Ухвала

від 24.06.2015 по справі 607/23943/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/23943/13-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/789/1/15 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ч.3 ст.286 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_8

представника цивільного відповідача ТзОВ Агробізнес ОСОБА_9

представника цивільного відповідача ПАТ СК Перша ОСОБА_10

представника потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника ПрАТ СК Перша - ОСОБА_10 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Волочиськ Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і призначено йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Цивільний позов ОСОБА_11 до ПАТ Страхова компанія Перша задоволено. Постановлено стягнути з ПАТ Страхова компанія Перша на користь ОСОБА_11 4588 грн. моральної шкоди та 69342,33 грн. матеріальної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 в користь держави 5213,84 грн. процесуальних витрат пов`язаних із залученням експертів.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_7 20 серпня 2013 року біля 04 години 25 хв., керуючи технічно справним автомобілем МАЗ, р.н. НОМЕР_1 з причепом марки ОДАЗ 83001, р.н. НОМЕР_2 , рухаючись по сухій асфальтованій проїзній автодорозі сполученням Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам`янка зі сторони м. Хмельницький в напрямку м.Волочиськ Хмельницької області, на 209 км + 500 м, поблизу с. Порохня Волочиського району, в порушення вимог п.п. 1.2.; 1.3.; 1.5.; 2.3.б; 10.1. та 1.1. розділу 34 - Дорожня розмітка Правил дорожнього руху, які виразились в тому, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливим, при установленому правосторонньому русі транспортних засобів в Україні, не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим створив небезпеку для руху. При зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1. (вузька суцільна лінія), яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, де скоїв зіткнення з автомобілем Volkswagen LT 35, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_13 .

Водій автомобіля МАЗ, модель 551608 236 самоскид-с, номерний знак НОМЕР_1 , з причепом платформою марки ОДА3 83001, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: п. 1.2: в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.3: учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими: п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 б): для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріпленні вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 1.1. розділу 34 (дорожня розмітка): горизонтальна розмітка має таке значення: 1.1. поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію 1.1. перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1. для об`їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об`їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год. Вказані порушення вимог Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Volkswagen LT 35, номерний знак НОМЕР_4 , ОСОБА_13 , а також пасажири вказаного автомобіля ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від отриманих тілесних ушкоджень загинули на місці події.

В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ СК Перша ОСОБА_10 не погоджуючись із вироком в частині стягнення з них в користь ОСОБА_11 69 342,33грн. матеріальної шкоди, вважає вирок в даній частині незаконним та необгрунтованим, а також таким що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Просить поновити строки на апеляційне оскарження, пропущені з поважних причин, оскільки з вироком суду ознайомились 10.03.2015 року. Вирок Тернопільського міськрайоного суду від 11 вересня 2014 року в частині стягнення з ПАТ СКПерша на користь ОСОБА_11 69 342,33 грн. матеріальної шкоди скасувати.

Суд стягнувши матеріальну шкоду в користь ОСОБА_11 , без жодного доказу про те, що остання перебувала на утриманні своє дочки ОСОБА_14 , тобто без відповідного рішення суду.

В запереченнях на апеляційну скаргу потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_11 просить вирок в частині стягнення в її користь матеріальної шкоди в сумі 69 342,33 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ СК Перша відхилити.

Посилається на те, що вона перебувала на утриманні покійної доньки. З січня 2010 року по день смерті вона була на утриманні ОСОБА_14 , проживала разом з нею, купувала їй ліки, одяг, продукти харчування. ОСОБА_14 піклувалась про її здоров`я. ЇЇ пенсія є мізерною та за неї вона не мала можливості повноцінно харчуватись, лікуватись, а відтак і жити. Це підтверджується довідкою ПП Вікторія-М.

Крім того, вважає, що ПАТ СКПерша пропустили строки на апеляційне оскарження даного вироку.

Заслухавши суддю-доповідача, представника цивільного відповідача ПАТ СК Перша ОСОБА_10 , який підтримав свою апеляцію, та просить скасувати вирок в частині стягнення на користь ОСОБА_11 69 342,33 грн. матеріальної шкоди, представника потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , представника цивільного відповідача ТзОВ Агробізнес ОСОБА_9 , прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція представника цивільного відповідача підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру протягом тридцяти днів з дня їх проголошення.

Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

ПАТ СК Перша звернулася із клопотанням про поновлення строків апеляційного оскарження вироку Тернопільського міськрайонного суду посилаючись на поважність причин його пропуску, що полягає в наступному.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 01 квітня 2014 року представник ПАТ СК Перша був присутній на судовому розгляді даного кримінального провадження та подав письмові заперечення на цивільні позови у ньому.

28 квітня 2014 року на адресу Тернопільського міськрайонного суду поступила заява від ПАТ СКПерша про подальший розгляд кримінального провадження у їх відсутності та у якій просили повідомити їх в установленому порядку, та в строки про прийняте судове рішення, направити його копію.

На час ухвалення вироку ПАТ СК Перша присутня не була, належним чином завірену копію вироку не отримала, а про його існування довідалася, лише після того, як цивільні позивачі у справі почали звертатись до них з вимогами щодо виконання вироку який набрав законної сили.

10.03.2015 року представник цивільного відповідача ПАТ СК Перша був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження.

06.04.2015 року представником ПрАТ СК Перша - ОСОБА_10 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2014 року було подано апеляційну скаргу, тобто в тридцятиденний строк з моменту ознайомлення із вироком суду.

Враховуючи те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст.62, 376 КПК України, то колегія суддів вважає, що ПрАТ СК Перша пропустила строки на апеляційне оскарження вироку суду з поважних причин, у зв`язку з чим їх слід поновити, чим апеляційну скаргу в цій частині задовольнити.

Вирок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він визнаний винним та засуджений, правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст.286 КК України та призначене покарання за цією статтею в апеляції не оскаржується.

Оскільки цивільний відповідач ПрАТ СК Перша в апеляційній скарзі оспорює сам факт відсутності належних доказів про перебування ОСОБА_22 на утриманні своє дочки, при цьому не оскаржуючи розмір стягненої судом першої інстанції суми та не заперечує належність відшкодування ними шкоди ОСОБА_11 , то дані питання в суді апеляційної інстанції згідно ч.1 ст.404 КПК України не переглядаються.

Щодо наявності підстав для стягнення на користь ОСОБА_11 матеріальної шкоди з цивільного відповідача ПрАТ СК Перша, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильним, з огляду на наступне.

Як вбачається із долучених до цивільного позову та наявних у матеріалах кримінального провадження документів, що потерпілій ОСОБА_11 на час загибелі дочки виповнилося 80 років (т.6 а.с.112), тобто вона досягла пенсійного віку, встановленого Законами України "Про пенсійне забезпечення" (ст.12) та Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (ст.ст.1,26), та вважається непрацездатною.

За змістом ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, шкода відшкодовується довічно.

Таким чином, потерпілій як особі, яка досягла встановленого законом пенсійного віку, може бути визначено довічне відшкодування шкоди шляхом встановлення розміру періодичних платежів з особи, яка заподіяла шкоду.

Згідно поліса №АС 12175334 від 13.07.2013 року відповідач ТОВ Агробізнес застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Згідно ст.3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (із змінами) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Як встановлено судом першої інстанції ДТП в якій загинула дочка ОСОБА_11 ОСОБА_14 , спричинена водієм автомобіля МАЗ, який належить ТОВ Агробізнес. Останній перебував у трудових відносинах з товариством та виконував свої трудові обов`язки.

Юридична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ст.1172 ЦК України).

Це ж вказано у п.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 січня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства по вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, згідно з яким не вважається особою, яка здійснює діяльність що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір.

Згідно ч.3 ст.27 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Відповідно до п.27.2 статті 27 вказаного Закону страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Згідно п.2 абз. 2 ч.1 ст.1200 ЦК України, шкода завдана смертю потерпілого відшкодовується батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого Законом, - довічно.

За таких обставин, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув із цивільного відповідача ПрАТ СК Перша в користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду.

Твердження представника відповідача, в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах провадження не міститься належних доказів про те, що ОСОБА_11 дійсно перебувала на утриманні своє дочки ОСОБА_14 є необгрунтованими та такими, що суперечать наявним в матеріалам доказам.

Так, сам факт перебування ОСОБА_11 на утриманні свої дочки свідчить її пенсійний вік, а саме на день смерті їй виповнилось 80 років.

Крім, того ОСОБА_11 надана довідка з ПП Вікторія-М, з якої вбачається, що ОСОБА_22 проживала без реєстрації з 01.01.2010 року по 20.08.2013 року разом із своєю дочкою.

ОСОБА_11 в суді першої інстанції ствердила про те, що з січня 2010 року по день смерті вона була на утриманні ОСОБА_14 , проживала разом з нею, яка купувала їй лік, одяг, продукти харчування. ОСОБА_14 піклувалась про її здоров`я, оскільки її пенсія є мізерною та за неї вона не мала можливості повноцінно жити.

Відповідно до ст.202 Сімейного Кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Отже, факт перебування ОСОБА_11 , яка є особою пенсійного віку, непрацездатною, на утриманні своєї дочки ОСОБА_14 , з якою вона разом проживала, є очевидним.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 424, 426 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити пропущений строк ПрАТ СК Перша в подачі апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу представника ПрАТ СК Перша ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2014 року в частині стягнення з ПрАТ СКПерша на користь ОСОБА_11 69 342,33 грн. матеріальної шкоди залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2