Рішення

від 29.04.2009 по справі 26/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/59

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.09                                                                                           Справа№ 26/59

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мільйонер”, с. Суховоля Бродовського району Львівської області

про: стягнення 6 471,31 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Горбунова О.Л. –представник (довіреність № 502-7142 від 29.12.2009 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство „Львівобленерго”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мільйонер”, с. Суховоля Бродовського району Львівської області про стягнення 6 471,31 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 29.04.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав клопотання від 15.04.2009 р., яким повідомив про часткове погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 5 904,75 грн., просить стягнути з відповідача 280,92 грн. пені, 217,08 грн. інфляційних втрат, 68,56 грн. –3% річних та судові витрати.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 17.03.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4170468.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

13.10.2006 р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 00398 (далі по тексту – договір).

Згідно умов договору позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 „Графік зняття показів обліку електричної енергії”, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3.3. договору передбачено, що Споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати Постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 „Порядок розрахунків” та № 9 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Згідно додатку № 2 до договору „Порядок розрахунків”, розрахунок Споживача (відповідача) з Постачальником (позивачем) електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії (п. 1). Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного (п. 2).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати спожитої електроенергії належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на загальну суму 5 904,75 грн.

Однак, позивачем 15.04.2009 р. подано клопотання, з якого вбачається, що відповідач погасив суму основного боргу в розмірі 5 904,75 грн. і отже, в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

Слід зазначити, що погашення суми основного боргу відбулося 09.04.2009 р. (підтверджується банківською випискою), а позовну заяву до суду подано 12.03.2009 р., тобто після звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Позивачем нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, на загальну суму 280,92 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 217,08 грн. та три проценти річних на загальну суму 68,56 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Оскільки погашення суми основного боргу здійснено відповідачем після звернення позивача з позовною заявою до суду, то судові витрати слід покласти на відповідача повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача повністю.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мільйонер”, с. Суховоля, Бродовський район, Львівська область (р/р 2600300602060 в ЛФ ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 325718, код ЄДРПОУ 32891313) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м. Львів, вул. Козельницька, 3 п/р із спеціальним режимом використання 26032302125 в відділенні ВАТ „Державний Ощадний Банк України”, МФО 385123, п/р 26000301125 в відділенні Ощадбанку № 6323, код ЄДРПОУ 00131587) 280 грн. 92 коп. пені, 217 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 68 грн. 56 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5.          В частині позовних вимог щодо стягнення 5 904,75 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                             Деркач Ю.Б.