Постанова

від 31.03.2014 по справі 826/20736/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2014 року письмове провадження № 826/20736/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Гарника К.Ю., Погрібніченка І.М. вирішив адміністративну справу

за позовом Об"єднання Співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" до Державної реєстраційної служби України прозобов'язання вчинити дії Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача у якому просить зобов'язати Державну реєстраційну службу України скасувати усі чинні рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1, наявні на момент набрання законної сили рішенням суду. Також просить зобов'язати Державну реєстраційну службу України закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу щодо нежитлової будівлі АДРЕСА_1, та скасувати реєстраційний номер вказаного об єкта нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 12.12.2013 ОСББ «АДРЕСА_1» звернулось до Київської міської ради з заявою про відведення додаткової земельної ділянки площею 0,065 га для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Листом від 16.12.2013 року №057021-26400 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що земельна ділянка, що розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,065 га. на підставі рішень Київради передана в довгострокову оренду на 10 років ТОВ «Бест-Олвіс» для реконструкції з розширенням магазину під офісно-діловий та розважальний комплекс.

Також повідомлено, що в міському земельному кадастрі зареєстровано документацію із землеустрою щодо відведення цієї ділянки новому власнику об'єкта нерухомості, що на ній розташований - ТОВ «Ксенод».

Позивач вважає, що реєстрація права власності на будівлю АДРЕСА_1, за ТОВ «Ксенод» була проведена з грубим порушеням норм законодавства, оскільки вказана будівля побудована самочинно і реєстрація права власності на неї за попередніми вланиками була раніше скасована.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав письмові заперечення в яких проти позову заперечив з підстав викладених у них.

Представник ТОВ "Ксенод" під час розгляду справи проти заявлених позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" у судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав письмові заперечення у яких просить суд прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства України.

13.02.2014 у судове засідання прибули не всі сторони, то суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне .

12.12.2013 ОСББ «АДРЕСА_1» звернулось до Київської міської ради з заявою про відведення додаткової земельної ділянки площею 0,065 га. (кадастровий номер 8000000000:76:065:0001) для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Листом від 16.12.2013 року №057021-26400 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:76:065:0001), що розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,065 га. на підставі рішень Київради від 02.10.2001 №41/1475, від 07.02.2002 №240/1674 та від 10.07.2003 №638-8/798 передана в довгострокову оренду на 10 років ТОВ «Бест-Олвіс» для реконструкції з розширенням магазину під офісно-діловий та розважальний комплекс, його подальшої експлуатації та обслуговування.

Станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів зареєстрований договір оренди земельної ділянки від 02.08.2002 №79-6-00058 терміном до 25.01.2015.

Також повідомлено, що в міському земельному кадастрі зареєстровано документацію із землеустрою щодо відведення цієї ділянки новому власнику об'єкта нерухомості, що на ній розташований - ТОВ «Ксенод».

У квітні 2012 року Прокуратурою міста Києва проведено перевірку щодо законності передачі та використання нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Під час перевірки встановлено, що 15.01.1996 року між ТОВ «Кворум» та ТОВ «Бест-Олвіс» укладено договір передачі нежитловії будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вищевказаного договору КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 28.10.2011 року зареєстровано право власності ТОВ «Бест-Олвіс» на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 226п-154 за реєстровим № 10689п.

В подальшому ТОВ «Бест-Олвіс» 01.11.2011 продано нежитлову будівлю ОСОБА_1 про що укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі нотаріально поствідчений та КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" проведено перереєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю за ОСОБА_1, про що зроблений запис в реєстрову книгу № 226п-154.

Прокуратура під час перевірки дійшла висновку, що вказана нежитлова будівля самовільно та незаконно збудована на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Вважаючи дії КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" незаконними, а записи щодо реєстрації права власності такими, що підлягають скасуванню Прокуратура м. Києва 23.04.2012 року винесла протест КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації", в якому вимагала скасувати реєстрацію права власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, за ТОВ «Бест-Олвіс»; скасувати реєстрацію права власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, за ОСОБА_1

Листом від 07.05.2012 № 18112 (И-2012) у відповідь на протест КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомлено, що реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ТОВ «Бест-Олвіс» на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 скасовано.

Під час розгляду справи судом також встановлено, що 10 квітня 2012 року між ОСОБА_1 (Продавець) та ТОВ «Ксенод» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 242,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0654 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:76:056:0001.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1136 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Згідно акту прийому - передачі нерухомого майна від 10.04.2012 року ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «КСЕНОД», а ТОВ «КСЕНОД» прийняв нерухоме майно: нежитлову будівлю загальною площею 242,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі вказаного договору купівлі - продажу Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 02.07.2012 року проведена реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна що знаходиться АДРЕСА_1, пл. 242,20 кв.м. за ТОВ «Ксенод».

У квітні 2013 року ТОВ «Ксенод» звернулося з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, після чого отримало Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2876868 від 24.04.2013 року.

Позивач вказує, що встановлення Прокуратурою міста Києва факту самочинного будівництва та подальше скасування на цій підставі реєстрації права власності на нього та руйнування забудови надало б можливість відновлення порушених прав співвласників шляхом повернення подвір'я у побутове використання.

Позивач вважає, що дії КП «КМБТІ» з оформлення права власності на об'єкт самочинного будівництва за ТОВ «Ксенод» є незаконними та такими, що знову створили перешкоди позивачу для відведення ділянки для її використання за первісним призначенням - як прибудинкової території.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Частиною першою статті 182 ЦК встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК, стаття 4 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Зазначений Закон діє в новій редакції, з 1 січня 2013 року державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав, нотаріусом як спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч. 4 ст 15 Закону Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам

житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" від 07.02.2002, № 7/5 (чинне на момент проведення державної реєстрації прав) з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд.

Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

відповідність повноважень особи, яка подає документи для проведення державної реєстрації прав, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав;

відповідність відомостей про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, наявним у Реєстрі прав та поданим документам;

відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають проведенню державної реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення; якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності на майна виникає з моменту такої реєстрації ( також частина третя статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ).

Вказані норми встановлюють особливий порядок виникнення права власності за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно п. 1 Договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 10.04.2012 року об'єкт продажу належить Продавцю ( ОСОБА_1) на підставі Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідченого 01 листопада 2011 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 3142, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 01 листопада 2011 року за №4717128 (витяг №10587807), в Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 04 листопада 2011 року за реєстраційним №35009025, номер запису: 10689а-П в книзі: 226п-154 (витяг 31915410).

Отже, на час укладення вказаного договору нежитлова будівля на праві власності належала ОСОБА_1, тому останнім правомірно відчужено об'єкт нерухомого майна, а реєстратором БТІ проведено реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ «Ксенон».

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вже встановлено судом, із протестом про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю Прокуратура м. Києва звернулася до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 23.04.2012, Листом від 07.05.2012 № 18112 (И-2012) КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомлено прокуратуру, що реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ТОВ «Бест-Олвіс» на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 скасовано.

На час реєстрації права власності реєстратором БТІ даний договір є чинним, недійсним не визнавався.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав у сфері публічно-правових відносин, то позивач для захисту своїх прав на отримання земельної ділянки у користування обрав невірний спосіб захисту.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1"

відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді К.Ю. Гарник

І.М. Погрібніченко