Постанова

від 25.03.2009 по справі 4/215

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/215

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.03.09                                                                                           Справа  № 4/215

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Краєвська М.В.

                                                                                Орищин Г.В.

отримавши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів № 11/8-11-8773 від 28.12.2007 року (далі РВ ФДМУ по Львівській області, м. Львів)

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.12.2007 року

у справі № 4/215

за позовом: РВ ФДМУ по Львівській області, м. Львів

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Релакс»,          с. Підберізці Пустомитівського району (далі ТзОВ «Релакс», с. Підберізці)

до відповідача 2: Колективного агроторгового підприємства «Винниківське», с. Чишки Пустомитівського району (далі КАТП «Винниківське», с. Чишки)

про визнання недійсним договору купівлі –продажу від 15.09.1996 року

За участю представників сторін:

від позивача – Дутка Ю.І.-гол. спеціаліст –ю/к юридичного відділу

від відповідача 1–Мартинович С.В. –представник

відповідач 2 – не з»явився

Права та обов'язки представнику позивача відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.12.2007р. у справі №4/215 відмовлено у задоволенні позовних вимог РВ ФДМУ по Львівській області до ТзОВ «Релакс», с. Підберізці та КАТП «Винниківське», с. Чишки про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 15.09.1996р. відповідачами та витребування майна (їдальня в гуртожитку, що знаходиться у с.Підберізці Пустомитівського району) з чужого незаконного володіння.

РВ ФДМУ по Львівській області подано апеляційну скаргу №11/8-11-8773 від 28.12.2007р. та доповнення до апеляційної скарги №11/8-11-1388 від 06.03.2008р. до Львівського апеляційного господарського суду, в яких просить рішення суду скасувати, посилаючись, зокрема, на те, що судом неповно з”ясовано обставини, що мають значення для справи, а також, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: власником майна - бувшої їдальні в гуртожитку загальною площею 379,5 кв.м. у с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області є держава в особі РВ ФДМУ по Львівській області, оскільки вказане майно не було передано до статутного фонду КАТП «Винниківське», залишилось в державній власності і КАТП «Винниківське»зобов”язувалось лише утримувати та зберігати дане майно; договір купівлі-продажу від 15.09.1996р. укладено не з власником відчужуваного майна, а його балансоутримувачем, поза волею власника - РВ ФДМУ по Львівській області; відсутні підстави вважати, що спірне майно на даний час не існує, оскільки КАТП «Винниківське»лише здійснило ряд поліпшень спірного майна.

ТзОВ «Релакс»у запереченні на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між КАТП «Винниківське»та ТзОВ „Релакс” 15.09.1996р. укладено договір купівлі-продажу будинку, за умовами якого колективним агроторговим підприємством „Винниківське" продано, а ТзОВ „Релакс” куплено будинок - приміщення бувшої їдальні загальною площею 379,5 кв.м., що знаходиться у с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області вартістю 7 120,00 грн. з ПДВ. Договір посвідчено головою Підберізцівської сільської ради народних депутатів Пустомитівського району.

ТзОВ „Релакс” 04.10.1996р. оплачено КАТП «Винниківське»вартість придбаної будівлі, що підтверджено дорученням плати № 1 від 04.10.1996р. із відміткою банку від 04.10.1996р. Будівля передана 07.10.1996р. за актом прийому - передачі. Право колективної власності ТзОВ „Релакс” на об»єкт нерухомого майна - приміщення бувшої їдальні площею 379,5 кв..м. зареєстровано Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації і експертної оцінки 27.01.1997р., про що видано реєстраційне посвідчення та внесено запис у реєстрову книгу за № 1.

Як вбачається із матеріалів справи, вищевказане приміщення належало аграрно-торговому підприємству „Винниківське" (ідентифікаційний код 00854379), в процесі приватизації передано товариству покупців членів трудового колективу аграрно-торгового підприємства „Винниківське", згідно із договором №4/1-32 від 27.02.1996р. про безоплатну передачу майна цілісного майнового комплексу, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та товариством покупців членів трудового колективу аграрно-торгового підприємства „Винниківське".

За умовами вищевказаного договору товариству покупців передано майно аграрно - торгового підприємства "Винниківське", яке включає всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно.

Договір про безоплатну передачу майна цілісного майнового комплексу аграрно-торгового підприємства „Винниківське" зареєстровано розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 06.03.1996р. за № 181.

Розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації від 02.04.1996р. за № 251 аграрно-торгове підприємство „Винниківське" ідентифікаційний код 00854379) перереєстровано у колективне аграрно-торгове підприємство „Винниківське" (ідентифікаційний код 00854379).

Відповідно до п.п.4.1., 5.1., 5.5. статуту колективного аграрно-торгового підприємства „Винниківське" грошові кошти і інше майно, що знаходиться на балансі агроторгу (у статуті скорочена назва колективного аграрно-торгового підприємства „Винниківське"), є його власністю. Агроторг має право укладати угоди, контракти, здійснювати купівлю-продаж, позику, оренду та інші дії, які відповідають межі його діяльності, інтересам та статутним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи і зазначено судом першої інстанції, відповідно до Акту оцінки вартості частки держави у майні АТП „Винниківське", затвердженого 29.12.1995р. начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, та розшифровки об”єктів соцкультпобуту, побудованих за рахунок бюджету по АТП „Винниківське” з вартості майна АТП „Винниківське", яке підлягало приватизації вилучено 102 845 млн.крб. вартості державного житла (в т.ч. і вартості приміщення їдальні в гуртожитку в с.Підберізці) і відповідно, залишено оцінені об”єкти у державній власності. Названі документи знаходились і знаходяться у регіональному відділенні Фонду державного майна України по Львівській області, такі не надавались колективному агроторговому підприємству „Винниківське".

Отже, колективне аграрно-торгове підприємство Винниківське" не було власником приміщення бувшої їдальні загальною площею 379,5 кв.м., що находиться у с.Підберізці Пустомитівського району.

          З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновоком суду першої інстанції, що на час укладення спірного договору купівлі-продажу КАТП «Винниківське»не було власником приміщення бувшої їдальні загальною площею 379,5 кв.м. у с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області, однак правомірно володіло цим приміщенням.

Приймаючи постанову у даній справі, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду виходить з того, що відповідно до ст.ст. 71, 80 ЦК УРСР (чинного до 1 січня 2004 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), становив три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України ( набрав чинності з 1 січня 2004 року) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно із ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

ТзОВ «Релакс»подано заяву про застосування терміну позовної давності, яку суд першої інстанції задоволив правомірно, посилаючись на наступне:

позивач просить визнати недійсним договір купівлі продажу, укладений 15.09.1996р., тобто, договір, укладений 11 років тому, та витребувати з чужого незаконного володіння майно - їдальню в гуртожитку, що знаходиться у с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області, передане за цим договором. Пропуск строку позовної давності позивач обґрунтовує тим, що РВ ФДМУ не здійснює державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в зв»язку із чим не могло дізнатись з 27.01.1997р. –дати здійснення державної реєстрації спірного приміщення  по відчуження державного майна –приміщення бувшої їдальні в с.Підберізці Пустомитівського району Львівської області. Про існування вищевказаного договору купівлі-продажу позивач дізнався із листа Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області від 13 лютого 2006 року за № 04/12-143.

Однак, враховуючи повноваження регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, надані законом та підзаконними актами, про відчуження державного майна - їдальні в гуртожитку в с.Підберізці за договором купівлі-продажу від 15.09.1996р. позивач міг і повинен був довідатись починаючи з 27 січня 1997 року - дати здійснення державної реєстрації приміщення бувшої їдальні в с.Підберізці Пустомитівського району площею 379,5 кв.м. на праві колективної власності за ТзОВ „Релакс" та видачу реєстраційного посвідчення, оскільки позивач зобов'язаний був організувати систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутного фонду колективного аграрно-торгового підприємства „Винниківське" в процесі приватизації, але перебуває на його балансі і за результатами перевірки надсилати до Фонду державного майна України звіти про результати виконаної роботи, а у разі виявлення фактів відсутності державного майна, утримання його в неналежному стані, нецільового використання, прийняття рішень по розпорядженню державним майном, які не відповідають чинному законодавству, матеріали передавати у слідчі органи.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що надані позивачем докази такої перевірки (форма, заповнена на підставі результатів інвентаризації станом на 31.08.2004р., підписана керівником та головним бухгалтером і завірена печаткою приватної агроторгової фірми „Винниківська"; акт перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ПАФ „Винниківське" в процесі приватизації, але перебуває на його балансі від 07.06.2005р.; лист № 52 від 3.05.2005р. приватної агроторгової фірми „Винниківська"; довідка без номера і дати, підписана керівником та головним бухгалтером приватної агроторгової фірми „Винниківська") доводять лише той факт, що на предмет наявності, утримання, зберігання та використання переданого колективному аграрно-торговому підприємству „Винниківське" в процесі приватизації державного майна - їдальні в гуртожитку в с.Підберізці, позивач перевіряв приватну агроторгову фірму „Винниківська", а не колективне аграрно-торгове підприємство „Винниківське". Приватна агроторгова фірма „Винниківська" (ідентифікаційний код 25239392) не має жодного відношення щодо спірних правовідносин, така не є правонаступником колективного аграрно-торгового підприємства "Винниківське", що підтверджено статутом приватної агроторгової агрофірми „Винниківська", зареєстрованим розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації № 645 від 2 грудня 1997 року.

Інших доказів виконання своїх обов'язків щодо контролю стану утримання, зберігання та використання державного майна, яке не увійшло до статутного фонду колективного аграрно-торгового підприємства „Винниківське" в процесі приватизації, але перебуває на його балансі, позивач суду не надав.

Отже, судом правомірно не взято до уваги твердження позивача про належне виконання ним наданих повноважень щодо здійснення ним контролю стану утримання, зберігання та використання державного майна - їдальні в гуртожитку, що знаходиться у с.Підберізці Пустомитівського району.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позивачем пропущено строк позовної давності, встановлений ст.71 ЦК УРСР.

Відповідно до ст..33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Скаржником не надано суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували доводи надані в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Львівської області прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 27.12.2007р. у справі №4/215 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Справу направити у господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                Краєвська М.В.

Суддя                                                                                          Орищин Г.В.