Рішення

від 03.06.2009 по справі 36/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/121

03.06.09

За позовом          Комунального підприємства по утриманню  житлового

                        господарства Печерського району м. Києва “ Печерськжитло”

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіфарм»

Про                          стягнення  8 698  грн. 90 коп.

Суддя  Т.Ю.Трофименко

Представники:                                                                                                                                                                                                              

від позивача            Немцова Л.Ю.  - по дов. №18-17377/11 від 26.12.2008р.

від відповідача            не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

            На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “ Печерськжитло” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіфарм»8 698 грн. 90 коп. заборгованості по комунальним послугам.

         Позовні вимоги мотивовані тим,  відповідно до умов договору №145/607 від 01 січня 2006р. відповідач не сплатив позивачу  комунальні послуги  за період з грудня 2007 року по лютий 2009 року.

Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду  від  04.03.2009 р.,  06.04.2009р,.  27.04.2009р, 25.05.2009р.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача, що зазначена в позовні заяві, довідці Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, договорі  №145/607 від 01.01.2006р.

         Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

          Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.                  

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

       Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

         01 січня 2005 року між Житлово – експлуатаційною організацією №607  Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло»(далі позивач)   та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрполіфарм»був укладений договір №145/697 на експлуатаційні витрати та комунальні послуги.

         Відповідно до умов даного договору позивач  зобов'язався   надавати відповідачу комунальні послуги, забезпечувати обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Січневого повстання, 26, (площа приміщення 44, 0 кв.м.), утримувати прибудинкову територію, а відповідач  зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити на рахунок ЖЕО плату за комунальні послуги та інші послуги за цим договором, брати участь у витратах ЖЕО на утримання будинку та прибудинкової території.

         Термін дії договору сторони визначили з  01.01.2006 року по 01.01.2011 року (п. 6.1 договору).

         Відповідно до умов договору (4.1.3 ) відповідач зобов”язний був сплачувати позивачу   за комунальні послуги за поточний місяць до 15 числа  поточного місяця.

          В п. 4.1.6 договору сторони передбачили, що розмір платежів по даному договору та додатків до нього змінюється ЖЕО самостійно у разі змін цін, тарифів та інших  випадках, передбачених чинним законодавством України.           

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

           Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті платежів за комунальні та інші послуги не виконав, у зв»язку з чим у відповідача виникла заборгованність   за період з грудня 2007 року по  лютий 2009 року в сумі   8 698 грн. 90 коп.

         Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

         З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

         Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та 118 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд  -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

 Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполіфарм»(м. Київ, вул.Арсенальна площа, 1-Б, код 23736844)   на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства печерського району м. Києва “ Печерськжитло”  ( м. Київ, пров. Січневий, 7, код 03366569) 8 698  грн. 90 коп.  основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                     Т.Ю.Трофименко