Рішення

від 27.05.2009 по справі 34/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

34/287

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  34/287

27.05.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інтерактивні послуги»

до                    Товариства з обмереженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про                    зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача –Лопата А.М., адвокат, дов. №21 від 22.04.2009;

від відповідача –не з'явився.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські інтерактивні послуги»(далі –Позивач, або Вкладник) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про зобов'язання провести (виконати) платіжні доручення №2 від 13.03.2009, №3 від 17.03.2009 та стягнення збитків заподіяних моральною шкодою у розмірі 250 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконав платіжні доручення Позивача, чим фактично обмежив власника коштів права розпоряджатись цими коштами.

Відповідач в судові засідання 18.05.2009, 17.05.2009 не з'являвся, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

При цьому, 27.05.2009 до загального відділу суду о 09 год. 08 хв. надійшла заява від Відповідача про відкладення слухання справи, у зв'язку з неможливістю направлення представника у судове засідання та своєчасної підготовки відзиву на позову.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника Позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- в підтвердження обставин викладених в поданій заяві Відповідачем суду документів надано суду не було;

- розгляд справи в зв'язку з неявкою повноважного представника Відповідача в судове засідання вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, Відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) господарський суд відкладає розгляд справи лише в разі, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

З огляду на той факт, що подані Позивачем документи є достатніми для прийняття рішення у справі, явка представників сторін обов'язковою не визивалась, справа, у порядку ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.09.2008 між Банком та Вкладником укладено договір банківського вкладу в іноземній валюті №191/Ю-08 («Бізнес») (далі –Договір), відповідно до п.1.2 якого Вкладник передає, а Банк приймає від Вкладника на вкладний (депозитний) рахунок №261070130299 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228 на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 1 000 000 доларів США без подальшої зміни (збільшення або зменшення) суми депозиту.

Позивач розмістив на депозитному рахунку в ТОВ «Український промисловий банк»частину невикористаних валютних коштів 1 000 000 доларів США, які Позивач отримав як позику від нерезидента за відповідним договором позики №1/10 від 25.10.2007, реєстраційне посвідчення НБУ №8134 від 26.11.2007.

За умовами п.5.4 вказаного договору позики та листа-вимоги нерезидента (Компанія «Bel Trading&Consulting Ltd», Сейшели) №878 від 10.12.2008 Позивач повинен повернути нерезиденту отриману позику після закінчення строку вкладу (депозиту) в ТОВ «Укрпромбанк», тобто після 02.02.2009.

02.10.2008 між сторонами було укладено додатковий договір №1 до Договору, яким сторони погодили, що відсоткова ставка становить 12,5%.

Згідно з п.1.3, п.3.1.2, 3.1.3 Договору, повернення коштів з депозитного рахунку на поточний рахунок Вкладника №2600084719 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 здійснюється на підставі умов Договору (п.3.1.2 Договору) й відповідних платіжних доручень Вкладника.

Позивач листом №3 від 29.01.2009 звертався до Відповідача з повідомленням-нагадуванням щодо необхідності повернення депозиту 02.02.2009 (після закінчення строку депозиту) у повному розмірі згідно вимоги кредитора нерезидента.

Після закінчення строку вкладу (депозиту) Позивач надіслав на адресу Відповідача лист за №5 від 03.02.0009 із вимогою щодо негайного виконання всіх умов Договору для наступного перерахування коштів на адресу власника цих коштів –кредитору нерезиденту ((Компанія «Bel Trading&Consulting Ltd», Сейшели).

Правовідносини щодо ведення операцій за поточним валютним рахунком виникають між Позивачем та Відповідачем на підставі Договору, Позивач має поточний валютний рахунок №2600084719 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». За вказаними Договором, Відповідач згідно п.3.1.3, п.6.1 повинен своєчасно виконувати розпорядження Клієнта і здійснювати передбачені законодавством та Договором операції.

На будь-які листи Позивача у відповідь Відповідач пропонував продовжити строк вкладу (депозиту).

13.03.2009 Позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №148 ініціював переказ грошових коштів в сумі 1 000 000 доларів США.

Платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 13.03.2009 було надіслано на адресу Відповідача 13.03.2009 цінним листом з описом вкладення, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №3823 від цієї ж дати.

17.03.2009 Позивач платіжним дорученням в іноземній валюті №5 ініціював переказ грошових коштів в сумі 13 349,62 доларів США.

Платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 17.03.2009 було надіслано на адресу Відповідача 17.03.2009 цінним листом з описом вкладення, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №4634 від цієї ж дати.

В зв'язку з невиконанням Банком своїх зобов'язань за Договором, 06.04.2009 Позивач звернувся до Банку та просив терміново виконати платіжне доручення №2 від 13.03.2009 та №3 від 17.03.2009.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з листами та вимагав здійснення переказу грошових коштів.

Однак, Банк переказу коштів за спірними платіжними дорученнями не здійснив.

Відповідно, до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»(далі –Закон) банки зобов'язані виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що мітиться в цьому  розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п.1.22 Закону  визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи – члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Частиною 30.2 ст. 30 Закону передбачено, що банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Однак, Відповідач в порушення умов Договору не здійснив перерахування грошових коштів за спірними платіжними дорученнями, а  відтак позовні вимоги в частині зобов'язання Банку провести (виконати) платіжне доручення №2 від 13.03.2009, №3 від 17.03.2009 визнаються судом обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 250 000 грн. збитків заподіяних моральною шкодою суд зазначає наступне.

Зазначена вимога Позивача обґрунтована тим, що оскільки Позивач мав втрати немайнового характеру внаслідок негативних явищ заподіяних юридичний особі незаконними діями та бездіяльність Відповідача, а саме було нанесено шкоду ділової репутації Позивача, який не зміг виконати свої фінансові зобов'язання перед нерезидентом-кредитором, що надав позику Позивача.

 Згідно з п.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки матеріалами справи не доведено, що ТОВ «Парадигма Інвест Груп»було завдано моральної шкоди, яка полягає в приниженні ділової репутації, суд вважає вимоги останнього необґрунтованими та безпідставними.

Разом з тим, судом при винесенні рішення у даній справі враховано, що згідно з постановою Національного банку України «Про призначення в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»тимчасової адміністрації 319/БТ з 21.01.2009 призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6  місяців з 21.01.2009 до 21.07.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов'язань за Договором.

Конституцією України закріплений обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов'язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов'язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов'язку виконувати зазначені зобов'язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Судові витрати, в порядку ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, к/р 32000175001 в Гол. Упр. НБУ по Києву та обл., МФО 321024) провести (виконати) платіжне доручення №2 від 13.03.2009, повернувши строковий вклад у сумі 1 000 000 (один мільйон) доларів США з депозитного рахунку №2610701302988 на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інтерактивні послуги»03143, м. Київ, вул. Визволителів, 1; 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, ідентифікаційний код 33782013) №2600084719, в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, к/р 32000175001 в Гол. Упр. НБУ по Києву та обл., МФО 321024) провести (виконати) платіжне доручення №3 від 17.03.2008, перерахувавши 13 349 (тринадцять тисяч триста сорок дев'ять) доларів США 62 центів на поточний валютний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інтерактивні послуги»(03143, м. Київ, вул. Визволителів, 1; 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, ідентифікаційний код 33782013) №2600084719 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, відсотки за користування позикою за період з 25.12.2008 до 01.02.2009 згідно умов договору №191/ю-08 від 03.09.2008.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, к/р 32000175001 в Гол. Упр. НБУ по Києву та обл., МФО 321024) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські інтерактивні послуги»(03143, м. Київ, вул. Визволителів, 1; 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40, ідентифікаційний код 33782013) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                                    Сташків Р.Б.

          Повний текст рішення підписано 01.06.2009