Постанова

від 08.04.2014 по справі 5011-49/11175-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2014 року Справа № 5011-49/11175-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., - доповідач у справі суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу арбітражного керуючого Рибіна Дениса Юрійовича на ухвалугосподарського суду міста Києва від 12.06.2013 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 5011-49/11175-2012 господарського суду міста Києва за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Електропромсервіс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сінтек" за участюПрокуратури міста Києва проБанкрутство

за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Сіромашенко Р.Л., арбітражний керуючий Рибін Д.Ю., представник арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю. - Бойко В.В.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі № 5011-49/11175-2012 провадження у справі № 5011-49/11175-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Електропромсервіс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтек" припинено. Дію мораторію припинено.

Зобов'язано державного реєстратора Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтек".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 5011-49/11175-2012 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рибіна Дениса Юрійовича залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2013 у справі № 5011-49/11175-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Рибін Денис Юрійович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 5011-49/11175-2012, прийняти нове рішення, яким затвердити ліквідаційний баланс ліквідатора та звіт ліквідатора, та припинити підприємство - ТОВ "Сінтек", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1 ст. 204 ЦК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2012 за заявою ТОВ "Компанія Електропромсервіс" порушено провадження у справі № 5011-49/11175-2012 про банкрутство ТОВ "Сінтек" за особливостями, передбаченими ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 у справі № 5011-49/11175-2012 ТОВ "Сінтек" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рибіна Дениса Юрійовича.

09.11.2012 до суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Рибіна Д.Ю. надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

12.06.2013 суд першої інстанції розглянув клопотання прокурора м. Києва про припинення провадження у справі, яке підтримане Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва у повному обсязі, та встановив, що ТОВ "Компанія Електропромсервіс" ініціюючий кредитор знаходиться на обліку у ДПІ у м. Запоріжжі ДПС та відповідно до бази даних ДПС не звітувало та не декларувало податкові зобов'язання по договору доручення № 14-11/11 від 14.11.2011, за яким виникла заборгованість, що стала підставою для порушення провадження у справі ТОВ "Сінтек", платником податку на додану вартість не було.

Також суд першої інстанції встановив, що згідно постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.02.2012 № 845 у справі № 2а- 0870/10887/11 підприємницька діяльність ТОВ "Компанія Електропромсервіс" код за ЄДРПОУ 36576890 припинена. Підприємницька діяльність припинена у зв'язку з тим, що ТОВ "Компанія Електропромсервіс" не надавала більше року органам державної податкової служби податкові декларації та документи фінансово-господарської звітності. Згідно інформаційної системи "БЕСТ ЗВІТ" ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя податкова звітність ТОВ "Компанія Електропромсервіс" не надавалась жодного разу.

На підставі вищевикладеної інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сінтек" винесений акт № 1186 /2230/23715859 від 19.04.2013, в якому зроблено висновок про безтоварність та нікчемність операції між ТОВ "Сінтек" та ТОВ "Компанія Електропромсервіс".

Із матеріалів справи господарським судом встановлено, що ініціюючим кредитором було подано завідомо недостовірну інформацію щодо цивільно-правових відносин між останнім та боржником на момент подачі заяви про порушення справи про банкрутство та документально встановлено наявність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "Сінтек".

Крім того, судом першої інстанції досліджено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про ТОВ "Компанія Електропромсервіс" та встановлено, що 29.05.2013 державним реєстратором внесено запис щодо припинення ініціюючого кредитора - юридичної особи ТОВ "Компанія Електропромсервіс".

Суд апеляційної інстанції в постанові погодився із висновками суду першої інстанції, щодо необхідності припинення провадження у справі, оскільки договір доручення № 14-11/11 від 14.11.2011 було вчинено без наміру створення правових наслідків, ТОВ "Сінтек" не є боржником в розумінні абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сінтек", на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 спеціального Закону та п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарським судом припинено правомірно.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за особливою процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні бути підтверджені документально та мати безспірний характер.

Відповідно до статті 1 спеціального Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для подання ТОВ "Компанія Електропромсервіс" заяви про банкрутство ТОВ "Сінтек" слугували твердження заявника про наявність у боржника заборгованості, яка виникла на підставі договору доручення № 14-11/11 від 14.11.2011, укладеного між ТОВ "Компанія Електропромсервіс" та ТОВ "Сінтек" та за опротестованим векселем серії АА 2492210 від 14.02.2012 на суму 16 000,00 грн., виписаним ТОВ "Сінтек" та переданим ТОВ "Компанія Електропромсервіс" актом приймання - передачі векселя від 14.02.2012, а також його відсутність за місцезнаходженням. За таким векселем було вчинено виконавчий напис нотаріуса та відкрито виконавче провадження з примусового його виконання, яке у подальшому було повернено у зв'язку з відсутністю майна боржника.

Відповідно до вимог ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, суди мають перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону, документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції, при вирішенні питання про можливість порушення провадження у справі про банкрутство повинен дослідити оригінал простого векселя, яким підтверджується безспірна заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором на предмет відповідності його реквізитів вимогам законодавства, що регулює обіг веселів в Україні, долучити його до матеріалів справи та дійти обґрунтованих висновків про належність його, як доказу безспірності вимог ініціюючого кредитора, що є обов'язковою умовою для здійснення провадження у справі про банкрутство. Така перевірка можлива виключно за пред'явленням до суду оригіналу векселя, оскільки за копією неможливо оцінити чи виконаний вексель на бланку з відповідним ступенем захисту від підроблення, чи є підписи зобов'язаних за векселем осіб виконаними власноручно та печатка оригінальною, чи не має вексель іншого дефекту форми, який позбавляє його вексельної сили.

Правова позиція про те, що тільки оригінал векселя є належним доказом виникнення грошових зобов'язань у справі про банкрутство викладена у постанові № 04/262 Верховного Суду України від 08.06.2004 року у справі № 32/173б.

Як вбачається з матеріалів справи, у підтвердження наявності грошового зобов'язання та неплатоспроможності боржника на суму 16 000,00 грн. ініціюючий кредитор подав господарському суду до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство лише ксерокопію лицьової сторони векселя серії АА 2492210 від 14.02.2012 (т. 1 а.с. 18).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, ТОВ "Компанія Електропромсервіс" не обґрунтувало заявлені вимоги до боржника - ТОВ "Сінтек" належними та допустимими засобами доказування, факт наявності обов'язку у ТОВ "Сінтек" здійснити оплату за опротестованим векселем серії АА 2492210 від 14.02.2012 саме ТОВ "Компанія Електропромсервіс" не доведено, оскільки в матеріалах справи на момент порушення провадження у справі про банкрутство оригінал опротестованого векселю серії АА 2492210 від 14.02.2012 був відсутній.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що на відміну від позовного провадження, у справі про банкрутство усі докази наявності та безспірності вимог ініціюючого кредитора додаються до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, як це передбачено вимогами ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Тому, у разі відсутності необхідних документів, які повинні доводити наявність та безспірність вимог ініціюючого кредитора до боржника, рух справи в подальшому є неможливим та провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню як безпідставно порушене.

Суд касаційної інстанції вважає, що Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за якою (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про необхідність припинення провадження у справі № 5011-49/11175-2012 про банкрутство ТОВ "Сінтек", а тому, правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, в даному випадку, відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу арбітражного керуючого Рибіна Дениса Юрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 5011-49/11175-2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

В.Я. Погребняк