Рішення

від 30.04.2009 по справі 31/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.09                                                                                           Справа№ 31/22

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Закритого акціонерного товариства „Гал –ЕКСПО”, м. Львів

до відповідача:Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС –Ліфт”, м. Трускавець Львівської області

про:стягнення 22049,90 грн.

Суддя: Артимович В.М.                                                                                         Артимович В.М.

При секретарі: Митник М.Б.Митник М.Б.

Представники

від позивача:Дубик О.В. - представник;

від відповідача:не з”явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Закритого акціонерного товариства „Гал –ЕКСПО”, м. Львів, надалі –позивач, до Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС –Ліфт”, м. Трускавець Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 22049,90 грн., в тому числі 18700,00 грн. основного боргу, 1918,16 грн. пені, 239,77 грн. трьох процентів річних, 1191,97 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 06.03.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 24.03.2009 р.

В судове засідання 24.03.2009 р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав повністю. Представник відповідача не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Розпорядженням заступника голови суду від 09.04.2009 р. справу № 31/22 передано для розгляду судді Мазовіті А.Б.

В судове засідання 09.04.2009 р. повторно представник відповідача не з”явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребовуваних судом документів не подав.

Розпорядженням голови суду від 15.04.2009 р. дану справу передано судді Артимовичу В.М. для подальшого розгляду.

В судове засідання 30.04.2009 р. прибув лише представник позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання 30.04.2009 р. не з'явився, відзиву на позов не подав, проти позовних вимог не заперечив, доказів оплати боргу не представив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 30.04.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою представика позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 05.05.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 06.08.2008 р. укладено заявку-договір № 128/10/35 на участь у виставці „БудЕКСПО –осінь - 2008”. Згідно з договором замовник зобов'язався взяти участь у виставці згідно умов договору та згідно з загальними умовами участі у виставках Закритого акціонерного товариства „Гал –ЕКСПО”, а позивач, як організатор, зобов'язався надати відповідачеві відповідні послуги загальною вартістю 18700,00 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема актом про виконання зобов'язань сторонами від 05.09.2008 р., позивач взяті на себе зобов'язання виконав відповідно до умов заявки - договору, надав замовлені відповідачем послуги на загальну суму 18700,00 грн., в тому числі надав виставкову площу розміром 20 м.кв. в закритому приміщенні вартістю 15400,00 грн.; додаткове виставкове обладнання вартістю 2450,00 грн.; можливість участі представника експонента на виставці вартістю 550,00 грн.; розміщення обов'язкової інформації в каталозі виставки вартістю 300, 00 грн.

Згідно п. 7 договору відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити вартість послуг позивача за 10 днів до початку роботи виставки, тобто до 23.08.2008 р. Але, незважаючи на це, відповідач не здійснив оплату вартості участі у виставці станом на час подання позову до суду, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем вживались заходи для добровільного врегулювання спору шляхом надсилання на адресу відповідача претензії на сплату заборгованої суми згідно договору, але на час подання позову до суду відповідач відповіді на претензію не надав.

У зв'язку з вищевикладеним підставними є доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 18700,00 грн., що також підтверджується актом про виконання зобов'язань сторонами за договором. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищевикладеного підставними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 191,97 грн. та трьох процентів річних в сумі 239,77 грн.

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Згідно р. 7 договору у випадку несвоєчасної оплати  відповідач зобов'язаний сплатити  позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час затримки розрахунків за кожен день прострочення. Згідно ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1918,16 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав та доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства „Гал –ЕКСПО”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Корпоративного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС-Ліфт” (82200, вул. Стебницька, 61, м. Трускавець Львівської області; код ЄДРПОУ 34119299) на користь Закритого акціонерного товариства „Гал-ЕКСПО” (79008, вул. Винниченка, 30, м. Львів; код ЄДРПОУ 13827994) основний борг в сумі 18700,00 грн., пеню в сумі 1918,16 грн., три проценти річних в сумі 239,77 грн., інфляційні нарахування в сумі 191,97 грн., сплачене державне мито в сумі 220,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

        3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Артимович В.М.