Ухвала

від 08.05.2014 по справі 924/1299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"08" травня 2014 р.Справа № 924/1299/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши заяву ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 08.04.2014 р. про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.13 р. за нововиявленими обставинами по справі:

За позовом прокурора Красилівського району м. Красилів в інтересах держави

до 1) Росолівецької сільської ради Красилівського району с. Росолівці Красилівського району

2) Антонінської селищної ради Красилівського району смт. Антоніни Красилівського району

3) Кузьминської сільської ради Красилівського району с. Кузьмин Красилівського району

4) Відкритого акціонерного товариства „Хмельницькрибгосп" смт. Меджибіж Летичівського району

третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, м. Хмельницький

про - визнання недійсними рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4; Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2;

- визнання недійними державного акта на право постійного користування землею площею 121,03 га серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000 р., виданого на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 №4; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 р. виданого на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 789,93 га, серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000 р., виданого на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2

Представники сторін:

від прокуратури: Ткачук Н.С. - прокурор прокуратури м. Хмельницького (службове посвідчення №001728 від 28.08.2012 р.)

від відповідача-1: Мініх І.М. - за довіреністю №47 від 01.11.2013 р.;

від відповідача-2: Мініх І.М. - за довіреністю від 01.11.2013 р.;

від відповідача-3: Мініх І.М. - за довіреністю №272 від 01.11.2013 р.;

від відповідача-4: не прибув;

від третьої особи: Сторчай Н.П. - за довіреністю від 20.01.2014 р.

Суть спору: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13 позов прокурора Красилівського району м. Красилів в інтересах держави до Росолівецької сільської ради Красилівського району с. Росолівці Красилівського району, Антонінської селищної ради Красилівського району смт. Антоніни Красилівського району, Кузьминської сільської ради Красилівського району с. Кузьмин Красилівського району, відкритого акціонерного товариства „Хмельницькрибгосп" смт. Меджибіж Летичівського району, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання недійсними рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4; Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2 та визнання недійними державного акта на право постійного користування землею площею 121, 03 га серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000 р., виданого на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 р., виданого на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 789,93 га, серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000 р., виданого на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2 задоволено частково.

Визнано недійсним рішення одинадцятої сесії Кузьминської сільської ради від 31.10.2000 року №2 „Про затвердження матеріалів інвентаризації землі" та визнано недійсним рішення дванадцятої сесії Антонінської селищної ради ХХІІІ скликання №4 від 09.11.2000 року „Про затвердження матеріалів інвентаризації землі".

Визнано недійсним державний акт серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000 року на право постійного користування землею площею 789,93 га, виданий відкритому акціонерному товариству „Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2. Визнано недійсним державний акт серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 року на право постійного користування землею площею 108,00 га, виданий відкритому акціонерному товариству „Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4. Визнано недійсним державний акт серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000 року на право постійного користування землею площею 121,03 га, виданий відкритому акціонерному товариству „Хмельницькрибгосп" на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4.

В задоволенні позову про визнання недійсним рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 року №4 „Про погодження матеріалів інвентаризації земель" відмовлено.

Стягнуто з Росолівецької сільської ради Красилівський район, с. Росолівці, вул. Центральна (код 21310259) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500128") - 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнуто з Антонінської селищної ради Красилівський район, смт. Антоніни, площа Леніна, 6 (код 04407342) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500128") - 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) судового збору.

Стягнуто з Кузьминської сільської ради Красилівський район, с. Кузьмин, вул. Радянська (код 04407359) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, р/р 31218206783002 УДКСУ у м. Хмельницькому, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38045529, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, призначення платежу: „Судовий збір, код 03500128") - 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. у справі №924/1299/13 залишено без змін, апеляційну скаргу ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" - без задоволення.

10.04.2014 року матеріали справи №924/1299/13 повернуто на адресу господарського суду за вх.№05-22/173/14.

10.04.2014 р. на адресу суду від ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" надійшла заява за вих.№08/14 від 08.04.2014 р. про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. за нововиявленими обставинами по справі №924/1299/13.

Ухвалою суду від 10.04.2014 р. заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні суду на 28.04.2014 року. При цьому заявника (ВАТ „Хмельницькрибгосп") зобов'язано надати суду докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 як в.о. директора підприємства у відповідності до статутних документів товариства. Крім того, надати суду для огляду в судовому засіданні оригінал статуту товариства та його належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.

Представник заявника (відповідача-4) в засідання суду 08.05.2014р. не прибув, проте на адресу суду 07.05.2014р. від останнього надійшла телеграма, відповів дано до якої заявник просить відкласти розгляд заяви за НВО на іншу дату, а також в порядку вимог ст.69 ГПК України продовжити термін розгляду справи на 15 днів.

Крім того, подав доповнення до заяви про нововиявленні обставини за вих.№101/14 від 25.04.2014 р., відповідно до якого зазначив про таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час прийняття оспорюваного рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000р. №4; рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000р. №4; рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2 та державного акта на право постійного користування землею площею 121,03 га серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000 р., виданого на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 р., виданого на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 789,93 га, серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000 р., виданого на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000 р. №2 поширював дію Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963р. (в т. ч. положення щодо позовної давності).

Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 76 Цивільного кодексу Української РСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Статтею 83 Цивільного кодексу Української РСР встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги, зокрема, про визнання незаконними рішень органів місцевого самоврядування та визнання недійсними актів на право користування земельними ділянками.

Як зазначає заявник (ВАТ „Хмельницькрибгосп") чинне на той час цивільне законодавство не передбачало жодних винятків щодо застосування позовної давності до позовних вимог про визнання недійсними актів органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в ред.2003 р., його правила про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

В п.1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що за змістом пункту 6 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 1 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом Української РСР 1963 року.

Згідно ст.ст.32-34 ГГЖ України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявник вважає, що підстави для задоволення позовних вимог прокурора відсутні виходячи з наступного.

В позовній заяві прокурора зазначається, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено що рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000р. №4; рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000 р. №4; рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000р. №2 винесені з порушенням вимог земельного законодавства, в тому числі державний акт на право постійного користування землею площею 121,03 га серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000 р., виданого на підставі рішення Росолівецької сільської ради народних депутатів від 01.11.2000 р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 108 га серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000р., виданого на підставі рішення Антонінської селищної ради народних депутатів від 09.11.2000р. №4; державного акта на право постійного користування землею площею 789,93 га, серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000р., виданого на підставі рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів від 31.10.2000р. №2.

Однак прокурор не зазначає коли саме було проведено вказану перевірку прокуратурою.

Прокурор посилається на невідоме рішення Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області, з якого вбачається проведення інспекцією документальної перевірки, однак також не вказано дату проведення цієї перевірки. З пояснення Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області вбачається, що перевірка проводилась на вимогу прокуратури Красилівського району, однак також не вказано коли саме була проведена дана перевірка.

Які порушення при використанні земельних ділянок допущені ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство „Хмельницькрибгосп" в клопотанні Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області не зазначається.

Крім того, заявник вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення перевірок та належного оформлення їх результатів державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства у Хмельницькій області відповідно до наказів Міністерства аграрної політики України від 25.02.2013р. №132 „Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" та від 16.08.2013р. № 503 „Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю)" (наказ на проведення перевірки, направлення на перевірку, повідомлення землекористувача про проведення перевірки, а також акт перевірки за уніфікованою формою), даний факт також підтверджується листом Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. (знаходиться в матеріалах справи).

Отже, на думку заявника (ВАТ „Хмельницькрибгоспу") матеріали справи не містять доказів проведення прокуратурою Красилівського району чи Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки дотримання ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство „Хмельницькрибгосп" вимог земельного законодавства та наявності результатів такої перевірки, а тому початок перебігу позовної давності саме з жовтня 2013 року прокурором не є доведеним.

Оскільки рішення Кузьминської сільської ради народних депутатів, Антонінської селищної ради народних депутатів, Росолівецької сільської ради народних депутатів було винесено в 2000 році, відповідач дійшов до висновку про пропуск позовної давності у даному спорі з мотивів закінчення цього строку задовго до набрання чинності Цивільним кодексом України.

Враховуючи, що строк позовної давності сплив до 1 січня 2004 року, то до відповідних відносин мають застосовуються правила про позовну давність, передбачені Цивільним кодексом Української РСР 1963 року.

Статтею 75 Цивільного кодексу Української РСР передбачалась обов'язковість застосування судом позовної давності незалежно від заяв сторін.

У зв'язку з відсутністю доказів проведення Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки дотримання ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство „Хмельницькрибгосп" вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок водного фонду та належного оформлення результатів перевірки, відсутні підстави вважати, що про порушене право прокурор дізнався в жовтні 2013 р., а отже посилання прокурора на п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування давності у вирішенні господарських спорів" заявник вважає необґрунтованим.

Таким чином, оскільки на час прийняття Цивільного кодексу України строк позовної давності для захисту права, яке прокурор вважає порушеним, сплив більш ніж десять років тому, суд має застосувати до спірних правовідносин статтю 80 Цивільного кодексу Української РСР, відповідно до якої закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладені обставини, заявник (ВАТ „Хмельницькрибгосп") просить в позовній заяві прокурора Красилівського району до Росолівецької сільської ради Красилівського району, Антонінської селищної ради Красилівського району, Кузьминської сільської ради Красилівського району та ВАТ „Хмельницькрибгосп" відмовити, в зв'язку з пропущенням строку позовної даності.

Прокурор в засідання суду 08.05.2014р. прибув, подав письмову заяву від 08.05.2014р. №121-51-14, відповідно до якої повідомив, що ВАТ „Хмельницькрибгосп" вважає нововиявленою обставиною по вказаній справі лист Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. за №1425/6/1-14, згідно якого проведені Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки, за результатами яких були подані клопотання до прокуратури, здійснені без належного вивчення документів.

Згідно з п.1 ч.2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за ново виявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" визначено, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально - правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відтак, прокурор вважає, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за НВО по даній справі відсутні.

Представник відповідачів-1,2-3 в засідання суду 08.05.2014р. прибув, надав суду письмові відзиви по справі, відповідно до яких зазначив, що відповідачі-1,2,-3 вважають, що перегляд рішення суду від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13 за нововиявленою обставиною, вказаною заявником є безпідставним, а заява про його перегляд підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами" від 26.12.2011р. №17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування ново виявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не може вважатись нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п.5 вказаної Постанови Пленуму ВГС також не можуть визнаватись нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Так, лист Державної інспекції сільського господарства України №1425/6/1-14 від 12.03.2014 року не може вважатись у відповідності до ст.112 ГПК України, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами" від 26.12.2011 року №17 нововиявленою обставиною, так як:

- по-перше, не існувала на час розгляду справи Господарським судом Хмельницької області: лист Державної інспекції сільського господарства України № 1425/6/1-14 від 12.03.2014р. складено після розгляду справи Господарським судом Хмельницької області 23.12.2013 року та залишенням його в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року по цій же справі, тобто, ні на час розгляду справи в господарському суді першої, ні апеляційної інстанції така „нововиявлена обставина" була відсутня;

- по-друге, дані обставини не були відомі заявнику на час розгляду справи по одній причині, вони взагалі не існували на час розгляду справи Господарським судом Хмельницької області 23.12.2013 року;

- по-третє, щодо істотності обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), то варто зазначити наступне: в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, заявник посилається на висновки, викладені в листі Державної інспекції сільського господарства України № 1425/6/1-14 від 12.03.2014р., де зазначено про відсутність порушення земельного законодавства при передачі земель в постійне користування ВАТ „Хмельницькрибгосп", що встановлено в ході проведення перевірки і що перевірка Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області проведена без належного вивчення відповідних документів.

Натомість, лист Державної інспекції сільського господарства України №1425/6/1-14 від 12.03.2014 року є лише відповіддю на звернення ВАТ „Хмельницькрибгосп" щодо неправомірних дій з боку посадових осіб Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області та, відповідно, не є актом перевірки в розумінні наказів Міністерства аграрної політики України від 25.02.2013 року №132 „Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства" та від 16.08.2013 року №503 „Про затвердження переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцію сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного контролю (нагляду)" висновки якого могли б бути покладені в основу судового рішення при розгляді спору в суді першої інстанції у випадку їх не оскарження. Перевірка, як контрольний захід, суб'єкта господарювання - ВАТ „Хмельницькрибгосп" Державною інспекцією сільського господарства України не проводилась, а висновки щодо правомірності користування землею та проведення перевірки без належного вивчення документів, викладені в відповіді на звернення є всього лише суб'єктивною думкою автора листа, відповідно, не є тими істотними обставинами, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Більше того, предметом спору за позовом було визнання недійсним рішення Росолівецької, Кузьминської сільської та Антонінської селищної рад та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою, виданого на підставі вище вказаних рішень з підстав перевищення с/радою повноважень при передачі землі в постійне користування, так як у відповідності до ч.2 ст.79 Земельного кодексу України (в ред.1990 року) повноваження щодо розпорядження земель водного фонду за межами населеного пункту відносились до повноважень районних рад.

Предметом же розгляду Державною інспекцією сільського господарства України звернення ВАТ „Хмельницькрибгосп" було, на думку заявника, неправомірні дії посадових осіб Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області при проведенні в 2013 році перевірки дотримання ВАТ „Хмельницькрибгосп" вимог земельного законодавства.

Отже, різні предмети судового розгляду та розгляду за письмовим зверненням ВАТ „Хмельницькрибгосп".

Більше того, вказуючи в своєму листі на порушення при проведенні перевірки посадовими особами територіального органу порядку її проведення, Державною інспекцією сільського господарства України не притягнуто жодну посадову особу до дисциплінарної відповідальності, результати перевірки Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області не оскаржені та не скасовані в установленому законом порядку, а в останньому абзаці листа від 12.03.2014 року №1425/6/1-14 радить самому ВАТ „Хмельницькрибгосп" звернутись за захистом свого порушеного права до суду.

Отже, за відсутності жодної за одночасної наявності трьох умов для скасування судового рішення у відповідності до п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами" від 26.12.2011 року №17, відсутні підстави для скасування судового рішення.

При цьому, відповідачі-1,-2-3 також звертають увагу на те, що не може вважатись нововиявленою обставина, яка грунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались господарським судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до п.5 вказаної Постанови Пленуму ВГС також не можуть визнаватись нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Так, на порушення порядку проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області, не обґрунтованість інтересів держави прокурором при зверненні до суду з даним позовом, а також пропуском останньою строків позовної давності ВАТ „Хмельницькрибгосп" посилався як учасник судового процесу в своїх письмових та усних поясненнях в суді першої інстанції. Даним фактам судом як першої, так і апеляційної інстанції було надано належну оцінку, що знайшло своє відображення в судових рішеннях, тому, зазначаючи лист Державної інспекції сільського господарства України №1425/6/1-14 від 12.03.2014 року як ново виявлену обставину, заявник намагається здійснити переоцінку тих доказів, які вже оцінювались господарським судом в процесі розгляду справи.

Більше того, в обґрунтування задоволення позовних вимог, судом першої інстанції, що також було підтримано і апеляційною судовою інстанцією, було покладено відсутність рішення уповноваженого органу (ради) про передачу землі в постійне користування, а не законність проведення перевірки Державною інспекцією сільського господарства у Хмельницькій області, тому нововиявленими обставинами, на думку відповідачів-1,-2,-3, може бути лише наявність рішення Красилівської районної ради про передачу заявнику землі в постійне користування, що й стане істотною обставиною для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), але таких доказів заявником подано не було.

З урахуванням вищевикладеного, відповідчаі-1,-2,-3 просять залишити заяву ВАТ „Хмельницькрибгосп" про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року по справі № 924/1299/13 за ново виявленою обставиною без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 року по справі № 924/1299/13 без змін.

Крім того, 30.04.2014р. від відповідача-3 (Кузьминської сільської ради) надійшла письмова позиція, відповідно до якої повідомив, що нововиявлені обставини, які викладені у позовній заяві ВАТ „Хмельницькрибгосп", не мають ніякого значення. Дійсно, Кузьминською сільською радою було винесено рішення №2, від 31 жовтня 2000 року „Про затвердження матеріалів інвентаризації земельної ділянки водного фонду 789.93 га. для ведення рибного господарства та надання її у постійне користування ВАТ „Хмельницькрибгосп" із видачею державного акта на право постійного користування землею серії І-ХМ, №000588, із порушенням вимог чинного законодавства, а саме час. Земельного кодексу України який діяв в період видачі державного акту.

Вказує, що ч.3 ст.19 даного Кодексу Районні, міські, в адміністративною підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів, із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу. Крім того даний державний не зареєстрований у книзі реєстрації державних актів та відсутній підпис про одержання даного акту.

Виконавчий комітет вважає що даний державний акт на право постійного користування виданий ВАТ „Хмельницькрибгосп" повинен бути скасований, а нововиявлені обставини не мають ніякого суттєвого значення.

Представник третьої особи в засідання суду 08.05.2014 р. прибув, надав суду письмові пояснення відповідно до яких повідомив наступне.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинам" визначено, що „нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні данні, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказам".

Абзацом 3 пункту 2 зазначеної постанови Пленуму Вищого Господарського суду України встановлено, що „Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи."

Так, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13 визнано недійсними державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000588 від 15.11.2000 р., виданий згідно рішення одинадцятої сесії XXII скликання Кузьминської сільської ради Красилівського району від 31.10.2000 р. „Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" та державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 р., виданий згідно рішення Антонінської селищної ради Красилівського району № 4 від 09.11.2000 р. „Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.21 Цивільного Кодексу України в зв'язку із перевищенням повноважень сільськими радами при прийнятті вказаних рішень та державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 р., виданий згідно рішення №4 від 01.11.2000 р. Росолівецької сільської ради Красилівського району від 31.10.2000 р. „Про погодження матеріалів інвентаризації земель" саме на підставі відсутності у зазначеному рішенні самого „рішення" про передачу в користування ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" земельної ділянки, на яку видано зазначений акт, при цьому, висновки суду першої інстанції підтверджено і Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р.

Тоді як, ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. по справі №924/1299/13 посилається на твердження у листі Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. №1425/6/1-14 „Про розгляд листа", що Державною інспекцією сільського господарства України не виявлено порушень земельного законодавства при наданні в постійне користування земель ВАТ „Хмельницькрибгосп".

При цьому висновок листа, що ВАТ „Хмельницькрибгосп" є законним та належним користувачем земельних ділянок, в тому числі і земельних ділянок, користування якими здійснюється на підставі державних актів на право постійного користування землею серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000р., серії І-ХМ №000589, серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000р., є таким, що не грунтується на проведеній Державною інспекцією сільського господарства України перевірці законності підстав видачі зазначеного акта.

Таким чином, третя особа зазначає, що лист Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. №1425/6/1-14 „Про розгляд листа" не спростовує фактів незаконності рішень Антонінської селищної та Кузьминської сільської рад народних депутатів Красилівського району Хмельницької області, відсутності рішення Росолівецької сільської ради про передачу в постійне користування ВАТ „Хмельницькрибгосп" земельної ділянки та відповідно до роз'яснень п.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.12.2011р. не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Постанова Рівненського апеляційного господарського суду у справі №924/1299/13 за апеляційною скаргою ВАТ „Хмельницькрибгосп" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. ухвалена 18.03.2014 року. Як зазначено у заяві ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" від 07.04.2014 р. № 07/14 з 12.03.2014 року - часу поінформованості про існування листа Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014 р. №1425/6/1-14 „Про розгляд листа" по 18.03.2014 року заявнику було уже відомо про існування обставин на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, то відповідно такі обставини не можуть бути визнані нововиявленими.

Щодо висновків про допущення Держсільгоспінспекцією в Хмельницькій області порушень процедур проведення заходів державного нагляду (контролю) третя особа зазначає, що останні не відповідають дійсності та положенням чинного законодавства України.

Оскільки на адресу Держсільгоспінспекції із посиланням на повноваження, надані ст.8,20 Закону України „Про прокуратуру" надійшла вимога прокуратури Красилівського району Хмельницької області, якою зобов'язано провести перевірку правомірності користування ВАТ „Хмельницькрибгосп" земельними ділянками водного фонду на території Хмельницького району та згідно ст. 2 Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності", дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення прокурорського нагляду інспекцією відповідно до повноважень, визначених ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" перевірено додержання вимог земельного законодавства в процесі надання ВАТ „Хмельницькрибгосп" у постійне користування зазначеної земельної ділянки водного фонду на території Красилівського району.

Такі ніби-то „допущенні порушення ряду вимог Земельного Кодексу України та нормативно-правових актів, які встановлюють процедури проведення відповідних позапланових контрольних заходів та оформлення їх результатів" не спростовують виявлених порушень при видачі ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" державних актів на право постійного користування землею серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000р., серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000р., серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000р.

Враховуючи викладене, третя особа вважає, що визначенні ст.112 Господарського процесуального кодексу України, підстави для перегляду рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. у справі №924/1299/13 за нововиявленими обставинами відсутні.

За результатами розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, судом до уваги приймається таке:

Згідно із ч.1 ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.114 ГПК України, рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Частиною другою ст.112 ГПК України визначено підстави для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, якими є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановляння ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

У п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" зазначено, що визначений статтею 112 ГПК перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Відповідно до п.2 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто, підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13 було визнано недійсними: Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000р., виданий згідно рішення одинадцятої сесії XXII скликання Кузьминської сільської ради Красилівського району від 31.10.2000р. „Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" та Державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ №000589 від 13.11.2000 р., виданий згідно рішення Антонінської селищної ради Красилівського району № 4 від 09.11.2000 р. „Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.21 Цивільного Кодексу України в зв'язку із перевищенням повноважень сільськими радами при прийнятті вказаних рішень та державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000590 від 10.11.2000 р., виданий згідно рішення №4 від 01.11.2000 р. Росолівецької сільської ради Красилівського району від 31.10.2000 р. „Про погодження матеріалів інвентаризації земель" саме на підставі відсутності у зазначеному рішенні самого „рішення" про передачу в користування ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" земельної ділянки, на яку видано зазначений акт, при цьому, висновки суду першої інстанції підтверджено і Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р.

Заявник - ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013р. по справі №924/1299/13 посилається на твердження у листі Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. №1425/6/1-14 „Про розгляд листа", що Державною інспекцією сільського господарства України не виявлено порушень земельного законодавства при наданні в постійне користування земель ВАТ „Хмельницькрибгосп".

При цьому висновки, зроблені у листі стосовно того, що ВАТ „Хмельницькрибгосп" є законним та належним користувачем земельних ділянок, в тому числі і земельних ділянок, користування якими здійснюється на підставі державних актів на право постійного користування землею серії І-ХМ №000588 від 15.11.2000р., серії І-ХМ №000589, серії І-ХМ №000590 від 10.11.2000р., є таким, що не ґрунтується на проведеній Державною інспекцією сільського господарства України перевірці законності підстав видачі зазначеного акта.

Із врахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги наявні у справі докази у сукупності, судом встановлено, що лист Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014р. №1425/6/1-14 „Про розгляд листа" не спростовує фактичних обставин, встановлених судом, стосовно неправомірності рішень Антонінської селищної та Кузьминської сільської рад народних депутатів Красилівського району Хмельницької області, а також відсутність рішення Росолівецької сільської ради про передачу в постійне користування ВАТ „Хмельницькрибгосп" земельної ділянки.

Із врахуванням вимог ст.112-114 ГПК України та п.2 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" викладені у листі доводи та обставини не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13.

При цьому, сам лист Державної інспекції сільського господарства України від 12.03.2014 за № 1425/6/1 - 14 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки останній не існував на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, а обставини проведення перевірки були відомі ВАТ „Хмельницькрибгосп" при розгляді та вирішені судами зазначеної господарської справи.

Судом також враховується, що вказаний лист не стосується предмету спору та не містить інформації щодо правомірності рішення Росолівецької сільської ради від 01.11.2000р. №4 та державного акту від 10.11.2000р. серії І - ХМ № 000590 на право постійного користування земельною ділянкою площею 121,03 га, виданого на підставі вказаного рішення.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 17 не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Питання ж підстав представництва прокуратурою інтересів держави при зверненні до суду із зазначеним позовом, строків давності, підстав та процедури проведення Державною інспекцією сільського господарства в Хмельницькій області перевірки досліджувалися судами першої та апеляційної інстанцій. А тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами та за своєю суттю є намаганням заявника здійснити переоцінку тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом при розгляді зазначеної справи.

Крім того, згідно з п.2 абз.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

В даному випадку судом приймається до уваги, що згідно п.п.8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17 прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне заяву ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за вих.№08/14 від 08.04.2014р. про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області по справі №924/1299/13 від 23.12.2013р. за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Телеграма відповідача-4 (ВАТ „Хмельницькрибгосп") із клопотанням про відкладення розгляду заяви про НВО на іншу дату судом до уваги не приймається та відхиляється зважаючи на те, що згідно ч.3, 4 ст.114 ГПК України - заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви. Судом також враховується, що ухвалою від 28.04.2014р. за клопотанням відповідача-4 розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по даній справі вже відкладався в межах встановленого законодавством місячного строку, а продовження строку розгляду заяв за НВО на 15 днів із посиланням на ст.69 ГПК України чинним ГПК України не передбачено.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати заявнику не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.49, 86 ,112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

УХВАЛИВ:

Заяву ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за вих.№08/14 від 08.04.2014р. про перегляд рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. за нововиявленими обставинами по справі №924/1299/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 23.12.2013 р. по справі №924/1299/13 залишити без змін.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу-4 (вул. Чкалова, 58, смт. Меджибіж, Летичівський р-н, Хмельницька обл., 31530) - рекоменд. з повідомл.;

3 - відповідачу-1 - згідно заяви.