справі, якщо буде визнано, що це не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у справі.

Однак, представником ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_6 не надано суду доказів того, що товариство має спеціальне приміщення чи сховище призначене для зберігання транспортних засобів та напівпричепів до них, яке охороняється, тому передача йому речового доказу, який зберіг на собі сліди події ДТП, не призведе до виникнення перешкод для успішного провадження у провадженні.

Отже, суд не може переконатися у тому, що ТОВ «Агробізнес» має можливість належно здійснювати зберігання напівпричепу «ОДАЗ-83001» р.н. НОМЕР_1 .

За таких обставин суд вважає, що прийняття рішення про передачу напівпричепу «ОДАЗ-83001» р.н. НОМЕР_1 на зберігання ТОВ «Агробізнес» є недоцільним, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись главою 18 та ст.331, ч.2 ст.392, ч.5 ст.532 КПК України, суд,-

постановив:

Продовжити дію строку тримання під вартою ОСОБА_4 на два місяці, тобто 60 днів з часу його закінчення 6 квітня 2014 року.

Датою та часом закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_4 вважати 4 червня 2014 року в 11 год. 30 хв.

В задоволенні заяви представника ТОВ «Агробізнес» ОСОБА_6 про повернення напівпричепа «ОДАЗ-83001» р.н. НОМЕР_1 з штрафного майданчика власнику ТОВ «Агробізнес» для зберігання на час до прийняття рішення у провадженні, відмовити.

Копію ухвали вручити ОСОБА_4 і прокурору та направити в ІТТ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області, СІЗО м.Чорткова №26 Тернопільської області, Конвойній службі ВЧ №3002-Ж.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя ОСОБА_1