Рішення

від 06.05.2009 по справі 25/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/91

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.09                                                                                           Справа№ 25/91

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” (філія ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ) (м.Львів)

до відповідача:Фермерського господарства “Клен” (с.Дідилів, Кам”янка-Бузький район)

про :стягнення заборгованості в сумі 60 246,07 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Зданкевич О.З.-представник, довіреність від 27.04.2009 року №1

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:  На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” (філія ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ) (м.Львів) до Фермерського господарства “Клен” (с.Дідилів, Кам”янка-Бузький район) про стягнення заборгованості в сумі  60 246,07 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області  від 13.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 28.04.2009 року. Ухвалою від 28.04.2009 року розгляд справи відкладено до 06.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.  

Позивач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 28.04.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника  в судове засідання  забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач вимог ухвали суду  про порушення провадження у справі від 13.04.2009 року, про відкладення від 28.04.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника  в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4238216 від 24.04.2009 року, №4256966 від 05.05.2009 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України,  рішення виготовлено, підписано та оголошено 06.05.2009 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

05.12.2005 року між ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ (надалі –позивач) та Фермерським господарством “Клен” (надалі –відповідач) укладено кредитний договір №527/2005 (надалі –договір) на суму 85 530,00 грн. із кінцевим терміном повернення кредитних коштів –не пізніше 05.12.2008 року із сплатою 17% річних.

Згідно п.2.2 договору, кредит, наданий банком, забезпечується всім майном і засобами позичальника, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

На виконання п.1.1 договору, позивачем було видано позичальнику кредит на вищезазначену суму. Факт отримання коштів підтверджується меморіальним ордером № NL-8 від 08.12.2005 року.

Згідно п.3.6 договору, позичальник зобов”язався забезпечити щомісячне погашення відсотків по кредиту в термін з 25 по 30 (31) числа місяця.

Відповідно п.3.7 договору, позичальник забезпечує повернення позики згідно графіка погашення, який є невід”ємною частиною даного кредитного договору, повне повернення позики і відсотків по позиці забезпечує в термін по 05.12.2008 року шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у договорі рахунок. За твердженням позивача, відповідачем не дотримано виконання графіку погашення заборгованості за кредитним договором, тому станом на 26.01.2009 року заборгованість позичальника за договором становить 57 030,00 грн.

Крім того, на думку позивача,  умови договору порушені позичальником, тіло кредиту, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту позичальником не погашені.

Згідно п.5.1 договору, за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення від суми непогашеної заборгованості.

За підрахунком позивача, станом на 26.01.2009 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 60 246,07 грн. згідно розрахунку заборгованості.

У порушення  норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази, що підтверджують сплату заборгованості, не подав.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить  60 246,07 грн.

При прийнятті рішення  суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. Відповідно до п.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, а у разі відсутності іншої домовленості сторін –проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України,  договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення  боргу,  відзив на позовну заяву не представив,  явку повноважного представника в судове засідання  не забезпечив.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” (філія ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ) (м.Львів) до Фермерського господарства “Клен” (с.Дідилів, Кам”янка-Бузький район) про стягнення заборгованості в сумі  60 246,07 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №484 від 29.01.2009 року на суму 603,00 грн. про сплату державного мита та №485 від 29.01.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України,   ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України,  суд -   

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути із Фермерського господарства “Клен” (80462, Львівська область, Кам”янка-Бузький район, с.Дідилів, п/р 26009324067001/980 в Філії ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ, МФО 325978, код ЄДРПОУ 32801806) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” філія ВАТ КБ “Надра” Львівське РУ (79008, м.Львів, вул.Пекарська,7; МФО 325978, код ЄДРПОУ 23949103)  – 60 246  (шістдесят тисяч двісті сорок шість) грн. 07 коп. боргу, 602 (шістсот дві) грн. 46 коп. сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Пазичев В.М.