cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2014 року Справа № 902/1309/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Дністер-В" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі№ 902/1309/13 господарського судуВінницької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" доПриватного підприємства "Дністер-В" простягнення 464 273,39 грн. за участю представників від: позивача не з'явилися, повідомлені належним чином відповідача не з'явилися, повідомлені належним чином
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (Позивач) 17.09.2013 звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Дністер-В" (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу з нарахуванням штрафу, пені і процентів річних на загальну суму 468 924,20 грн.
07 листопада 2013 року Позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з Відповідача загальну суму 464273,39 грн., із яких: 398 485,13 грн. сума основного боргу, 39 848,69 грн. штраф, пеня у розмірі 10 218,69 грн. та 20% річних на суму 15 721,06 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.11.2013 у справі № 902/1309/13 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА". Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 398 485,13 грн., 39 848,51 грн. - штрафу 10076,76 грн. - пені, 15 502, 71 грн. - річних, та 9 278, 26 грн. судових витрат. Відмовлено в частині позовних вимог про стягнення 141,93 грн. пені та 218,35 грн. річних.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 змінено рішення місцевого господарського суду по справі № 902/1309/13, резолютивну частину рішення виклавши у наступній редакції:
"Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Дністер-В" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" 398485,13 грн. боргу, 39848,51 грн. штрафу, 10218,69 грн. - пені, 15721,06 грн. - річних, та 9285,46 грн. - витрат на сплату судового збору".
Тобто, апеляційним господарським судом позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) задоволені в повному обсязі.
При тому, в резолютивній частині постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 по даній справі вказується на те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" залишається без задоволення в той час, як заявником апеляційної скарги є Приватне підприємство "Дністер-В".
Рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів ґрунтуються на тому, що за договором купівлі-продажу Позивачем поставлено Відповідачеві товари, за які Відповідач не розрахувався, чим порушив вимоги, закріплені в статтях 254,255, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 193 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Приватне підприємство "Дністер-В" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 12.11.2013 та прийняти нове рішення.
В касаційній скарзі заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
В чому полягають порушення норм матеріального права скаржник не обґрунтовує.
Посилаючись на порушення норм процесуального права Приватне підприємство "Дністер-В" зазначає, що судом не були витребувані та враховані докази щодо проведення розрахунків між сторонами.
При цьому, Відповідачем не враховано, що відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може витребувати докази лише за заявою сторони або прокурора у разі неможливості самостійно надати такі докази, а згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, Відповідач посилається на порушення судом статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом дана неправильна оцінка доказів і кожного доказу окремо, суди попередніх інстанцій не забезпечили можливість для участі Відповідача чи його представника у судових засіданнях через невчасне надіслання поштових повідомлень на адресу Відповідача. Яким конкретно доказам суди дали невірну оцінку Відповідач не зазначає.
Доводи Відповідача про несвоєчасне його повідомлення про дні судових засідань спростовуються матеріалами справи, оскільки про призначення до розгляду справи в суді першої інстанції на 15.10.2013 Відповідач отримав рекомендоване повідомлення 25.09.2013.
В матеріалах справи є докази про ознайомлення 09.10.2013 Відповідача з матеріалами справи згідно з його клопотанням від 04.10.2013.
За клопотанням Відповідача місцевий господарський суд відклав розгляд справи на 29.10.2013, на 12.11.2013, про що Відповідач повідомлявся відповідними рекомендованими повідомленнями, які йому вручені 21.10.2013 та 02.11.2013.
Про призначення до розгляду апеляційної скарги на 24.12.2013 Відповідач отримав рекомендоване повідомлення про вручення 17.12.2013, а про відкладення розгляду апеляційної скарги на 21.01.2014 Відповідачеві вручено повідомлення 31.12.2013.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 09.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (Продавець) і Приватним підприємством "Дністер-В" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 13НК002/ВІШО, умови якого передбачають, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця насіння згідно специфікацій, які є додатками до договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.
Відповідно до пункту 2.3 договору Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за товар до 1 вересня 2013 року.
За видатковими накладними № АГ000000750 від 19.04.2013, № АГ000000757 від 18.04.2013, № АГ000003027 від 24.05.2013 Позивач передав представникам Відповідача, повноваження яких підтверджується довіреностями № 2 від 18.04.2013, № 3 від 24.05.2013, насіння соняшника та кукурудзи на загальну суму 398 485,13 грн. Вартість купленого насіння Відповідач не перерахував.
Відповідно до пункту 6.4 договору купівлі-продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" нараховано, а судом апеляційної інстанції стягнуто з Приватного підприємства "Дністер-В" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час затримки розрахунків з 02.09.2013 по 12.11.2013 на суму 10 218,69 грн., 20% річних за час з 02.09.2013 по 12.11.2013 на суму 15 721,06 грн.
Крім того, пунктом 6.5 договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати товару, Продавець має право стягнути з Покупця штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченої вартості товару.
За рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін в цій частині судом апеляційної інстанції з Відповідача стягнуто штраф у розмірі 39 848,51 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій узгоджуються з приписами норм матеріального права, закріплених статтями 627, 526, 530 Цивільного кодексу України, які передбачають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у визначені договором строки та згідно з вимогами Цивільного кодексу України і інших актів цивільного законодавства.
Статті 655, 692 Цивільного кодексу України передбачають, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму, покупець зобов'язується оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умови договору передбачають оплату отриманого Покупцем товару до 01.09.2013. На час звернення Позивача до суду із заявою про зменшення позовних вимог Відповідач не оплатив вартість отриманого товару на суму 398 485, 13 грн., а тому відповідно до статей 549. 625 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України судом апеляційної інстанції задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" про стягнення з Приватного підприємства "Дністер-В" вартості поставленого товару на суму 398 485,13 грн., пені, штрафу і 20% річних за затримку розрахунків.
Відповідачем не надано пояснень по суті спору, розрахунки позовних вимог Відповідачем не спростовані. Зазначені в касаційній скарзі доводи Відповідача повністю дублюють доводи апеляційної скарги і були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень по даній справі.
Касаційна скарга Приватного підприємства "Дністер-В" залишається без задоволення, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі № 902/1309/13 - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дністер-В" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2014 у справі № 902/1309/13 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2014 |
Оприлюднено | 17.04.2014 |
Номер документу | 38237010 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Капацин H.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні