Постанова

від 17.06.2014 по справі 826/20736/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20736/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Об'єднання Співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Об'єднання Співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2" до Державної реєстраційної служби України, треті особи : КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", ТОВ "Ксенод" про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, треті особи : КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", ТОВ "Ксенод", в якому просить зобов'язати Державну реєстраційну службу України скасувати усі чинні рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю по вул. АДРЕСА_1, наявні на момент набрання законної сили рішенням суду. Також просить зобов'язати Державну реєстраційну службу України закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу щодо нежитлової будівлі по вул. АДРЕСА_1, та скасувати реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомості.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову якою позов задовольнити у повному обсязі.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на йогом переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.01.1996 року між ТОВ «Кворум» та ТОВ «Бест-Олвіс» укладено договір передачі нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі якого КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" 28.10.2011 року зареєстровано право власності ТОВ «Бест-Олвіс» на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 226п-154 за реєстровим № 10689п.

В подальшому ТОВ «Бест-Олвіс» 01.11.2011 продано нежитлову будівлю ОСОБА_2 про що укладений договір купівлі - продажу нежитлової будівлі нотаріально посвідчений та КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та проведено перереєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю за ОСОБА_2, про що зроблений запис в реєстрову книгу 226п-154 за номером 10686а-П.

Вважаючи дії КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" незаконними, а записи щодо реєстрації права власності такими, що підлягають скасуванню Прокуратура м. Києва, під час перевірки, 23.04.2012 року винесла протест КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації", в якому вимагала скасувати реєстрацію права власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, за ТОВ «Бест-Олвіс» та скасувати реєстрацію права власності на нежитлову будівлю в АДРЕСА_1, за ОСОБА_2

Підставою для протесту стала перевірка, проведена у квітні 2012 року, якою виявлено грубі порушення законодавства в області містобудування та правил реєстрації права власності на майно з боку відповідачів.

Всупереч наведеному, 10 квітня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Ксенод» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі загальною площею 242,20 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0654 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:76:056:0001, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ТОВ «КСЕНОД», а ТОВ «КСЕНОД» прийняв вищевказане нерухоме майно. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №1136 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

07.05.2012 року Листом № 18112 у відповідь на протест КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" повідомлено, що реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс» на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 скасовано.

Не зважаючи на це, 02.07.2012 року на підставі вказаного договору купівлі - продажу Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна проведена реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна що знаходиться в м. Києві, вул., пл. 242,20 кв.м. за ТОВ «Ксенод», при тому, що БТІ було відомо, що ОСОБА_2 зареєстрованого права власності на момент укладання договору на об'єкт не мав.

Надалі, ТОВ «Ксенод» звернулося з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, після чого отримало Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 2876868 від 24.04.2013 року.

Апелянт вбачає своє порушене право в тому, що діями відповідача, вчиненими без врахування скасованої реєстрації права власності ОСОБА_2 та ТОВ «Бест-Олвіс», порушені їх права на прибудинкову територію, на використання її з метою забезпечення нею мешканців будинку по АДРЕСА_1, за нормами передбаченими ДБН 360-92**, затвердженими Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 р. № 44 та Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. №173.

12.12.2013 ОСББ «АДРЕСА_2», вважаючи, що дії КП «КМБТІ» з оформлення права власності на об'єкт самочинного будівництва за ТОВ «Ксенод» є незаконними, звернулось до Київської міської ради з заявою про відведення додаткової земельної ділянки площею 0,065 га. (кадастровий номер 8000000000:76:065:0001) для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Листом від 16.12.2013 року №057021-26400 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:76:065:0001), що розташована за адресою АДРЕСА_1, площею 0,065 га. на підставі рішень Київради від 02.10.2001 №41/1475, від 07.02.2002 №240/1674 та від 10.07.2003 №638-8/798 передана в довгострокову оренду на 10 років ТОВ «Бест-Олвіс» для реконструкції з розширенням магазину під офісно-діловий та розважальний комплекс, його подальшої експлуатації та обслуговування.

Станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів зареєстрований договір оренди земельної ділянки від 02.08.2002 №79-6-00058 терміном до 25.01.2015.

Також повідомлено, що в міському земельному кадастрі зареєстровано документацію із землеустрою щодо відведення цієї ділянки новому власнику об'єкта нерухомості, що на ній розташований - ТОВ «Ксенод».

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 10.04.2012 року нежитлова будівля на праві власності належала ОСОБА_2, тому останнім правомірно відчужено об'єкт нерухомого майна, а реєстратором БТІ проведено реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ «Ксенон».

При цьому, на думку апелянта, суд не взяв до уваги той факт, що на момент укладення цього договору будівлі як такої не було, вона була знесена, що підтверджується фотокартками, наданими позивачем, та мала статус самовільного будівництва, на яке не було ніяких відповідних документів, що підтвердилось матеріалами проведеної прокуратурою міста Києва перевірки.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на те, що на момент реєстрації вказаного договору в БТІ та Державному реєстрі реєстрація права власності за ОСОБА_2 була скасована самим БТІ за протестом прокурора, але всупереч очевидному, БТІ та Державним реєстратором було здійснено відповідні дії по реєстрації при тому, що сам об»єкт був самовільним будівництвом, на час реєстрації він фактично був відсутній і його реєстрація була проведена без цілого переліку необхідних документів, зокрема, і без акту введення його в експлуатацію.

Відповідно до статті 182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомість, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина четверта статті 182 ЦК, стаття 4 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Зазначений Закон діє в новій редакції, з 1 січня 2013 року державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації прав, нотаріусом як спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора.

Згідно ст. 4 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: - прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; - встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; - прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; - внесення записів до Державного реєстру прав; - видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; - надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються на підставі рішення державного реєстратора у разі: знищення об'єкта нерухомого майна; поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна.

Водночас, Укрдержреєстр повідомляє, що згідно пункту 41 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 № 1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 201З р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 201З р. за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи прав про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Міністерство юстиції України.

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Тому, є очевидним, що висновок про те, що на момент укладення договору купівлі - продажу нежитлової будівлі від 10.04.2012 року вона на праві власності належала ОСОБА_2, а тому останнім правомірно відчужено об'єкт нерухомого майна, а реєстратором БТІ проведено реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ «Ксенон», не відповідають матеріалам справи та обставинами, встановленим у суді, з огляду на численні порушення відповідачами вище перелічених норм і вимог щодо реєстрації права власності на даний об'єкт будівництва.

Згідно з ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, при всій очевидності порушених прав мешканців будинку по АДРЕСА_1, відповідачами не приймалось будь-яких спроб довести правомірність своїх дій та надати суду відповідні докази.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи було неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому така постанова підлягає скасуванню у відповідності з ст. 202 КАС України з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову.

Як вбачається з вимог позовної заяви Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_2», позивач просить зобов»язати Державну реєстраційну службу України скасувати усі чинні рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, наявні на момент набрання законної сили рішенням суду, а також зобов»язати Державну реєстраційну службу України закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу щодо нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 та скасувати номер вказаного об»єкта нерухомості.

Як вже було встановлено, з 1 січня 2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», регулюється Порядком ведення Державного реєстру прав, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 і визначається Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року №3502/5.

Вказаними нормативними актами передбачається скасування внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав за рішенням суду. Зокрема, п. 2.5 Порядку №3502/5 заявник може подати рушення суду на скасування реєстрації разом з іншими документами. При цьому скасування реєстрації права поширюється тільки на вже зареєстроване майно.

Всупереч запереченням Державної реєстраційної служби, нежитлова будівля площею 242,2 кв. м. по АДРЕСА_1 була внесена до Державного реєстру правочинів, згідно з витягом від 10.04.2012 року №11203375, та у відповідності з посвідченим нотаріусом договором між ОСОБА_2 та ТОВ «Ксенод» від 10 квітня 2012 року, на підставі чого ТОВ «Ксенод» 24.04.2013 року отримало витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

З матеріалів справи не вбачається, чому при виконанні перелічених дій нотаріусом не було взято до уваги, що КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» скасувало реєстрацію права власності на спірний об»єкт нерухомості як ТОВ «Бест-Олвіс», так і ОСОБА_2 Саме ж Комунальне підприємство «КМБТІ» у своїх поясненнях не роз»яснює, з яких підстав воно здійснило реєстрацію права власності на підставі вищезазначеного договору купівлі-продажу за умови вже наданої прокурору на його протест інформації про скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 ще у травні 2012 року.

З свого боку, суд першої інстанції вказаної обставини не з»ясовував і при винесенні постанови до уваги не взяв.

У будь-якому разі, на час розгляду даної справи та винесення постанови судом першої інстанції вказаний об»єкт нерухомості був зареєстрований за ТОВ «Ксенод», третьою особою по даній справі, і ним отримані відповідні дозволи на початок будівництва, на нього ж оформлена оренда відповідної земельної ділянки під спірним об»єктом нерухомості.

Наведене дає підстави колегії суддів прийти до висновку про наявність порушень з боку відповідачів наведених вище нормативних актів при здійсненні реєстрації об»єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 і як наслідок, - підстав, для задоволення позову.

Колегія суддів, зокрема, вважає, що адміністративний позов ОСББ «АДРЕСА_2» може бути задоволений в частині скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 тільки щодо ТОВ «Ксенод».

Щодо вимог зобов»язати Державну реєстраційну службу України закрити розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу щодо спірної нежитлової будівлі, то колегія суддів виходить з вимог відповідного розділу Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141 із змінами і доповненнями на момент перегляду даної справи, а саме з положень розділу внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав нормами вказаного розділу Порядку передбачається внесення змін до записів Державного реєстру прав та скасування запису Державного реєстру прав на підставі рішення суду.

При цьому, колегія суддів виходить з того, що саме по собі скасування державної реєстрації спірного суб»єкта нерухомості як наслідок тягне за собою поновлення попередніх записів, які існували до внесення змін.

Колегія суддів вважає, що така дія є неможливою з огляду на те, що КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна» скасувало реєстрацію права власності на попередніх до ТОВ «Ксенон» власників спірного об»єкту нерухомості по АДРЕСА_1 власників, а саме ТОВ «Бест-Олвіс» та ОСОБА_2 ще в травні 2012 року.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає доцільним задовольнити частково вимоги позивача і зобов»язати Державну реєстраційну службу України вирішити питання скасування реєстраційного номеру вказаного об»єкту нерухомості та закриття розділу Державного реєстру прав на даний об»єкт нерухомості з огляду на встановлені прокурорською перевіркою численні порушення при реєстрації та перереєстрації даного об»єкта нерухомості, відсутності відповідного переліку документів для її здійснення на момент вчинення таких дій та можливу відсутність і самого об»єкта нерухомості на момент його реєстрації та ведення на даний час будівництва нового будівництва замість реконструкції старого.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що наслідки перевірки, проведеної прокуратурою міста Києва та внесений протест у квітні 2012 року, на який тоді ж отримана відповідь про скасування реєстрації права власності на спірний об»єкт нерухомості по АДРЕСА_1 Комунальним підприємством «КМБТІ» ніким не оспорювались і є чинними на момент перегляду даної справи.

Таким чином таке рішення приведе сторони до первісного стану і надасть можливість позивачу та третім особам захистити свої права у законний спосіб.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2014 р. - скасувати та винести нову постанову.

Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_2", - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України скасувати рішення про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю АДРЕСА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ксенон» згідно витягу з Державного реєстру від 24 квітня 2013 року за №2876868, номер запису про право власності :782635, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна :49409080000.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України вирішити питання закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи щодо нежитлової будівлі АДРЕСА_1, та скасування реєстраційного номеру вказаного об'єкта нерухомості за номером : 49409080000.

В решті вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.