Рішення

від 15.04.2009 по справі 54/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/30

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/30

15.04.09

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Конві"

до                  Дочірнього підприємства "Сантіно Аутдор"

про               стягнення 15 698,69 грн.

                                                                                                                       Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача        Нитченко Г.Р., довіреність б/н від 01.12.2008 р.          

від відповідача   Балжи І.Є., директор (наказ № 01-к від 03.05.2007 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Сантіно Аутдор" про стягнення 15 400,00 грн. помилково перерахованих коштів, 160,72 грн. витрат від інфляції та 137,97 грн. процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Закритим акціонерним товариством "Конві" помилково на банківський рахунок відповідача були перераховані кошти в розмірі 15 400,00 грн. Як з'ясувалося пізніше позивачем, рахунок № 58 від 4 вересня 2008 року, згідно з яким позивач помилково перерахував кошти, був виставлений відповідачем іншій юридичній особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Конві" на загальну суму         19 765,00 грн. за реконструкцію та монтаж виставкового стенду. Неодноразові звернення позивача про повернення помилково перерахованих коштів були залишені відповідачем без відповіді. Оскільки відповідач не повернув позивачеві помилково перераховані кошти у визначений законодавством строк, позивач просить стягнути з відповідача також інфляційні витрати та 3% річних від простроченої суми згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 06.02.2009 р. порушено провадження у справі № 54/30, розгляд справи призначено на 04.03.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 04.03.2009 р. не з'явився, через відділ діловодства господарського суду подав документи у справі та заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на неявку відповідача, ухвалою суду від 04.03.2009 р. розгляд справи відкладено на 18.03.2009 р.

18.03.2009 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15.04.2009 р.

У судовому засіданні 15.04.2009 р. представником відповідача заявлено клопотання про залучення ТОВ "Торговий Дім "Конві" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Клопотання мотивоване тим, що позивач та ТОВ "Торговий дім "Конві" є спорідненими юридичними особами, і позивач оплачував рахунок відповідача замість ТОВ "Торговий дім "Конві".  

Суд відмовив у задоволенні заявленого клопотання, оскільки відповідачем не зазначено, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Торговий дім "Конві".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2008 р. Дочірнє підприємство "Сантіно Аутдор" направило Закритому акціонерному товариству "Конві" рахунок-фактуру № СФ-000058 на суму 19 765,00 грн. з призначенням платежу "Реконструкція та монтаж виставкового стенду".

Платіжним дорученням № 1194 від 08.09.2008 р. позивач перерахував на банківський рахунок відповідача кошти у розмірі 15 400,00 грн. з призначенням платежу "Оплата за монтаж вист. стенду зг. рах. № 58 від 04.09.08.".  

Як пояснив позивач, вказані кошти були перераховані помилково, оскільки одержувачем виставленого рахунку є Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Конві". Виявивши допущену помилку, позивач направив на адресу відповідача лист № 344 від 24.09.2008 р. з вимогою повернути помилково перераховані кошти.

У зв'язку з тим, що протягом трьох тижнів з моменту направлення даного листа кошти не були повернуті, жодних пояснювальних листів від відповідача не надходило, 15.10.2008 р. позивач виставив відповідачу претензію про повернення помилково перерахованих коштів протягом 5 днів з моменту її отримання. Проте, кошти позивачу повернуті не були.  

У наданих поясненнях представник відповідача зазначив, що 04.09.2008 р.  між Дочірнім підприємством  "Сантіно Аутдор" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Конві" був укладений договір № 68.4-09.08 на виготовлення рекламної продукції. Відповідно до п. 1.1. договору відповідач повинен був виконати реставраційні і монтажні роботи виставкового стенду "Конві".

Згідно з п. 4.3. договору на ТОВ "Торговий Дім "Конві" було покладено зобов'язання протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору здійснити попередню оплату в розмірі 15 400,00 грн. Відповідач в день підписання договору направив на ім'я ТОВ "Торговий Дім "Конві" рахунок-фактуру № СФ-000058 на загальну суму договору –19 765,00 грн., який частково був оплачений позивачем у сумі 15 400,00 грн. При цьому, як пояснив відповідач, договір не був переукладений із позивачем.   

Виходячи зі змісту абз. 2 п. 1.24. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", помилковим переказом є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Як визначено абз. 2 п. 1.23. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,  затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 р., неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі, а неналежним платником –особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Як передбачено ст.ст. 520, 521 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, сторонами не укладалося жодних угод про заміну боржника іншою особою.

Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували наявність будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем або служили б законною підставою для сплати позивачем відповідачу грошових коштів в розмірі 15 400,00 грн., перерахунок даних коштів на банківський рахунок відповідача є помилковим переказом.     

 Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому положення глави 83 ЦК України про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Порядок повернення помилково перерахованих коштів визначений Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, відповідно до п. 2.35. якої кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Строки повернення неналежним отримувачем помилково зарахованих коштів передбачені Указом Президента України № 227/95 від 16 березня 1995 року "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", п. 6. якого встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. 

Виходячи з викладеного, помилково переказані кошти відповідач повинен був повернути позивачу до 13.09.2008 р. Незважаючи на одержані від позивача неодноразові письмові звернення, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 10279619 та № 2123880, відповідач не повернув позивачу  помилково перераховані кошти.

Таким чином, факти помилкового переказу позивачем коштів у сумі 15 400,00 грн. та безпідставного їх збереження відповідачем належним чином доведені та документально підтверджені. Тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в цій сумі визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України  у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивач з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача за період з 14.09.2008 р. по 31.12.2008 р. інфляційні витрати у розмірі 160,72 грн. та 3 % річних від простроченої суми, які складають 137, 97 грн.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції та трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що повернення безпідставно збереженого майна (у даному випадку –грошових коштів) не є тим грошовим зобов'язанням, відповідальність за невиконання якого передбачена статтею 625 ЦК України.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 15 400,00 грн.  

Позивач також просить стягнути з відповідача 2 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. На підтвердження понесених витрат позивачем надана копія договору № 40/4.8 –12.08 від 01.12.2008 р. про надання адвокатських послуг, укладеного позивачем із адвокатом Нитченко Ганною Ростиславівною, видатковий касовий ордер № 92 від 30.01.2009 р. на оплату послуг за договором, свідоцтво № 1803 від 19.12.2003 р. на право зайняття адвокатською діяльністю та довіреність від 01.12.2008 р.   

Розглянувши надані позивачем документи, суд дійшов висновку про правомірність  вимог позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.  

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства "Сантіно Аутдор" (02206, м. Київ, вул. Малишка, 37, кв. 3, код ЄДРПОУ 33885096, п/р № 2600548301 в "Райффайзен банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства "Конві" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, код ЄДРПОУ 22900551, п/р 2600630012709 у Першій Київській філії ВАТ "ВіЕйБіБанк", МФО 321637) 15 400 (п'ятнадцять тисяч чотириста) гривень 00 коп. боргу, 154 (сто п'ятдесят чотири) гривні 00 коп. державного мита, 115 (сто п'ятнадцять) гривень 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 452 (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 43 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

 Суддя                                                                                                                       Т.С. Демченко