Постанова

від 01.09.2009 по справі 7/043-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/043-09

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

01.09.09 р.                                                                                          № 7/043-09          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Фаловської  І.М. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мазур Л. М.

при секретарі судового засідання –Лосенко М.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Яніцький М.В. –представник за дов. № 1 від 16.07.2008 р.,

від відповідача: Радченко В.П. –директор,

                            Радченко Л.Ю. - представник за дов. № 79/09 від 01.05.2009 р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Юридична фірма ”ЗАХИСТ” на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2009 року,

у справі № 7/043-09 (суддя Антонова В.М.),

за позовомприватного підприємства “Юридична фірма ”ЗАХИСТ”, м. Київ,

до

про          

товариства з обмеженою відповідальністю “Київський насіннєвий завод”, с. Зазим'я, Київська область,

стягнення 17 573,80 грн.,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «ЮФ «Захист»(далі по тексту –ПП «ЮФ «Захист», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київський насіннєвий завод»(далі по тексту –ТОВ «Київський насіннєвий завод», відповідач) про стягнення 12 786,57 грн. заборгованості за надані юридичні послуги, 3 214,80 грн. інфляційних втрат, 421,64 грн. трьох процентів річних, 1 150,79 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог ПП «ЮФ «Захист»посилається на невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості юридичних послуг, що надавались позивачем згідно з договором про надання юридичних послуг № 05/08 від 06.06.2007 р. (далі - Договір), зокрема, на несплату відповідачем щомісячного платежу за договором за надання юридичних послуг за січень 2008 р. та несплату відповідачем за надані юридичні послуги по справі № 5/436-07 господарського суду Київської області за позовом ТОВ «Київський насіннєвий завод»до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, річних відсотків. Зокрема, позивач зазначає, що внаслідок відмови 28.12.2007 р. ТОВ «Київський насіннєвий завод»від позову до Державного підприємства «Дослідне господарство ім. 9 Січня»у справі № 5/436-07 господарського суду Київської області в частині стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат, 3% річних ПП «ЮФ «Захист»недоотримало 10 286,57 грн. винагороди за надання юридичних послуг, тобто 50% від повернутої боржником ТОВ «Київський насіннєвий завод»суми штрафних санкцій в результаті діяльності ПП «ЮФ «Захист», як це передбачено пунктом 1.2 Договору.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2009 року позовні вимоги ПП «ЮФ «Захист»задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Київський насіннєвий завод»на користь ПП «ЮФ «Захист» 2 500 грн. –основного боргу за надані юридичні послуги, 137,40 грн. –пені, 510 грн. –інфляційних збитків, 75 грн. –3% річних.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПП «ЮФ «Захист»звернулось з апеляційною скаргою до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення по справі, яким повністю задовольнити вимоги позивача.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2009 р. вказана апеляційна скарга прийнята до провадження та розгляд справи призначено на 01.09.2009 року за участю уповноважених представників сторін.

На вимогу ухвали апеляційної інстанції від 06.07.2009 р., відповідач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України процесуальним правом та подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її доводів заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи, а також зазначив, що на момент подачі позивачем апеляційної скарги останній виконав рішення місцевого господарського суду від 26.05.2009 року та сплатив на користь позивача 2 500 грн. –основного боргу за надані юридичні послуги, 137,40 грн. –пені, 510 грн. –інфляційних збитків, 75 грн. –3% річних.

Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.09.2009 р. змінено склад колегії суддів у справі та призначено її розгляд у складі колегії: головуючий суддя Фаловська І.М., суддя Мазур Л.М. та суддя Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 01.09.2009 р. представник позивача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а також не заперечив проти тверджень відповідача щодо сплати останнім 2 500 грн. –основного боргу за надані юридичні послуги, 137,40 грн. –пені, 510 грн. –інфляційних збитків, 75 грн. –3% річних.

Представники відповідача проти апеляційної скарги усно заперечили, вважають доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими і безпідставними, а тому просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі  XII ГПК України.

Відповідно до  ч. 2 ст. 101 ГПК Україні, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено господарським судом Київської області та підтверджується матеріалами справи, 06.06.2007 року між ПП «ЮФ «Захист»та ТОВ «Київський насіннєвий завод»було укладено договір про надання юридичних послуг № 05/08, згідно з п. 1.1 якого відповідач як замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, доручив, а позивач прийняв на себе обов'язок надавати замовнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що ціна договору складає 2500,00 грн. щомісячно. Крім цього, замовник сплачує сім відсотків від повернутої боржником замовнику суми основного боргу та п'ятдесят відсотків від повернутої боржником замовнику суми штрафних санкцій в результаті діяльності позивача.

До переліку юридичних послуг, які позивач зобов'язався надавати ТОВ «Київський насіннєвий завод», згідно з п. 2.1 договору, зокрема, входила участь ПП «ЮФ «Захист»у розгляді питань про дебіторську заборгованість, що є на балансі господарства замовника, організація та ведення позовної роботи за матеріалами, які надаються замовником, відповідно до доданого до Договору списку боржників.

За своєю правовою природою договір про надання юридичних послуг № 05/08 від 06.06.2007 року є договором про надання послуг, правовідносини сторін якого регулюються нормами глави 63 ЦК України.

В силу ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначає позивач, у січні 2008 року останнім надавались юридичні послуги, зокрема, по стягненню заборгованості з ТОВ «Насіння Буковини»на користь відповідача, що підтверджується актом виконаних робіт №7 від 24.01.2008 р., картка бухгалтерського обліку розрахунків ТОВ «Київський насіннєвий завод»з контрагентами від 30.04.2009 року (а.с. 55, 61-62).

Як встановлено апеляційним господарським судом, відповідач в порушення умов договору про надання юридичних послуг на момент винесення оскаржуваного рішення не розрахувався з позивачем за надані юридичні послуги у січні 2008 року в сумі 2500 грн.

Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи на момент винесення рішення господарського суду Київської області від 26.05.2009 року були відсутні будь-які докази сплати відповідачем коштів у розмірі 2 500 грн. на користь позивача за надані юридичні послуги у січні 2008 року. Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 500 грн.

Далі, позивачем була заявлена вимога про стягнення пені з суми 2 500 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був сплатити ПП «ЮФ «Захист»вартість наданих у січні 2008 р. юридичних послуг в розмірі 2500 грн. до 31.01.2008 р. включно.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з вимогами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору встановлена відповідальність замовника за прострочення сплати коштів, вказаних у пунктах 6.1 - 6.3 Договору, у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

На переконання колегії суддів апеляційної інстанції розрахунок пені, проведений місцевим господарським судом, є обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, задоволення вимоги в частині стягнення пені в розмірі 137,40 грн. за період з 01.02.2008 року по 31.07.2008 року є правомірним.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 556,75 грн. - інфляційних втрат за період з лютого 2008 р. по листопад 2009 р. з суми 2500 грн. та 75 грн. - 3% річних за 365 днів з суми 2500 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних встановив, що розрахунок позивача не є вірним. В свою чергу, згідно розрахунку суду першої інстанції стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 510 грн. за період з лютого 2008 року по січень 2009 року та 3% річних у розмірі 78,29 грн. за період з лютого 2008 року по січень 2009 року.

Проте, що стосується 3% річних колегія суддів зазначає, що оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних лише за 365 днів прострочки у розмірі 75 грн., то місцевий господарський суд вірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 75,00 грн., тобто в межах заявленої вимоги.

Отже, на думку колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, господарський суд Київської області правомірно задовольнив вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних втрат в розмірі 510 грн. та 3% річних в розмірі 75 грн. з суми заборгованості 2 500 грн.

Крім цього, позивачем було заявлено вимогу про стягнення заборгованості в розмірі 10 286,57 грн., пені, інфляційних втрат та 3% річних з суми 10 286,57 грн. В обґрунтування своєї вимоги позивач зазначив наступне. В результаті діяльності останнього в інтересах відповідача був підготовлений і 29.10.2007 року поданий до господарського суду Київської області позов до Державного підприємства дослідного господарства ім. 9 Січня на суму 62 784,75 грн., в тому числі: 32 460,00 грн. - основного боргу; 23 695,80 грн. - пені; 5 193,60 грн. - втрат від інфляції коштів та 1 435,35 грн. –3% річних. Після порушення провадження господарським судом Київської області у справі № 5/436-07 Державним підприємством дослідним господарством ім. 9 Січня було погашено суму основного боргу - 32460 грн.

У зв'язку з цим, 28.12.2007 року ПП «ЮФ «Захист»підготувало і подало до господарського суду Київської області у справі № 5/436-07 уточнення позовних вимог, зокрема вимоги про стягнення з Державного підприємства дослідного господарства ім. 9 Січня на користь ТОВ «Київський насіннєвий завод»20 573,14 грн. штрафних санкцій. Ця сума була обґрунтована відповідно до чинного законодавства України і підлягала до стягнення судом. Відповідно до п.1.2 договору про надання юридичних послуг відповідач зобов'язаний був би, у разі задоволення позовних вимог в цій частині, від стягнутої суми штрафних санкцій (20573,14грн.) сплатити позивачу 50% (10286,57 грн.) за надані юридичні послуги.

Однак, відповідач подав до господарського суду Київської області клопотання про припинення провадження у справі № 5/436-07 у зв'язку з відмовою від стягнення суми штрафних санкцій з метою подальшої співпраці з Державним підприємством дослідним господарством ім. 9 Січня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі № 5/346-07 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі припинено.

В результаті таких дій відповідача сума штрафних санкцій у розмірі 20573,14 грн. не була стягнута судом з відповідача по справі № 5/436-07, а останній, в свою чергу, не сплатив 50% від цієї суми позивачеві. В зв'язку з чим позивач вважає, що недоотримав 10 286,57 грн. винагороди.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2009 року у справі 7/043-09 було відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення боргу в сумі 10 286,57 грн., а також пені, інфляційних втрат і 3% річних з цієї ж суми.

Колегія суддів враховуючи зазначене вище, вважає за необхідне зазначити, що реалізація права ТОВ «Київський насіннєвий завод»передбаченого ст. 78 ГПК України, про відмову від позову у справі № 5/436-07 не є протиправною дією відповідача. Крім цього, оскільки, стягнення штрафних санкцій у справі № 5/436-07 не відбулось, а сторони в Договорі не погодили умови щодо отримання винагороди за надані юридичні послуги у разі відмови позивача від позовних вимог та припинення провадження у справі № 5/436-07згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, то місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 10 286,57 грн. та пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Отже, доводи скаржника з приводу скасування оскаржуваного рішення, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги та відхиляються як безпідставні, оскільки є необґрунтованими та не підтверджуються а ні матеріалами справи, а ні чинним законодавством.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку, що відповідно до ст. 43 ГПК України рішення відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга приватного підприємства “Юридична фірма ”ЗАХИСТ” на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2009 року у справі № 7/043-09 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу приватного підприємства “Юридична фірма ”ЗАХИСТ” на рішення господарського суду Київської області від 26.05.2009 року у справі № 7/043-09 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 26.05.2009 року у справі № 7/043-09 залишити без змін.

4.          Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      Фаловська  І.М.

Судді:

                                                                                                    Мазур Л. М.

Дата відправки