Рішення

від 26.05.2009 по справі 7/043-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/043-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" травня 2009 р.                                                                          Справа № 7/043-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомПриватного підприємства «ЮФ «Захист», м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київський насіннєвий завод», с. Зазим'я, Броварський район, Київська область

простягнення 17 573,80 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:Радченко В.П., директор;Радченко Л.І., дов. від 14.04.2009 р. №72/09

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ЮФ «Захист»звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський насіннєвий завод» про стягнення 12 786,57 грн. заборгованості за надані юридичні послуги, 3 214,80 грн. інфляційних втрат, 421,64 грн. трьох процентів річних, 1 150,79 грн. пені.

Позовні вимоги ПП «ЮФ «Захист»обґрунтовуються невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості юридичних послуг, що надавались позивачем згідно з договором про надання юридичних послуг №05/08 від 06.06.2007 р. (далі –Договір), зокрема,  несплату відповідачем щомісячного платежу за надання юридичних послуг за січень 2008 р. та  несплату відповідачем за надані юридичні послуги справі №5/436-07 господарського суду Київської області за позовом ТОВ «Київський насіннєвий завод»до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, річних відсотків. Зокрема, позивач зазначає, що внаслідок відмови 28.12.2007 р. ТОВ «Київський насіннєвий завод»від позову до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»у справі №5/436-07 Господарського суду Київської області в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, трьох відсотків річних ПП «ЮФ «Захист»недоотримало 10 286,57 грн. винагороди за надання юридичних послуг, тобто 50 відсотків від повернутої боржником ТОВ «Київський насіннєвий завод»суми штрафних санкцій в результаті діяльності ПП «ЮФ «Захист», як це передбачено пунктом 1.2 Договору.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у письмових поясненнях посилається на наступне:

- невиконання ПП «ЮФ «Захист»зобов'язань за Договором, зокрема, щодо подання на виконання ухвали господарського суду Київської області від 18.12.2007 р. у справі №7/043-09 обґрунтованого розрахунку пені, яка підлягала стягненню за позовом ТОВ «Київський насіннєвий завод»до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»;

- підготовку самим ПП «ЮФ «Захист»заяви від 24.12.2007 р. №183 про відмову ТОВ «Київський насіннєвий завод»від позову в частині стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»у справі №5/436-07 господарського суду Київської області штрафних санкцій, інфляційних втрат, трьох відсотків річних;

- ухилення самого позивача від виставлення ТОВ «Київський насіннєвий завод»акту виконаних робіт на суму п'ятдесяти відсотків від суми штрафних санкцій, стягуваних у справі №7/043-09 з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»;

- ненадання у січні 2008 р. позивачем юридичних послуг, передбачених підпунктами «а –в, д, і, л, м»пункту 2.1 Договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2009 р. порушено провадження у справі №7/043-09, розгляд справи призначався на 19.03.2009 р.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 19.03.2009 р. представників сторін, не виконанням ними вимог ухвали господарського суду Київської області від 23.02.2009 р., в порядку приписів п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. розгляд справи відкладався на 14.04.2009 р.

У судовому засіданні 14.04.2009 р оголошувалась перерва до 30.04.2009р.

За клопотанням сторін від 14.04.2009 р  на підставі  ст. 69 ГПК України строку вирішення спору було продовжено

У судовому засіданні 30.04.200 р. оголошувалась перерва до 26.05.2009р.

В судове засідання 26.05.2009р.  позивач, належним чином повідомлений про дату та місце проведення судового засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.

26.05.2009р.  через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява б/н від 21.05.2009р.  про уточнення позовних вимог. В якій він просив стягнути з відповідача збільшений розмір інфляційних збитків та 3% річних, всього на загальну суму 724,88 грн.

Ухвалою суду від 26.06.2009р. зазначену заяву ПП «ЮФ «Захист»на підставі  п.4 ч.1. ст.63 ГПК України  повернуто без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

06.06.2007 р. між Приватним підприємством «ЮФ «Захист»та ТОВ «Київський насіннєвий завод»було укладено договір про надання юридичних послуг №05/08, згідно з пунктом 1.1 якого відповідач як замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручив, а позивач прийняв на себе обов'язок надавати замовнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що ціна договору складає 2500,00 грн. щомісячно, сім відсотків від повернутої божником замовника суми основного боргу та п'ятдесят відсотків від повернутої боржником замовника суми штрафних санкцій в результаті діяльності позивача.

До переліку юридичних послуг, які позивач зобов'язався надавати ТОВ «Київський насіннєвий завод», згідно з п. 2.1 договору, зокрема, входила участь ПП «ЮФ «Захист»у розгляді питань про дебіторську заборгованість, що є на балансі господарства замовника, організація та ведення позовної роботи за матеріалами, які надаються замовником, відповідно до доданого до Договору списку боржників.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «ЮФ «Захист»такими, що підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір про надання юридичних послуг №05/08 від 06.06.2007 р. є договором про надання послуг, правовідносини сторін якого регулюються нормами глави 63 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки сторони відповідно до п. 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України є вільними у визначенні умов договору, обов'язки виконавця можуть включати в себе не тільки вчинення певних дій (здійснення діяльності) по наданню послуг, але й надання замовнику результату дій виконавця (письмові консультації та роз'яснення по юридичним питанням; проекти договорів, позовних заяв, скарг та інших документів правового характеру тощо).

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто дана норма пов'язує зобов'язання замовника оплатити вартість послуг з обов'язковим наданням йому таких послуг виконавцем.

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2008 р. позивачем надавались юридичні послуги, зокрема, по стягненню заборгованості ТОВ «Насіння Буковини»перед відповідачем (акт виконаних робіт №7 від 24.01.2008 р., картка бухгалтерського обліку розрахунків ТОВ «Київський насіннєвий завод»з контрагентами від 30.04.2009 р.).

У письмових поясненнях ТОВ «Київський насіннєвий завод»визнає факт несплати ним вартості юридичних послуг ПП «ЮФ «Захист»за січень 2008 р. в частині встановленої пунктом 1.2 Договору фіксованої щомісячної суми в розмірі 2500 грн., мотивуючи це на ненаданням позивачем у січні 2008 р. юридичних послуг в повному обсязі, передбаченому пунктом 2.1 Договору, включаючи юридичні послуги, визначені пп. «а –в, д, і, л, м»пункту 2.1 Договору.

Проте, судом відхиляються як неправомірні вищезазначені твердження в обґрунтування підстав відмови позивача в оплаті вартості юридичних послуг ПП «ЮФ «Захист»за січень 2008 р. в частині встановленої пунктом 1.2 Договору фіксованої щомісячної суми в розмірі 2500 грн., оскільки згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України обов'язковою умовою виникнення у виконавця зобов'язання по наданню послуги є доведення замовником до відома виконавця відповідного завдання.

Доказів надання відповідачем ПП «ЮФ «Захист»конкретних завдань по здійсненню у січні 2008 р. позивачем юридичних послуг, передбачених пп. «а –в, д, і, л, м»пункту 2.1 Договору, ТОВ «Київський насіннєвий завод»суду не представлено.

Враховуючи, що у січні 2008 р. позивачем надавались ТОВ «Київський насіннєвий завод» юридичні послуги по стягненню заборгованості з ТОВ «Насіння Буковини», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП «ЮФ «Захист»в частині стягнення з відповідача вартості наданих у січні 2008 р. юридичних послуг в розмірі 2500,00 грн.

Судом також відхиляються як неправомірні посилання відповідача на ненадання ПП «ЮФ «Захист»актів про виконані роботи в обґрунтування несплати вартості юридичних послуг за січень 2008 р., так як це згідно з законодавством не може бути підставою для звільнення замовника від зобов'язання по оплаті наданих йому послуг, а допустимими доказами у даному випадку є не обов'язково акти приймання-передачі послуг, а й будь-які інші документи, що свідчать про реальну діяльність позивача по виконанню завдань ТОВ «Київський насіннєвий завод».

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити ПП «ЮФ «Захист»вартість наданих у січні 2008 р. юридичних послуг в розмірі 2500 грн. до 31.01.2008 р. включно.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з вимогами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір заборгованостіПеріод заборгованостіІндекс інфляції за відповідний місяцьРозмір втрат від інфляції

2500,00 грн.Лютий 2008 р.102,767,5

2500,00 грн.Березень 2008 р.103,895

2500,00 грн.Квітень 2008 р.103,177,5

2500,00 грн.Травень 2008 р.101,332,5

2500,00 грн.Червень 2008 р.100,8 20

2500,00 грн.Липень 2008 р.99,5 -12,5

2500,00 грн.Серпень 2008 р.99,9 -2,5

2500,00 грн.Вересень 2008 р.101,1 27,5

2500,00 грн.Жовтень 2008 р.101,742,5

2500,00 грн.Листопад 2008 р.101,537,5

2500,00 грн.Грудень 2008 р.102,152,5

2500,00 грн.Січень 2009 р. 102,972,5

Всього:510,00

Розмір трьох процентів річних, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з несплатою ним по 01.02.2009 р. (дата розрахунку позивачем процентів річних) щомісячної фіксованої суми (2500 грн.) вартості наданих позивачем у січні 2008 р. юридичних послуг, становить 78,29 грн.

Проте, оскільки позивачем заявлено до стягнення три проценти річних лише за 365 днів прострочки, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 75,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, ст. 611, ч. 1 ст. 625 ЦК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність замовника за прострочення сплати коштів, вказаних у пунктах 6.1 –6.3 Договору, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

В той же час пункти 6.1 –6.3 Договору не стосуються умов та порядку сплати щомісячної фіксованої плати за юридичні послуги у розмірі 2500 грн., а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі, встановленому ч. 6 ст. 231 ГК України, тобто у розмірі однієї облікової ставки НБУ за весь час прострочки.

Статтею ж 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідним здійснити перерахунок стягуваної з відповідача пені у зв'язку з несплатою за січень 2008 р. щомісячної фіксованої плати за юридичні послуги у розмірі 2500 грн.:

Період прострочкиКількість днів прострочкиСума заборгованості, на яку згідно ч.6 ст.232 ГК нараховується пеняОблікова ставка НБУРозрахунок суми пені

01.02 –29.04.2008892500,00 грн.10,0%(10% : 365) х 2500,00 х 89 = 60,96

30.04 –31.07.2008932500,00 грн.12,0%(12% : 365) х 2500,00 х 93 = 76,44

Всього:137,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання Договору підготував 29.10.2007 р. та подав до Господарського суду Київської області позовну заяву ТОВ «Київський насіннєвий завод»до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, річних відсотків. Крім того, позивачем підготовлена та подана 28.12.2007 р. заява про уточнення розміру позовних вимог у зв'язку з повним погашенням Державним підприємством «Дослідне господарство ім. 9 Січня»основної суми боргу перед ТОВ «Київський насіннєвий завод»у розмірі 32 460,00 грн.

Судом встановлено, що 16.11.2007 р. ТОВ «Київський насіннєвий завод»на підставі акту №5 від 16.11.2007 р. повністю сплатив ПП «ЮФ «Захист»вартість юридичних послуг в розмірі 2272,20 грн. з розрахунку встановлених п. 1.2 Договору 7% від погашеної Державним підприємством «Дослідне господарство ім. 9 Січня»суми основного боргу.

Виходячи зі змісту ст. 901 ЦК України, виконавець вважається таким, що належним чином виконав свої зобов'язання при вчиненні вказаних в договорі дій (наданні послуг), що спожиті замовником в процесі їх надання.

Тобто досягнення конкретно визначеного у договорі, віддільного від дій виконавця матеріалізованого (оречовленого) результату робіт та передача його замовнику не входить до предмету договорів про надання послуг.

Отже, згідно з ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України відмова замовника від сплати вартості послуг, фактично наданих виконавцем у визначені договором строки, порядку та належної якості, не допускається.

Дане правило поширюється також на випадки, коли неможливість виконання виникла з незалежних від сторін обставин. У цьому разі якщо виконавець приступив до надання послуги, то замовник зобов'язаний сплатити розумну плату за частину наданої послуги.

Гарантований ст. 124 Конституції України, ст. 4І ГПК України принцип рівності сторін господарського процесу надає їм право на власний розсуд самостійно розпоряджатися визначеними ст. 22 ГПК України процесуальними правами, включаючи право позивача на відмову від позову, за винятком випадків, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Таким чином, відмова 28.12.2007 р. ТОВ «Київський насіннєвий завод»у справі №5/436-07 від позову до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»в частині стягнення пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних не може вважатися винними діями ТОВ «Київський насіннєвий завод».

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 72 рішення у справі «Совтрансавто-Холдинг»проти України»від 25.07.2002 р. відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів («Брумареску проти Румунії», § 61).

Законність вказаної заяви ТОВ «Київський насіннєвий завод»про відмову від позову підтверджена ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2008 р. у справі №5/436-07 про прийняття судом такої відмови та припинення згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі.

Другим реченням частини 2 статті 903 ЦК України закріплено обов'язок замовника виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника за винятком випадків, коли інше не встановлено договором або законом.

Оскільки реалізація ТОВ «Київський насіннєвий завод»наданого законом права на відмову від позову не є винною поведінкою замовника за Договором, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає норма першого речення частини 2 статті 903 ЦК України щодо обов'язку замовника сплатити виконавцеві розумну плату у зв'язку з неможливістю останнього виконати договір не з вини виконавця.

При цьому, за змістом пунктів 1.2, 2.1, 6.1 –6.3 Договору передбачені сім відсотків від повернутих в майбутньому замовнику сум основного боргу та п'ятдесят відсотків від сум штрафних санкцій є додатковою (до щомісячної фіксованої вартості юридичних послуг (2500,00 грн.)) підвищеною платою за фактичне досягнення позитивного ефекту від наданих позивачем юридичних послуг, в даному випадку від ведення щоденної претензійно-позовної роботи (пп. «г»п. 2.1 Договору).

Отже, не підлягають задоволенню вимоги виконавця про виплату винагороди, якщо такі вимоги позивач обґрунтовує умовою договору, що ставить розмір оплати послуг в залежності від рішення суду чи іншого державного органу, не прийнятого на момент звернення до суду з позовом. В цьому випадку розмір винагороди має визначатися, виходячи з ст. 627 ЦК України, змісту договору та з урахуванням фактично наданих виконавцем послуг.

Розрахунок ПП «ЮФ «Захист»недоотриманої винагороди в розмірі 50 відсотків від заявлених до стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»на користь ТОВ «Київський насіннєвий завод»штрафних санкцій у справі №5/436-07 є неправомірним, оскільки ПП «ЮФ «Захист»не спроможне було визначити можливе майбутнє рішення судів у вказаній справі, якщо б відмови ТОВ «Київський насіннєвий завод»від позову не було.

Зокрема, позивач об'єктивно не здатен передбачити можливість застосування судами при вирішенні справи №5/436-07  встановленого ч.3 ст. 219 ГК України, ч. 3 ст. 551, ст. 616 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України права на зменшення штрафних санкцій, що могли бути стягнуті з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня».

Також суд звертає увагу на невірний розрахунок ПП «ЮФ «Захист»суми винагороди, проведений позивачем виходячи з вказаних у заяві про уточнення позовних вимог від 18.12.2007 р. по справі №5/436-07  50 відсотків штрафних санкцій.

ПП «ЮФ «Захист»неправомірно віднесено до штрафних санкцій суми інфляційних втрат та три проценти річні. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 18.02.2002 р. у справі №6/132, від 25.03.2002 р. у справі №8/405(02/066), від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).

Крім того, при розрахунку заявленої до стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»пені за невиконання зобов'язання по оплаті вартості наданих ТОВ «Київський насіннєвий завод»послуг по обробці насіння за договором №97 від 24.03.2006 р. ПП «ЮФ «Захист»не врахувало встановлене Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»обмеження розміру стягуваних сум пені подвійною обліковою ставкою НБУ. (Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 28.03.2006 р. у справі №48/299).

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ПП «ЮФ «Захист»в частині стягнення 10 286,57 грн. вартості юридичних послуг, 2 658,05 грн. втрат від інфляції, 346,64 грн. трьох відсотків річних від суми боргу, задоволенню не підлягають.

Суд також приходить до висновку, що у зв'язку з недоведеністю значного обсягу юридичних послуг, які надавались позивачем у січні 2008 р. за Договором, стягнута судом фіксована плата за юридичні послуги у розмірі 2500 грн. є згідно з ч. 2 ст. 903 ЦК України розумною платою за надання позивачем юридичних послуг по веденню позовної роботи щодо стягнення дебіторської заборгованості ТОВ «Київський насіннєвий завод».

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «ЮФ «Захист»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський насіннєвий завод»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський насіннєвий завод»(07415, Київська область, Броварський район, с. Зазим'я, вул. Радгоспна, 2; код ЄДРПОУ 32277429; п/р 26007301271388 у відділенні «Промінвестбанку»в м. Українка, МФО 321262, або з іншого рахунку, виявленого при виконанні рішення суду) на користь Приватного підприємства «ЮФ «Захист»(01034, м. Київ, вул. Стрілецька, 24-Б; код ЄДРПОУ 25273957; п/р 2600100495 в АБ «Синтез»м. Київ, МФО 322711) 2500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу за надані юридичні послуги, 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 коп.) втрат від інфляції, 75,00 грн. (сімдесят п'ять гривень 00 коп.) трьох відсотків річних, 137,40 грн. (сто тридцять сім гривень сорок копійок) пені та судові витрати: 32,23 грн. (тридцять дві гривні двадцять три копійки) державного мита та 21,64 грн. (двадцять одну гривню шістдесят чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій  частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Антонова В.М.

Дата підписання 04.06.2009р.