Рішення

від 31.03.2014 по справі 5011-1/5679-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/5679-2012 31.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Треті особи Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Діскавері Діджитал Лімітед»

«Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.»

Про стягнення 2 015 089,39 євро

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Захаров О.В., довіреність № 2401 від 24.03.2012

від відповідача: Кучма О.Л., довіреність № 08-03-29/355-13 від 19.12.2013

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: Захаров О.В., довіреність № (А) від 13.01.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач) про стягнення 2 015 089,39 євро.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договорів № 100706/1S від 18.11.2006р. та № 11/07S від 27.11.2007р.

Ухвалою суду від 07.05.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/5679-2012 та призначено розгляд на 01.06.2012 р.

31.05.2012 позивач подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

01.06.2012р. відповідач подав до канцелярії суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, про витребування доказів, про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

01.06.2012 р. представник відповідача до початку судового засідання підтримав свої клопотання, подані через канцелярію.

01.06.2012 представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення по суті спору, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, підтримав клопотання відповідача, окрім клопотання про витребування доказів.

Суд задовольнив клопотання про залучення третіх осіб, за умови забезпечення перекладу з нотаріальним завіренням всіх процесуальних документів.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили.

Суд відклав розгляд справи на 02.07.2012р.

13.06.2012 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

21.06.2012 відповідач подав до канцелярії суду клопотання про зупинення провадження у справі № 5011-1/5679-2012, мотивуючи тим, що останнім було подано позов до суду про визнання договору про уступку права вимоги, за яким у позивача виникло право на звернення з позовом у даній справі, та ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2012р. 5011-34/7131-2012 позов відповідача призначено до розгляду.

25.06.2012 та 02.07.2012 позивач подав до канцелярії суду документи по справі.

02.07.2012 представник відповідача підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив, надав довіреність від третьої особи 2 на представництво її інтересів.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з'явився.

Суд дійшов висновку про можливість зупинення провадження у справі на підставі наступного.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на підставі Договору №05-121 про відступлення права вимоги. Проте, відповідач вважає, що даний Договір підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з чим останній подав позов до господарського суду міста Києва про визнання Договору про відступлення права вимоги недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2012 ( копія наявна в матеріалах справи) було порушено провадження у справі № 5011-34/7131-2012 та призначено розгляд справи на 19.12.2012.

Згідно ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд дійшов висновку, що розгляд справи №5011-1/5679-2012 неможливий до вирішення справи № 5011-34/7131-2012, оскільки в разі визнання судом Договору №05-121 про відступлення права вимоги недійсним у позивача будуть відсутні правові підстави вимагати від відповідача страхове відшкодування за договором страхування фінансових ризиків №11/078, у зв'язку з чим зупинив провадження у справі № 5011-1/5679-2012.

14.05.2013р. третя особа - 2 подала через канцелярію суду заяву про поновлення провадження у справі, оскільки розгляд пов'язаної справи № 5011-34/7131-2012 закінчено.

Ухвалою суду від 20.05.2013р. суд поновив провадження у справі та призначви її до розгляду на 21.06.2013р.

13.06.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі.

18.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі та пояснення.

21.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду заперечення проти зупинення провадження у справі.

21.06.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що відкрито провадження у справах № 910/9067/13 та № 910/9060/13, предметом позову в яких є встановлення дійсності чи недійсності договорів, за якими позивач просить суд стягнути з відповідача борг, а саме договір № 100706/1S від 18.07.2006р. та № 11/07S від 27.12.2007р.

Представник позивача заперечив проти вказаного клопотання.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з"явився.

Представник третьої особи 2 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд дійшов висновку, що розгляд справи №5011-1/5679-2012 неможливий до вирішення пов'язаних справ №№ 910/9067/13 та 910/9060/13 , оскільки в разі визнання судом Договорів 100706/1S від 18.07.2006р. та № 11/07S від 27.12.2007р. недійсними у позивача будуть відсутні правові підстави вимагати від відповідача страхове відшкодування за договором страхування фінансових ризиків №11/078, на підставі чого згідно ухвали суду від 21.06.2013р. зупинив провадження у справі № 5011-1/5679-2012 до розгляду пов`язаних справ.

15.11.2013р. третя особа подала заяву про поновлення провадження у справі № 5011-1/5679-2012, у зв`язку з набанням рішеннями №№ 910/9067/13 та 910/9060/13 законної сили.

Ухвалою суду від 27.11.2013р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 20.12.2013р.

10.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про збільшення позовних вимог.

11.12.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

17.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

17.12.2013р. позивач подав через канцелярію суду заперечення проти клопотання про призначення експертизи та відзив.

20.12.2013р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

20.12.2013р. представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача заперечив проти клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача просу суд задовольнити клопотання про призначення бухгалтерської експертизи.

Суд відклав розгляд клопотання про призначення бухгалтерської експертизи.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 24.01.2014р., у зв`язку зі зміною керівництва та необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

20.12.2013р. позивач після закінчення судового засідання подав через канцелярію суду заперечення проти задоволення клопотання про призначення бухгалтерської експертизи

24.01.2014р. представник відповідача заявив клопотання про розгляд заяви про призначення бухгалтерської експертизи.

Представник позивача та третьої особи 2 проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився.

Сторонами заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд задовольнив клопотання про продовження строку вирішення спору та відклав розгляд справи на 17.02.2014р.

11.02.2014р. позивач подав через канцелярію суду додаткові документи по справі та додаткові письмові докази по справі.

14.02.2014р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

17.02.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення з урахуванням поданих додаткових документів.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з поданими позивачем документами.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився.

Суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості представнику ознайомитись з матеріалами справи, у зв`язку з чим відклав розгляд справи на 17.03.2014р.

14.03.2014р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

17.03.2014р. відповідач подав через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі.

17.03.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі.

Суд відклав розгляд клопотання про зупинення провадження у справі та відклав розгляд справи на 31.03.2014р.

25.03.2014р. позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

31.03.2014р. представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі .

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що провадження по вказаній кримінальній справі вже закінчено, про що в матеріалах справи наявна постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 11.09.2012р. оперуповноважного ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Потеруха О.М.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія - резидент Турецької Республіки «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.», і приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Discovery Digital Limited», резидент Сполученого королівства Великобританії та Північної Ірландії, уклали контракти поставки № 100706 від 10 липня 2006 року і №11/07S від 22 листопада 2007 року.

Відповідно до цих контрактів продавець продав, а покупець купив торгові морозильні ларі класу «Б» виробництва Продавця, вимоги до яких визначені п. 1.2 контрактів поставки, вказаних вище. За контрактом №100706, з урахуванням додаткової угоди №1 до цього контракту від 17 серпня 2006 року, поставлено 10005 штук ларів. У той же час, за контрактом №11/07S - 4000 штук ларів. Поставка здійснювалась на умовах CIF Одеса згідно до ІНКОТЕРМС - 2000. Вартість товару, поставленого згідно контракту №100706, визначена у п.3 цього контракту, і становить (з урахуванням змін) 1044829 євро за весь товар. Вартість товару, поставленого згідно контракту №11/07S, визначена у п. 3 цього контракту, і становить 1110500 євро за весь товар.

За контрактом поставки №100706 покупець розрахувався частково - в сумі 170000 євро. За контрактом поставки №11/07S покупець не розрахувався Оплата заборгованості неодноразово відстрочувалась за згодою сторін шляхом внесення до контрактів поставки нього змін додатковими угодами. З урахуванням цих змін покупець був зобов'язаний розрахуватись із продавцем за контрактом поставки 100706 не пізніше 30 вересня 2011 року - 874829 євро, а за контрактом поставки № 11/07S - згідно такого графіку: не пізніше 30 вересня 2010 року 250000 євро, не пізніше 30 вересня 2011 року - 108652 євро, не пізніше 30 вересня 2012 року - 1000000 євро. При цьому неоплачена частина ціни товару сторонами була збільшена на суму 250000 євро.

Акціонерна компанія - резидент Турецької Республіки «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.» уклала 18 листопада 2006 року з відповідачем договір страхування фінансового ризику за контрактом поставки №100706 - договір страхування №100706/1S. 27 листопада 2007 року «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.» уклав з відповідачем договір страхування фінансового ризику за контрактом поставки №11/07S. Згідно з цими договорами страховим випадком вважається неоплата Покупцем поставлених постачальником товарів в сумі і строки, передбачені Контрактом поставки і додатками до нього, в тому числі внаслідок припинення Покупця.

Дія кожного з цих договорів страхування продовжувалась сторонами кожного разу із відстроченням строку оплати товару за відповідним контрактом поставки, за відповідну додаткову страхову премію на користь відповідача, яка розраховувалась, виходячи із розміру заборгованості покупця, ризик неповернення якої передавався під страховий захист, а також із строку, протягом якого встановлювалась дія страхового захисту.

Позивач стверджує, що в порушення укладених контрактів поставки і додаткових угод до них, покупець за поставлений товар не розрахувався. 30 вересня 2010 року покупець не сплатив «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S.» черговий платіж в сумі 250000 євро за контрактом поставки 11/07S. 30 вересня 2011 року - чергові платежі в сумі 108652 євро за контрактом поставки №11/07S і в сумі 874829 євро за контрактом поставки №100706. Про ці факти відповідача було повідомлено заявою про настання страхового випадку відповідно 29.11.2010 року (і повторно 24.12.2010 року), а також 28 листопада 2011 року.

Продавець «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» направив покупцеві - Приватній компанії з обмеженою відповідальністю «Discovery Digital Limited» вимогу від 07.12.2011 року, яка була доставлена Покупцеві на його адреси у м. Лондон, Великобританія, 12 та 14 грудня 2011 року, що підтверджується нотаріально посвідченими заявами службовця виконавчої служби на ім'я Семюєль Костело, підтвердженими апостилем у МЗС Великої Британії та Північної Ірландії. Продавець «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» негайно, але не пізніше 15.12.2011 року вимагав погасити заборгованість за контрактом 11/07S в сумі 1358652 євро, в тому числі прострочену заборгованість у сумі 358652 євро, і 1000000 євро - достроково через порушення покупцем вимог контракту поставки і строків розрахунків . Однак покупець свою заборгованість не погасив.

Вважаючи цю подію страховим випадком, продавець «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» повідомив про неї відповідача заявою про настання страхового випадку 30.01.2012 року.

Згодом продавець «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» передав права вимоги виплати страхового відшкодування до позивача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна», уклавши з останнім договір про відступлення права вимоги № 05-122 від 05.03.2012 року. Відповідно до цього договору, а також до акту приймання передачі права вимоги, відступлено право вимагати і отримати страхове відшкодування з Відповідача за договором страхування №100706/1S в сумі 787346 євро 10 євроцентів.

Також продавець «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» передав права вимоги виплати страхового відшкодування до позивача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна», уклавши з останнім договір про відступлення права вимоги № 05-121 від 05.03.2012 року. Відповідно до цього договору, а також до акту приймання передачі права вимоги, відступлено право вимагати і отримати страхове відшкодування з Відповідача за договором страхування № 11/07S в сумі 1222786 євро 80 євроцентів.

12.04.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити страхове відшкодування, повідомляючи про те, що він є новим кредитором, і вимагаючи сплатити страхове відшкодування. 19.04.2012 відповідач повідомив позивача про те, що згадана вимога позивача не буде розглядатись по суті. У зв'язку із цим у відносинах між позивачем і відповідачем виник господарський спір.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 2116862 євро 69 євроцентів, в тому числі 2010132 євро 10 євроцентів страхового відшкодування, 106729 євро 79 євроцентів відсотків річних, а також 65640 гривень судових витрат.

Відповідач, надавши відзив на позовну заяву, проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що продавець та покупець не погоджували з Відповідачем зміни до контрактів поставки. Також Відповідач не визнає факт настання страхового випадку з огляду на те, що продавець порушував строки подання заяви про настання страхового випадку. Відповідач також вказував на недійсність додаткових угод до договору страхування з мотивів перевищення повноважень представником Відповідача при його підписанні. Відповідач звертав увагу суду на факт ліквідації однієї з сторін договору страхування, що тягне припинення договору страхування. Відповідач вказував на відсутність доказів здійснення поставки товарів за жодним з контрактів поставки. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову через те, що відсутні докази фактичної оплати рахунків за договорами страхування. Також Відповідач вважав, що включення суми в 1000000 євро Позивачем є безпідставним, оскільки за графіком платежів ця сума мала бути сплачена до 30 вересня 2012 року, тобто після подання позову у цій справі.

Між відповідачем та третьою особою, правонаступником якої є позивач, виникли зобов'язання з договорів страхування фінансових ризиків.

Стаття 979 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В статті 983 Цивільного кодексу України врегульовано, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 988 Цивільного кодексу України встановлює, обов'язки страховика, до яких зараховано 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.

З іншого боку, обов'язками страхувальника відповідно до статті 989 Цивільного кодексу України є: 1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; 2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується; 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Саме на недотримання страхувальником своїх обов'язків вказує відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зокрема, обов'язків страхувальника сплатити страхову премію за виставленими рахунками, а також обов'язку повідомити про настання страхового випадку.

Однак ці доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Стосовно оплати страхових премій, наявними в матеріалах постановами Київського апеляційного господарського суду у справах № 910/9060/13 від 06.11.2013 року і 910/9067/13 06.11.2013 встановлено факти оплати Третьою особою страхових платежів за рахунками Відповідача в повному обсязі на загальну суму 65119,05 євро за договором страхування №100706/1S і на загальну суму 66750,57 євро за договором страхування №11/07S. У зв'язку із цим слід зважати на приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Тому при вирішенні даної господарської справи суд вважає встановленим факти оплати страхової премії відповідачу згідно його рахунків.

Стосовно порушення страхувальником строків повідомлення про настання страхового випадку, відповідач пов'язує це заперечення із тим, що додаткові угоди до договорів страхування фінансового ризику є недійсними і ним не визнаються. На підставі цього відповідач вважає, що за договором страхування 100706/1S граничний строк настання страхового випадку - це 01.09.2009, а за договором страхування 11/07S - граничний строк настання страхового випадку - це 01.09.2010.

Оцінюючи ці доводи відповідача, суд враховує, що згаданою вище і наявною в матеріалах постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/9060/13 від 06.11.2013 залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, яким Відкритому акціонерному товариству «НАСК Оранта» відмовлено у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна» і до акціонерного товариства «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» про визнання недійсними договору страхування 100706/1S та додаткових угод до нього.

Суд також бере до уваги наявну в матеріалах постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/9067/13 від 06.11.2013, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, яким Відкритому акціонерному товариству «НАСК Оранта» відмовлено у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна» і до акціонерного товариства «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» про визнання недійсними договору страхування 11/07S та додаткових угод до нього.

Твердження відповідача про непогодження із ним додаткових угод до контрактів поставки спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Пункт 2.1.4 кожного з договорів страхування забороняє страхувальнику без попередньої письмової згоди страховика затверджувати будь-яку відстрочку оплати товару або змінювати умови контракту поставки. Однак, відповідно до п. 7 додаткової угоди №4 до контракту поставки №100706 дана додаткова угода набирає чинності не раніше, ніж набере чинності додаткова угода до договору страхування фінансового ризику № 100706/1S, що стосується даної додаткової угоди. Аналогічне положення міститься в п. 8 додаткової угоди №2 до контракту поставки 11/07S. У той же час копія кожної додаткової угоди до контракту поставки є невід'ємною частиною самого договору страхування, як це випливає з п. 1.4 обох договорів страхування. Суд вважає, що із підписанням додаткової угоди до договору страхування відповідач схвалював відповідну додаткову угоду до контракту поставки, копія якої є невід'ємною частиною відповідної додаткової угоди до договору страхування. Суд також враховує, що відповідач не надав пояснень про підстави, на яких він продовжував дію страхового зобов'язання і нараховував додаткові страхові премії за страхування фінансового ризику по контракту, який з точки зору відповідача є вже неоплачуваним, в аспекті п. 3.1 кожного з договорів страхування, який обмежує коло підстав для подовження дії договору страхування тільки випадком подовження дії контракту поставки.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для сторін. У зв'язку з цим суд вважає, що граничні строки настання страхових випадків, які охоплюються страховим покриттям відповідача, слід визначати з урахуванням додаткових угод до договорів страхування. Тому, граничні строки оплати товару, порушення яких кваліфікується в якості страхового випадку, визначаються з урахуванням додаткових угод до обох контрактів поставки від 11.12.2009 року: за контрактом поставки 100706 - не пізніше 30.09.2011 року в сумі 874829 євро, а за контрактом поставки № 11/07S - згідно такого графіку: не пізніше 30 вересня 2010 року в сумі 250.000 євро, не пізніше 30 вересня 2011 року - 108652 євро, не пізніше 30 вересня 2012 року - 1000000 євро.

Відповідно до п.3 додаткової угоди №5 до договору страхування фінансового ризику 100706/1S строк дії даного договору встановлено до 30.11.2011 року, а в частині виплати страхового відшкодування - до повного виконання страховиком своїх зобов'язань. Отже, граничними строками настання страхових випадків за договором страхування 100706/1S є 30 листопада 2011 року.

Заява про настання страхового випадку в сумі 874829 євро згідно договору страхування №100706/1S надана відповідачеві 28 листопада 2011 року (наявна в матеріалах справи). Відтак, суд не має підстав вважати, що відповідача було повідомлено про настання цього страхового випадку з порушенням умов договору страхування.

Щодо страхових випадків за договором страхування № 11/07S, матеріали господарської справи містять копії заяв про настання страхового випадку, які подавались третьою особою «Klimasan Klima Sanayi ve Ticaret A.S» відповідачеві: заява про настання страхового випадку згідно договору страхування №11/07S, була надана відповідачеві 29.11.2010 року, на суму 250000 євро, заява про настання страхового випадку в сумі 108652 євро була надана 28 листопада 2011 року.

Стосовно заяви страхувальника про настання страхового випадку на суму 1000000 євро, яку відповідач отримав 30.01.2012 року, суд визнає, що згідно ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. У той час як згідно п.6 додаткової угоди №2 до контракту поставки № 11/07S сторони контракту поставки встановили, що правом, яке застосовується до даного контракту, є матеріальне право України. Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України «Продаж товару в кредит» договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Відповідно до статті 1050 цього Кодексу якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно ст. 1057 цього Кодексу договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом. В такому разі до комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу.

Виходячи з цих положень законодавства, страхувальник мав право вимагати дострокового погашення розстроченого боргу за товар, оплату якого було прострочено. Однак, ні сторони контракту поставки № 11/07S, ні сторони договору страхування фінансового ризику № 11/07S не виключили застосування цих положень до відносин, які виникли між ними. При цьому, судом взято до уваги, що згідно ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий внесок (страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування, а страховий тариф - ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. У даній справі розмір страхової суми, якою обмежується розмір відповідальності страховика, і від якого нараховується страхова премія за певний період дії договору страхування, встановлено незмінним на весь період дії договору. Відтак, суд не має підстав вважати, що в певний період дії договору страхування відповідальність відповідача обмежувалась не страховою сумою, а розміром окремого розстроченого платежу. Таким чином, суд не може визнати, що відповідача було повідомлено про настання цього страхового випадку з порушенням умов договору страхування або що відповідну суму включено до розрахунку страхового відшкодування передчасно чи безпідставно.

Суд також відзначає, що порушення порядку повідомлення про страховий випадок може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише тоді, коли воно стало на заваді розслідуванню обставин настання страхового випадку страховиком. Однак відповідач не повідомив суд про те, які саме заходи з розслідування події страхового випадку він планував вчинити, але не спромігся через ті чи інші дії страхувальника або позивача у зв'язку з повідомленнями про настання страхового випадку.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у зв'язку з ліквідацією покупців приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Discovery Digital Limited» та Спільного підприємства з українсько-англійськими інвестиціями «Укрбіомед» договори страхування належить вважати припиненими. При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 984 Цивільного кодексу України сторонами договору страхування є страхувальник і страховик. Особи, які виступають у цій справі в якості страхувальника (третя особа) та страховика (відповідач) не припинені і беруть участь у даній господарській справі. Окрім того, в силу п.1.6 договорів страхування в редакції п.1 додаткової угоди №5 до договору страхування №100706/1S і п.1 додаткової угоди №2 до договору страхування №11/07S припинення покупця є страховим випадком. Натомість чинне законодавство не передбачає можливості припинення зобов'язань страхування в силу настання страхового випадку.

Обговорюючи доводи Відповідача про відсутність доказів здійснення поставки товарів за контрактами поставки, суд враховує подання позивачем доказів фактичного здійснення поставки товарів за контрактами купівлі-продажу, а саме - коносаментів, які підтверджують вручення перевізникові товарів, відправлених за встановленою у контрактах поставки адресою на умовах CIF - Інкотермс 2000. В договорах страхування не передбачений обов'язок страхувальника отримувати або надавати страховику докази фізичного переміщення товарів на митну територію України (цьому факту договорами страхування взагалі не надається яке-небудь правове значення). Не витребовував ці документи і сам відповідач з власної ініціативи ні після повідомлення про настання страхового випадку, ні під час провадження у даній господарській справі. Як вбачається з відповідей, які відповідач надавав третій особі на її заяви про настання страхового випадку, не відсутність доказів фізичного переміщення товарів через митний кордон України вважалась відповідачем підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

При цьому суд також керується ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. На відсутність доказів фізичного переміщення товарів через митний кордон України посилається відповідач. Однак сам відповідач не подав доказів про те, що товар не переміщувався через митний кордон України.

За таких обставин позов в частині стягнення страхового відшкодування підлягає задоволенню. Перевіривши правильність розрахунку суми страхового відшкодування, зокрема вирахування безумовної франшизи в розмірі 10% від збитку, суд дійшов висновку про стягнення страхового відшкодування за договором страхування №100706/1S за таким розрахунком 874829 - (874829 * 0,1) =787346,1 (євро), де франшизу обраховано як (874829 * 0,1).

За договором страхування 11/07S підлягає стягненню страхове відшкодування (250000 + 108652 + 1000000) - [(250000 + 108652 + 1000000)*0,1] =1222786,8 (євро), де франшизу обраховано як (250000 + 108652 + 1000000)*0,1.

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Третя особа, діючи в якості страхувальника, подала заяву та додані до неї документи, які вимагались договором, відповідачеві 30.01.2013 року. Згідно п. 2.5.4 договорів страхування, сума страхового відшкодування підлягала виплаті протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт настання страхового випадку. Відтак, відповідач прострочує виконання грошового зобов'язання з 14.03.2012 року. Позовні вимоги про стягнення 3% річних, які заявлено позивачем, охоплюють період з 14.03.2012 року по 20.12.2013 року.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є змагальність. Згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню не за весь час прострочення, а тільки в тому обсязі, в якому їх заявлено позивачем - за період з 14.03.2012 року по 20.12.2013 року.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань по виплаті страхового відшкодування доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.12.2013р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ 00034186, адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська 7-Д) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімасан Україна» (04050 м. Київ, вул. Дегтярівська 8-А, код ЄДРПОУ 32955448) 30 292 702 (тридцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі сімсот дві) грн. 80 коп. - страхового відшкодування, що еквівалентно 2 010 132,90 євро (по офіційному курсу НБУ станом на 31.03.2014р. - 15,07 грн.), 1 608 417 (один мільйон шістсот вісім тисяч чотириста сімнадцять) грн. 94 коп., що еквівалентно 106 719,79 євро (по офіційному курсу НБУ станом на 31.03.2014р. - 15,07 грн.) - 3% річних та судовий збір у розмірі 65 640 (шістдесят п`ять тисяч шістсот сорок) грн.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 04.04.2014р. )

Суддя В.І.Мельник