Ухвала

від 12.03.2014 по справі 5011-73/6167-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2014 року Справа № 5011-73/6167-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Бакуліної С.В., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заявуСуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6

про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 14.11.2013 у справі №5011-73/6167-2012 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" простягнення 56 559, 64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012 у справі №5011-73/6167-2012 скасовано частково та прийнято нове рішення, позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6 36 878,60 грн. основного боргу, 6 638,14 грн. інфляційних втрат, 737,57 грн. пені, 2212,71 грн. - 3% річних, в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.11.2013 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудіотекс" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2013 скасовано, рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2012 у цій справі залишено в силі.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_6 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.11.2013, в якій просить скасувати дане судове рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2010 у справі №20/133 та від 04.09.2012 у справі №27/5005/7021/2011, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 257, 264, 901, 903 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 14.11.2013 у справі №5011-73/6167-2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку з огляду на наявність підписаних сторонами актів виконаних робіт за період з травня 2009 по січень 2011, відповідно до яких позивачем надано відповідачу послуг на суму 30655,22 грн., які були повністю оплачені відповідачем; позивачем не надано та, відповідно, матеріали справи не містять доказів, котрі б підтверджували факт надання позивачем відповідачеві послуг електрозв'язку за лютий 2011 - лютий 2012, акти виконаних робіт відповідачем не підписані, доказів їх направлення відповідачу не надано. В частині стягнення заборгованості за період з листопада 2007 по травень 2009 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що вимога є обґрунтованою на суму 24 772,36 грн., однак не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі.

Водночас у постанові від 30.11.2010 у справі №20/133, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з огляду на підтвердження матеріалами справи суми боргу відповідача за виставленими позивачем рахунками для оплати наданих послуг, що підтверджується нарядом на виконання робіт з підключення, обслуговування та встановлення обладнання, актом приймання - передачі обладнання та довідкою про місячний обсяг спожитого відповідачем трафіку.

У постанові від 04.09.2012 у справі №27/5005/7021/2011, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості за договором на надання послуг з підготовки, транспортування, подачі питної води та відведення стічних вод, оскільки відповідач вчасно повністю не розрахувався за отримані послуги, надані позивачем за договором. При цьому даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з урахуванням того, що строк позовної давності не є пропущеним.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах господарський суд касаційної інстанції, однаково розуміючи зміст норм матеріального права щодо строку позовної давності і порядку його відновлення у разі пропущення, ухвалив різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, в одному випадку вважаючи наведені стороною у справі докази, фактичні дані і обставини справи достатньою підставою стороною для відновлення порушеного строку позовної давності, а в іншому ні.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_6 у допуску справи №5011-73/6167-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Козир Судді С. Бакуліна О. Кот М. Малетич І. Панова