Рішення

від 12.06.2009 по справі 53/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/217

12.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон СВ»   

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол»

про стягнення 2 100,00 грн.

                                                                                               Суддя   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Пашко К. М. –представник за довіреністю № 1-09 від 02.03.2009р.

від відповідача:  не з'явились

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол»заборгованості за Договором купівлі-продажу № К-356 від 18.08.2008р. в розмірі 2 100,01 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/217, розгляд справи призначено на 15.05.2009р.

          У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача по справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2009р. розгляд справи відкладено на 12.06.2009р.

          В судовому засіданні 12.06.2009р. представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та вража їх такими, що підлягають задоволенню.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві № 21-10/2982-2 від 06.05.2009р., наданим позивачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.06.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

18.08.2008р. між сторонами у справі було укладено Договір купівлі-продажу № К-356 відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язався передати у власність, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар в строк та на умовах, визначених у даному Договорі. (п. 1.1 Договору № К-356 від 18.08.2008р.).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар на суму 5 811,84 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № КИ-0004929 від 19.08.2008р. та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серія НБЄ № 277204 від 19.08.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до п. 4.2 Договору № К-356 від 18.08.2008р. Покупець проводить оплату за поставлений товар на умовах відстрочки платежу не пізніше 30 календарних днів від дня доставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повернув позивачеві товар на суму 1 614,44 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією видаткової накладної (повернення) від 22.12.2008р.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, –за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з видатковою накладною уповноваженою особою покупця.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи також свідчать, що відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 2 097,40 грн., що підтверджується завіреними копіями виписок з банківського рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму в розмірі 2 100,01 грн., що також підтверджується довідкою від 15.05.2009р. про залишкову суму заборгованості, підписаною директором та головним бухгалтером позивача.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов'язку щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі  2 100,01 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасол»»(04073, м. Київ, вул. Вербова, 23; ідентифікаційний код 30374585 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон СВ»(01024, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6; ідентифікаційний код 35572979) основний борг в сумі 2 100 (дві тисячі сто) грн. 01 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 102  (сто дві) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                 Грєхова О.А.