Рішення

від 12.05.2009 по справі 15/18пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/18пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.09                                                                                 Справа № 15/18пд

За позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства “Луганський завод колінчастих валів”,

м. Луганськ

третя  особа,  яка  не  заявляє  самостійних вимог на предмет  спору  на  стороні  позивача - Луганська  міська  рада, м. Луганськ  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харитонов Михайло  Сергійович,  м. Луганськ

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та повернення майна

Судова колегія  у  складі  головуючого   Мінської  Т.М.,

суддів  Середи А.П.,   Яресько Б.В.

Представники сторін:

від заявника - Ружа А.Ю. - помічник прокурора, посвідчення № 491 від 12.05.08р.;

від позивача - Кустовськой О.С. - головний спеціаліст - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 192 від 18.02.09р.;

від відповідача - представник не прибув;

від 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  - Харітонов Михайло  Сергійович - не прибув;

від 3-ої особи, яка  не  заявляє  самостійних вимог на предмет  спору  на  стороні  позивача - Луганська  міська  рада - Шаповалова В.В. - начальник юридичного відділу, довіреність № 01/03-30./1458/0/2-09 від 17.03.09.

До 27.02.2009р. справа слухалась суддею Пономаренко Є.Ю. Розпорядженням заступника голови господарського суду - в.о. голови суду від 27.02.2009р., у зв'язку з хворобою судді Пономаренко Є.Ю., керуючись ст. 24 Закону України "Про судоустрій України" справа передана на розгляд судді Мінській Т.М.

24.04.2009р. розпорядженням заступника голови господарського суду  згідно ст.  24 Закону України «Про судоустрій» призначено судову колегію  у складі  головуючого –Мінської Т.М., суддів –Москаленко  М.О.,  Яресько  Б.В.

12.05.2009р. розпорядженням заступника голови господарського суду  згідно ст.  24 Закону України «Про судоустрій» в зв'язку  з відпусткою судді   Москаленко  М.О.  її виключено  із складу  колегії  і  введено  суддю  Середу  А.П.  

Суть спору: заявлено вимоги:

- визнати договір купівлі-продажу державного майна від 17.02.94, укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства “Луганський завод колінчатих валів”, недійсним в частині продажу гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А, як такий, що не відповідає вимогам закону;

- зобов'язати ЗАТ “Луганський завод колінчастих валів” повернути Фонду державного майна України гуртожиток, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А.

           Представник  відповідача  надіслав клопотання  про відкладення  розгляду  справи.           

3 –я особа  Харітонов  М.С. надіслав  клопотання,  яким повідомив,  що  ним не отримана  копію позовної заяви,  і  просив  зобов'язати заявника  надіслати  копію позовної заяви  і  відкласти розгляд  справи.              

          Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін,  суд                   

в с т а н о в и в:

           Організацією орендарів Орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів"   та Фондом державного майна України 28.12.1992р. укладено договір № Д-1812 про оренду державного майна.

Заявою від 19.10.1993р. організація орендарів Луганського заводу колінчатих валів просила Фонд державного майна України (далі - ФДМУ) укласти додаткову угоду з останнім до договору оренди від 28.12.1992р. в частині умов викупу орендного майна.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, наказом ФДМУ № 303-ІК від 04.11.1993р. "Про створення комісії з інвентаризації та оцінки" зобов'язано провести інвентаризацію та оцінку майна, що підлягає викупу за станом на 01.11.1993р. ....

Акт оцінки вартості майна орендного підприємства затверджено 17.01.1994р.

У відповідності з вищевказаним наказом наступним наказом ФДМУ № 8-ДУ від 24.01.1994р. зобов'язано укласти додаткову угоду до договору оренди № Д-1812 від 28.12.1992р.

Згідно з додатковою угодою про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендного підприємства Луганський завод колінчатих валів № Д-1812 від 28.12.1992р. визначається вартість майна, що підлягає викупу орендарем, умови викупу, порядок, термін та засоби платежів за об'єкт приватизації. Зокрема, орендарю на баланс безкоштовно передається гуртожиток.

17.02.1994р. між Фондом державного майна України та організацією орендарів Орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів" укладено договір купівлі-продажу державного майна, предметом якого є державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганський завод колінчастих валів", який знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Свердлова, 71 на земельній ділянці 27,2 га відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Відповідно до акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів" від 28.12.1995р. та додатку № 1 до акту "Перелік об'єктів, які передаються організації орендарів ОП "Луганський завод колінчастих валів", до переліку майна, що є предметом вищевказаного договору купівлі-продажу, увійшов гуртожиток за адресою: м. Луганськ, кв. Східний, 19/5.

В подальшому Орендне підприємство "Луганський завод колінчатих валів" перетворено в ЗАТ «ЛЗКВ», яке є правонаступником ОП «ЛЗКВ», а адресою гуртожитку згідно рішення Луганської міської ради від 02.11.2005р. № 323 визначено: м. Луганськ, кв. Східний (Восточний), 19 а.    

          На  даний  час   33/100 частки від об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А зареєстровано за Харітоновим Михайлом Сергійовичем,  на підставі  договору  дарування   від  11.04.2008р. (посвідчений  приватним нотаріусом  Луганського міського нотаріального округу  і  зареєстровано  в реєстрі  за №  1430).  Право  власності  зареєстровано  в  БТІ  15.04.2008р.  

        67/100   частки від об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А   належить відповідачу.   

           За заявою кредитора, Управління Пенсійного фонду України у Артемівському районі   м. Луганська господарським судом Луганської області 07.05.2003р. порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника,  Закритого акціонерного товариства “Луганський завод колінчатих валів, м. Луганськ.

Постановою господарського суду Луганської області від 17.03.2008р. №12/79б   Закрите  акціонерне товариство  “Луганський завод колінчатих валів”, визнано  банкрутом, введено ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, тобто до 17.03.09., та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Атаманенко С.В.

При  розгляді  справи  №12/79б   господарським судом встановлено,  що   Закрите акціонерне товариство “Луганський завод колінчатих валів” є балансоутримувачем житлового фонду.  Відповідно до ч. 1 ст. 26  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, об'єкти державного житлового фонду і об'єкти комунальної інфраструктури у разі банкрутства підприємства, передаються у порядку, встановленому законодавством до комунальної власності відповідних територіальних громад, без додаткових умов і фінансуються у встановленому порядку.

          Будинок  гуртожитку,  є власністю банкрута і може бути включений до ліквідаційної маси,  оскільки дане приміщення повністю заселено. Нежитлова частина будинку приміщення гуртожитку була реалізована в процедурі санації, грошові кошти від реалізації витрачені на погашення заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам банкрута.

         На обґрунтування  позову  прокурор  посилається на те, що  договір купівлі - продажу державного майна від 17.02.1994р., укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів Орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів" в частині продажу гуртожитку, не відповідає вимогам законодавства та має бути визнаний частково недійсним   згідно ст.48 ЦК УРСР 1963р.,  що діяв  на  час  укладення  договору,  як такий, що не відповідає вимогам закону, оскільки Договір купівлі-продажу державного майна від 17.02.1994р., укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів Орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів" суперечить ч. 2 ст. З Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка діяла на час приватизації), ст.ст. 4-6 Житлового кодексу УРСР, а тому його слід визнати недійсним в частині включення гуртожитку до предмету договору та безоплатної його передачі, на підставі ст. 48 ЦК України (1963р.).

            Також на  обґрунтування  вимоги про повернення  об'єкту   заявник  посилається  на   п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою КМУ № 32 від 18.01.2001р.,згідно якого  об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу.  

З врахуванням соціальної значимості даного питання та конституційного обов'язку держави гарантувати житлові права громадян, прокурор  просить про поновлення строку позовної давності  на звернення  з даним позовом.  

Ліквідатор  Атаманенко С.В.  письмовий  відзив не  надала,   але  усно в судовому  засіданні  19.03.2009р.  пояснила,  що  підстав  для визнання  угоди недійсною  немає,  але  проти передачі житлового приміщення не заперечує, оскільки нею неодноразово в  процедурі  ліквідації  підприємства  - банкрута  приймалися  намагання передати  гуртожиток  міській  раді.    

          Треті  особи письмових пояснень по справі не надали.

          Дослідивши обставини  справи,  вислухавши  учасників  процесу,   оцінивши  всі  докази,   суд  дійшов  таких  висновків:  

         Приватизація  цілісного  майнового комплексу  орендного підприємства "Луганський завод колінчатих валів" здійснювалась  згідно    Закону  України  «Про приватизацію  державного майна».     

         Згідно  п. 2  ст. 3  Закону  України  «Про приватизацію  державного майна»(в редакції,  що  діяла  на  час  укладення  договору  купівлі –продажу  від  23.12.1993р.)   встановлено,  що  дія  цього  Закону  не  поширюється  на  приватизацію  об'єктів  державного  земельного  та  житлового  фонду,  а  також   об'єктів  соціально –культурного призначення,  за  винятком тих,  що  належать підприємствам,  які  приватизуються.  

          Поняття  житлового  фонду  визначено  ст.  4  Житлового  кодексу  України (надалі –ЖК України),  який  діяв  на  час  укладення  договору  купівлі –продажу  від  23.12.1993р.  і  діє  на  даний  час.  Згідно цієї статті  жилі  будинки,  а також  жилі  приміщення  в інших будівлях,  що знаходяться на  території української РСР,  утворюють  житловий  фонд.     

         Житловий  фонд  включає  державний  житловий  фонд,  тобто  жилі  будинки  і  жилі  приміщення  в інших  будівлях,  що належать державі.  

         Ст. 5  ЖК  України  передбачено, що  державний  житловий  фонд  перебуває  у віданні  місцевих  Рад  (житловий  фонд місцевих Рад)  та  у  віданні  міністерств,  державних  комітетів  і  відомств  (відомчий  житловий  фонд).  

          Відповідно до ст.  6  ЖК України  жилі  будинки  і  жилі  приміщення   призначаються  для  постійного  проживання  громадян,  а  також  для  використання  у  встановленому  порядку  як  службових  приміщень  і  гуртожитків.  

         Згідно  ст. 127  ЖК України  для  проживання  робітників,  службовців,  студентів,  учнів,  а  також інших громадян  у  період  роботи  або навчання можуть  використовуватись  гуртожитки.  Під  гуртожитки  надаються  спеціально  споруджені  або  переобладнані для  цієї  мети жилі будинки.  

         Тобто  поняття  гуртожитку визначається  лише  використанням  жилого  будинку,  що  є житловим  фондом,   для  тимчасового  проживання.  З  вищезазначеного  вбачається,  що  спірний  гуртожиток     був   віднесений   до  державного  житлового  фонду.               

         Згідно  ст. 48 ЦК УРСР,  що  діяв  на  момент  укладення  договору  купівлі –продажу  від 23.12.1993.,   недійсною є  угода,  що  суперечить вимогам закону.   Аналогічне  передбачено  ст. 215  ЦК України,  що діє  з  01.01.2004р.         

         Щодо  строку  позовної  давності,  то  згідно  ст.  80  ЦК УРСР,  що  діяв  на  час укладення  договору  купівлі –продажу,  якщо  суд  визнає  поважною  причину  пропуску  строку позовної давності,  порушене  право  підлягає  захисту.  Суд  вважає,  що  викладені  обставини  справи та соціальна  значимість даного  питання з огляду на конституційний  обов'язок  держави  гарантувати  житлові  права  громадян,  дають  всі  підстави  визнати  поважною  причину  пропуску  позовної давності  згідно  ст.  80  ЦК УРСР.  З  01.01.2004р.  діє  ЦК України,  п. 5  ст.  267  цього  Кодексу  також  передбачено аналогічне - якщо  суд   якого   визнає  поважною  причину  пропуску  строку позовної давності,  порушене  право  підлягає  захисту.  Крім  того,  згідно п. 3 ст. 267  ЦК України  передбачено,  що позовна  давність  застосовується  судом лише  за  заявою  сторони  у  спорі,  зробленою до винесення  рішення.  Сторонами  у спорі є  позивач  і  відповідач.  Відповідачем  ва  установленому  порядку  не зроблено  відповідної  заяви.   

Таким  чином,  позовні  вимоги  в частині  визнання  договору  купівлі-продажу державного майна від 17.02.1994р., між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства “Луганський завод колінчатих валів”, недійсним в частині продажу гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19/5.

           Згідно п. 4.  Перехідних  і  прикінцевих  положень  ЦК  України  даний  кодекс  застосовується  до  цивільних відносин,  які  виникли  до  набрання  ним  чинності,  але  продовжують  існувати  після  набрання  ним  чинності.  Ст. 48  ЦК  УРСР,  що  діяв  на  момент  укладення  угоди,  і    ч. 1  ст.  215  ЦК України  передбачають,  що  у  разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін  зобов'язана  повернути іншій стороні  у  натурі  все,  що вона  одержала  на  виконання  цього правочину.  

          Матеріалами  справи  підтверджено,  що 67/100  спірного  об'єкта  нерухомості  є  власністю  відповідача,  а  33/100  спірного  об'єкта  нерухомості  (нежитлова частина)  вибули   із   володіння   відповідача за його волею,  і  не  може бути  повернуто  відповідачем.     

          Певні особливості  застосування наслідків  недійсності  угоди,  укладеної  в  процесі  приватизації,  встановлені  «Порядком  повернення  у  державну  власність  об'єктів  приватизації у  разі  розірвання  або визнання  недійсним  договорів  купівлі - продажу  таких об'єктів»,  затвердженим  Постановою Кабінету  Міністрів  України  від  18.01.2001.  № 32.  Зокрема  п. 2  даного  Поряду  передбачає проведення  інвентаризації та  оцінки  об'єкта.   Тому  при  розгляді  даної  справи  не  може  бути  вирішено  питання   щодо  розрахунків  між  позивачем  і  відповідачем  при  поверненні   майна.  

Вимога  про  повернення    Фонду державного майна України гуртожиток, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А підлягає задоволенню частково  в частині  повернення Фонду державного майна України 67/100  гуртожитку, розташованого  за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А.

          Згідно  ст.  49  ГПК  України,  враховуючи,  що  позов  задоволено частково,  судові  витрати  покладаються  на  відповідача  в частині: держмито -  в  сумі  42 грн. 50 коп.,   витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.,

     Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою  учасників  процесу  у судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну  частини рішення.

На  підставі  викладеного  та   керуючись  ст.ст.    44, 49, 75,  82, 84, 85   ГПК  України,   суд       

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.  Визнати договір купівлі-продажу державного майна від 17.02.1994р., укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства “Луганський завод колінчатих валів”, недійсним в частині продажу гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19/5.

3. ЗАТ “Луганський завод колінчастих валів”,  м. Луганськ,  вул. Свердлова,  71, код  05786063   повернути   Фонду державного майна України  67/100  гуртожитку, розташованого   за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 19А.

            4. В решті вимог відмовити.

5. Стягнути  з  Закритого акціонерного товариства “Луганський завод колінчатих валів, м. Луганськ,  вул. Свердлова,  71,   код  05786063

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі у сумі 42 грн. 50 коп.,   видати наказ після  набрання  рішенням  законної  сили.

- в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31211259700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську, банк –ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22050000 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі в сумі 59 грн. 00 коп., видати наказ після  набрання  рішенням  законної  сили.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня   підписання  рішення,  оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.    

          Рішення підписано  18.05.2009р.

           Головуючий суддя                                                           Т.М.Мінська

Суддя                                                                                  А.П.Середа

Суддя                                                                                  Б.В.Яресько