Ухвала

від 01.04.2014 по справі 8/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 8/452 01.04.14

За скаргою Малого приватного підприємства "Галина" на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві

За позовом Малого приватного підприємства "Галина"

До Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в. м. Києві державної адміністрації

Про стягнення 89 352,21 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від стягувача(заявник): Долгопятов З.Л. (директор)

від боржника: не з'явився

від ВДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 у справі № 8/452 позовні вимоги Малого приватного підприємства "Галина" до Управління житлово-комунального господарства Святошинського районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення 89 352, 21 грн. задоволені частково, а саме стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Святошинської районної в. м. Києві державної адміністрації на користь заявника 75 732,68 грн.

На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 11.01.2010 Господарським судом міста Києва виданий відповідний наказ № 8/452.

13.03.2014 Мале приватне підприємство "Галина" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, у якій скаржник просить:

- визнати дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві по відмові у прийнятті Наказу Господарського суду міста Києва №8/452 від 11.01.2010 та винесенні Постанови ВП №41885030 про відмову у відкритті виконавчого провадження незаконними та такими, що підлягають скасуванню;

- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві прийняти наказ Господарського суду міста Києва № 8/452 від11.01.2010 року на виконання та винести відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник звертаючись до суду, стверджує, що державний виконавець неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на 7. ч. 1. ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та просить зобов'язати винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2014 скаргу Малого приватного підприємства "Галина" на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві прийнято до розгляду суддею Поляковою К.В., призначено її до розгляду на 01.04.2014. та зобов'язано сторін надати додаткові докази по справі та письмові пояснення щодо поданої заяви.

Порядок оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду встановлено нормами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

У судовому засіданні 01.04.2014 представник заявника просив задовольнити скаргу у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у ній.

Боржник та ВДВС Святошинського районного управління юстиції у місті Києві до судового засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про вручення поштового відправлення.

Частиною 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З огляду на вищенаведе, суд вважає за можливе розглянути скаргу за наявними у справі матеріалами.

Так, заявник, звертаючись до суду, оскаржує постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.02.2014, винесену у порядку п.7 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» за наслідками розгляду повторного звернення МПП «Галина» із заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 8/452 від 11.01.2010 року.

Частиною 1 статті 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником , або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржувальної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).

Законодавцем передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до статей 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

У силу ст.124 Конституції України, ст.115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якої, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У силу ст.12 названого Закону, сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У межах розгляду даної скарги, судом встановлено, що 09.02.2010 відділом Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2010 № 8/452.

Надалі, Малим приватним підприємством «Галина» до відділу ДВС подана заява про повернення без виконання наказу суду від 11.01.2010, у зв'язку з чим постановою ВДВС виконавчий документ повернуто стягувачу.

31.01.2014 заявник повторно звернувся до органів виконавчої служби та просив відкрити виконавче провадженя за наказом Господарського суду міста Києва №8/452 від 11.01.2010 року.

Однак, постановою від 05.02.2014 відділ ДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п.7 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою.

Частиною 5 статті 47 названого Закону встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Отже, наведений у статті 47 Закону припис не містить обмежень для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, крім випадку, коли строк для пред'явлення документу до виконання, встановлений ст.22 Закону, пропущений.

З наявних у матеріалах справи документах, вбачається що строк, встановлений статтею 22 Закону, Малим приватним підприємством «Галина» при повторній подачі наказу № 8/452 від 11.01.2010 до виконання не пропущений. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що вперше МПП «Галина» звернулось до органу ДВС у лютому 2010 року - до закінчення строку звернення з даним наказом до виконання (до 11.01.2013 року), а тому строк пред'явлення наказу № 8/452 від 11.01.2010 є перерваним, у розумінні положень статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Положення пункту 7 частини 1 ст.26 Закону (відмова у відкритті виконавчого провадження, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою) кореспондується з положеннями пункту 1 частини 1 ст.49 Закону, якою встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду.

Отже, системний аналіз положень статей 26, 49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є саме заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення суду, яка має бути визнана судом, і яка, відповідно, виключає можливість повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки за приписами частини 1 ст. 50 Закону, завершене виконавче провадження з наведених підстав не може бути розпочате знову.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України у справі № 3/76-34/303 від 15.02.2012 року.

При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом "Про виконавче провадження" № 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у нього відсутні підстави зобов'язувати відділ Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, оскільки господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, скарга Малого приватного підприємства "Галина" підлягає частковому задоволенню, тобто у частині визнання дій відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.02.2014 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Малого приватного підприємства "Галина" на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві.

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 05.02.2014 року.

У іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяК.В. Полякова