16/322
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2009 № 16/322
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Іваненко Я.Л.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Семеник Т.В.
За участю представників:
від позивача -Чертов М.І., дов. № 049-14/526 від 02.02.2009 року
від відповідача -Поз М.О., дов. б/н від 01.11.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвестспецбуддевелопмент"
на рішення Господарського суду м.Києва від 07.10.2008
у справі № 16/322 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвестспецбуддевелопмент"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 3746290 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 року справі № 16/322 позов Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Київінвестспецбуддевелопмент” (далі – відповідач) про стягнення 3 746 290 грн. задоволено частково.
З відповідача на користь позивача стягнуто 3 509 120 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 237 170 грн. пені, 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 року та прийняти нове, яким в позові відмовити. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом не було взято до уваги докази та клопотання, подані останнім. Так, 06.10.2008 року відповідачем було подане клопотання про перенесення розгляду справи до 20.11.2008 року для укладення мирової угоди між сторонами та подальшим її затвердженням господарським судом. Крім того, відповідачем було подано платіжні доручення № 86 від 28.12.2007 року на суму 691 130 грн. та № 92 від 30.01.2008 року на суму 692 512, 26 грн. та документ системи Інтернет клієнт банк на суму 1 000 000 грн., які підтверджують часткову оплату, в зв'язку з чим сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 1 838 071, 09 грн., пеня в сумі 215 102, 80 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.03.2009 року.
25.02.2009 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 02-7.1/740) в зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.
03.03.2009 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що кошти в розмірі 1 000 000 грн., сплату яких відповідач підтверджує документом системи клієнт банк, не зараховані до бюджетного рахунку цільового фонду міського бюджету в якості сплати пайових внесків за договором, проте, якщо зарахування платежу від 30.07.2008 року на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету в якості сплати пайового внеску за договором в сумі 1 000 000 грн. підтвердиться, позивач вважає, що в такому випадку провадження у справі в цій частині повинно бути припинено. Крім того, позивач не погоджується з наданим відповідачем розрахунком інфляції і пені, оскільки, на думку позивача, відповідачем при проведенні розрахунків не враховано той факт, що розмір інфляції та пені визначені за весь час прострочення грошового зобов'язання станом на момент подачі позовної заяви.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/197 від 05.03.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 16/322 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Гарник Л.Л., суддів Іваненко Я.Л., Пантелієнка В.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.03.2009 року в зв'язку з неявкою представника скаржника.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.04.2009 року та зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо порядку та розмірі нарахування індексу інфляції.
В судове засідання 15.04.2008 року з'явились представники позивача і відповідача. Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, а представник позивача підтримав заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав письмові пояснення щодо розрахунку ціни позову.
Крім того, в усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, позивач підтвердив факт сплати відповідачем 1 000 000 грн., в зв'язку з чим сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції становить 2 509 120 грн. та пеня в розмірі 237 170 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 3 746 290 грн., з яких 3 509 120 грн. – заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 237 170 грн. пені , нарахованої за договором № 1101 від 11.12.2007 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.12.2007 року між позивачем, ДП “Управління капітального будівництва”, Міністерством України з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відповідачем було укладено договір № 1101, предметом якого є сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом житлового будинку № 1 (загальна площа квартир – 11 850 м2) з вбудованими приміщеннями офісів загальною площею 1 930 м2 по просп. Червонозоряному, 4-А у Солом'янському районі міста Києва.
Даний договір було укладено на підставі та на виконання рішення Київської міської ради “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва” від 27.02.2003 року № 271/431.
Згідно з п. 1 Нормативів для визначення розмірів пайових внесків інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (Додаток № 1 до рішення № 271/431), пайовий внесок інвесторів у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету міста Києва. Сплата даних внесків покладається на інвесторів, що здійснюють на території міста Києва будівництво або реконструкцію будь-яких об'єктів.
Відповідно до розділу “Порядок і терміни сплати” п. 4.6 Нормативів, пайовий внесок сплачується на підставі договору між Головним управлінням економіки та інвестицій та інвестором.
Таким чином, сплата пайових внесків є необхідною умовою здійснення інвестиційної діяльності щодо будівництва об'єктів нерухомості у місті Києві, якою займається відповідач. В свою чергу, укладений між позивачем та відповідачем Договір є угодою про розмір пайового внеску, термін (графік) сплати, умови індексації, майнові та інші права сторін, відповідальність сторін та інше. Договір щодо сплати таких внесків було укладено на добровільних засадах в порядку, передбаченому законодавством, зокрема, на підставі ст. 648 ЦК України. Розмір пайових внесків був належним чином погоджений між позивачем та відповідачем, про що свідчать підписи сторін на розрахунках № 1-2, що є невід'ємними частинами Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору розмір пайового внеску становить 4 146 780 грн. Відповідно до п. 2.1.1 Договору відповідач зобов'язаний перерахувати зазначену суму в період з грудня 2007 року по травень 2008 року рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав. Заборгованість за Договором відповідач погасив частково, а саме, платіжними дорученнями № 86 від 28.12.2007 року – 691 130 грн. та № 92 від 30.01.2008 року – 692 512, 26 грн.
На підставі зазначених доказів, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача 3 509 120 грн. – заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 237 170 грн. пені.
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 07.10.2008 року до канцелярії суду першої інстанції було подано документ системи Інтернет клієнт банк, з якого вбачається часткове погашення відповідачем суми заборгованості в розмірі 1 000 000 грн.
Судом першої інстанції першої інстанції зазначений доказ не було перевірено та не взято до уваги в зв'язку з чим сума заборгованості встановлена не вірно.
До матеріалів апеляційної скарги відповідачем було додане платіжне доручення № 212 від 30.07.2008 року, що підтверджує часткове погашення заборгованості в розмірі 1 000 000 грн.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що відповідачем на виконання умов Договору було сплачено відповідачу платіжними дорученнями № 86 від 28.12.2007 року – 691 130 грн., № 92 від 30.01.2008 року – 692 512, 26 грн. та № 212 від 30.07.2008 року – 1 000 000 грн., а всього: 2 383 642, 26 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки предмет спору в частині стягнення з відповідача 1 000 000 грн. відсутній, провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню.
Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Отже, враховуючи те, що відповідач в повному обсязі не виконав своє грошове зобов'язання, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції становить 2 509 120 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) с грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 3.1.1 Договору, у разі прострочення строків сплати пайових внесків, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного п. 2.1.1 цього Договору.
Відповідно до п. 2.1.1 відповідач зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 4 146 780 грн. в термін з грудня 2007 по травень 2008 року, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем було прострочено сплату пайових внесків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 237 170 грн. пені підлягає задоволенню.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що сума нарахованої пені та інфляційних підлягає зменшенню в зв'язку зі сплатою останнім заборгованості в розмірі 1 000 000 грн., колегією суддів до уваги не приймається, оскільки відповідачем при проведенні розрахунків не враховано той факт, що розмір інфляції та пені визначені за весь час прострочення грошового зобов'язання станом на момент подачі позовної заяви.
На підставі викладеного вище, оскільки відповідачем було частково сплачено платіжними дорученнями № 86 від 28.12.2007 року – 691 130 грн., № 92 від 30.01.2008 року – 692 512, 26 грн. та № 212 від 30.07.2008 року – 1 000 000 грн. позивачеві заборгованість за Договором, що підтверджується останнім, а судом першої інстанції не було взято до уваги факт оплати відповідачем платіжним дорученням № 212 від 30.07.2008 року 1 000 000 грн. заборгованості, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача, скасовує рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 000 000 грн. та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
З огляду на викладене вище та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Київінвестспецбуддевелопмент” на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 року у справі № 16/322 задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2008 року у справі № 16/322 скасувати частково.
3.Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київінвестспецбуддевелопмент” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 35141168) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) 2 509 120 (два мільйони п'ятсот дев'ять тисяч сто двадцять) грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 237 170 (двісті тридцять сім тисяч сто сімдесят) грн. пені, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по державному миту, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі № 16/322 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Київінвестспецбуддевелопмент” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 35141168) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 04633423) основного боргу в розмірі 1 000 000 грн. припинити.
4.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
5.Матеріали справи № 16/322 направити Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Іваненко Я.Л.
Пантелієнко В.О.
22.04.09 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2009 |
Оприлюднено | 22.06.2009 |
Номер документу | 3876079 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні